Деякі спроби перекласти словників з англійської: https://e2u.org.ua/s?w=Workflow&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on
Якесь неправильне визначення тут, хіба це автоматизація? Це просто хід роботи
Немає? Мабуть. Бачите зірочку перед "люддя"?
Але слово цілком можливе: 
r2u.org.ua: *людд*. Слово природно утворене за допомогою наростка j зі значенням збірності таким же чином, як і багато слів у Мові.
—
Це ліпше пасує до 
еруди́ція
Ми в той період вже мали слово "дяк" котре прийшло в руську мову через церковнослов'янську, а воно вже від грецької.
https://en.wiktionary.org/wiki/дяка#Ukrainian
Тобто, етимологи вважають, що також це слово могло прийти від "дяк". Проте, якби там не було, це слово ще з часів Русі було в руській мові, а звідти в українській.
Не бачу сенсу взагалі приписувати його німцям, бо це все із одного індоєвропейського кореня, і дуже добре прижилося за стільки сторіч
Святослав Караванський, а також багато інших мовознавців, які працювали над відновленням питомої української лексики, пропонували чітко розмежувати поняття "свято імені" та "день народження".
Уроди́нник (та Уроди́нниця): Це рекомендовані і найбільш питомі іменники. Вони утворені від слова уроди́ни (синонім до "день народження") за допомогою стандартних українських суфіксів -ник/-ниця.
"Ви ж розумієте, що німецьке слово dank, не мало первинну таку форму?"
У давньоверхньонімецькій, з якої постала німецька та з говорів саме якої це слово запозичили західні слов'яни, рефлекс був саме *danc-.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/þankaz
Тобто, форма dank це просто зміна звуку Th на D. Тоді як в українській, не було ніяких змін із Т на Д, це первинна наша форма. Схожість лише в одній літері.
Тому що Танк (Thank > Dank), і Дяк (Dyak) не одне й теж. Тобто, не треба брати німецьке слово danke до уваги, а саме його первинну форму - thank.
Ви ж розумієте, що німецьке слово dank, не мало первинну таку форму?Подивіться, як у інших германських словах буде слово дякую, воно буде починатися на T.
Origin and history of thank
thank(v.)
Middle English thanken, from Old English þancian, þoncian "give thanks; to recompense, to reward," from Proto-Germanic *thankōjanan (source also of Old Saxon thancon, Old Norse þakka, Danish takke.
Спасибі, пізнавально. Проте словникове значення «пряжити»: 1) Готувати їжу з жиром на вогні, на жару без використання води; смажити, жарити. 1.2) Прожарювати, смажити що-небудь на жаровні, сковороді і т. ін. — все одно ближче до смажити. Якщо вже й перекладати «to roast», урахувавши ці відмінності, тоді радше «пекти», «запікати» буде
"Нам треба вирішити яке слово краще годиться за roaster." Не тямите, тому й пишете хтозна-що, вибачте за правду. Після багатьох моїх і не тільки пояснень кожен, хто може й хоче розуміти, уже давно зрозумів би, що:
1) початкове слово в іншій мові, джерелі слова, може мати значення й одтінки значень, звичаї вжитку, яких не має перейняте слово в нашій Мові (такі можуть не перенестися в нашу Мову зі словом або виникнути вже після перейняття);
2) перейняте слово в нашій Мові може мати значення й одтінки значень, звичаї вжитку, яких не має/не мало початкове слово в чужій мові (утисячне: значення й одтінки значень слів можуть з'являтися, зникати, розділятися, об'єднуватися, розширюватися, звужуватися, зміщуватися),
отже,
3) перейняте слово й початкове слово в іншій мові, джерелі, не можна вважати тотожними (або, щонайгірше, таку тотожність треба доводити), тому
4) тут треба перекладати не слово "roaster" англійської мови, а слово "ростер" Української.
Нерозуміння цього — причина багатьох Ваших дурниць.
Сказав же: "крім того, що калькулювання"