Останні події

Юра Шевчук прокоментував переклад
11:21

Полонізм

Вадим Мельник прокоментував переклад
10:17

"-ія" є не наше.

Вадим Мельник прокоментував переклад
10:16

Черпане.

Вадим Мельник прокоментував переклад
10:16

Черпане.

Олександр Ференцик прокоментував переклад
09:59

Замініть другу букву в на п.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
05:48

+++

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
05:48

+++

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
02:33

+++

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:25

Ouge’my yasnil.

Вадим Мельник прокоментував переклад
00:50

+

Вадим Мельник прокоментував переклад
00:48

+

Вадим Мельник прокоментував переклад
00:48

Що скажете за слова ЕСУМ про московськість цього слова?

Вадим Мельник прокоментував переклад
00:45

+

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
00:27

Тепер розумію, до чого Ви ведете. Ми можемо тепер тільки гадати, чи поширилось би природно це явище, нехай і розумне, з околиці на більшість України. Імовірність є, та дуже, дуже мала. Бо звичайно не серце країни мавпує околиці, а навпаки.

Доктор Смалець прокоментував
00:19
слово старець

То в Галичині слово "старець" є старожитністю, а в інших регіонах України "старець" є калькою з російської, так?
Відповідно, у Львові старець може бути жебраком або начальником, а у Харкові - тільки жебраком, якщо не москаль?
Чи я знову щось змішав?😊

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 22:55

Я обираю писати так, як є правильно. Зрозумілість є річ звички.

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 22:46

"Ви із своїм прикладом як ні сіло ні впало. До чого тут суржик? Це мовне явище досить нове. Більшість українців до сталінщини були селяни й живих москалів бачили та чули вряди-годи. Може, більше на Слобожанщині чи в Південній Україні, та не на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі та Волині."
Я й пишу, що суржик спинив розвиток живої мови. Під час радянщини.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:19

Мені для себе вистачає свого досвіду. Для Вас я послався на Нечуя-Левицького. Не вірите ні мені ні йому, то нехай так і буде.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:16

Ви із своїм прикладом як ні сіло ні впало. До чого тут суржик? Це мовне явище досить нове. Більшість українців до сталінщини були селяни й живих москалів бачили та чули вряди-годи. Може, більше на Слобожанщині чи в Південній Україні, та не на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині, Поділлі та Волині.

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 22:06

"То, може, таки скажете, що люди вживають замість "образити" поза колишньою підавстрійською Україною?"
Усе ж жду від Вас письмових доказів за невживаність цього слова в мові сходу.

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 22:04

"Минуло багато століттів, а люди й досі кажуть "од(-)"."
А от у мене була в класі дівчинка, яка якраз мову з живих вуст вивчила. Тільки от казали не "од-", а "от-". "Отвітити" наприклад. Тут инше діло, "від-" не замінило, а "от-" замінило. Суржик спинив розвиток мови, замінивши безладдям певні явища. От що мені ясно.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:04

👋

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:56

"Воно вже давно не "переважно західновкраїнське"."
Поза Західною Україною "від(-)" уживають передусім люди, що змалку розмовляють / розмовляли московською вдома й навчились української не з живих вуст, а з книжок сучукрлітмови. Що цікаво - саме мови, та не літератури.

"А коли було переважно, то ясно було, що воно має замінити собою "од" схоже до "он" на "він". Це логічне вкраїнське мовне явище."
Мало, та не замінило. Минуло багато століттів, а люди й досі кажуть "од(-)".

"Чому Ви гадаєте, що воно галицьке?"
Я не чув слів "образа", "ображати", "образливий" ні од людей із серця України, ні од слобожан, ні од степових українців, ні од подолян. І Нечуй-Левицький засвідчує, що таких слів у підросійській Україні не знали.

"А що це за говірка чи мова така, наддніпрянська?"
Навряд Ви не чули цього слова ані разу в школі од учителів української мови й літератури. "Наддніпрянщина" - назвище, що його галичани дали підросійській Україні. А свої землі називали Наддністрянщина. Наддніпрянські говірки - це передусім близькі одна до одної південно-східні говірки, що становлять більшість щодо числа мовців та правлять за основу новожитньої української мови. То, може, таки скажете, що люди вживають замість "образити" поза колишньою підавстрійською Україною?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 21:50

Cyto e mi Uas slouxati, coli Ui pisiete dournicui?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:38

Cazyîte to zercalou.
Видно, що Ви таки не можете чи не хочете почути мене. То я далі просто нехтуватиму Ваші немовознавчі вибрики. Нема в мене на їх часу.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:35

Якби Ви прислухались до живої розмовної мови поза Галичиною, то й не писали б такого.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 21:33

+

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:33

A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??
Може, в якихось околичних говірках, та це мене не обходить.

E to mwy clopwt?
А Ви вже рішайте самі, чи Ви хочете, щоб людям було легко читати Ваші дописи та на їх одповідати чи Ви їх пишете, заради себе. То тоді й балакайте самі з собою.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 21:28

P. Meilnice,

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]? За инші чудні для мене знаки я вже й не кажу.>

ménity cuidano e ne na moye pisymo, a na zuõcofõ perepisy, yaca ne e moya, a usesuétnya.

Cyto ge moyoho pisyma, ceudno ono e Uam, ino ne uicli bo’ste do yoho. <xé> lépxe peredaie rẽd inozuõcwf ("allophones") {ʃɜ, ʃæ, ʃe, ʃa}, neigy <ша>, yake peredaie ino {ʃa}.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:24

Словотвірний ужиток заперечує Ваші слова: малярство <= маляр, рільництво <= рільник, ковальство <= коваль, пекарство <= пекар, учителювання <= учитель...

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 21:20

«...переважно західноукраїнського "від-".»
Воно вже давно не "переважно західновкраїнське". А коли було переважно, то ясно було, що воно має замінити собою "од" схоже до "он" на "він". Це логічне вкраїнське мовне явище.
«Ви ж самі от тільки вжили галицького "образливого"...»
Чому Ви гадаєте, що воно галицьке?
«Чи знаєте хоча б, як це буде по-наддніпрянському?»
А що це за говірка чи мова така, наддніпрянська?

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 21:13

Звісно Ваш, Ви ж своїм чудним письмом користуєтесь, а в тому, що люди часто не розуміють його (и не мають!) звинувачуєте саме їх!

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 21:06

{ˈpærɘt͡ʃɪn}, uédé.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 21:04

<не вмієте одрізнити мовознавство од політики>

Cazyîte to zercalou.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:54

<Ви ж самі от тільки вжили галицького "образливого" та переважно західноукраїнського "від-". Чи знаєте хоча б, як це буде по-наддніпрянському?>

Godé e Uam pisati dournyõ ouge!

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:51

<Звідки в українській мові міг узятись звук [ɜ]?>
A cœmou yomou u rousscwy ne bouti??

<..чудні для мене знаки...>
E to mwy clopwt?

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 20:48

Вапство?

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 20:47

+

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:43

Zueno remeislnika – <uapa/uapy>→<uapen>→<uapnik>→<uapnicstuo> – e zaifo.

Oleksa Rusyn прокоментував
вчора 20:05
слово старець

Ви змішали докупи старожитній і новожитній мовний ужиток. Це було, та одійшло й забулось. Зосталось тільки в Галичині.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 20:01

+++

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 19:29

+++

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 19:29

+++

Доктор Смалець прокоментував
вчора 19:25
слово старець

<СТАРЦІ градські, старійшини людські — згадуються в літописах, а також у деяких перекладних слов’ян. пам’ятках. У "Повісті временних літ" виступають поряд з боярами як учасники нарад київ. кн. Володимира Святославича...>
Ви це мали на увазі?😊

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 19:24

+++

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 17:47

Сталінська "українська". -

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 17:44

+++

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 17:39

+++ Єдине правдиво українське, стилістично безстороннє слово, що я вижу в цих списках.