Якщо ви дивилися у Сучасному словнику української мови (11 томний або 20 томний), то я вас засмучу, адже його редактором був Іван Білодід, відомий прихильник "двоязьічія", змосковщення та "вєлічія рускава язьіка". Який насамперед прибрав багато питомої нашої лексики, а деяку записав у діалекти, щоб в офіційному мовленні ніколи не вживалася.
goroh.pp.ua: жеретію
Але жере́ті́я́ «тс.; змія, що лазить по деревах»
за такою логікою деякі альтернативно обдароваані й вибирають слова для сучасної термінології.
"Українське слово є --- буде розмовним, бо звучить не надто офіційно. Візьмімо ліпше незрозуміле грецьке, латинське чи англійське слово (подекуди --- з инших мов), бо ж вумно звучить."
А якщо їм новотвір запропонувати, то скажуть, що ото дурники всілякі навигадували слів, яких не існує.
"Ne ròzoumieiõ. Imete zameut?"
__
Mieniu esmy, "Ox, tócyno".
»toperu«
__
Ta, ya ròzoumieiõ, ta to nie nadpopravleinïe. Se ya'smi xtieu pisati peruchiy golósnuy taco. Dosi'smi sam tac pisau oupodobleinïe golósen ceréz dvoscladovõ harmoniyõ–‹топєру/топєрв[о]›–/teˈpɛr/. Ale, yac ròzoumieiõ, Vui mietite tacœi padui ocremo, pacye iz tacoho ciesa.
»Péuno le 🤦
"Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty."«
Ne ròzoumieiõ. Imete zameut?
___
»vuidnieye«
vidnieye*
A tac, vidcye / vidcieye, œd ‘vidco’.
___
»toperu«
Neyma noudjui u ‘nadpoprauleignie’ u ‹to•›; ‹te•› e viedomo iesce u d.-rous. dougye dauno, pacye u ‹tepyrvy›.
___
»"Ke" — Cyto znacity to slovo?«
Xotcha samo slovo ‹coral› e dauno cerpano yz neeuroupscuix (simitchscuix) móuv (por. héur. גורל /goral/ ‘geréb; cameineç, jorstva’), ta za znaceignemy bui tó rousscoiõ moglo bouti œddano slovomy ‹geréb› ci œdvedeignemy’ho (por. i ‹gerébeunca› ‘cerépaxyca’, v. Gelex. I 220 ‘Schneckenmuschel’, œd tohoge ‘geréb’, he priclad imenovagna gittia moria œd seoho slova).
U d.-rous. pameatcax dosimo slovo ‹corolycu› ‘coraliana coulyca’, oge yauno e sloviansceigne d.-gr. κοράλλιον ( : héur. גורל /goral/), iz */a/ → d.-rous. /o/.
Acéi bui pomoglo provieriti sõmiestcheigna primeten ‘zemlen-zemelnuy; zemlen-zeimlnuy’, ‘zemen-zeimnuy’ ( ← ‘zeimy’), ‘zemlan-zemlanuy’, ‘zeimscuy’ za d.-rous. pameatcami.
Nam tou ròzna sõty znaceigna bõdy ‘pœdzemelnuy’ a ci i prosto ‘ne nebeisnuy’, ‘na/po zemlie’, uclioucyno o lioudex, tó bo sõty ta znaceigna tocena ic d.-gr. χθόνιος ou Liddella ta Scotta i Antoina Baillya.
Gœdno znatiti oge usœi sõmiestcheigna iz slovomy ‘χθόνιος (χθόνια, χθόνιον)’ tocena ou Baillya caziõty oge znaceigne ‘souterrain, pœdzemèlen, pœdzemen’ ne e neigy yac sõznaca i yzteaghneigne znaceigne prosto ‘zemèlen, zemlen, terranus’. Por. tam (2137), na pr.: 1) χθόνια πορεία ‘passage/trajet à travers la terre’, pisymeinno ‘zeimlno põtovagne’, otge i ‘po zemlie, zemleiõ’ i ‘crœzy zemlõ’, dlia sõstrocui, 2) χθόνιος βροντή/βρόνθημα ‘bruit de tonnerre souterrain’ = ‘zeimlna drògy, zemlen gourcœt’ — i tout e yasno oge ‘pœd zemleiõ’ tou pluiné yz sõmiestcheigna iz slovomy ‘gourcœt, drugiegne’, 3) χθόνιος iz imenami bogœu — ponevagy sõmiestcheigne slova ‘zemlen’ iz lioudinoiõ bui boulo zayvo, yac lioudina e za ouxuibomy zeimlna, a bogui, he pràvilo, na zemlie ne vitaxea, to ‘zemlen’ o bozie, za yzteaghneignemy znaci ‘pœd zemleiõ’.
Otge sé dóugyno e znaciti oge, i ne bõdy u d.-gr. dvie slovie γη ta χθον za ‘zemlõ’, znaceigne ‘pœdzemlen’ e postalo ne radno ocremosti samuix sïou imén, ba, i ne radno ynou vidotvœrnou tvarou primeitna na •ιος ou χθόν•ιος, ale, he tocmo, prosto yz yzteaghneigna za sõstrocoiõ u vidotvœrnax sõmiestcheignax.
Ose sõty ta sõmiestcheigna oge’my yea dosiu ou Suriezneüscoho na gorie izgadanœi primeitna:
‘zemlen-zeimlnuy’ u: »zemlynaya i nebesynaya« u Yzbœrynicu 1073;
‘zemen-zeimnuy’ u: »Ne bo acui ceoloviecu stuidity sea Gospœdy, ni acui zemynu yznemogaieit ili otstõpaieit.«;
‘zemen-zeimnuy’ u: »Zeimniï angheli« (!); tamge diuno e sõmiestcheigne ta primeitna ‘zeimnuy-zemen (zemynu)’ iz slovomy ‘scenea’: »Pœ usemou oupodobiste sea zeimnomou sceneati: ni ouxiou imati sluixieti, ni ociou imati viditi (vidieti*?), ni tocmo givœtu imate, a to ge zolu (← zulu*).«;
»xliebu zeimnuy / zemynuy« = ‘sieian, xlieb / colós u zemlie’;
zeimscuy (zemyscuy) u: »Zvieri zeimscuiẽ«.
куля (геометрія)
А знаєте, парозум - вдає розум .
Пагорб -не є горбом людським ,але він дуже подібний до любського горба . Й тут також це не розум ,не повноцінний розум тому +
В англічан і гиних мають иний бок мислення ,тому вони нам не взірець .