"І #абинеякумоскалів неглуздий, у нас і так мало подібного"
Повірте, не бачили Ви смаленого вовка.
"Ви повинні знати, що не так із чинним правописом"
Висловте, будь ласка, свою думку витвердно (позитивно). Багато хто каже, що "чинний правопис не такий", і чи не кожен має на увазі щось своє (або не має на увазі нічого визначеного). Що саме Ви маєте на увазі?
Добродію Яндруху, оце ті 2 речі, про які хотів би попередити кожного, тут — на прикладі.
1) Те, що слово вміщене в словнику спроб, нерідко не додає йому ніякої ваги. Докладніше про це див.: 
Словники. Пам'ятка. Будь ласка, перейдіть за посиланням на словник, яке дав добродій Vit Lak, і почитайте спроби перекладу інших слів: деякі з них — просто безглуздя. Так не раз бувало, коли укладачі такого словника були, наприклад, медиками, які небагато тямили в мовознавстві, або мовознавцями, які недостатньо добре тямили в тому, що намагалися перекласти. Також вони часто просто калькували (про це див. нижче).
2) Калькування. Тобто переклад слова відповідно до його походження (тобто відповідно до його початкового значення в чужій мові) незалежно від сучасного значення в нашій Мові.
Розгляньмо слово "закублень". Сам Vit Lak сказав, що воно походить від "закублитися". А що таке "закублитися"?
"Почати кублитися (у 1 знач.). Приклади
розм. Закрутитися на місці, риючи землю. Приклади
Док. до ку́блитися 2, 4. Приклади"
goroh.pp.ua: закублитися
А що таке "кублитися"?
"Влаштовувати кубло, гніздо; гніздитися (у 1 знач.). Приклади
перен., розм. Розміщуватися купкою. Приклади
безос. Приклади
Про щільний ріст рослин, густоту рослинного покриву. Приклади
тільки 3 ос., перен., розм. Те саме, що гнізди́тися 3"
goroh.pp.ua: кублитися
Що таке "гніздитися"3?
"перен. Міцно триматися в кому-, чому-небудь, десь; коренитися. Приклади"
goroh.pp.ua: гніздитися
Отже, "закублитися" (про тварин) — робити/почати робити гніздо, кубло. А як слово "кубло" з похідними пов'язане із сучасним значенням слова "інкубатор", крім того, що "incubātio", можливо(!), пов'язане з укр. "кубло"?
Ні, звісно, в латині-французькій-англійській це слово пройшло путь розвитку значень, як можна припустити, прибл. "висиджування (досл. вилежування) яєць" — "роблення яєць визрілими (дозрілими для вилуплення), висиджуючи" — "роблення яєць в зрілими", і, відповідно, інкубатор — те (місце, приміщення, пристрій), де яйця роблять визрілими. Ось тільки в нас ніяке слово, пов'язане з "кубло", такого розвитку значень не зазнало
Пані Кароліно... Я й не знаю, що відповісти на таке нерозуміння Вами речей
Я Вас здивую, якщо Ви досі цього не помітили: письмо добродія Єлисія, намагаючись передати всі можливі вимови, не передає ніякої зовсім. Достатньо одного прикладу: добродій Єлисій вважає, що вимови /кРИниц'а/ й /кИРниц'а/ можна передати одним записом.
До речі, з якого переляку у Вас "Йнакше" на початку речення? Я вже давно помітив і довів, що Ви пишете так, як ніколи не говорили ні Ви, ні люди Вашої місцевості, як я кажу, намагаюсь спілкуватися ще українськішою українською, ніж сама українська. До #абинеякумоскалів треба додати нове: #абинечиннимписьмом.
Спробую пояснити Вам, сліпо надіючись, що Ви таки зрозумієте. Та перед цим питання до Вас: які Ви знаєте засади чинного правопису?
»"Лежу в ліжку" не тавтологія?«
Se samo i ne vadilo bui (por. ‘lieceç liecity/liecouié’, ‘ouciteil oucity’, ‘torgoveç torgouié). U tœmy, vuiznaca e tou opaca: yz [viedomuix] slœu ‘divan’, ‘sofa’ ta ‘couch’, cògyne e ne œd ‘lejati’ (‘couch’ e ceastcovo, ta nie — vidjte nizje), ale golóuno za meaccœsttyõ coberya cyto yimy xito siy rœd boutœrya e: perveisni perssci divanui bea u istotie laviçui (pitimo cameanui) cladenui coberyemy ci verettyemy pro meaccœsty sidiegna. Tacoege rouxivo znaceigna e u slovie ‹sofa›.
Phraneçscoe slovo ‹couche› i ‹couchette›, gerelo eaghelscoho ‹couch› ta veatscoho ‹кушетка›, e œd znaceigna ‘lejati’, obace u phraneçscœy móuvie ne znacity ‘sofa, divan’, natómiesty cazjõty ‹sofa› ci ‹canapé› — ‹couche› e tam zagalno ‘lœgyco, logye’. U eaghelscie, veatscie i inchax móuvax (ceix., slvç., sbxv. tc.) phraneçscoe ‹couche› e legco naboulo znaceigne ‘sofa, divan’ radno tomou cyto u usiex tuix móuvax bie ouge svoye slovo za lœgyco ci za dieyeslovo ‘lejati’. Crœmy toho, samo phraneçscoe dieyeslovo ‹coucher› e œd lat. *collocare ‘ròzmiestiti, pomiestiti’, i znacity pered usiemy ‘logiti, clasti’ — za ‘leagti’ (a tacoge ‘iti supati’) slougity tvar iz ‹se› ‘sẽ’ (‹se coucher: je me couche, tu te couche ...›) ci ‹être couché› (sb. *‘bouti pocladén, pologén) ; e iesce dieyeslovo ‹gésir› preamo za ‘leagti, lejati’ (zagalomy, cnigynoe ci dreünye).
Blizycuy ròzvitoc do eaghel. ‹couch›, veat. ‹кушетка› œd phraneçscoho ‹couche(tte), coucher› (‘lœgyco, lejati’) mogemo dositi i u ceixscœmy ‹pohovka› za ‘couch, sofa’, œd dieyeslova ‹pohovět (si)› ‘rest, chill (in a reclined position)’ (por. rous. ‹govieti›) ; mœgylivo, i u ròzvitcou znaceigna ‘logiti’ ‹coucher› (ta → ‘lœgyco’ ‹couche›) œd lat. *‹collocare› ‘pomiestiti’ bie promeidjne znaceigne ‘(pri)sloniti, iscloniti’ (por. ‘iscloniti golovõ = leagti œdpociti’).
Phraneçscoe ‹canapé› (yzocrema gerelo rousscoho/oucrayinscoho ‹canapa›, cerez lead. ‹kanapa›; tacoge u inchuix slovianscuix móuvax, por. ceix., sln., sbxv. ‹kanape›) e cerez lat. ‹conopeum›, gr. ‹κωνωπειον› œd daunieychoho (imovierno yz eguipetscui) znaceigna ‘comar’ cerez promeidjne znaceigne ‘sietca proti comarœm’, a œdtac pac ‘sietca lejati’, agy pac ouge rœd [meaccoho] boutœrya lejati (pro drouguy ròzvitoc œd znaceigna ‘viseatcha siety’ porœunayte eaghel. ‹canopy›).
Otge mogemo vidieti cyto ou usiex trex viedomuix slovax ‹sofa›, ‹divan›, ‹canapé› e he izpœpnuy znamenateil sõznaca (connotation) meacosti matyevou cyto yimy obcladeno ci obxito (obbito) e uzgleadnuy vid boutœrya — u istotie, laviçõ.
Cyto ‘sofa / divan / couch, canapé’ e czenscui (technically) ‘laviça’ (iz toiõ rœzniçeiõ cyto tó e obbita/obxita/obcladena meaccomy matyevomy ‘laviça’) — a ne ‘lœgyco’, crœmy toho cyto se potverdjaié vid daunix perveisnuix persscuix ‘divanœu’, porœunayte iesce slovo ‹bank› u nizozeimscœy móuvie, yacoe, crœmy pitimo laviçui, mogé znaciti i ‘sofa’ (pro bœlche vidjte, na pr., tout: https://nl.m.wiktionary.org/wiki/bank — »2. (meubel) comfortabel bekleed meubelstuk waar meer mensen naast elkaar op kunnen zitten«, tamge priclad u receignie:
»Ze zaten op de bank naar de tv te kijken.«, poread iz pervchuimy znaceignemy: »1. (materiaalkunde) breed houten of metalen voorwerp waarop mensen kunnen zitten
harde langwerpige constructie zoals die vaak in kerken, openbaar vervoer en buiten is te vinden«, i priclad u receignie: »Hij voerde de eendjes vanop de bank in het park.«).
"Ми напевно знаходимо відповідники до іноземних слів, я гадаю"
Добродію Яндруху (правильно кличний відмінок?), Ви цілком правильно все розумієте.
"... я недавно почав цікавитись етимологією, і я ще не освоївся в цій спільноті..." Дозвольте (хоч мене й не питали) застерегти Вас від впадання в калькування, тобто перекладу слів тільки за походженням (етимологією), незалежно від сучасного значення
Наткнувся на те ,що в др. було пережє а не преждє.
https://youtu.be/FCJfxc3-1d4?si=X4fpFD0Gk-ueM15O
3:23
Чи можна вживати переже в значенні раніше ?
Iesce dodamy: istoslœuye slova ‹xaliepa› œd dieyeslova ‹liepiti›, cyto pœunuœcyna pràvilna vuimóuva'ho e /leˈpɪtɪ ~ leˈpiti/, a ne /lʲiˈpɪtɪ/ he za pœudennozaxœdneiõ vuimóuvoiõ, potverdity i t.zv. figura etymologica: 'popasti / louciti u xaliepõ' ; porœunayte iesce inchõ figurõ etymologicõ, a tó, slova ‹còzni› œd *ku- "couati" — 'couati còzni'.
Ось що колись писав д. Поруш:
Не грецьке; то є збіг за звучанням; у слова сього є доведено словянське коріння; первісно *xa-lēp-a, повязане з *lēp- у "ліпити", *xa- є афективно-експресивний префікс; первісно наголос у сього слова був на кінці слова чи на початку, збережений по говірках: халіпа, халіпа (*халѣпа ← "ліпити"), також: халипа, зміна "і→е" в ненаголошеній позиції вказує на походження з північних говірок української мови.
ЕСУМ пише невідомо.
Є особиста підозра, що це пов'язано з «шукати», де під впливом іншого слова чи фонетичної видозміни <к> перейшло у <в>, а логіка як у допитати — допитливий. *Шукалий — той, хто вишуковує.
Можливо, «сувати, совати», адже пересування речей та самого себе відволікає увагу та викликає зацікавленість іншої людини.
Цілком можливо.
Хоча мені здається, що "визріти" тут краще, ніж "дозріти".
Можете, будь ласка, свіжим оком глянути на мою спробу вище ("визріляти"("робити зрілим") від "визрівати", пор. "оживати" — "оживляти", "умирати" — "умертвляти", "біліти" — "білити"/"вибіляти") і навести витвердні (позитивні) підтверджені думки?