особливо чеські.
Ceomou?
Бо вони (Брно і Плзень) порушують українське звуцтво. Можливо невнормоване, та те, що відчувається мовним смаком.
особливо чеські.
Ceomou?
Бо вони (Брно і Плзень) порушують українське звуцтво. Можливо невнормоване, та те, що відчувається мовним смаком.
особливо чеські.
Ceomou?
Бо вони (Брно і Плзень) порушують українське звуцтво. Можливо невнормоване, та те, що відчувається мовним смаком.
Aha, ròzouméiõ. Slouxyno.
»Ba, yac ‹-i› e znac imenœuna padou u gruzinscé, to nuiné gadaiõ cyto i ne ‹Teplisy› a radxie tacui ‹Teplis› imeity bouti pràvilno rousscoiõ. U gruzinscé e ‹-i› dodano i u cerpanax slovax, porœunaite: phran. genre → gruz. /ʒanri/, phran. sausisse → gruz. /sosisi/, ném. Maßstab → gruz. /masʃtʼabi/, ném. Landschaft → gruz. /ɫandʃapʰtʼi/, ném. Duschgel → gruz. /duʃɡeli/.«
Ну, не знаю. З одного боку, Теплись звучить як “теплитися” в наказовому способі другої особи однини, а з другого, має ж бути хоч якась близькість з первісним звучанням. Але нехай, Теплис, на чім тоді наголос стоїть? ТЕплис чи ТеплИс?
»Ba, yac ‹-i› e znac imenœuna padou u gruzinscé, to nuiné gadaiõ cyto i ne ‹Teplisy› a radxie tacui ‹Teplis› imeity bouti pràvilno rousscoiõ. U gruzinscé e ‹-i› dodano i u cerpanax slovax, porœunaite: phran. genre → gruz. /ʒanri/, phran. sausisse → gruz. /sosisi/, ném. Maßstab → gruz. /masʃtʼabi/, ném. Landschaft → gruz. /ɫandʃapʰtʼi/, ném. Duschgel → gruz. /duʃɡeli/.«
Ну, не знаю. З одного боку, Теплись звучить як “теплитися” в наказовому способі другої особи однини,
A e tô dobré ci ni?
а з другого, має ж бути хоч якась близькість з первісним звучанням.
/tbilisi/ : /təpˈlɪs/ — /t/, /p/, /l/, /i ~ ɪ/, /s/ — se e dasy 80%
Але нехай, Теплис, на чім тоді наголос стоїть? ТЕплис чи ТеплИс?
/təpˈlɪs/, yasna récy.
»Ba, yac ‹-i› e znac imenœuna padou u gruzinscé, to nuiné gadaiõ cyto i ne ‹Teplisy› a radxie tacui ‹Teplis› imeity bouti pràvilno rousscoiõ. U gruzinscé e ‹-i› dodano i u cerpanax slovax, porœunaite: phran. genre → gruz. /ʒanri/, phran. sausisse → gruz. /sosisi/, ném. Maßstab → gruz. /masʃtʼabi/, ném. Landschaft → gruz. /ɫandʃapʰtʼi/, ném. Duschgel → gruz. /duʃɡeli/.«
Ну, не знаю. З одного боку, Теплись звучить як “теплитися” в наказовому способі другої особи однини,
A e tô dobré ci ni?
Очевидно же, що ні.
а з другого, має ж бути хоч якась близькість з первісним звучанням.
/tbilisi/ : /təpˈlɪs/ — /t/, /p/, /l/, /i ~ ɪ/, /s/ — se e dasy 80%
Так, але мʼякий знак на кінці нагадує звук “і”.
Але нехай, Теплис, на чім тоді наголос стоїть? ТЕплис чи ТеплИс?
/təpˈlɪs/, yasna récy.
Дякую.
Цікаво, що фінське місто Порі (шведською — Björneborg) має засвідчену в джерелах назву “Жигород”. Я то найшов у слівнику Желехівського (том I, 222), взято сей топонім зі слівника Піскунова (ст. 75). Дальші пошуки мене привели до 7 номера часопису “Правда” за 1874 рік, де надруковано якусь фінську казку “Скринка акажева” (ст. 245-258) в перекладі І. Верхратського. Наприкінці, на ст. 258, Верхратський зазначив таке:
Жигород, перетолковане из Björneborg.
Але чому саме Жигород? Чи вигадав то сам Верхратський, чи ж таку назву могли й до нього вживати? Хоча, в тім я не певен, адже ми тоді не мали тісних (а то й узагалі якихось) зв’язків із фінами.
Неаполь (< гр. Nea “новий” + polis “город, місто”) – Новопіль (піль – поле)
Мілан – Милан (Огієнко здається радив чуже і передавати через и), або йдучи дальше – Межилан (< лат. Mediolanum “середина рівнини”).
Влтава – Вовтава
Так же, пане Поруше? @אלישע פרוש