Ю́шечка, -ки, ж. Ум. отъ юшка.
Ю́шка, -ки, ж.
1) Супъ (съ мясомъ, картофелемъ и пр.), уха (рыбная), вообще жижица въ вареной пищѣ. Маркев. 164. Чуб. VII. 439. М’ясом хвалиться, а воно і юшки не їло. Ном. № 2576. Дешева рибка, — погана юшка. Ном. № 10536. А петрушку криши в юшку. Шевч. 244. П’ять казанів стояло юшки. Котл. Ен. II. 11. Юшки моско́вської ухвати́в. Баловствомъ занимается. Ном. № 2927.
2) Сокъ растенія. Борз. у. Ум. Ю́шечка. Чуб. V. 1159.
Будь-що варене? Тоді й картоплю чи буряк можна компотом назвати 😜
І Вікіпедія, і РУАС пишуть, що тепер узвар це підтяма. Хоча я гадаю це не трудність, можна прирівняти
Та й інші словники саме так 
r2u.org.ua: Компот
osobotvoriti
___
Œd ‹osoba› ta ‹tvoriti› he cerpan pereclad phr. ‹personni•fier› (lat. *personi-ficare), por. i gr. ‹προσωπο•ποιώ), a tacoge izcladnena drous. slova iz ‹•tvoriti›: ‹liçe•tvoriti›, ‹givo•tvoriti›, ‹miro•tvoriti›, ‹sqvyrno•tvoriti›, ‹tchoudo•tvoriti›, ‹bogo•tvoriti›, ‹svietlo•tvoriti›, ‹œbtche•tvoriti› “κοινο•ποιω”, ‹griexo•tvorynu›, ‹dobro•tvorynu, dobro•tvoriti›, ‹crasyno•tvorynu›, ‹mẽtege•tvorynu›, ‹plodo•tvoriti, plodo•tvorynu›, ‹yaze•tvorynu› “malignant”.
»+ за вустослов«
Neyma tam ‹вустослОв›.
__
»'f' і 'v' значили різні звуки?«
Ni, odin zvõc. Tó bie perexœd œd pravopisi iz ‹f› za /β̞/ ic pravopisi iz ‹v› za /β̞/. Pisau biex ‹f› za /β̞/ tomou cyto za |ʉ͡ɶ| (/ʉ, ʏ, y ; ʉ͡ɶ/) bie ou mene pravopisno ‹w›. A œdcoli pobag cyto |ʉ͡ɶ| mogé bouti pisano he ‹œ›, mœg uvesti ‹v› za /β̞/.
🤦
A ‘kehrovanoho’ e?
Za trèmi berezami liesou ne vidite. Slovo mathimatica e troudno pereclasti, ta se ne e cyto xotiex cazati, ale cyto ciele vuimedgeigne, uclioucyno slova “mathimatica”, e ZAYVO izcladno, ne pomagaiõtchi perecladou.
Ose e vuimedgeigne slova ‹colo› cyto acéi tòcyno e i pomogé perecladou: “замкнена крива, всі точки якої рівновіддалені від однієї, яка є центром кола”,
a ose vuimedgeigne slova ‹colo› cyto tacoge e tòcyno ale izcladno i ne pomogé pereclasti slovo ‹colo›, bõdy ono cerpano: “особливий вид еліпса, в якого два фокуси збігаються, а ексцентриситет дорівнює 0, або як двовимірну форму, що охоплює найбільшу площу на одиницю квадрата периметра, якщо використовувати мову варіаційного числення”.
Ose e vuimedgeigne slova ‹perceptron› cyto tòcyno e ale ne izcladno i pomogé pereclasti’ho: “an element, analogous to a neuron, of an artificial neural network consisting of one or more layers of artificial neurons”.
Ne gadaiõ cyto se e nerousscoe slovo. Pereneseigne imén givotin na rœznui priladui e pitimo rousscœy móuvie, por. ‹couna, couniça› “põta, cœilçe na zascim”, ‹cozel, cœzlui› “stan, lava piliti druo”, ‹jouravely› “prilad dvigati”, ‹lisiça, lisiçui, lisiçie› “liesceata, scim”, ‹vóucyoc› “igraxyca”, ‹couroc, sobacyca› “pouscalo strielou ; scrip, scriclya”. A lebeudca œd ‹lebeid› he prilad dvigati œd imene ptaxa e he i jouravely prilad dvigati œd imene ptaxa.
Чим це відрізняється від
меню (програми) чи й 
меню?