uz dato ; uz dat, uzdat
___
Yn cerpan peréclad ‘update (up date < ‘up to date’)’, cde, nagadaiõ, samo ‹(up to) date› e œd lat. *‹usque ad diem datum› ‘(agy) ic ynou danou dni, up to a given dag’ → ‹dano› ‘given [day] = date, datum’. Tó ne e “novina”, ni “onova” ci “pœdnova”, nou, i ouge pacye ne “vuisy” (‘up’ u ‹up (to) date› e ‘ic, uz’ — ‘ico dni, uz deny’, a ne ‘gorie, naverx’ ci ‘vuisoco’).
‘Novina’ e viedomo he ‘the news' — tó e het' inye — scorieye bie mieneno ‹novota›. Ta i ‹novota› ne e ‘update’. Novota ci ‹unóuleigne, onova, unova, ponova (... t.c.)› = ‘innovation’ e, za vuituiceignemy (by definition), tvoreigne ceoho coreinno nova, olni ‘update’ e ‘improvement to an existing product or process, whereas’.
naverz ; naverzy ; navoróz ; navorózy ; naverzoc ; navorózoc ; navorózca
___
Tvoreno mnoiõ œd ‹na•verzati, na•verzti, na•verézti› ‘to strap on’, œd ‹verzti/verézti, verzati› (SIRM I ‹верзти́›, ‹воро́за›) ‘to strap’ (pro bœilche o ‹strap› v. https://en.wiktionary.org/wiki/strap#English — tomou i tó rous. slovo).
Nagolós usiõdui na ‹na•›.
Tó ne bõdé “ist•UI” u mn., atge eidnina e ‹ist•O› — se e pervçui. A za drougoe, mieniõ Vam za sé dodane slovo bóulgariçeiõ, he priclad oge bóulgariça tacui ne e pro rousscõ móuvõ: *[j]y- e dalo |jɪ•| u rous., otge: /jɪ•/ [jɪ•, jɪ͡ɘ•, ji•], [ɪ•, i•, ɦɪ•], a u beznagolósie po golósnie i [j• ~ i̯• ~ ∅•].
»О, любитель "вятської".«
Œn cto pisié »‹що за діч›« (
кетчуп), “boreç za suirui ta izioumui’.
gœnna ; gonova ; goneva
___
Tvoreno mnoiõ œd *‹gœnna / gonova / gonova lòdy› za nzm. ‹jachtschip› (‹jacht•schip›), iz ‹jacht› ‘gœn, gonia’ ta ‹schip› ‘lòdy’, pozdieye u nzm., corótco, prosto ‹jacht›, œdcui pac u eag. ‹yacht›.
»In the 16th century the Dutch built light, fast ships to chase the ships of pirates and smugglers from the coast.« (https://en.wiktionary.org/wiki/yacht).
Tvara ‹gœnna› ta ‹gonova› sõty œd ‹gœn›, a ‹goneva› œd ‹gonia›. U rod. mn. ‹gœnna› e ‹gonen› ci ‹gœnen›.
Романе, ви геть не розумієте, що перекладаєте.
Пурпуро́вий ко́лір[1], також пурпу́рний[2] (від назви пу́рпуру, фарбувальної речовини червоно-фіолетового кольору) або шарла́товий ко́лір[3] (від шарла́ту, застарілої назви пурпуру) — темно-червоний або яскраво-червоний колір з фіолетовим відтінком; багряний.
одна людина, що дуже любить це слово, пропонує виводити це слово не від москальського "труніть", а від українського "трУнути" (
goroh.pp.ua: трунь), що походить від "трутити". Наче той, хто чіпає когось. Хоча для "трУнути" зазначено лише 1-ше ("доторкнутися до кого-, чого-небудь, злегка натиснути на щось) та 5-те ("те саме, що штовхнути") значення слова "торкнути", проте воно може мати й, скажімо, 3-тє значення ("зачепити кого-небудь, порушити чийсь спокій").
Задум можливий. Лише я не певен, чи залишиться тут такий вигляд слова. Бо все ж "трУнути" походить від недоконаного "трутити", і я поки не можу вигадати, як витворити від "трУнути" недоконане дієслово, що зберегло би початок "трун-". Можливо, тому ліпше буде якесь "труть", або "трутило", або ще щось.
Онов. Недоконаний вид буде "тручати" (goroh.pp.ua: трунути, фонетичні та словотвірні варіянти, №24). Тоді все одно ми повертаємося до "трутити" та похідних від нього, або, як можливість, щось на "труч-". "Тручило"? "Тручун"?
Онов. 2. Хоча мені люди, які не хочуть писати нічого тут, пропонують також "трУнити" для недоконаного.
vedoma
/ˈʋɛdomɑ/
___
Mn. œd ‹vedomo› ‘agendum’ → ‹vedoma› ‘agenda’, œd ‹vesti, ved•› ‘agere’ (https://slovnyk.ua/index.php?swrd=вести, team 6.). Cyto do ‹•m•› v. moyõ izmiencõ pœd ‹cinizna› œd p. Xèuçovui, tout seréd prostertty.
Iesce odin priclad cde ‹•m•› u slovie nesé team ‘that which is to be done’ u rous.: ‹leagomui›¹ (Gelex. I 420), tóucovane niemeçscoiõ ‘Zeit wo man allgemein schlafen geht’, cyto xotcha pisymenovo znacity ‘cies coli yzvuicieyno idõty supati’, ta, u istotie, vuirazity team ‘cies coli iti supati nalegity, e slied; cies coli supati iti e’, otge toy team oge perédasty lat. gerundivum na ‹•nd•›.
___
¹ — Ou Gelex. e bóulgariçeiõ: ‹ля́гоми› (iz œdneseignemy na I. Franca), iz mietoiõ »pl.« (mnogina), ta ya gadaiõ tó mogé bouti orõden mnoginui na ‹•ui› he pitimo decotram prislœuyam u rous., por.: ‹verxui› ‘astride’, ‹çielui› ‘totally, quite’, d.-rous. ‹vulvyscui› ‘lupi more = vóuçscui, he vóucui’, ‹pyriemui› (œd ‹perti/peréti, pyr•›) ‘directly; accordingly; on a par with, equally, along with’, ‹semerui› ‘by seven’, ‹scorui› ‘scoro’, ‹tacui› ‘in that way; yet, still, though; always, constantly; altogether’, ‹tixui› ‘tixo, bez choumou’. A yac i sese slovo ou Gelexœuscoho ta Franca e prislœuye, to pravopisy e, viedie iz simyge ‹•ui›: ‹leagomui›.
Sé slovo razomy iz ‹challenge› imé bouti perécladeno œd slova ‹gouditi› rousscoiõ, ponevagy eaghel. ‹challenge› œd d.-phran. ‹chalenge›, œd d.-pn.-phran. ‹calenge, calonge›, œd lat. ‹calumnia› (pro bœilche v.: https://en.wiktionary.org/wiki/calumnia), u rous. znaceignemy teacnõtchi ‹gouditi›, ‹xouliti›, ‹couditi›, t.b. ‘to falsely accuse, blame’. Sé i e istota recene ‘challenge, *calumnia’ — ne *‘call out, vuiclicati, vuiclic’, ale ‘blame, vituperation, blasphemy, beguile, [false] accusation’. Ba, u