Останні події

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 23:03

Наче вчасно отямилися й подумали.

Ану-ну, дайте-но посилання на джерело, що доводить існування такого "правила"

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 22:51

> Джерело -- Вам так припекло.

Сонечко вам напекло. Дарма, що є зима.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 22:15

Яку?

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 22:05

Добродію Боегдане, чергування, наприклад, У з В не поширюється на геть усі слова тільки тому, що Вам так хочеться, тільки тому, що Ви так написали тут.

"Стисло, правило є..." -- знову "правило", те, про що я вже писав. У живій Мові "правил" немає й не може бути, я про це писав уже, здається, на Толоці. А саме це правило вигадане, роблене, вибрехане. І в мене значні сумніви, що Ви знаєте Мову од рідномовців: якби знали, то знали б і те, що не в усіх словах У чергується з В, почували б різницю значень У- та В- у деяких. Таке "правило" геть нехтує й деякі інші риси живої Мови (для Вас, схоже, чергування -- теж тільки букви), про що, знову ж, колись напишу на Толоці.

" Не може бути такого, щоби вибірково десь було чергування, а десь ни." Джерело -- Вам так припекло.

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 21:55

Це ви ни чорта не тямите в мовознавстві. Звукозміна відбувається всюди, без винятків. Не може бути такого, щоби вибірково десь було чергування, а десь ни. Стисло, правило є: у/о по приголосні/на початку, по голосні - в.

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 21:40

"<"Упередження" правильно, а "Впередження" -- неправильно>
Чого б це? Може й пристану на Вашу думку, що чергувать О з В не годиться, та в чім це таки біда з У/В? Ви вже пишете уперед/вперед (а може й ні, хто зна), то який привід цього не робить у слові "упередження"?"

Коротко: не відповідає вжитку.
Добродію Денисе, а Ви не почуваєте неприродності В тут?

Добродію Денисе, спасибі за питання. Деякі подробиці я навів у відповідній нитці: Боротьба з приписництвом, і ще наведу колись.
Почну, мабуть, із самого чергування. Дійсно, чергування, наприклад, У/В ЗАГАЛОМ притаманне Українській Мові. Головне слово тут -- ЗАГАЛОМ. Мова -- не математика, та пані Кароліна цього не розуміє (про це напишу нижче), "звичне" роззагальнення(екстраполяція)/визагальнення(індукція) тут просто не діє так. Якщо, наприклад, у 1000 слів У чергується з В, сповна природно ждати, що так буде і в 1001, так. Та саме ждати, а не писати В замість У в 1001 слові тільки через те, що У чергується з В у тій 1000 слів. "Механічно", бездумно поширювати це чергування (і не тільки), притаманне БІЛЬШОСТІ слів, на УСІ слова -- знущатися з Мови. Такі мертві кривослова навсібіч тхнуть робленістю, здохятиною. "Ви вже пишете уперед/вперед (а може й ні, хто зна), то який привід цього не робить у слові "упередження"?" -- ось де помилка. Те, що в слові "уперед" У чергується з В, ніяк не може доводити, що воно може чергуватися в слові "упередження".
Відповідь на Ваше питання. Який привід? Мова! Ужиток! Докладніше, як я вже сказав, буде на Толоці, та головне: саме вжиток ясно доводить, що чергування У/В у приростку ніяк не однорідне та всеохопне. Досі існує більше чи менше розрізнення значень приростків У і В у низці слів (і мовці почувають цю різницю), яке, природно, спричиняє й різницю в ужитку. Існування винятків притаманне живій мові (а заперечення ж права Мови на виняток -- це перетворення її на мертве опудало). Простіше кажучи, в Мові в деякому слові У не чергуєтся з В, не чергується -- і все. Не всі слова з У в природному вжитку засвідчені, а тим більше поширені з В. Мова не повинна виправдовуватися. Вона така, яка є.
Звісно, ці винятки не випадкові, і ці винятки мають свої винятки, та докладніше, кажу ж, колись буде на Толоці.

Тепер трохи вбік. Пані Кароліна, якій Мова явно чужа, не має ні достатнього мовного досвіду, ні, одповідно, її чуття, а також, найголовніше, спроможності розуміти й бажання вчитися (засад нашого правопису досі не вивчила, не зрозуміла). Та [тут мала бути народна приказка про бочку й гучність, та її не буде]: вона, бажаючи повикаблучуватися знанням Мови (а цього знання немає), пише абияк, аби не по-людськи, поєднуючи, наприклад, явно говіркові, малопоширені риси щонайнеприроднішим чином, і нерідко через це ганьбиться, наприклад, уживаючи -ТИ замість -ТІ в тих одмінках, у яких воно геть не до речі (див. тут-таки вище: ""не відповідає дійсности" Те, про що я весь час кажу, та Ви неспроможні зрозуміти. "Упередження [...] не відповідає (кому? чому?) дійсності". Слово "дійсність" тут -- у давальному відмінку, а не в родовому.""). Більше прикладів я писав тут (індіанці, під "індіянці") і, наприклад, тут кайтинґ).
У кривезному розумінні пані Кароліни, чергування -- це писати букву В замість У (й О) після а,о,у,е,и,і,я,ю,є,ї. Саме букву, поза буквами нічого немає. Незалежно од того, що це за слово, незалежно ні од чого. Механічно й бездумно, за вигаданим за совковим часів "правилом", яке тільки розгіршили сучасніші нововчені мовці (здається, в текстах після розпаду совка такі потвори, які пише ось пані Кароліна, повиникали чи не вперше). Як я вже писав, причина цього така ж, як і схильність до страшного бездумного калькування, до якого пані Кароліна, учасниця ККК, нерідко вдається: так прошшє. Я б назвав це лінійним мисленням, та про мислення, на жаль, тут не йдеться. Знайшов походження -- переклав (бажано якоюсь говірковою мертвичиною) -- готово. Так і тут: очевидне бажання обрубати Мову під, повторюю, вигадані й добрехані "правила".
Були часи, коли пані Кароліна писала розумні речі ("Щиро, я більше зосереджуюсь на перекладі слів, а за правильність чи кривильність вжитку певних українських слів і сполук відаю дуже мало. Мене мало цікавить, правильно казати "добрий день" чи "доброго дня". Якщо хтось робить зауваження мені чи ще комусь, то я через своє невігластво та безпам'ятство можу щось криво запам'ятати й криво тлумачити.", популярне). Та згодом почала наслідувати мовознавця в законі, авторитета добродія Єлисія, підмазуватися під нього, наприклад, уживаючи та змішуючи явно чужі їй говіркові явища, зокрема слова й звуцькі ознаки, пнучись здатися знавцем говірок. Пишучи ж В замість У там, де це геть ні до чого, пані Кароліна хоче всидіти на двох стільцях: здатися знавцем Мови, звуцтва , зокрема говіркового, та при цьому діяти бездумно, "лінійно", без знання й розуміння. Навіщо досліджувати дійсність, коли можна в уяві створити нову, спотворену, жахливо спрощену "дійсність"? Навіщо вчити Мову, якщо для себе, під свої роблені "правила" обітнути Мову під просту "формулу"?
О, не встиг дописати це, аж уже новий приклад(люфт "фороб". Навіщо вчити Мову, засади правопису, якщо можна просто викаблучуватися, писати #абинеполюдськи?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 21:25

Крѣс?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 21:22

До того, що новоруська (українська), білоруська, русинська < середньоруська < давньоруська.

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 21:15

Ту саму, яку Ви постійно порушуєте.

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 20:41

Тоді залишаю тільки шаль

вчора 20:35

Загугліть "шал словник", будь ласка
Ну й ні "виштовхування" нема, ні "шалений" не чуже

Ярослав Мудров прокоментував
вчора 20:25
слово флеровій

Я от думаю, а що як додавати назви первнів, похідних від назв місцин, з наростком -ень, а від назв людей, істот — з наростком не -ець, а -ич? 🤔🧐
Наприклад, московій — московень, а флеровій — не фльоровець, а фльорович.
Так само, ніобій — ніобич тощо

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 19:50

Шалений — виштовхує купу наших питомих синонімів: скажений, навіжений тощо.
Що виштовхує шаль, шал? Ба більше, шал — новотвір

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 19:42

Боже, навіщо тут оте -щинянка? 😱

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 19:36

Тобто ви не розумієте, що перекладаєте

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 19:34


Хоч є в словнику Кримського, та все ж це не зовсім тотожні тями. Миролюбець може й не бути пацифістом, тобто захищати мир з оружжям у руках.
Пацифіст — той, що проти війни, проти будь-якого оружжя

Ярослав Мудров прокоментував
вчора 19:29
слово ірландка

Це я з якогось дурного осідку взяв. Гадаю, правильно буде жителі Ираку

Denys Karpiak прокоментував переклад
вчора 19:20

+++

Denys Karpiak прокоментував переклад
вчора 19:19

+++

Denys Karpiak прокоментував переклад
вчора 18:50

+++

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 18:41
Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 17:40

Довго ...

Kuľturnyj aborihen прокоментував переклад
вчора 17:39

+
Кріс та шабля - вся моя сім'я...
https://youtu.be/8nZlrjasG5c?si=CrMawBpFVTtssI_f

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 16:42

Чи можете дати свідчення, що в давньоруській мові це слово вживали за «air»?

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 15:30

повітря - уг, юг, вуг, гуг

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 15:26

В палату, негайно!

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 15:24

Тлумачний словник - Слівник товків

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 15:23

+

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 15:22

"Фороб" -- учіть Мову й засади правопису.
До булави треба голови. "Повітре, n. s. Воздух, Пар. ver¬ pestete Luft, Pest, f. adj. повітрЗвий, Cm. s. Возд/шпии."
Що значить n. s.? Дивимося. "n. = (substantivum (neutrum)", отже, іменник середнього роду. "s. — siehe", тобто "див." по-нашому. Тобто спершу зазначено: "повітря" -- див. "воздух". Передбачувано, "Воздух, т. Luft". Коли дещо завантажиться, доповню, а поки скажу: якби це було вперше, можна було б так-сяк звернути на неуважність. Та це ніяк не вперше, тому Ви знову показуєте не просто неуважність, а невміння обходитися з джерелами

Bœgdan Youxyco прокоментував переклад
вчора 15:18

Місцевий козак прокоментував
вчора 15:04
слово фреза

Наведене значення описує слово лише у вузькому сенсі, не враховує виробничі технології.

Місцевий козак прокоментував
вчора 15:01
слово фреза

Колоріз, бокоріз, багатолез, лезоверт, вертолез - все це, знаєте, брак фантазії якийсь 😂 німецька мова виходить. Є в українській теж водоспад, але все таки хочеться органічне слово придумати: без нагромадження приголосних і поєднання коренів двох слів.

Місцевий козак прокоментував переклад
вчора 15:01

фрезувати - врізувати, фрезерування - врізання, фрезувальний - врізальний, фрезувальник - врізальник, тощо.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 14:38

"Повітря" в українській мові тякне до фороб, що їх розносить вітер, miasmas.
Див. Желехівського: повітря — verpestete Luft, Pest; заповітрити — verpesten.
Значення «air» постало під упливом ч. povětří чи ляд. powietrze.
Чи можете дати свідчення, що в давньоруській мові це слово вживали за «air»?

Роман Роман2 прокоментував переклад
вчора 13:29

Докази?

Є. Ковтуненко прокоментував
вчора 13:20
слово ірландка

Не може бути ‹іракець› з /k/ — перше неблення ж 🤓

Тобто, мало б бути ‹ірачець›

Данило Блажко прокоментував переклад
вчора 13:17

Особистий водій

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 12:04

Лядщина.

Ratty More прокоментувала переклад
вчора 11:59

Можливо. :-)

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 11:55

>маєте куций словниковий запас

Та й чуття мовного не ма добродій Роман. Але має вінець до небес. І сам не вчицця (бо нащо, він же все й так уже знає), й иншим не дає. Ще й озираєцця не на мову класиків, а на мову свого москворотого кола.

Ratty More прокоментувала переклад
вчора 11:54

До Кирила Сніжка:
Зробіть так, як підказує Вам William Stark, і тоді Я проголосую за Ваш переклад. :-)

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 11:26

@Denys Karpiak

Добродій Роман уважає справними лише ті твари, що він їх виУчив із годин української мови.

Щодо чергування: 'о', так само, як і 'у', протезують і чередують із 'в'.
Наопак — навпак, наопашки — навпашки, одягти — вдягти тощо.

Carolina Shevtsova прокоментувала переклад
вчора 11:05

>Покірно похлібляю!👀
Треба запам'ятати ✍️

вчора 10:04

А як же шалений?

Ярослав Мудров прокоментував
вчора 06:46
слово ірландка

Жителі Ираку
Є ще іракці, іракець, ірачка, ще знайшов іракиня.
Тобто краще додати сторінку з ірачкою, щоб знайти нормальний хвеминатив

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 06:37

Романе, я стільки Вам казав, що Ви ліпите свої покручі, бо не знаєте мови, маєте куций словниковий запас.
Щоб уникати цих проблем, читайте класиків, різні словники тощо.
Навіщо так збиткуватись з мови, але всім розказувати про якісь засади. Ну, це ж якесь страхіття. Можете мені не відповідати, просто почніть накінець учити мову. Я вірю в Вас

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 06:27

Тобто стійчача Вам було мало, Ви ще це приперли? 😱

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 06:26

Порівняли і?

Місцевий козак прокоментував переклад
вчора 04:13

+