Кабака, -ки, ж.
1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр.
2) Penis.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 202.
Те слово, хоча й дане в словниках (в купі з словом назадник "реакціонер"), та ніяк не тягне до поняття "реакція" в розумінні "зворотна чи відповідна дія на дію попередню". Слова назадній "реакційний, реакціоністський" та назадник "реакціонер, реакціоніст" є творено за мотивацією "тягти назад", оскільки ті останні чужі слова значать геть інше ніш спільного з ними кореня слово реакція: "що боронить прогресу, путить/пинить прогрес, консервативний тощо". Сама внутерня семантика "на-зад" ніяк не відповідає сути поняття "реакція" = "дія в відповідь".
Якщо йдеться про щось, що літає, то це, безперечно, має бути «літун».
Якщо це щось інше, що не літає, то слово «керманич» в такому значенні вже існує.
В JavaScript теж є побітовий зсув, раптом що.
А от дизайнери про це дійсно нічого не знають.
Нікудишнє слово !
Цілком з вами погоджуюсь, ганьба. Але цю ганьбу приведено тільки як приклад вживання слова
FARB i BARWa -- ce odyn i toj że koriń, jakyj prosto nabuw riznyh vidtinkiw znaċeń.
Te same ṡċo i FOLK (narod) i POŁK -- odynycia vijśkovogo zjednannia: v dawnynu ce naprawdu bula ċy ne najbilṡa vijśkova odynycia, i tomu zdavalo sia, że to naprawdu "veś narod" na bytvu vyjṡow!
Tobto cilyj FOLK, jakyj z okynom ċasu staw vymolėty sie, jek POŁK.
POŁK ce vidpovidnyk TYSIAĊI, vidpovidno bula j posada "TYSIAĆKYJ" ĊY "TYSIAĊNYJ".
Ce zvannia dovoli dovgo taky zberego sia, ale potìm jogo vytisnyw taky POŁKOWNYK...
FARBA - czystyj "Nimeć". Vid niogo bulo utvorene pohidne BARWA.
Ale to vse bulo dawno, koly j movy Ukrajinśkoji, tomu zamiṡċuvaty ci slova -- nu toċno NE perṡoċergove zawdannia! Je nagalniṡi ċużyzmy, jaki treba vyċavlüvaty z Movy tut i zaraz!
PS
i jek vże pysaly u vudgukah, utvorylo sia zi stolittiamy rozriznennia:
BARWA -- ce kolir,
FARBA -- vlasne, ta pasta, jakow malüjut ;)
Буду вдячний за посилання, бо я знайшов тільки короткий список словацьких новотворів:http://nss.sk/wp-content/uploads/downloads/2011/11/puristicky-slovnik-slovenskeho-jazyka.pdf
Yaroslav Shpak, між іншим, у мене є т.зв. Puristický slovník slovenského jazyka (в електроннім виданні), складений ентузіастами "чистої" словацької мови, й там є зокрема спроба передати поняття "elektrina" ("електрика") словом mluno, що продовжує праслов'янський корінь *mul-n-, споріднене з рос. молния, друс. мълни, мълниіа/мълньіа, та діал. укр. мовня. В українській мові се відповідало би формі: мовно.
актива́ція (програми)
"Барва" - це таки перекручене німецьке "Farbe".
По-перше, "дзиґар", а не "дзигар". По-друге, це слово не українського роду.
Підтримую !
nażal, ce toj promovystyj vypadok, koly na Slovotvori brakuje ċitkogo uporiadnyctva. Naviṫ ċasom żorstkogo, aby ne dopuskaty pojavu takyh "zapytìw" vzagali! :((
ale zaraz duże sylno zminyla sia sama tiama, ṡċo take "instrument"!
Z odnogo boku, toċno zalyṡyky sia instrumentamy rozmajiti vykrutky, rizci, molotky, toṡċo!
Z jeńċogo -- pojavyly sia taki predmety, pro jaki ṡe 100 rokiw tomu naviṫ u fantastyċnyh opovidanniah ne zgaduvaly! ;)
Skażimo, toj samyj GORTAĊYK ċy KMITYK ;)
Toż bulo b dobre jakoś ti "strumenty" takoj rozrizniaty...
Слово "здивлянка" вже встигли використати як брендову назву подарункової коробки: http://ukrainbox.com/zdivlynka
Фізики вже вже давно поділили атом і тому калька для новотвору недоречна. Крім того під час хімічних реакцій атоми приймають чи віддають електрони, що входять до їх складу.
Підозрюю, що це калька від російського слова "орудие", яку запровадили в 30-х роках XX ст. для штучного наближення з російською.
Це слово означало інструмент ще в досовєцький час !
Підтримую !
Продовження.
І вибір насправді між двома варіантами, які є в фахових словниках: давач і датник. Про "давач" я вже писав.
Щодо аксіом. Датник і справді надає інформацію про спостережувану величину. Але це радше дані (англ. "data"). І ця сема є найсуттєвішою в назві. А важливо те, що він зовсім не "дає" те, що вимірює (тиск, струм тощо), а лише фіксує.
Не варто кидатися - усе записувати у слова(!) для перкладу
Ось я й кажу!
אלישע פרוש, згоден з Вами у частині доцільності руйнування усталених форм. Та маю щось і напроти. По перше, словотвір - не переклад, а "сухопиc" ще не усталене слово в нашій мові. По друге, скориставшись "сухо" несуттєво у цій тямі ми обмежимо себе коли воно стане нам у більшій нагоді. Щодо словнику. Якось я бавився називаючи речі у крокописі випадковими наборами знаків. Спочатку було добре, бо не треба гаятись на добір слів. Як їх побільшало, склав довідник тлумачень. Та певної миті зрозумів, що я більше часу тлумачу ніж працюю... Щодо власне "ксероксу". За професією я знайомий з цими пристроями, та Ви перший на моїй пам'яті хто глянув на них із цього боку. До речі, дякую. Але думаю це невипадково.
Ізі - то засмічення української мови англійським суржиком. Такий собі українгліш.
Мені "мура" більше до вподоби, ніж "цегла" !