1) Усердно работать, не разгибая спины.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25037-krjazhyty.html#show_point
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=45707&page=1444
Сильно пітнути від утоми.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48673-prity.html#show_point
sum.in.ua: prity
Так і московське "пахать" теж не має такого прямого значіння. Це метафори.
Вони собі два місяці спини гнули, щоб усе зробити хутчіш.
Що ще вигадувати. Все давно придумали:
ПОТІТИ, ію, ієш, недок.
1. Виділяти піт; покриватися потом. Міхи престрашні надимають, Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів. Вулкан потіє і трудиться (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Людина, яка довго перебуває в умовах високої температури, потіс, втрачаючи при цьому не тільки воду, а й білки, вітаміни, мінеральні солі та інші необхідні для організму речовини (Вечірній Київ, 7.VIII 1957, 2);
// перен., розм. Працювати, робити що-небудь, витрачаючи багато сил. Робітники потіли, а пани з того жиріли (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 343); В будні вона [молодь] тут не дуже потіла над роботою (Іван Франко, VII, 1951, 22); — Над задачкою потіємо? Не виходить? Що ви зараз проходите, дроби? (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 46).
2. Вкриватися вологою від пари, що осідає. Окуляри потіють на холоді.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 411.
ЕСУМ (том III, ст. 98): "важко працювати, надриватися". Пише, що "пов’язане з кров; характер зв’язку неясний", але не тямлю, чому впорядникам словника зв'язок не є ясний. Шле на Желехівського.
Желехівський (том I, ст. 381): sich zum Blutschweiss plagen, sich abarbeiten.
Від "лупати скалу".
Також "лупити".
"Йой, в него така нездала жінка! Цілу днину ним оре, ще й надвечір не дає віддихнути!"
♦ Рвати жили (руки, силу) [на роботі (на праці)] — працювати важко, багато, з усіх сил, з надмірним напруженням. Поважає вона Пахома Хрисантовича, як небагато кого. З тих він, що жили рвуть на роботі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 84); Блукати по наймах — це.. гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я... (Андрій Головко, I, 1957, 223); Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 194).
Виправте мене, якщо це не російське запозичення.
Так буде по-українськи
"Виправте ня, коли се не є спосуда з московськойи" – так є вкрайинською.
"ВипRавте Nя, коли се є спосуд з московскойи" – отак пRавильNо.
Взагалі то московське "пахать" перекладається українською як "орати", бо пахать то є процес обробки земельних ділянок у сільському господарстві. Напрклад, пашня то є орна земля
Так. Тому дав "(трудитися)" в лапках. Саме слово не є зичене, але таке значення є.
Потіти — Є таке слово в нашій мові:
ПОТІТИ, ію, ієш, недок.
1. Виділяти піт; покриватися потом. Міхи престрашні надимають, Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів. Вулкан потіє і трудиться (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Людина, яка довго перебуває в умовах високої температури, потіс, втрачаючи при цьому не тільки воду, а й білки, вітаміни, мінеральні солі та інші необхідні для організму речовини (Вечірній Київ, 7.VIII 1957, 2);
// перен., розм. Працювати, робити що-небудь, витрачаючи багато сил. Робітники потіли, а пани з того жиріли (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 343); В будні вона [молодь] тут не дуже потіла над роботою (Іван Франко, VII, 1951, 22); — Над задачкою потіємо? Не виходить? Що ви зараз проходите, дроби? (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 46).
2. Вкриватися вологою від пари, що осідає. Окуляри потіють на холоді.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 411.
А дати слово в полї для перекладу не станеть?
Якою мовою ви постійно пишете? 🧐🤦♂️
"Якою мовою ви постійно пишете?"
Мене то питаєте? Коли так, то тут, ясна рїч, украйинською.
r2u.org.ua: мозолитися
Дуже тяжко працювати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8891-gharuvaty.html#show_point
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=17827&page=598
Також "гирувати" і "герувати".
+ + +
goroh.pp.ua: гарувати
Невже ви думаєте, що ті, хто вживає жаргонне "пахати", буде вживати "гарувати"? 🧐😁🤦♂️
Я думаю, шо тим, кому байдуже на мову не стане менш байдуже, якшо лише вибирати "правильні" слова.
Але ж «пахать» — багатозначне слово! Чому його варто перекладати однозначно? «Пахать как лошать» — рвати жили. «Пахать на барина» — гнути спину на пана. Перекладати варто сенс речення, а не слова в ньому. Дослівний переклад— це ознака незнання обох мов.
ну як варіянти
+++
Я теж за "гарувати", але заради наукової точності подаю статтю із СУМу: ПАХА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Орати. Обізвався козак: — Я в полі пахаю, Я твій голосочок здалека пізнаю (Українські народні ліричні пісні, 1958, 355); — Що ж було пахати, коли своєї землі ні борозни..! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 30).
<але заради наукової точності подаю статтю із СУМу: ПАХА́ТИ>
"СУМ" ne e 'наукова точність'.
Все вірно — це діалектне слово, що й вказано. Вживається в південний діалектах. Бо мова є літературна, а є жива. В живій мові завжди є суржик чи діалекти. Бо поруч живуть носії інших мов і дифузія слів завжди є. Це нормальне явище.
СУМ створено Ігститутом мовознавства Академії Наук. У ньому, звичайно, є помилки. Але ж наведені приклади взято з класики. А яке джерело, пане Єлисею, Ви вважаєте "науково точним"?
Корінь скандинавський