← ném. ‹Witz›.
Ne doumaiõ odin coreiny u ‹cuét› i ‹quét› e dovœud totogynosti yix znacyeiny. Ci malo e pricladœu po móuvax, de duotuari znaceaty ròznui teamui. ‹Cuét› i ‹quét› ne sõty totogyna slova — sõty odina corene ta se ne znacity oge yix znacyeinïa sõty conecyno totogyna.
Znati ci ‹cuét› abo/ci ‹quét› MOJÕTY znaciti "χρώμα", treba e prosto gleadéti po slœunicéx.
Nizye damy uipis iz ròznuix slœunicœu, staviuxi pri cogyné slové ‹+›, coli znacyeinïe "χρώμα, color" ou dans slova e véstyeno, preamo ci nepreamo, ta ‹-›, coli toho znacyeinïa udané slœunicé ne e véstyeno, ta ‹~›, coli tocyno neyasno e; znac ‹→› bõde znaciti "slano na inxe slovo = divi inxe slovo:
Gelexœuscoho sl-k:
I, 340:
‹квіт› → ‹цьвіт› ~ ;
‹квітистість› "Colorit" + ;
‹квітистий› "blumig, mit Blumen bewachsen" - ; ‹квітний› ~ ;
II, 1051:
‹цьвіт› "Blüte; Blume" - ;
‹цьвітни́й› "blumig, Blumen- ; bunt, farbig" -/+ ;
Grincênca sl-k:
‹цвіт› "
Цвіт, -ту,
1) Цвѣтокъ. -
2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: -
а) безплодный, -
б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = колір. Ком. ІІ. 84. -
4) Менструація. -
5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. ~
6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. Ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121. - ;
‹цвітистий‹ "Съ роскошными цвѣтами" - ;
‹цвітка, -ки, ж. = квітка 1. - ;
‹цвітний› 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210. + ;
‹цвітчастий› и пр(?) = ‹квітчастий› - ;
‹цвічений, -а, -е. 1) "Расцвѣтшій" - ;
Onixykevitya sl-k Bôykœuscinui:
I, 345:
‹квіт¹› "1. квітка; 2. колір, масть" -/+(!) ;
‹кв'іта› "квітка" - ;
II, 350:
‹цвіт› "квіт" ~ ;
Boucovinui sl-k:
620, ‹цвітни́й› "кольоровий" + ;
‹quét, quét-› ne ima ;
Polésïa sl-k:
ni ‹cuét› ni ‹quét› ne ima, e:
‹цвєтні́к› "вазон" - ;
‹цвіто́к› "вінок" - ;
ne ima i ‹quét-›
I toho, u deyacuix slœunicéx e preamo véstyeno znacyeinïe "χρώμα, color", u deyacuix nepreamo, na pr., cèrêz imea primêtui, u deyacuix heto ne ima. Tomou ne vémy.
Латинське мило.
Німецька плаче за таким "словотвіром".
Кальковане ліплення.
Мило.
Твар невкраїнський, як і перва складова цього покруча.
Твар невкраїнський, як і перва складова цього покруча.
Твар невкраїнський, як і перва складова цього покруча.
вживають — анімейці 😺
"соло" від англ. "solo" (поодинці)? Якщо так, то може зробити прозоріший варіант: однодійство, або самодійство?
Тут я з вами погоджуюсь — там суцільна дурня й псевдо- чи квазімова. Якась своя віртуальна реальність. Таке враження, що тут зібралась якась секта з своїми збоченими уявами про українську мову. Кожен себе бачить професором-лінгвофоноглоттолексикологом
—
До чого тут це?
Це до хронології
І все ж дійсно є відчутє, що КФЯЙ то було декілька людей. То половину всіх своїх перекладів брав явно зі словників західних говірок, то галичани для нього не українці, а поляки (ммм, посяганє на територіальну цілісність України...). Ну правда, ліпше казати московські слова як "юг" (і чеський червлений замість червоний), це справді натуральна українська, а не зла галицька, більше московських і чеських слів!
Більшого псевдо-мовознавства я ще не читав.
1. Стародавня кирилиця мала букву для [d͡ʒ], а саме букву Ꙉ (джерв, оригіналом Ꙉерв), яку активно використовувала сербохорватська мова та церковнослов'янська мова. Якщо би була потреба, давньоруська також би могла її використовувати.
2. Якщо /ʒ/ розвинув сі внаслідок впливу кирилиці з [d͡ʒ], то чому всі джерела на рахунок західних говорів пишуть навпаки, що в таких словах як "дзерно" та "саджа" відбулось посиленє давніх фонем, а не їх збереженє? і де підтвердженє ваших заяв?
3. Я намагав сі вимовити [d͡ʒ] в стародавніх словах (що походять явно до кирилиці) на місці /ʒ/, і це жах. Якщо в слові присутнє [ɦ] чи [γ], то при вимові /ʒ/ як [d͡ʒ] воно перетворюєть сі на на вибухове [ɡ], [xw] стає тяжко вимовити, і в більшости випадках виходить звичайний [f], додатково для можливости вимовити слово може додавати сі лишнє /ɪ/, що повністю руйнує українську вимову.
4. Кирилиця створювалась для всіх слов'янських мов, а не лише для болгарської. Це підтверджуєть сі тим фактом, що Кирило й Методій спеціяльно контактували з іншими слов'янами, вивчаючи їх мови. І навіть якщо прийняти цю заяву (що далеко від реальности) то болгарська все рівно ближче, аніж латинь, і змінити там певні функції під свої потреби легше, аніж змінювати латиницю, але повторюю - ця заява немає ніякого обґрунтуванє.
5. Якщо кирилиця така погана, і не хотіла передавати звук [d͡ʒ] (ігноруємо існуванє Ꙉерва), то чого тоді починаючи з 17 столітє кирилиця почала його передавати? питанє риторичне - бо [d͡ʒ] розвинув сі з /ʒ/, а не навпаки.
6. Кирилиця абсолютно ідеяльно передавала фонему /ji/ (йі) та /jɪ/ (йи), а думка про відсутність позначенє такого звуку (який існував ще у Ізборнику Святослава та Пересопницькому Євенгеліє) придумала совітська й московська пропаґанда, яку ви дуже вдало повторюєте (видно, багацько заплатили, якщо писали таку ахінею вночі).
7. Навіть якщо не було нормальної передачі фонеми /ji/ та /jɪ/, то яким чином це є аргументом проти кирилиці, якщо в нас вже давно усталена літера ї, яка ідеяльно передає /ji/ та /jɪ/? яким чином ніби-то відсутність колись передачі /ji/ та /jɪ/ може бути аргументом ЗАРАЗ? Тим паче що передача /ji/ та /jɪ/ була.
8. Я годину читав цю псевдо-мовознавчу статтю (відчуваю, що по трохи перетворююсь на таку саму людину). Як я зрозумів, ваше головне питанє до кирилиці в тому, що в ній немає можливости передавати кожен звук який тільки здатна видати з себе людина. Але що за маячня? в кирилиці є достобіса літер, кожна з яких передає абсолютно різні звуки (достатньо подивитись на інші кириличні системи), а вашу позиційно систему (буква має різні фонеми в залежности від її позиції серед інших букв) можна легко застосувати до кирилиці.
Все, що ви написали, або легко спростувати, або легко застосувати до кирилиці. Яка проблема відображати купа ваших позицій і звуків (невідомо нащо) в кирилиці? І розберіть сі з вашими доводами, то вам недостатньо букв, то у вашій системі одна буква бере на себе декілька завдань.
І будь ласка, не займайтесь мовознавством по ночах, здоров'ю гірше буде.
Калька чи ні, а значіння передає влучно. А більше нічого не треба.