долілиць ≠ "лежачи, ліжмо".
Твар прикметника сторчий від прислівника стлрч є неправилен,бо закінчення -ий після /ч, ж, ш/ як правило значить належність до того, що виражає слово продуктивне (зябиве) чи його основа, себо відповідає на питання чий?: біг:божий, собака:собачий, *пѣхъ:піший *"належний до такого, хто ходить {по своїх ногах}". Оскільки твар сторч явно на вид паде до тих того же зраку (моделі) дрівніх тварів негбомих (невідмінюваних) прикметників-прислівників (тобо тварів одинакових и для прикметників и прислівників) ги: (право/лѣво)рѫчь, (босо)нѡжь, (стрѣмь)головь, сторонь, прѧмь, свобѡдь, (навз)ничь, прабѡсь (прабісь) "босоніж; босий" тощо, то я бим пропонував прислівник сторч, при його пратварі *стърчь використовувати й за негбомий прикметник. Се би, либонь, могло стати поштовзом до оживлення таких тварів в руській мові, яких, в истоті, й так, як видно з наведених прикладів, є й нині в руській мові досить. Себо, сторч би значило не тільки "перпендикулярнр" (прислівник), а й "перпендикулярний, перпендикулярна, перпендикулярно, перпендикулярні". Такі твари суть дуже дрівні.
Гоже! Пам'ятаю, що так мій дід казав, а я його не розумів, про що йому йдеться
1) наука є фонетично неруський твар; 2) прасл. *lug-y-o- а руській не дасть +вільжо-.
Додайте, будь ласка, варіант написання "рітріт" -- теж доволі поширений (зручніше для пошуку).
+
Сторч – Перпендикулярно. (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: сторч
+ + +
Сторч – Перпендикулярно. (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: сторч
Тоді маю до Вас ще питання – чому ви даєте і форму "Швидщина" з [ш], коли у давньоруській було "свида" а не "швида"?
В українській мові споконвічно "білком" була лиш "біла частина яйця або ока", тяма змінилася після окупації України СРСР, мене не хвилює, що там у німецькій, вірменській, сербохорватській, ці країни нас не окуповували, і словники наші не мінили. Як би не було у тих мовах, але в мові українській семантичний зсув відбувся лишень після тиску мови російської.
Закінчення "-ець" ми уже давно даємо для речовин, складних молекул. Не бачу нічого поганого цю парадиґму використати і для протеінів, таким чином ставши різнити протеіни від звичного білка ока чи яйця (це має смисл ще й тому, що у яєшньому жовтку так званих "білків" є більше (16.2%), аніж у яєшньому білку.
+ + +
Слово трапляється ще у Івана Франка:
https://www.i-franko.name/uk/Studies/RareWords/Ja.html
Товариш славіст каже, що "завжди" теж галицько-польське. Перевірив, начебто дійсно так (хоч не дуже вірю тим радянським словникам).
https://goroh.pp.ua/Етимологія/завжди
Рїч для вичаву може бути без порожнини.
Ясно, та написання birl- там є "пропущене" через "розуміння" полабської фонологиї дослідниками тої мови. :) Корінь прасловянський тої назви є *byrl- "багно, болото", де *y відповідає "ь" в друс. кирилиці, й, відповідно: "е" чинного письма руської мови. Тому правильним твар кореня є в руській: берл-. Руською має бути: Берлин.
Питання лишається, який саме суфікс є під написанням "-in. Бо то може теоретично бути: -инъ, -ъінь. Суфікс -ъінь зокрема несе в словйянських мовах значення nomen loci ("имена місця"). Зазвичай латинкою "мякі" приголосні в полабських памятках спеціально не значили, тому з літери "n" не є точно ясно, чи під нею було мінено "н" або "нь". Наприклад, Волинь має пратвар *Wol-ūn-i- → Вол-ъін-ь – з таким суфіксом; а також: Хот-ъін-ь (Хотинь). Хоча є й багато топонімів з питомим суфіксом -ин-: Волож-ин, Szczec-in, Ніж-ин, Рогат-ин тощо. Тому з Berlin є тяжко визначити. Певним є тільки початок слова.
+
Вильний – Извилистый
r2u.org.ua: вильний
"Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки".
Можна трактувати як "вильно місто" – "місто не ідеально рівне" (воно дійсно не схоже на Манхеттен, більш витке.
Гарна назва!
Лишень "прога́лина" в українській мові це аналог російського "присоединение"!
r2u.org.ua: прогалина
https://en.wiktionary.org/wiki/Berlin#Etymology_2
Далі просто бажання побудувати назву за прикладом українських "Луганське", "Петровське" та ин.
Гарно!
Це і є місце зберігання соку – щойноствореного, аж поки його звідти кудись не виллють :)
Дякую!
Спасибіг!
pereproszuju, ale vydajet sä że tut toj vyoadok, koly te ŻUVALO naviť vymovyty vażko -- vże mowczu pro vidminüvannä slova... :O
Увага до давньої спадщини кореня *pok- є гідна, та з гляду семантичного та способу словотвору до даної тями не тягне: визначення даної тями зусереджено не на поверхні, на якій лежать, а на самім положенні лежачім.