Nevierno œdguibaié ciouttié slova ‘satemization’, ne caziõtchi cyto tòcyno za zvõcui staiõty svibleatche. Na pr., u rous. ‹zaliezo› ← ‹geliezo›, abo u lead. mazour. ‹żyć› → ‹zyc›, ‹szyć› → ‹syc› — tout /s, z/ sõty svibleatchi zvõcui, ta tó ne e ‘satemization’ Slovo ‘satemization’ e œd imene cisla ‘suto’ tomou cyto u neimy yzocrema bie *ç */c ~ kʲ/, stauxi pac /s/ ci /ʃ/. Ne viemy, ci nam e tvoriti œd slova ‹suto›, ta za pèuno ne œd ‘svistieti-xipieti’. Acéi buismo mogli i prosto uzeati slovo ‹satem› a peréclauxi ‹•ization› — ‹satemouagne / satemóuagne›, ‹satemcagne› (por. ‹oucagne›, ‹acagne›, ‹hecagne›, ‹chocagne› tc.).
Pacye, peréclasti œd ‘svistieti-xipieti’ e i nezagleadno (imperspective). Yac bo pac vuirazite ‘kentumization’?
Cto tscieié tvoriti œd ‹піднебіння›, toy tvar e dóugen bouti leadsceigne, por. lead. ‹podniebienie›. Sé ‹•eigne› ci ‹•iegne› e godie vuiclasti na rousscœmy tlie, a u lead. e tó slovo, viedie, œd yna neviedoma récla *podniebić, → podniebienie, oge’mou u rous. bui teacl tvar ⁺pœdnebleigne, iz rousscuimy pitimuimy *bje → /ble/.
Pitome rœdne slovo za ‘palatum’ rousscoiõ e prosto ‹nebo›, ci ‹neba›.
>Щодо лексеми з уставним *-n- вона здається взагалї не знана в украйинській 🤔
__
uk.wikipedia.org: Снем
Вона є таки наявна в чаянім добї: снє҆м:(правильне вихопленя склоніня)сὀнма:сὀнмоу:снє҆м,сὀнма: сὀнмὀм:сὀнмѣ:сὀнмє. Рівняне склоніня: снє҆м:снє҆ма:снє҆моу, снє҆мови:снє҆м, снє҆ма:снє҆мὀм:снє҆мѣ:снє҆мє.
Добра пропозиція. Стример — прудити. Стримити — прудник. Хоча, мабуть, більший прихильник течива.
goroh.pp.ua: пруд#25811
@Kuľturnyj aborihen
sutocagne, satemcagne, satemouagne / satemóuagne