>Ви пробували знайти слова із наростком -к-, що позначає збірність, або будь-які свідчення наявності такого значення -к-, наприклад, в гуглі?
Так.
________________
>Наросток -ець ... просто іменниковий суфікс
Не просто.
________________
>По-перше, -ин(а) може бути просто іменниковим суфіксом іменників жіночого роду, без додаткових значень.
У Вас усе так “просто”! А нащо тоді він потрібен?
________________
>По-друге, -ин(а) тут, мабуть, можна витовмачити і як зменш.-пестл.
Невже? Приклади?
________________
>"ОДНА частина З десяти"
Має глузд. А в "ОДНА част(ч?)ина З часті" щось змислу не бачу.
________________
>Можливо, "билина" -- від "било"
А може й ні.
________________
>У такому значенні -ин(а) в "частина" може просто підкреслювати одиничність часті, тобто того, що "часть" -- це одиниця, одна, окрема одиниця чогось (цілого, поділу і под.).
>>У такому значенні ... може
>>>Може так, може сяк
Видно, що Ви свідомо творите слова, з глибоким розумінням морфології.
________________
>навряд чи тут можна однозначно визначити, яке сАме значення тут має -ин(а)
А нащо Ви вживаєте морфеми, яких не розумієте? -ина до того ж є досі живий суфікс, не треба сюди точити “давнину”.
________________
>навряд чи
Це переклад словоспол. "центр тяжіння" (він доданий у варіанти написання). До того ж термін "center of gravity" у нас нерідко перекладають як "центр ваги": https://e2u.org.ua/s?w=центр ваги&dicts=all&highlight=on&filter_lines=on
А Гугл досі так перекладає: https://i.ibb.co/7xBhRk1z/2025-05-08-22-44-14.png
"Центр тяжіння" та "центр ваги" використовуються паралельно як переклади англ. "center of gravity", тому тут немає потреби буквально перекладати слово "вага", бо воно в даному випадку є перекладом слова "gravity". До англ. "gravity" більш влучним відповідником буде слово "тяжіння", але і слово "вага" не є геть помилковим (окрім того, що німецького роду).
"
de.wikipedia.org: Schwerpunkt"
Це слово багатозначне. Про що саме йдеться, зрозуміти, мабуть, неможливо. Желехівський посилається на Полянського, а в того я таке слово не знайшов поки.
"До словників треба ставитися критично, але чіплятися до випадкових слів (чи до геть усіх?) такий собі метод, обґрунтовуйте." Хууу.. Див. Толоку знову, будь ласка
Трясця ,але що то за німецький корінь?
goroh.pp.ua: стосується
На Толоці-таки є приклад зі словом "зеленець", якому в словнику приписали значення "хлорофіл", хоча з прикладу видно, що такого значення воно не має і близько.
Якщо немає прикладів ужитку слова в іншому значенні, це ніяк не доводить те, що це слово існувало/існує в цьому значенні. Ба більше, якби приклади вжитку цього слова в іншому значенні й були, це ніяк не могло би спростовувати можливу наявність іншого значення, бо слова, як не дивно, можуть мати по кілька значень. Ваш відгук просто недоречний.
Мова про наявність доказів, а не про відсутність протидоказів (і це я ще не кажу, що таке слово (теоретично!) могли просто вигадати).
Мені просто стало цікаво. Ось укладали ЕСУМ. Хтось же, мабуть, їздив, ходив, записував слова. А де ці записки, де поряд зі словами повинні би бути зазначені місця, де слова записані, рік, приклади, віковий розділ мовців?
СКЕ́ПТИК
Послідовник скептицизму (у 1 знач.). Приклади
Той, хто до всього ставиться критично-недовірливо(!), в усьому сумнівається.
СКЕПТИЦИ́ЗМ
Ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об'єктивної дійсності.
Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось.
Тобто "скептик" -- не така людина, що "не вірить", а така, що ставиться до чогось із НЕДОвірою
-
"Статезрілість" -- це як узагалі? Може, "статевозрілість" приблизно Ви мали на увазі? Бо "статезрілість"="зрілість статі". А "статева зрілість" і "зрілість статі" -- різні речі (точніше, друге просто позбавлене глузду).
Хоч перше, хоч друге -- все одно не підходить, бо йдеться про час статевого дозрівання, а не зрілості.
До речі, це приклад, як треба відповідати з поясненням своєї думки
"Пересмик гарне слово, хоча не розумію нашо тут пере-. "Пере-" зазвичай значить перехід якоїсь межі чи перехід в инший стан."
Ви читали те, що я вчора писва?
Тут дуже суттєве слово "зазвичай".
До того ж, "пере-" тут можна пояснювати і як прохід черех деякий перебіг, стан(перехворіти, перебороти, перейти)
Либонь «притока» за значенням ближче до слів «дотичність», «причетність» або «прилучення»?
Я додав це слово, бо окрім тлумачення у Желехівського, бачив ще деяку подібність:
«притока» – псл. -točiti «притикати, приставляти; приєднати»;
«стосунок» – mhd. stōz / stôʒ «удар, поштовх; зіткнення, сутичка, зустріч (das Zusammentreffen)»;
Себто обидва слова вказують на певний контакт, дотикання (хоч і з різним емоційним чи силовим відтінком). Слово «притока» загалом вказує на приєднання, але, мабуть, тут йдеться саме про «долучення/прилучення», а не про основу дії.
На перший погляд, до слова «стосунок» ближчим було б слово «уто́к» (удар, атака), але ви десь писали, що це запозичення з чеської.
запозичення
Яка?
goroh.pp.ua: примінитися
Можете, будь ласка, навести приклади правильного вжитку "користати з" та "вжити" в українській мові? І чи правда "примінитися" йде від "міняти", як то каже ЕСУМ?