Толока, щоби викладати чужі топоніми, які слід зукраїнити.
Толока, щоби викладати чужі топоніми, які слід зукраїнити.
Осло, Ґданськ, Гельсінкі, Подгориця, Сараєво
Пропоную такі:
Восло (місц. у Вослі), Годанськ, Гельсинки (місц. у Гельсинках), Підгориця, Сараїв
Пропоную такі:
Восло (місц. у Вослі)
Протеза нічого не змінює. Улиця і вулиця однаково українські.
Пропоную такі:
Восло (місц. у Вослі)Протеза нічого не змінює. Улиця і вулиця однаково українські.
Ну, якщо хтось напише “під ослом” з маленької через лінь, то якось дивно то звучатиме, збиватиме з пантелику, чи то “осел”, чи “Осло”. Принаймні я так гадаю.
Так само й Тбілісі. Або перейняти грецьке “Тифліс”, зробивши з нього “Тихлис”, або з першотвору зробити “Тибілісі” чи “Дбілісі” й зробити відмінюваним: у Тибілісях / Дбілісях зібралися протестувальники.
Так само й Тбілісі. Або перейняти грецьке “Тифліс”, зробивши з нього “Тихлис”, або з першотвору зробити “Тибілісі” чи “Дбілісі” й зробити відмінюваним: у Тибілісях / Дбілісях зібралися протестувальники.
Краще Дебілісі 🙄🤔
Осло — Вісло
Прага — Чепрага
Варшава — Миршава
Берлін — Дурлін
Дублін — Дебілін
Вашингтон — Машингтон 🙄🤭
Так само й Тбілісі. Або перейняти грецьке “Тифліс”, зробивши з нього “Тихлис”, або з першотвору зробити “Тибілісі” чи “Дбілісі” й зробити відмінюваним: у Тибілісях / Дбілісях зібралися протестувальники.
Краще Дебілісі 🙄🤔
Осло — Вісло
Прага — Чепрага
Варшава — Миршава
Берлін — Дурлін
Дублін — Дебілін
Вашингтон — Машингтон 🙄🤭
О, а я був збирався додати “Дибілісі”))
Однаково б зробити їх відмінюваними, як і Гельсинки🤔
Також до числа топонімів до зукраїнення варто зачислити й Оломоуц, Брно та Плзень. Якщо вони не мають традиційних відповідників, то пропоную таке: Оломовц, Бирно, Пилзень.
‹зукраїнити›
Ne ‹oucrayiniti› a ‹oucrayinSCiti›, oucrayin-SC-a bo móuva, a ne “oucrayina móuva”.
‹зукраїнити›
Ne ‹oucrayiniti› a ‹oucrayinSCiti›, oucrayin-SC-a bo móuva, a ne “oucrayina móuva”.
О, дякую за виправлення. Що думаєте стосовно цих топонімів?
Осло, Ґданськ, Гельсінкі, Подгориця, Сараєво
Пропоную такі:
Восло (місц. у Вослі), Годанськ, Гельсинки (місц. у Гельсинках), Підгориця, Сараїв
Oslo:
Yac dauniuy tuar imene e ‹Ósló›, is dóugomy “ó” — /oː/, a nuiné e móuvleno is /u/ [u ~ ʊ]: [ˈuslu, ˈʊslʊ, ˈuʃlu, ˈʊʃlʊ] — ne is /o/ [o, ɔ, ɒ], a stanôuleno e mésto u 1048, tô bui u XI. stl. — ouge za daunioroussoyui dobui, to isce u dauniorousscé bui boulo /ˈusl-/ [ˈusl-, ˈwusl-/ — ne /ˈosl- ~ ˈwosl-/.
Porœunaite */oː/ → /u/ u rousscé: got. *Dōnaui → rous. ‹Dounay›, dnour. ‹Þorbjǫrn› → drous. ‹Тоурбьрнъ, Тоуръбьрнъ; Тоурбєнъ, Тоуръбєнъ› (Ipatïeüsca ta Laurêntïeüsca létopisi), dnour. ‹Þórfreðr› → drous. ‹Тоуръбридъ›, dnour. ‹Óleifr› → drous. ‹Оулѣбъ›, dnour. ‹Hákon› → drous. ‹Ꙗкоунъ, dnour. ‹Róaldr› → drous. ‹Роуалдъ›, dnour. ‹Fróði› → drous. ‹Фроуди, Фоудри› (Ipat. ta Laur. létopisi), ta i samo imea *‹norðmann› → ( *‹ноуръманє›) ‹моурманє› “Norwegians”.
O ‹-lo› (dnour. -ló iz pragerm. *laug-/lauk- “lõca, dœul, dolina”) pocui ne vémy, ta u uimóuvé nuiné e tô /-lu/ — ne /-lo/. Vérogœudno, u drous. dobõ bui */-u/ moglo bouti pritòcyeno (“adapted”) do imên is pnemy lègcomy iscloniti/gbati, napr.: **‹Оуслоувъ› — ‹из/от Оуслоува, въ Оуслоувѣ, Оуслоувъмь …›.
Gdansk:
Neyasno e œdcui ti ceomou ‹Годанськ› — is ‹о›. Pratuar e *Gudanysku, cde *u = *‹ъ›, ôtge *Гъданьскъ, a tô dasty ino /ɣdanʲsʲk/ u rousscé. I xotya u pameatcé iz 1551 e pisano ‹из миста Окданска› — is ‹кд› za [gd], ‹г› bo e ouge znacilo /ɣ/, tomou ‹к›, ta pèrêddéto /o/ hi u ‹osèlêdeç› iz *‹sèlêdeç›, ta ne ⁺‹Кодан(ь)скъ› ni ⁺‹Годан(ь)скъ› is ‹o›.
Yac ‹к› u ‹Окданскъ› u pameatcé e slédouanïe leadscé uimóuvé ‹g› = [g], a u rousscé e ‹g› = /ɣ/ œd XIV stl. — ne /g/, to rousscuy tuar imeity bouti /ɣdanʲsʲk/, ôtge ‹Gdansc› (ne ‹Cdansc›).
Podgorica:
Tac, ‹Pœdgoriça›.
Sarajevo:
Za pervoe, ceomou ‹Сараїв› is ‹-їв› mõgsca rodou, coli u samé serbo-xoruatscœy móuvé e ono ‹Sarajevo› — ne ⁺”œun” ‹Sarajev›, xotya i ‹grad› “gòrôd, mésto” e œun? Za drougoe, u rousscœy móuvé u cuyeusco-polésscœy smougé e *je pèrêd iscladomy is nepèrêdniemy gòlôsnomy stalo /jo/, to i serbo-xoruatscoe ‹Sarajevo› bui rousscoiõ boulo /sɑˈrajowo/ — is /-jo-/.
Так само й Тбілісі. Або перейняти грецьке “Тифліс”, зробивши з нього “Тихлис”, або з першотвору зробити “Тибілісі” чи “Дбілісі” й зробити відмінюваним: у Тибілісях / Дбілісях зібралися протестувальники.
Za pervoe, ne’ma noudyui réxiti ** /f/ → /x/ ci bayi dougie yaco, e bo tam peruœstno ne */f/, ale */p/ — */tpili-/ ← *tɘpil- œd pie. *tɘp-/*tep- “têpel, têplo, warm”.
Ya ne mogiõ résti gèrêlo *-isi (isce u ‹Kutaisi›), ta */tɘpil-/ naipèunéixie bui boulo pritòcyeno u rousscé he /tpɪl-/, a *-isi bui radxie pritòciti d’imên na ‹-y› (hi “põty”) a e lègco iscloniti, ôtge: /tpɪˈlɪsʲ/ — ‹Tpilisy›: ‹iz/u/bez/o Tpilisi› hi ‹iz/u/bez/o põti›, abo i */tᵊpᵊlisi/ (**‹Тьпьлись›) → /təplɪsʲ/ = ‹Tèplisy (Теплись, *Тьплись, *Тьпьлись)›, ôtge: ‹u Tèplisi ( || u põti), iz Tèplisi ( || iz põti), bez Tèplisi ( || bez põti) itd., /tpɪlɪsʲax, -sʲamɪ/ (hi /dubajɪ, dubajyw, dubajamɪ/ — mnogina) bo e dournya. I na pèuno u gédné razé ne /-bili, -pili/ (‹-пілісі, -білісі) — tô e hi ‹кватіра, діплом, Дісней …›.
Однаково б зробити їх відмінюваними, як і Гельсинки🤔
Otomou’my naguiliu ‹Oslo› ( †‹Ósló›) → ‹Ouslouv›: ‹iz Ouslouva, u Ouslouvé›.
E teamiti cyto ‹-i› u ‹Helsinki› e SÕTO soumsco pritòcyenïe (“adaptation”) za tuatoslœuïemy soumscoyui móuvui — tam, hi u gruzinscœy móuvé, uzcrœuzy, i u stòrônscax (“foreign”) slovax dodaiõty /-i/ u imenax pœdstatui, porœun., dgotn. ‹kaupungr › → soum. ‹kaupunki› “torgisce”, psl. *gyrdy “(rous.) gerdu, gerdina” → soum. ‹hirsi›, cx. ‹robot› → ‹robotti›, lead. ‹Polak› → soum. ‹polakki› ipr. Sam tuar ‹Helsinki› e u soumscé pritòcyeinïe sueidscoho *‹Helsing› (porœun. Hälsingland, Helsingborg ~ Hälsingborg). Yac u rousscé e ‹-i› na cœunçé imên pœdstatui ôdninui nepitomo, a némeçsca slova na ‹-ng› e pritòcyeno (xayi decoli cèrêz leadscõ) he ‹-noc, -nc-›, to ‹Helsinki› (*Helsing) bui radxie pritòciti rousscoiõ he: ‹Helsinoc, Helsinc-›, a tam: ‹iz Helsinca, u Helsincé, …›.
Також до числа топонімів до зукраїнення варто зачислити й Оломоуц, Брно та Плзень. Якщо вони не мають традиційних відповідників, то пропоную таке: Оломовц, Бирно, Пилзень.
‹Olomouc› e œd *Olomontyos, tomou rousscoiõ: ‹Olomõtyu› /olomʊt͡ʃ/, acei is [wolo-] (porœun. rous. ‹Ovrõtyu› /owrʊt͡ʃ/ — ‹Овруч›).
‹Brno› e rousscoiõ ‹Bryno› = /bɪrˈno/, iz *Bryno, hi slyna (‹y› = *‹ь›!)→ ‹slyna› /slɪˈnɑ/ “saliva, spit”, *brynēti → ‹brynéti› /brɪˈni͡etɪ/, *Grygoryu → ‹Grygœur› /ɣrɪˈɣyr/, ale tô ge mogeity bouti móuvleno i he: /bɘrnʷɔ/ — porœunaite: ‹Grycuinya› “a Greek woman” /ɣrɪˈk(ʲ)ɘ̞ɲa, ɣrɪˈkɤɲa/ i /ɣɘrˈk(ʲ)ɘ̞ɲa/, ‹truati› i /trɘˈwɑtɪ/ i /tɘtˈwɑtɪ/, ‹cryniça› i /krɘˈnɪt͡ɕa/ i /kɘrˈnɪt͡ɕa/.
‹Plzen› e *Pylzynys, tomou rousscoiõ: ‹Póuzeny› /ˈpowzənʲ/, ‹iz Póuzni› /(ɪ)z̊ˈpowznɪ/, ‹u Póuzni› /u ~ w ˈpwznɪ/, ci ‹Pèuzeny› /ˈpæwzənʲ/, ‹iz Pèuzni› /(ɪ)z̊ ˈpæwznɪ/, ‹u Pèuzni› /u ~ w ˈpæwznɪ/.
Ôtge,
‹Helsinki› → ‹Helsinoc›,
‹Oslo› → ‹Ouslouv› /ˈ(w)usluw/,
‹Sarajevo› → ‹Sarayovo›,
‹Olomouc› → ‹Olomõtyu› /(w)olomʊt͡ʃ/,
‹Brno› → ‹Byrno› /bərˈno/,
‹Plzeň› → ‹Póuzeny› /ˈpowzənʲ/ ci ‹Pèuzeny› /ˈpæwzənʲ/,
‹Tbilisi, Tpilisi› → ‹Teplisy› /təpˈlɪsʲ/,
‹Gdańsk› → ‹Ogdansc› /(o)ɣˈdanʲsʲk/
‹Berlin› ( ← *Byrlinu → **‹Бьрлинъ›) → ‹Berlin› /bərˈlɪn/,
‹Leipzig› (← */lɪpsək/ ← */lipᵊsk/ *lipysku →) ‹Lipsec› /ˈlɪpsək/ ci ‹Lipseoc› /ˈlɪpsʲɵk/ ci ‹Lipsc› /lɪpsʲk/,
‹Linz› → ‹Lineç›.
Ôtge,
‹Helsinki› → ‹Helsinoc›,
‹Oslo› → ‹Ouslouv› /ˈ(w)usluw/,
‹Sarajevo› → ‹Sarayovo›,
‹Olomouc› → ‹Olomõtyu› /(w)olomʊt͡ʃ/,
‹Brno› → ‹Byrno› /bərˈno/,
‹Plzeň› → ‹Póuzeny› /ˈpowzənʲ/ ci ‹Pèuzeny› /ˈpæwzənʲ/,
‹Tbilisi, Tpilisi› → ‹Teplisy› /təpˈlɪsʲ/,
‹Gdańsk› → ‹Ogdansc› /(o)ɣˈdanʲsʲk/
‹Berlin› ( ← *Byrlinu → **‹Бьрлинъ›) → ‹Berlin› /bərˈlɪn/,
‹Leipzig› (← */lɪpsək/ ← */lipᵊsk/ *lipysku →) ‹Lipsec› /ˈlɪpsək/ ci ‹Lipseoc› /ˈlɪpsʲɵk/ ci ‹Lipsc› /lɪpsʲk/,
‹Linz› → ‹Lineç›.
Красно дякую за розбір!
Ôtge,
‹Helsinki› → ‹Helsinoc›,
‹Oslo› → ‹Ouslouv› /ˈ(w)usluw/,
‹Sarajevo› → ‹Sarayovo›,
‹Olomouc› → ‹Olomõtyu› /(w)olomʊt͡ʃ/,
‹Brno› → ‹Byrno› /bərˈno/,
‹Plzeň› → ‹Póuzeny› /ˈpowzənʲ/ ci ‹Pèuzeny› /ˈpæwzənʲ/,
‹Tbilisi, Tpilisi› → ‹Teplisy› /təpˈlɪsʲ/,
‹Gdańsk› → ‹Ogdansc› /(o)ɣˈdanʲsʲk/
‹Berlin› ( ← *Byrlinu → **‹Бьрлинъ›) → ‹Berlin› /bərˈlɪn/,
‹Leipzig› (← */lɪpsək/ ← */lipᵊsk/ *lipysku →) ‹Lipsec› /ˈlɪpsək/ ci ‹Lipseoc› /ˈlɪpsʲɵk/ ci ‹Lipsc› /lɪpsʲk/,
‹Linz› → ‹Lineç›.
Мені подобаються:
Оломуч
Брино
Повзень
Гданськ (таки дарма я його заніс до цього списку)
Берлин
Липськ
Линець.
Щодо решти:
Сарайово
Які ще назви поселень кінчаються на -ово?
Гельсинок
Навіщо копирсатися у внутрішній структурі чужої мови? От перейняли ми Гельсінкі. Чому б не зробити його хоча б відмінюваним? Думаю перехід ув и відбувся би сам.
Теплись
Непогано, але я б лишив множину: Теплисі, у Теплисях.
Услув
-ув? якось виглядає як польщина.
Які ще назви поселень кінчаються на -ово?
На Закарпатті багацько таких збереглося: Берегово, Мукачово, Тячово (чинно — Тячів), Виноградово (Виноградів), Данилово, Сасово, Чинадійово, Нягово (відки пішла Нягівська постила; нині Добрянське), Дяково (втім, офіційно вживають угорську назву — Неветленфолу) тощо.
Гельсинок
Навіщо копирсатися у внутрішній структурі чужої мови? От перейняли ми Гельсінкі. Чому б не зробити його хоча б відмінюваним? Думаю перехід ув и відбувся би сам.
‹копирсатися у внутрішній› — ‹копирсатисЯ В Унутрішній›
«Чому б не зробити його хоча б відмінюваним?»
Otomou i Helsinoc ( ← *Hälsing) — mogti iscloniti: iz Helsinca, cõ Helsincou, u Helsincé, Helsincomy.
Tuar Helsinki ne e mnogina u soumscœy móuvé — ‹-i› bé dodano do suédscoho *Helsing/*Hälsing a mogti iscloniti se slovo u soumscé za pràvilami isclonyeinïa u soumscœy móuvé, hi u slovax: ‹risti› ( ← drous. crystu “xrest”), ‹tuoli› ( ← dsuéd. stōl), ‹tukki› ( ← dsuéd. stokker) itd. U rousscé móuvé nuiné ne’ma imên pœdstatui na ‹-i›. I ne’ma glouzdou iscloniti ‹Helsinki› za mnoginoiõ, ne e bo mnogina. Rœuno hi Miami, Dubai, Haiti, Tbilisi, Thessaloniki ne sõty mnogina.
Теплись
Непогано, але я б лишив множину: Теплисі, у Теплисях.
I se. Tbilisi/Tpilisi ne e mnogina u gruzinscœy móuvé, tomou né ceoho “lixiti”. ‹Teplishyax› e dournya.
Ba, yac ‹-i› e znac imenœuna padou u gruzinscé, to nuiné gadaiõ cyto i ne ‹Teplisy› a radxie tacui ‹Teplis› imeity bouti pràvilno rousscoiõ. U gruzinscé e ‹-i› dodano i u cerpanax slovax, porœunaite: phran. genre → gruz. /ʒanri/, phran. sausisse → gruz. /sosisi/, ném. Maßstab → gruz. /masʃtʼabi/, ném. Landschaft → gruz. /ɫandʃapʰtʼi/, ném. Duschgel → gruz. /duʃɡeli/
Услув
-ув? якось виглядає як польщина.
Ni, bo ‹-ouv› ne e œd lead. ‹-ów›, a tuoryeno iz /ˈ(w)uslu-/ + [w] bui boul prigòlôsen na cœunçé a legco boulo iscloniti rousscoiõ.
Imõ isce réxyeinïa yac pritòciti dnour. Ósló do rousscoyui móuvui. Yac se imea e geinsca ci niyaca rodou u daunionourscœy móuvé (i nuiné u nourscé), to ‹Ósló› bui moglo bouti priteacyeno (“adjusted”) do imên na -y›: ‹Ouslouvy› /ˈ(w)usluw/ (“ona”), a tomou: iz Ouslouvi, u Ouslouvi, hi “u põti”. Ta pèuno ne ‹Oslo, iz Osla, u Oslé›.
Гельсинок
Навіщо копирсатися у внутрішній структурі чужої мови? От перейняли ми Гельсінкі. Чому б не зробити його хоча б відмінюваним? Думаю перехід ув и відбувся би сам.
‹копирсатися у внутрішній› — ‹копирсатисЯ В Унутрішній›
«Чому б не зробити його хоча б відмінюваним?»
Otomou i Helsinoc ( ← *Hälsing) — mogti iscloniti: iz Helsinca, cõ Helsincou, u Helsincé, Helsincomy.
Tuar Helsinki ne e mnogina u soumscœy móuvé — ‹-i› bé dodano do suédscoho *Helsing/*Hälsing a mogti iscloniti se slovo u soumscé za pràvilami isclonyeinïa u soumscœy móuvé, hi u slovax: ‹risti› ( ← drous. crystu “xrest”), ‹tuoli› ( ← dsuéd. stōl), ‹tukki› ( ← dsuéd. stokker) itd. U rousscé móuvé nuiné ne’ma imên pœdstatui na ‹-i›. I ne’ma glouzdou iscloniti ‹Helsinki› za mnoginoiõ, ne e bo mnogina. Rœuno hi Miami, Dubai, Haiti, Tbilisi, Thessaloniki ne sõty mnogina.
Теплись
Непогано, але я б лишив множину: Теплисі, у Теплисях.I se. Tbilisi/Tpilisi ne e mnogina u gruzinscœy móuvé, tomou né ceoho “lixiti”. ‹Teplishyax› e dournya.
Ba, yac ‹-i› e znac imenœuna padou u gruzinscé, to nuiné gadaiõ cyto i ne ‹Teplisy› a radxie tacui ‹Teplis› imeity bouti pràvilno rousscoiõ. U gruzinscé e ‹-i› dodano i u cerpanax slovax, porœunaite: phran. genre → gruz. /ʒanri/, phran. sausisse → gruz. /sosisi/, ném. Maßstab → gruz. /masʃtʼabi/, ném. Landschaft → gruz. /ɫandʃapʰtʼi/, ném. Duschgel → gruz. /duʃɡeli/Услув
-ув? якось виглядає як польщина.Ni, bo ‹-ouv› ne e œd lead. ‹-ów›, a tuoryeno iz /ˈ(w)uslu-/ + [w] bui boul prigòlôsen na cœunçé a legco boulo iscloniti rousscoiõ.
Imõ isce réxyeinïa yac pritòciti dnour. Ósló do rousscoyui móuvui. Yac se imea e geinsca ci niyaca rodou u daunionourscœy móuvé (i nuiné u nourscé), to ‹Ósló› bui moglo bouti priteacyeno (“adjusted”) do imên na -y›: ‹Ouslouvy› /ˈ(w)usluw/ (“ona”), a tomou: iz Ouslouvi, u Ouslouvi, hi “u põti”. Ta pèuno ne ‹Oslo, iz Osla, u Oslé›.
Ну, якщо первісне Katowice є в множині й виглядає, що в однині, і ми відміняємо в множині, то певно тут Ваша правда.
Отже, поки так:
Лінц -> Линець
Тбілісі -> Теплись
Гельсінкі -> Гельсинок
Подгоріца -> Підгориця
Осло -> Услув
Оломоуц -> Оломуч
Плзень -> Повзень
Брно -> Бирно
Лейпциг -> Липськ
Берлін -> Берлин
Сараєво -> Сарайово
Гданськ -> Гданськ
Щодо деяких замін можна сперичатись, та загалом вони ліпші, ніж теперішні назви, особливо чеські.
Тепер цікаво, що з цим усім робити. З огляду на сьогоденний стан справ, можливого поширення могли б набути назви Підгориця, Повзень та Бирно, щоб не порушувати звуцьких правил української. Решта тяжче. Однозначно знадобиться ширша згода загалу й подолання думки “це неповага до первісних мов”.
Тбілісі -> Теплись
Ni, tacui Teplis:
»Ba, yac ‹-i› e znac imenœuna padou u gruzinscé, to nuiné gadaiõ cyto i ne ‹Teplisy› a radxie tacui ‹Teplis› imeity bouti pràvilno rousscoiõ. U gruzinscé e ‹-i› dodano i u cerpanax slovax, porœunaite: phran. genre → gruz. /ʒanri/, phran. sausisse → gruz. /sosisi/, ném. Maßstab → gruz. /masʃtʼabi/, ném. Landschaft → gruz. /ɫandʃapʰtʼi/, ném. Duschgel → gruz. /duʃɡeli/.«
особливо чеські.
Ceomou?