Cto tout ou nas ne ròzoumieié oge „existentia“ ne e = „gittye“?
Existence e the state of being, existing, or occurring; beinghood“, „empirical reality; the substance of the physical universe“ (Dictionary of Philosophy; 1968) — ne “living“.
Vach priclad „an existential war“ znacity „za gittye“ ino docui yno „gittye“ ròzoumieti he peréneseno ci he ynõ vuivolócõ (an abstraction), tbt. tielésne gittye, ale „gittye“ ynui danui lioudnosti he tacui, yeï istnotui (identity) — ne „gittya“ u givoslœuscie ciouttie (in a biological sense).
rouxalocœl
/ˈruxɑloˌkyl/
____
Œd ‹rouxalo› „motor“ ta ‹colo› „cycle“.
Tó e zvano ‹motorcycle› tomou cyto to roux cola tou e toceno rouxalomy („motor“). Prosto œd ‹roux› („motus“), he otó ‹rouxocolo, rouxocœl›), yme znaciti xuiba „a mobile wheel“ ci „a wheel of motion“ — agy niyac ne „a motorized wheel, a motor equipped wheel → a motorcycle“.
Naiblizje do popraunoho tou bie p. 
@Вовкун iz yeoho prostiromy ‹rouxieyecoléso, rouchieyecoléso› (‹рушієко́лесо›), atge ‹rouxiey (rouchiey)› znacity „engine, driving force“. Obace, e cœilco zàmetœu iz simy slovomy. Pervçi, neyma'ho ni ou Gelexœuscoho ci Grincénca. Za droughe, i, ymabouty, ne marno. Nepràvilno e yz tòcycui viedgiyscoho zveagoslœuya, atge */x/ + *ē (u *-ē-y-) dasty pràvilno /ʃa, ʃe̝/, rœuno he i */ɣ̞/ + *ē → /ʒa, ʒe̝/, ta */k/ + *ē → /t͡ʃa, t͡ʃe̝/, ta */j/ + *ē → /ja, je̝; ʲa, ʲe̝/, por., pro nastoyõ: *leiks-ē-yos → ‹lixiey› /lɪˈʃaj, lɪˈʃe̝j/, *louk-ē-yos → ‹louciey› /luˈt͡ʃaj, luˈt͡ʃe̝j/, *k(u)rok-ē-yos → ‹crociey› /kroˈt͡ʃaj, kroˈt͡ʃe̝j/, *uyrg-ē-yos → ‹verjay (vergiey)› /ʋərˈʒaj, ʋərˈʒe̝j/ (u ‹dovergiey, doverjay›), *mond-y-ē-yos → d.-rous. ‹promõdgiey, promõdjay› „a delay, a fail to deliver in time“ /promʊˈ(d͡)ʒaj, promʊˈ(d͡)ʒe̝j/, *yz-[w]ūk-ē-yos → ‹yzvuiciey› /(ɪ)zʋɘ̞ˈt͡ʃaj, (ɪ)zʋɘ̞ˈt͡ʃe̝j/ tc. Ysœi œdguibui protistoeaty onœm iz zõbnui (/d, t, l, m, n, r, s, z/) ci gõbnui (/b, p, m, w/ + *ē, cde *ē daié pràvilno |i͡e| — pd.-zx. /ʲiː/ ci pn. /i͡e/, por., pro nastoyõ: ‹nosiey› /noˈsʲiːj/, ‹vodiey› /β̞odʲiːj/, ‹paliey› /paˈlʲiːj/, ‹babiey› /baˈbʲiːj/. Imovierno, /ruˈʃʲiːj/ e uzslœuscui (analogically) novotvoreno za tvarui he ‹nosiey, vodiey, babiey, paliey›, usi iz /•ʲiːj/.
Meidj slovama ‹rouxiey / rouchiey› ta ‹rouxalo› ya buimy use tacui voliu tó droughe. Ou Gelexœuscoho, ne he ‹rouxiey / rouchiey›, e ‹rouxalo›, xay i iz perécladomy „mobile“ u teazie ‹viecyno rouxalo› „perpetuum mobile“, ta tó e, na dielie, toyge „motor“.
Ya tacoge doumax meidj tvaroma ‹rouxalocœl› ta ‹rouxalocolés›, ta yac i ‹colo› e u rous. viedomo za „coleso“, to corótcosti radi voliu eimy to tvar ‹rouxocœl›.
будувати - чуже
obertaiémo
crõtimo
Tout m̶u̶i̶ crõtimo* nojati a̶ ̶b̶u̶i̶ ̶z̶a̶s̶t̶a̶v̶i̶t̶i̶ rouxati cola (colesa) r̶o̶u̶x̶a̶t̶i̶ ̶s̶e̶a̶, ne t̶o̶,̶ ̶c̶y̶t̶o̶ he iz samoxodom, rouxocolom, vœzcom.
»samoxodom, rouxocolom, vœzcom“ — Yna dobra doumca tacui pisati ‹•om› a ne ‹•omy›. 👍
___
Ròzoumieiõ muisly. Ta nie lieple pac œd ‹crõtiti› a ne ‹vertieti›, atge cola sea crõteaty, ne verteaty.
Niem. „regelmäßig“ tam ou Gelexœuscoho znacity, scorieye, „regular = even, with its components in proportion“, ne „regular; according to the rule; expected; not forming an exception“.
Znaceigna ‹regelmäßig› niemeçscoiõ:
a) bestimmten Gesetzen der Harmonie in der Form, Gestaltung entsprechend; ebenmäßig (Synonyma: symmetrisch, proportioniert, harmonisch, verhältnisgleich, wohlgeformt, gleichmäßig, ausgeglichen, ausgewogen) — ysé znaceigne e ou Gelexœuscoho pœd ‹oumiernuy›;
b) einer bestimmten festen Ordnung, Regelung (die besonders durch zeitlich stets gleiche Wiederkehr, gleichmäßige Aufeinanderfolge gekennzeichnet ist) entsprechend, ihr folgend. (https://www.duden.de/rechtschreibung/regelmaeszig)
Ysé tacoge œdpoviedaié i tomou cyto *ou-mēr-a ta *ou-mēr-yn- znacity ceixscoiõ (‹úměra, úměrný›) i slovaçscoiõ (‹úmera, úmerný›) — „proportion“, „proportionate, proportionao“, ci leadscoho ‹umiar› „moderation“.
Єм поки найшов вїдь тільки ту(без самого жерела): https://kaikki.org/dictionary/All languages combined/meaning/к/ка/кагва.html.
‹кагва› *kahv•a < *kahv•e– ‹кав҅а›
Вїрячи їй, то є, вїдї, пряма спосуда з торецької.
А от що пише в Википедї: Каву згадує у своїх щоденниках і Пилип Орлик (він називає напій «каффа»), і генеральний підскарбій Андрій Маркович (він віддає перевагу назві «кагве»). Чи може бути «каффа» звичним лунанням злуки *hw, як у серб.хорв. кафа(?)
Te same he i „‹життєсутнісний›“.