29 квітня Словотвору виповнюється 10 рочків!
Приєднуйтесь до урочистого зідзвону!

Останні події

Роман Роман2 прокоментував переклад
01:43

І саме тому так важливо, за можливості, щоб із самої назви було ясно, за якою ознакою розподіл

Роман Роман2 прокоментував переклад
01:27

Будь ласка: причина: близьким за охопленням, але засадно різним за суттю втямкам дають одну назву. Наслідок: їх плутають, зокрема на Вікі, записуючи в одне, об'єднавши

Роман Роман2 прокоментував
01:21

А тут тоді як, добродію Ярославе?

Роман Роман2 прокоментував переклад
01:18

Відповідаю: Ваше запитання -- черговий наслідок нерозуміння Вами, про що йдеться взагалі.
Я перекладаю слово "гідрофіти" насамперед за класифікацією Раункієра. Ми перекладаємо НАУКОВЕ слівство. Тому , хто буде використовувати слово з -бруньці, відразу стає зрозуміло, що йдеться про класифікацію Раункієра, тобто за розміщенням бруньок відновлення. "Наднобруньці" -- " ті, у яких бруньки на дні". Усе значення повністю, все необхідне очевидне із самого слова -- й ознака розподілу, і сам різновид за нею.

Я вже давав посилання на роботу Раункієра. "Since water plants, and albeit in a lesser degree, marsh plants, make well-defined groups, it is convenient to divide Cryptophytes into Geophytes, Helophytes, and Hydrophytes."

Незважаючи на плутанину у Вікі, Раункієр поділив криптофітів на 3 різновиди: геофітів, гелофітів і гідратофітів. "Гідатофіти" зовсім "не з тієї опери". Судячи з написаного, багато гідатофітів (що з розподілу за місцем росту водоростей) є гідрофітами за Раункієром, а інші, відповідно, гелофітами.

Путятін Редріх прокоментував переклад
01:11

а чим трисектриса - не "куторіз". Та навіть медіяна чи висота. Якщо це слово допрацювати, то воно може згодитись на взагальнене позначення "-сектрис", що "бі-", що "три-" й инших, але на "бісектрису" - аж ніяк

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:51

А що, в усіх гаях саме помірно родючі ґрунти? Не малородючі й не дуже?
І ЯК??? зрозуміти, що йдеться про розподіл росдин саме за родючістю ґрунту звичного середовища??!!

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:48

Як зрозуміти, ці -рості вказують на кислотність ґрунту, родючість його чи положення бруньок рослини, якщо схемі утворення однакова??!

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:42

Добродію Єлисію! Будь ласка, на хвилинку забудьте заради справи про особисту неприязнььдо мене, подивіться на мої довгі попередні пояснення, ознаку класифікації, може, Ви зможете пояснити!
Добродію Ярославе, Ви прете оце своє (місце) +"рості" до всіх розподілів -- за положенням бруньок, за кислотністю, за родючістю ґрунтів. Це ж цілковита дурня!

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:39

Фанерофіти не тільки в лісах ростуть!! І це хибна ознака!

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:38

Ще й двічі якось

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:37

На всіх полях родючі ґрунти?! Родючі ґрунти тільки на полях???!!!

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:37

У всіх садах нейтральні ґрунти?! НЕйтральні ґрунти тільки в садах? ПРИПИНІТЬ НЕГАЙНО!!!

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:35

Це вже скидаєтся на "спам". Ви це навмисне? Якщо так, то не смішно й недоречно. Словотвір -- не місце для знущання з науки й слівства

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:34

Лишенько, припиніть, будь ласка, знущатися зі Словотвору!!!
Чебрець і чорниця що, у тундрі тільки й ростуть?!
Переважна більшість рослин тундри -- трави!

ЗОВСІМ не розкриває суть! Ви й не намагаєтеся зрозуміти, що я Вам пишу, і надалі плутаючи УМОВИ/МІСЦЯ існування рослини та ВЛАСТИВОСТІ самої рослини, головної та єдиної ознаки поділу!

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:29

Дайте Ви відповідь, будь ласка, а я зараз відповім

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:28

І знову Вас прошу: дайте, будь ласка, посилання на дослідження "різних І" як різних ЗВУЧИН.
Я питав Вас саме перед тим, як я (перепрошую) мимоволі знищив Ваше дослідження...

(принагідно зауважу, що я хотів не завадити, а допомогти загальній справі. Наприклад, якщо Ви напишете кирилицею, і людина буде шукати такі відомості в мережі, їй у пошуку виб'є, вона прочитає Ваше дослідження й дізнається. А якщо латинкою, то вже не дізнається. І ті на Словотворі, що не можуть поки читати Ваше письмо, не дізнаються).

... я питав Вас про це: якщо на письмі на той час здебільшого давно плутали И з ЬІ, то чи не свідчить це про занепад розрізнення їх як ЗВУЧИН? Наприклад: поспостерігавши, я дійшов висновку, що, напевно, живу в місцевості, де І з О й І з ятя, наприклад, ледь розрізняються за способом творення (як звуки, на слух фоноскопа), але не розрізняються як звучини.

І, до речі, можете, будь ласка, записати по-своєму слова "край" (коло, біля), "шкіра" й "огірок", сказати кілька слів про походження "шкіра" й пояснити загалом перехід У в І?

Ярослав Мудров прокоментував переклад
00:18

Романе, чому не відповідаєте?

Ярослав Мудров прокоментував переклад
00:17

Романе, чому не відповідаєте?

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:13

"«і є такі, де сталого чергування немає.»

Ne'ma tacuix. Ouge'my poyasniau."

Цілком собі є, зоккрема я наводив Вам кілька прикладів із творів класиків, де від/од уживаються "несистематично", тобто не дотримуючись сталого чергування.

"Rœuzniça meidyu ‹déyvo› ta ‹dœyvo› e tacage hi, napr., meidyu ‹dél› ta ‹dœul›, ‹bég› : ‹bœug›"

І вкотре прошу Вас дати посилання на дослідження "різних И", "різних О", "різних І" й "різних У" (пишу так, і Ви чудово розумієте, про що я).
Той же Шевельов писав про поступовий занепад розрізнення.

Роман Роман2 прокоментував переклад
00:09

"... §24.3,4) peruœstno */ɛ/ → /ɜ/ u ‹-ïe› ..." Що саме Ви так позначаєте? Наприкл., прибл. ннє, чи нньо?

אלישע פרוש прокоментував
00:03
слово сайдинґ

Slovo ‹siding› za zaxuistocruitïe domou e americsco-eaghelsco. Na Velicœy Brytani, u Australïé, Nové Zélandé natômésty slougity slovo ‹cladding›, œd ‹clad› "odeag, odeagti". Œd teamui "odeag, poniava, platïe, plat, plaxa" e zuano zaxuistocruitïe domou i u nizcé inxiuix móuv, porœunaite: ném. ‹Verkleidung› (tacoge ‹Außenverkleidung›, ‹Gebäudeverkleidung›, ‹Hausverkleidung›) œd ‹verkleiden› "odeagti", isp. ‹revestimiento› œd ‹revestir› "odeagti, nadeagti, zagornõti u poniavõ", phar. ‹klædningur›. Na tlé seoho buimy naguiliu imea té teamé u rousscé œd slœu: "plastyu" — œd znaca cyto yac plastyu télo lioudinui tac i dóugïe na sténé domou zaxuistity 'ho œd doscyou.

Boris Kolomoucenko прокоментував переклад
вчора 23:59

"V" й так є за /u/ в латинській, не через схожість із "y". Але Ви ж розумієте, оже більшість людей сприйматимуть його за /v/, ге в ягельській чи Міжнародній звуковій абетці, тому таке написання може бути згубне для вимови. Особливо коли йще писати окремо "у" за /β̞/ у кінці складу, то ті звучини можуть почати хибно різнити. Мене питання краси письма переймає не найбільше з усього, тому писав бим чи просто "в", чи "у" або "u" й за /u/, й за /w~β̞/. У латинській "v/u" є й за /u/, й за /w/, і ніяких питаннів із тим не виникає.

Звісно, хотів бим побачити цілі тексти Вашим письмом аби оцінити його на свій розсуд. Але, с того, що дали'сте, написане Вашим письмом, про мене, дійсно видається зладним. А "n", "d" в мішаній міні так само через красу пишете?

Щодо того, що правопис не зміниться, ну, коли ніхто не схоче'го змінити, то ясна річ, оже не зміниться. Гадаю, навпаки ніхто й не подумає серйозно міняти чинний правопис кирилицею на такий же латиницею, бо який у тому товк? Мій правопис так само не може бути чинним, бо первить передачу словороду над прикладністю, але все ж треба створити правопис, який би краще передавав українську мову, ніж чинний.

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 23:54

ДОБРОДІЮ АНТОНЕ!!?
І Вас укусив радіоактивний добродій Єлисій?! Ще однієї латинки тут бракувало

Путятін Редріх прокоментував переклад
вчора 23:42

дуже часто "патерн" має саме це значення, однозначний +

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 23:41

Сподіваюся, так зрозумієте

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 23:33


Облицювання це:
природний камінь;
• штучний камінь;
• облицювальна цегла;
• облицювальні панелі;
• термопанелі;
• плитка під цеглу;
• декоративні штукатурки;
• сайдинг;
• керамосайдінг;
• профільований стіновий лист.

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
вчора 22:51

"Tomou ispraunéixie e pro mene byrati u oglead usiõ móuvõ a ne 'bœulxeisty'."

Міг би писати просто "е", міг би, і мовці вже би з розуміння мови знали, шо в суфіксі "-ίе" те "е" може позначати й /ɑ/, але такий запис зіштовхується з дієслівним суфіксом третьої особи однини (знизу про то більше). Але складаю письмо придатне не лише для більшості сучасних мовців, бо якби робив лише для більшості, то писав би просто "-ίa" та й усе по тому, але через "é" показую мінливість серед говорів, і частково показую давність вимови з /ɛ/ вибором букви "e" замість "a" (бо могло бути й "á").

"Napriclad?"

"П'є", "ллє" (сам кажу "лиє", правда, але правопис із "-ίе" в мене може й передбачати таку вимову, бо деколи користаю "ί" де є подвійна подоба з /и/ та /i/), й подібні. І ні, не писатиму етимологічно "-ίет'/-íet' ", шоби захопити всі присутні вимови, якшо кажете з "-ть" у кінці, то пишете "-ίет' ", коли воно в вас випадає, то без нього.

Аргумент про "é" взагалі не розумію. Розумію шо кажете, але не погоджуюся. Не бачу потреби підлягати під правопис інших мов, коли діякритики дуже вмовні позначки й можуть значити зовсім різноманітні звуки в різних мовах. І чому саме французьку взяли за орієнтир? У нашій акут узагалі зара' позначає наголос. Мені потрібно якось відбити різницю, і я, маючи намір мати лише один діякритик у письмі за можливості, вибрав " ´ ", бо він простий, знайомий українцям, лекго читається, й поширений у черенках ("шрифтах").

Роман Роман2 прокоментував
вчора 18:49
слово натрій

...а зв'язок милкості з лужними складниками, зокрема натрієм, тим більш очевидний далеко не кожному. Не забувайте, що матимемо справу з поколінням "дистанційки".
І, до речі, можете дати посилання на використання попелу саме щириці для прання?

І чому, по-Вашому, саме Натрієм обумовлені милкі властивості попелу щириці?

Роман Роман2 прокоментував
вчора 18:45
слово натрій

Я поки все не читав, але висуваю за такою ж засадою переклад "молочець" від "молоко": "Молочний шлях" називали греки нашу Галактику, а в ній наша планета Земля, а на ній сіль, а в ній Натрій.

Як я писав щодо наміту, слово-переклад має бути щонайочевиднішим. Логіка "для прання/миття використовували розчин попелу щириці, що має милкі властивості, а вони в неї через вміст натрію, бо мило містить лужні елементи" далеко не очевидна: уже давно попіл здебільшого не пов'язується у свідомості з пранням, милкістю.
До речі, чому, наскільки я розумію Вашу думку, слідд вважати, що милкі властивості попелу щириці зумовлені натрієм, а не калієм, якого добряче більше?

Роман Роман2 прокоментував
вчора 17:05
слово натрій

"...radno ("grâce à") ..."
Написати значно поширеніше загальнозрозуміле українське слово "завдяки" хоча б латинкою, не кажучи вже про кирилицю: 🙅
Написати малопоширене діалектне слово латинкою й додати поруч значення французькою: 🤩

Добродію Єлисію. Ми всі вже зрозуміли, що Ви -- чудовий мовознавець, причому кількох мов. Але навіщо, показуючи свої знання, змушувати людей лізти в перекладач, марнувати час?
Я вже мовчу про тяжкозрозумілу Вашу латинку, бо Вам байдуже на наші прохання, нас Ви не поважаєте. Але навіщо ж цією латинкою ще й писати замість загальнозрозумілих слів діалектні, а потім ще й пояснювати через іншу мову, причому не англійську?

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 16:36

"Гіпсовими пластинами з перламутровим відливом раніше обрамляли образа, в тому числі і ікону Божої Матері - Діви Марії. Звідси такі старовинні назви гіпсу як «Мар'їно скло», «дамський лід» або «дівочий лід». Інші синоніми: алебастр, камінь стрічковий, льодяник (устар.), Мармоль, мармур жигулівський.
Джерело: https://mosarh.ru/interior/the-chemical-formula-of-gypsum-physical-properties-varieties-and-photos-of-gypsum/"

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:35

+++

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:33

+++

Макс Мелетень прокоментував
вчора 13:29

Животіє сторінка "софт скілз", отже треба цю сторінку з нею злучить.

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:26

Може щоб не плутати казати "нахлібець", мені так особисто більше подобається.

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:24

Якщо це від "хаяння" – "створення хаї (благополучного життя)", то +

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:23

чого не розумієте?

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:23

Добровустрій

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:22

+++

Макс Мелетень прокоментував переклад
вчора 13:22

А як буде таксист? бирич? бирець? бирач? підбирач?

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 12:12

« І не думаю, що після Й буде здебільшого И, там зазвичай І »

Nou, Ui ne doumaiete.

У нашому випадку тут Й -- твердопіднебінний апроксимант, найближчий до нього за способом творення -- голосний верхнього підняття, І. Чому Ви заперечуєте уподібнення?

אלישע פרוש прокоментував
вчора 06:50

Móuva bé o slové βαρύβιων, ne o slové θερόφυτο.

Ròzouméiete cyto oumóuvnœsty znacity? I 750 m i 50 m e gluiby, ta pro imenouanïe βαρύβιωντων e za gluiby oumóuvno byrano 1000 m i bœulxie.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 06:07

«"/ɪzuˈkrajɪnɘ̞/" А чому наголос на А?»

«"‹iz Oucrayinui› e /ɪzuˈkrajɪnɘ̞/ — is [u], ale ‹na Oucrayiné› [nɑu̯ˈkrajɪnʲi] — is [u̯]"

Iзъ наголосъмь на /a/?? Въ ꙋкраııньскʻѣ мъԯвѣ давьно ꙋгє мъԯвѧть /ukraˈjɪnɑ/ ıзъ наголосъмь на /ɪ/.»

"dauno ouge" — xotiete recti peruœstno bé nagòlôs tacui na ‹-cra-› u ‹oucrayina, Oucrayina›?

Za pervoe, u puitanïé nenagòlosyena ‹ou, ou-› = [u] po prigòlôsné a [w, u̯] po gòlôsné, e neznacyno ci nagòlôs e na ‹cra› ci na ‹yi› — ôtge, mogeity bouti i /ɪzuˈkrajɪnɘ̞/ i /ɪzukraˈjɪnɘ̞/, [nɑu̯ˈkrajɪnʲi] i [nɑu̯kraˈjɪnʲi].

Ta ya'smi dau nagòlôsui /ɪzuˈkrajɪnɘ̞/, [nɑu̯ˈkrajɪnʲi] uixodeatyi iz teageinïa do œdteagneinïa nagòlôsou pri dodanïé pèrêddigou ci pristaucui, porœunaite, napr.: ‹sméx› [sʲmʲiːx] ale ‹na sméx› [ˈnɑsʲmiːx], ‹rõcõ› [ˈrʊʷkʊ] ale ‹na rõcõ› [ˈnɑrʊkʊ], ‹mene› [mɛˈnɛ] ale ‹do mene› [doˈmɛnɛ], sèrêdniorousscœi pameatcui, napr.: ‹na zimõ› [ˈnɑzɪmʊ]. Prauda, ne usiõdui tô œdteagneinïe déieity, i ya ne mogiõ na pèuno recti ci u razé ‹Oucrayina›, cde nagòlôs e na ‹yi›, pri dodanïé pristaucui imalo bui bouti œdteagneinïe nagòlôsou abi ni, ta moglo bui.

« І не думаю, що після Й буде здебільшого И, там зазвичай І »

Nou, Ui ne doumaiete.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 03:11

<Тобто Ваше оu це не те саме, що w?>

Yasna récy né.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 03:08

<Сѫть прıкладъı слѡвъ ıзъ сʻьъıмь покєпъмь?>

Tô e ne podig a coreiny ‹im› déyeslova "imati" + ‹-a›.

Tac, ‹vodoima› — ‹vod-+-o- + -ima› *"water holder/holding".

<сʻьъıмь> — ‹симь›

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 03:05

<Хъıба то Васьъıмь пıсьмъмь нє "pœima" є?>

Tac, ta tô bé rœuc 2017.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 02:35

«1) ? (Це був довід?)»

Tac, tô e dovœud. Rœuzniça meidyu ‹déyvo› ta ‹dœyvo› e tacage hi, napr., meidyu ‹dél› ta ‹dœul›, ‹bég› : ‹bœug›.

«2) Не смішіть»

Tô Ui sebe na sméx stavite. Xevelyœu, Історична фонологія української мови, §34 "Протетичні приголосні".

Андрій Сильчук прокоментував переклад
вчора 02:19

Так, авжеж, є таке значення. Та це (на мою думку) не є поганим, а, навпаки, добре.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 01:57

«Це як від/од.»

Né. I [wyd] i [ʷod] e use ‹œd›, a tam e dua rœuzna coreni ‹déy-› /dʲi(ː)j-, di͡ej-/ "act, do" ta ‹dœy-› /dyj-, du͡oj-/ "to milk".

____

«і є такі, де сталого чергування немає.»

Ne'ma tacuix. Ouge'my poyasniau.