Останні події

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:38

Увага до давньої спадщини кореня *pok- є гідна, та з гляду семантичного та способу словотвору до даної тями не тягне: визначення даної тями зусереджено не на поверхні, на якій лежать, а на самім положенні лежачім.

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:32

+

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:32

долілиць ≠ "лежачи, ліжмо".

אלישע פרוש прокоментував переклад
06:27

Твар прикметника сторчий від прислівника стлрч є неправилен,бо закінчення -ий після /ч, ж, ш/ як правило значить належність до того, що виражає слово продуктивне (зябиве) чи його основа, себо відповідає на питання чий?: біг:божий, собака:собачий, *пѣхъ:піший *"належний до такого, хто ходить {по своїх ногах}". Оскільки твар сторч явно на вид паде до тих того же зраку (моделі) дрівніх тварів негбомих (невідмінюваних) прикметників-прислівників (тобо тварів одинакових и для прикметників и прислівників) ги: (право/лѣво)рѫчь, (босо)нѡжь, (стрѣмь)головь, сторонь, прѧмь, свобѡдь, (навз)ничь, прабѡсь (прабісь) "босоніж; босий" тощо, то я бим пропонував прислівник сторч, при його пратварі *стърчь використовувати й за негбомий прикметник. Се би, либонь, могло стати поштовзом до оживлення таких тварів в руській мові, яких, в истоті, й так, як видно з наведених прикладів, є й нині в руській мові досить. Себо, сторч би значило не тільки "перпендикулярнр" (прислівник), а й "перпендикулярний, перпендикулярна, перпендикулярно, перпендикулярні". Такі твари суть дуже дрівні.

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:28

Ймете джерело на слово крило від дієслова крити з таким товком? За ЕСУМ бо крило від крити є "парасолька".

Andrii Andrii прокоментував переклад
01:30

Гоже! Пам'ятаю, що так мій дід казав, а я його не розумів, про що йому йдеться

Andrii Andrii прокоментував переклад
01:26

Карл-Франц Ян Йосиф, дякую за підтримку!

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:12

Друге читати не дуже й треба, стане його бачити. То є реконструкція.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:04

Иносе. Принаймні фонетично правильно оформлено, на відміну від паім’я.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:02

П. Скляренко в чолонці, на який Ви шлете, серед имін з передчепом па- дає: пастка. То є такий мововїдський жарт?

До Вашого твару, руській є несвойито зїяння – [аі].

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:57

1) наука є фонетично неруський твар; 2) прасл. *lug-y-o- а руській не дасть +вільжо-.

Andrii Andrii прокоментував переклад
вчора 19:45

Краще "тягнипхайка" [жарт].

Євген Шульга прокоментував
вчора 12:43
слово ретрит

Додайте, будь ласка, варіант написання "рітріт" -- теж доволі поширений (зручніше для пошуку).

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:48

+
Сторч – Перпендикулярно. (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: сторч

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:48

+ + +
Сторч – Перпендикулярно. (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: сторч

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:33

Тоді маю до Вас ще питання – чому ви даєте і форму "Швидщина" з [ш], коли у давньоруській було "свида" а не "швида"?

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:31

В українській мові споконвічно "білком" була лиш "біла частина яйця або ока", тяма змінилася після окупації України СРСР, мене не хвилює, що там у німецькій, вірменській, сербохорватській, ці країни нас не окуповували, і словники наші не мінили. Як би не було у тих мовах, але в мові українській семантичний зсув відбувся лишень після тиску мови російської.
Закінчення "-ець" ми уже давно даємо для речовин, складних молекул. Не бачу нічого поганого цю парадиґму використати і для протеінів, таким чином ставши різнити протеіни від звичного білка ока чи яйця (це має смисл ще й тому, що у яєшньому жовтку так званих "білків" є більше (16.2%), аніж у яєшньому білку.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:27

+ + +
Слово трапляється ще у Івана Франка:
https://www.i-franko.name/uk/Studies/RareWords/Ja.html

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:26

Чому ж ні? Я саме це і мав на думці.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:24

Пов'язане з дієсловом "ви́ти" – скручувати. Наче нічого поганого.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:23

Цікаво було дізнатися. А Ви воліли б як називати місто (знаю, що то суб'єктивно, та все ж)?

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:20

Перше. Хоч друге не знаю як читати.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
вчора 10:19

Товариш славіст каже, що "завжди" теж галицько-польське. Перевірив, начебто дійсно так (хоч не дуже вірю тим радянським словникам).
https://goroh.pp.ua/Етимологія/завжди

Petro Tkatchenko прокоментував переклад
вчора 09:11

Рїч для вичаву може бути без порожнини.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 06:06

Дякую

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 05:57

Котрий запис маєте на увазі? Drežďany чи *drENzg-ēn-?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 05:41

Ясно, та написання birl- там є "пропущене" через "розуміння" полабської фонологиї дослідниками тої мови. :) Корінь прасловянський тої назви є *byrl- "багно, болото", де *y відповідає "ь" в друс. кирилиці, й, відповідно: "е" чинного письма руської мови. Тому правильним твар кореня є в руській: берл-. Руською має бути: Берлин.
Питання лишається, який саме суфікс є під написанням "-in. Бо то може теоретично бути: -инъ, -ъінь. Суфікс -ъінь зокрема несе в словйянських мовах значення nomen loci ("имена місця"). Зазвичай латинкою "мякі" приголосні в полабських памятках спеціально не значили, тому з літери "n" не є точно ясно, чи під нею було мінено "н" або "нь". Наприклад, Волинь має пратвар *Wol-ūn-i- → Вол-ъін-ь – з таким суфіксом; а також: Хот-ъін-ь (Хотинь). Хоча є й багато топонімів з питомим суфіксом -ин-: Волож-ин, Szczec-in, Ніж-ин, Рогат-ин тощо. Тому з Berlin є тяжко визначити. Певним є тільки початок слова.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 05:28

Поцікавтеся походженням назви. ;)

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 05:28

Можна трактувати хіба в перспективі народної етимології. :)

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 05:23

+

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 05:16

Хочете речи й у сумській, латини, сербохорватській, німецькій, низозімській, вірмінській, швійській то є "росіянізм"?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 03:32

То є південнослов’янська та моравська форма – руська форма є: болого.

Alex Grudiy прокоментував переклад
10 грудня

Ви плутаєте назву автоматизованого тесту "капча" або "чилюд" із, власне, запитанням тої капчі. Питання, наважливо - капчі чи читолюду, лишається те саме - підтвердіть, що ви не робот.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

З такою тямою – росіянізм.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Яке чудове слово!

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня
Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

+
Вильний – Извилистый
r2u.org.ua: вильний
"Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки".

Можна трактувати як "вильно місто" – "місто не ідеально рівне" (воно дійсно не схоже на Манхеттен, більш витке.

Віктор Католик прокоментував переклад
10 грудня

Однозначно хідник.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Це дійсно видається більш слушним.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Гарна назва!

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Нащо узагалі такий запис з праслов'янської, коли він лишень в оману вводить?

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Лишень "прога́лина" в українській мові це аналог російського "присоединение"!
r2u.org.ua: прогалина

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

https://en.wiktionary.org/wiki/Berlin#Etymology_2

Далі просто бажання побудувати назву за прикладом українських "Луганське", "Петровське" та ин.

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Гарно!

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Це і є місце зберігання соку – щойноствореного, аж поки його звідти кудись не виллють :)

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Дякую!

Карл-Франц Ян Йосиф прокоментував переклад
10 грудня

Спасибіг!

Jurko Zełenyj прокоментував переклад
10 грудня

pereproszuju, ale vydajet sä że tut toj vyoadok, koly te ŻUVALO naviť vymovyty vażko -- vże mowczu pro vidminüvannä slova... :O