1) Усердно работать, не разгибая спины.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25037-krjazhyty.html#show_point
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=45707&page=1444
Сильно пітнути від утоми.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48673-prity.html#show_point
sum.in.ua: prity
Так і московське "пахать" теж не має такого прямого значіння. Це метафори.
Вони собі два місяці спини гнули, щоб усе зробити хутчіш.
Що ще вигадувати. Все давно придумали:
ПОТІТИ, ію, ієш, недок.
1. Виділяти піт; покриватися потом. Міхи престрашні надимають, Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів. Вулкан потіє і трудиться (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Людина, яка довго перебуває в умовах високої температури, потіс, втрачаючи при цьому не тільки воду, а й білки, вітаміни, мінеральні солі та інші необхідні для організму речовини (Вечірній Київ, 7.VIII 1957, 2);
// перен., розм. Працювати, робити що-небудь, витрачаючи багато сил. Робітники потіли, а пани з того жиріли (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 343); В будні вона [молодь] тут не дуже потіла над роботою (Іван Франко, VII, 1951, 22); — Над задачкою потіємо? Не виходить? Що ви зараз проходите, дроби? (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 46).
2. Вкриватися вологою від пари, що осідає. Окуляри потіють на холоді.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 411.
ЕСУМ (том III, ст. 98): "важко працювати, надриватися". Пише, що "пов’язане з кров; характер зв’язку неясний", але не тямлю, чому впорядникам словника зв'язок не є ясний. Шле на Желехівського.
Желехівський (том I, ст. 381): sich zum Blutschweiss plagen, sich abarbeiten.
Від "лупати скалу".
Також "лупити".
"Йой, в него така нездала жінка! Цілу днину ним оре, ще й надвечір не дає віддихнути!"
♦ Рвати жили (руки, силу) [на роботі (на праці)] — працювати важко, багато, з усіх сил, з надмірним напруженням. Поважає вона Пахома Хрисантовича, як небагато кого. З тих він, що жили рвуть на роботі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 84); Блукати по наймах — це.. гірко! Рвати руки на чужій праці, ламати спину, губити здоров'я... (Андрій Головко, I, 1957, 223); Рве [хлопець] силу, аби догодить господареві (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 194).
Виправте мене, якщо це не російське запозичення.
Так буде по-українськи
"Виправте ня, коли се не є спосуда з московськойи" – так є вкрайинською.
"ВипRавте Nя, коли се є спосуд з московскойи" – отак пRавильNо.
Мова різко змінилась на кінці 19 століття. Багато старих та польських слів ввійшло. Ще Ломоносов перебрав до російської багато «вищих» українських слів, на що наші зреагували запозиченням багатьох слів з галицького діалекту, який зберігав архаїчні риси старої української мови, котрі давно не використовувалися, та багато польських (який, а не котрий; відносини, а не стосунки тощо). Не є — це саме польське запозичення. Про це писав ще Нечуй-Левицький.
Взагалі то московське "пахать" перекладається українською як "орати", бо пахать то є процес обробки земельних ділянок у сільському господарстві. Напрклад, пашня то є орна земля
Так. Тому дав "(трудитися)" в лапках. Саме слово не є зичене, але таке значення є.
Потіти — Є таке слово в нашій мові:
ПОТІТИ, ію, ієш, недок.
1. Виділяти піт; покриватися потом. Міхи престрашні надимають, Огонь великий розпаляють, Пішов тріск, стук од молотів. Вулкан потіє і трудиться (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Людина, яка довго перебуває в умовах високої температури, потіс, втрачаючи при цьому не тільки воду, а й білки, вітаміни, мінеральні солі та інші необхідні для організму речовини (Вечірній Київ, 7.VIII 1957, 2);
// перен., розм. Працювати, робити що-небудь, витрачаючи багато сил. Робітники потіли, а пани з того жиріли (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 343); В будні вона [молодь] тут не дуже потіла над роботою (Іван Франко, VII, 1951, 22); — Над задачкою потіємо? Не виходить? Що ви зараз проходите, дроби? (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 46).
2. Вкриватися вологою від пари, що осідає. Окуляри потіють на холоді.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 411.
А дати слово в полї для перекладу не станеть?
Якою мовою ви постійно пишете? 🧐🤦♂️
"Якою мовою ви постійно пишете?"
Мене то питаєте? Коли так, то тут, ясна рїч, украйинською.
Старою руською (старо українською), більше галицькою. Максимовичів правопис, жулихівка, де стара церковно-словянська (це не помилка, бо у нас віками не писали єрики та паєрики після в, м, б, п, допоки грамотії не взнали, що росіяни пишуть объявление тощо, та понатикалт тих апострофів, лічачи це українським, а не русизмом, яким насправді вони є) їже понатикана скрізь, де мало би бути йи чи йі — зйізд, йіжа, та де мало би бути і в іноземних словах — біблія, річ тощо.
r2u.org.ua: мозолитися
Дуже тяжко працювати.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8891-gharuvaty.html#show_point
https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=17827&page=598
Також "гирувати" і "герувати".
+ + +
goroh.pp.ua: гарувати
Невже ви думаєте, що ті, хто вживає жаргонне "пахати", буде вживати "гарувати"? 🧐😁🤦♂️
Я думаю, шо тим, кому байдуже на мову не стане менш байдуже, якшо лише вибирати "правильні" слова.
Але ж «пахать» — багатозначне слово! Чому його варто перекладати однозначно? «Пахать как лошать» — рвати жили. «Пахать на барина» — гнути спину на пана. Перекладати варто сенс речення, а не слова в ньому. Дослівний переклад— це ознака незнання обох мов.
ну як варіянти
+++
Я теж за "гарувати", але заради наукової точності подаю статтю із СУМу: ПАХА́ТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Орати. Обізвався козак: — Я в полі пахаю, Я твій голосочок здалека пізнаю (Українські народні ліричні пісні, 1958, 355); — Що ж було пахати, коли своєї землі ні борозни..! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 30).
<але заради наукової точності подаю статтю із СУМу: ПАХА́ТИ>
"СУМ" ne e 'наукова точність'.
Все вірно — це діалектне слово, що й вказано. Вживається в південний діалектах. Бо мова є літературна, а є жива. В живій мові завжди є суржик чи діалекти. Бо поруч живуть носії інших мов і дифузія слів завжди є. Це нормальне явище.
СУМ створено Інститутом мовознавства Академії Наук. У ньому, звичайно, є помилки. Але ж наведені приклади взято з класики. А яке джерело, пане Єлисею, Ви вважаєте "науково точним"?
Корінь скандинавський
полонізм
А ковбаса - германізм.
Чи не є *гар перейняте з германських мов?