Останні події

Недобродій прокоментував переклад
03:52

Але ж для них чомусь вигадували інші назви у багатьох країнах. Чому б і нам своє щось не вигадати?

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:32

Циркословянщина <со->. До того зайва дуративізація — для чого брати вихідне *твор-юв-а-ти, коли могло бути просто твор-и-ти?

אלישע פרוש прокоментував переклад
02:00

Тяжоло.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:58

Жевжик є птах.

אלישע פרוש прокоментував переклад
01:57

А до чого є тут "блакитний"?

Бажан Козаченко прокоментував переклад
01:49

осідок - то є kontora, office. Тобто приміщення для приймання відвідувачів та щоденного виконання службових обов'язків. Саме з такою тямою слово використовували з давніх-давен.

Бажан Козаченко прокоментував переклад
01:46

Удавання, вдавання - то є simulatio
симулятор
симуляція

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:54

Наївно.

Sherif Ermachenko прокоментував
00:52
слово верстак

еліксир

Sherif Ermachenko прокоментував
00:44

Гороскоп

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:36

Як тут іще ніхто не дав <унедійснити>?

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:22

+

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:17

Були й копійки, й куни. То є різне.

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:14

Факт? Аргументи, будь Ваша ласка.

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:13

Від чого є творено?

Бажан Козаченко прокоментував переклад
вчора 23:36

коротко, милозвучно, змістовно

Бажан Козаченко прокоментував переклад
вчора 23:32

По смерті дідуся бабуся перейшла на його утримання.
Я заробив своє утримання, а онука одержує утримання за вадою здоров'я.
Ми купимо тобі цю іграшку коли я одержу утримання.
Від наступного року утриманці за загальними умовами одержуватимуть на 2000 гривень більше.
В більшості країн жінки досягають утримувального віку раніше за чоловіків.
Я НЕ розраховую на утримання від держави, моя справа - ось що є моє утримання.

Бажан Козаченко прокоментував переклад
вчора 23:02

Українська мова НЕ має "тим більше". "Поготів" - то є наше слово.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 22:52

Cyto loudite? Slofo "zéu" yé znayõ, i bez Wikipédie. A de e tam <зівшіця>??

Dima Malz прокоментував переклад
вчора 22:50

Абрикос (як і власне Слива звичайна) є складовою підвиду "Сливи" роду Сливових (лат. назва роду = Prunus).
Назва латиною:
Слива звичайна = Prunus
Абрикоса = Prunus armeniaca
uk.wikipedia.org: Слива (рід)

Абрикоса та слива відрізняються з погляду наукової аналізи приблизно як мандарин від апельсина.

Михас Туро прокоментував переклад
вчора 21:54
אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 21:41

Джерело прошу з такою версією походження. І що є тоді там <-шіця>?

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 21:21

Походить від слова "зів".

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 21:17

... й под., тобто щось усталене/встановлене, "стабільність" чи "статичність" чого може бути рушено => скасовано/анульовано ("похитнуто", "доторкнуто"). Так, як значення "скасувати" є розвинуто в дієслова <ставити> (див. тут: stafiti) антонімією його семантики "статичності" до додатків семантики "динамічності", так <рушити> з його семантикою "динамічності" набуло значення "скасувати, анулювати" через антонімію проти додатків прямих семантики "статичності".

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 21:10

Не згоден, адже це зовсім не слива. Це слово скорше підійде до аличі.

Михас Туро прокоментував переклад
вчора 21:08

Нечуй-Левицький у вас як Бог, мабуть він його не знав це слово, але більшість українців і знали і знають, далеко за межами Галичини. Окрім того Галичина то є Україна

Михас Туро прокоментував переклад
вчора 21:04

Зараз налетять панслов'яністи й скажуть, що німецьке

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 21:00

Соняшниця - це хвороба шлунку.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:40

Ага, то провіряти й дослідити тезу про лядське походження лексеми сами не можете, але ЕСУМ апріорі тавруєте "радянським". Дзвін чули, а відки...

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 20:30

Саме вже <е> в <скутечний> на місці *ъ, замість +<о>, ясно свідчить про те, що се слово, й інші сього ряду, суть із лядської; у лядській первісні *ъ та *ь збігли в одне <е>, а руська мова в питомих тваріх різнить *ъ сильний від *ь сильного. Також, <е> на кінці в <скутечне> є адаптація лядського <skutecznie> (руською було би +<скуточні>).

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 20:21

Це наське слово, я знайшов його у словничку української літератури 14-16 ст. Там же надибав і такі слова: "скутечний" - результативний, ефективний; "скутечне" - результативно, і відповідно "нескутечний"-безрезультатний.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 19:27

А Ви як раз слово намагаєтеся перекласти, а не суть явища/поняття. Ще й у такий пришелепкуватий спосіб; нащо є тут димінутив, напр.?

Вадим Климентійович Онешко прокоментував переклад
вчора 19:20

Ні. Ми руської слов'янської культури)
До слів "архи" і тим більше "дистанція" існують усталені відповідники у нашій мові. Для чого вживати іноземні слова замість них? Щоби що?
Так, ми маємо дуже древні запозичення, до яких навряд чи можливо відгледіти відповідники. Але коли вибір стоїть між власним питомим словом і запозиченим, то вибирати 2-ге вельми дивно.

Вадим Климентійович Онешко прокоментував переклад
вчора 19:16

не росіянізм. Його вживали як люди із заходу(Стефаник, Леся Українка), так і з центру(Нечуй-Левицький, П. Куліш).
Ще до совітської окупації

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 18:46

І що то значить? Позицію суспільну, спрямовану проти населення похилого віку?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 18:45

"Лікування старців" є про щось інше.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 18:44

За визначенням <anti-ageing, antiageing, anti-aging> в англійських джерелах не молодить, а пинить старіння.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 18:44

За визначенням <anti-ageing, antiageing, anti-aging> в англійських джерелах не молодить, а пинить старіння.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 18:44

За визначенням <anti-ageing, antiageing, anti-aging> в англійських джерелах не молодить, а пинить старіння.

אלישע פרוש прокоментував
вчора 18:39

У ягельській є <anti-ageing, antiageing, anti-aging> усе прикметник.

Oleksandr Lysenko прокоментував переклад
вчора 18:27

Перекладаємо термін(явище), а не слово

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 18:26

Так, ЕСУМ пише таке. Та то є сумнівна реконструкція значення. Значення "блазень" є скоріше за все вторинне, яке виникло як соціально-культурний термін ("ушляхетненням", "рафінуванням" первісного негативно-оціночного апелятива), від первісного значення *"інвалід/каліка", від *ks-eu-t-o-, з суфіксом *-t- пасивних дієприкметників минулого часу від незбереженого дієслова з коренем з нульовим ступенем *ks- (спорідненим апофонією з коренями ступеня *-е- в *kesati <чесати>, первісно "тяти, рубати, різати", та ступеня *-о- в *kositi <косити>), з первісним дієприкметниковим значенням *"обрубаний", тобто *"такий, якому хибить який уд тіла" (значення далі було перенесено й на вроджені вади, не обов'язково набуті за життя людини). В українській мові є засвідчено прикметник <шутий> "який не має якоїсь частини тіла (також про тварин)", а також прислівник <шуто> "з браком чого, без чого", далі розвинене на тлі руськім у значення присудкове "бракує, хибить; треба, необхідно".

До того ж, такі "реконструкції" типу <*šutъ> я вважаю халтурою. Транслітерувати форму на чеський лад, і додати для ілюзії "давності" літери <ъ, ь>, й поставивши перед тим звичку, може будь-який дурень. І я можу переписати, скажімо, слово <шуруп> як *šurupъ, або <шнур> як *šnurъ, і приписати до них позначку "прасл.".

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 17:45

Дослівно? Де є в англ. виразі димінутив? І для чого є він тут в українській?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 17:40

Читайте ще раз, про що я питаю.

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 17:21

Хоча це слово є в словнику, але початково воно вживалося на ознаку тих, хто народився первим. Хлопець-первісток, корова-первістка тощо. Тому "первень", на мою думку, у якості відповідника пасує ліпше.

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 16:50

Це слово суто технічне, тож нема чого його сюди пхати.

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 16:47

Не звучить взагалі, таке щось незугарне.

Oleksandr Lysenko прокоментував переклад
вчора 16:06

Та ми грецької культури і від цього нікуди не дітися. Тому "архи" - цілком українське.

Вадим Климентійович Онешко прокоментував переклад
вчора 16:03

Українська мова - слов'янська. Саме слов'янські слова, за певними винятками, що побутували на землях України є для неї питомими. Ні слово "архи", ні тим більше "дистанція" не мають до українського жодного відношення, наскільки давніми вони б не були.
З таким самим успіхом зачислимо "комп'ютер" до "українських" слів, бо, бачте, це уже "давнє" слово.

Oleksandr Lysenko прокоментував переклад
вчора 14:04

+++
Думаю, що основна задача словотвору- генерування слів на позначення нових понять та скасування заходів з наближення української до російської часів совка, а не повернення до словника тисячолітньої давнини. Та створення альтернативи англіцизмам, звісно.