Вилуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. ви́лучити, -чу, -чиш, гл.
1) Выдѣлять, выдѣлить, отдѣлить.
2) Исключать, исключить; отлучать, отлучить. Хто визнає його Христом, того вилучити з школи (деінсталювати зі школи??). Єв. І. IX. 22.
3) Отдѣлять и брать, взять своихъ животныхъ изъ стада, когда оно возвращается вечеромъ домой. Пора вівці вилучати (пора вівці деінсталювати??). Св. Л. 53.
хорв. mudroslov(l)je
У чеській mudrosloví це "збірка прислів'їв та приказок; народна мудрість, філософія", див. 
паремія (філологія), гадаю нам краще туди
А, і кілька разів є в Загребельного, теж чи то філософія, чи взагалі "мудрі слова, тексти"
Дмитро Павличко про білоруса Ніла Гілевича: "(...) «Народні казки-байки, оповідання
й мудрослів’я» [назва однієї з праць] (...) До речі, вираз «мудрослів’я» Гілевич пропонує вживати як фольклористичний термін на означення творів народної пареміалогії й загадки. Цілком справедливо пропонує. Цим терміном у своїй книзі він об'єднує афоризми, примовки, приповідки, короткі народні вислови, які в деяких збірниках фольклору не знаходили собі місця лише тому, що не зовсім відповідають визначенню приказки"
Гілевич, судячи з одного його псевдоніму, мабуть помітив його там, де і я, а саме в назві праці чеха Франтішека Челаковського «Mudrosloví národa slovanského v příslovích», здається, в чеській є це слово (може теж саме звідси почалось?), ніби як "збірка прислів'їв та приказок; народна мудрість, філософія" [1, 2]. У хорватській mudroslov(l)je це філософія
[1] https://bara.ujc.cas.cz/psjc/search.php?hledej=Hledej&heslo=mudrosloví&where=hesla&zobraz_ps=ps&zobraz_cards=cards&pocet_karet=50&ps_heslo=mudroslovný&ps_startfrom=0&ps_numcards=15&numcchange=no¬_initial=1
[2] https://prirucka.ujc.cas.cz/en/?slovo=Mudrosloví (клацнути SSJČ)
Tó e vidco inche znaceigne slova ‘stosounoc’: ‘the manner in which two things may be associated’, ‘smth in place’, ‘related (to) = relevant to, pertaining’, ‘appurtenance’.
U sluœunicou Gelexuœuscoho / Nedielscoho, œdcui se slovo e toceno u SIRM, ono (II, 761: ‹прито́ка›) e tóucovano simi slovami niemeçscoiõ: ‘Gelegenheit’, ‘Vorwand’, ‘Scheingrund’.¹
Siõduige teaghné i znaceigne ‘Beziehung’ pœd slovomy ‹приток (-то́ку)› (tamge, vuisje), a sese slovo ‘Beziehung’ i e tuy ‘stosounoc’ u SIRM.
Obace, xotcha i ‹relation› u eaghelscie i ‹Beziehung› u niemeçscie e obie coristano i u znaceignax ‘relation to (an occasion, instance) = relevant, pertaining, of appurtenance, in place, timely, appropriate’ i u znaceignax ‘relation between / with ( / to) people (an / or other objects)’, a rœunogy i rous. ‹stosounoc› u obou znaceignou, tó se mogé vesti ic zaverttyõ cyto, bõdy simy, obie znaceigna este i ou slova ‹pritòca / pritòc›. Ta se zaverttye e dóugyno bouti muilno. Na se cazjõty inchœi znaceigna, cyto yimi e tóucovano slova ‹pritòca› ta ‹pritòc›, he otó, na pr., ‘Vorwand’ (eaghelscoiõ ‘(an) excuse, pretext’), ‘Gelegenheit’ (eaghelscoiõ ‘opportunity, chance, instance, occasion ; facility, accomodation’, porœunayte i pereclad rousscoiõ u SIRM IV, 28, pœd ‹надточи́ти›: ‘зручне місце’, ta ‘пригода, випадок’ = niem. ‘Gelegenheit’, a tacoge ‘нагода, привід’ = niem. ‘Vorwand’). Siyge crõg znaceign, prodóugeaty i znaceigna slova ‹prituicina› (Gelex, tamge, vuisje: ‹прити́чи́на›): ‘Ereignis’, ‘Vor•, Un•, Zu•fall’, tacoge ‘Vorfall als Hindernis’, ‘Begebenheit’, ba, i ‘Geschichte’ (xotcha se scorieye ne he ‘history = historical records, study of historical events’, ale he ‘relation of an event, occasion — story’). Dalieye, siõdui teaghné znaceigne ‘zustopfen (to plug)’ dieyeslova ‹pritcati (•aiõ, •ayexi, •aié)› (Gelex, tamge, pœd: ‹притка́ти I›), a ono i poyasnity ròzvitoc perenesenuix ci œdvolocynuix znaceign, liecenuix vuisje, otge: ‘plug, stick to ≈ attach’ → ‘related to ( ≈ attached to) → : to a chance, event, occasion, instance → : an event, occasion, chance, appurtenance; appropriate; excuse, pretext’.
Rouplivo cyto samo slovo ‹stosounoc›, istoslóulene œd niem. ‹stoßen›² ‘to push, shove, thrust; bump, knock’, poduœbnœsttyõ znaceign dieyeslova ‹tcnõti, tuicati, tcati› (‘to poke, jab, stick, prod’) œdcreataié tuyge ròzvitoc u znaceigne ‘relation’ hi rous. slovo ‹pritòc ( / pritòca)›.
Greastiuchi use vuisje recene, ya teagyco vidjõ slovo ‹pritòc ( / pritòca)› u tuix sõmiestcheignax cde eaghel. ‘relation’ ci niem. ‘Beziehung’ idé razomy iz slovami ‹meidj lioudomy, osobami, derjavami›, ‹lioubóuni, siemiyni, rodinni›. Natómiesty, se slovo teacné pro sõmiestcheigna iz slovami: ‹dielo, riecy, yzprava, padoc, vuipadoc, loutchay, nagoda, prigoda›. Incha rœzniça (a œdtac i pœdcazca) meidj ‘relation, Beziehung’, cyto yeoho slovo ‹pritòc› ne znacity, e izlõcyca ‹iz› ci ‹meidj› (sb. ‘relation with’ ci ‘relation between’), i, na opacui, vierno ta izprauno idé iz izlõcycami ‹do›, ‹ic› (sb. ‘relation to’).
____
¹ — Znaceigne ‘Nebenfluß’ (tamge) siõdui ne teaghné, ponevagy tó e inche slovo: ‹pritoca›, œd dieyeslova ‹pritecti›, iz peregolosomy *e : *o dieyesluœu-imeun yz pie. dobui (vezti : vuœz, nesti : noscha tc.), olni tout dane slovo e ‹pritòca› œd dieyeslova ‹pritòciti ≈ pritcnõti›, œd corene *tuk- (iz stõpenemy dóugotui *tūk- u ‹tuicati›, ‹tuica, tuicina, tuicyca›) iz znaceignemy ‘to jab, stick; → fasten, fix, set’ (porœunayte i ròzvitoc znaceign latinscoho ‹figo - fixus›, sõrœdnoho rousscuim dieslovam ‹digati›, ‹diougati› ‘to poke’).
² — Xotcha zagalno e slovo ‹stosounoc› (ta pruœc sluœu na ‹stosou•›) istoslóuleno œd vuisje recenoho niemeçscoho slova cerez leadscoe ‹stosunek›, œdtac œd dieyeslova ‹stosować›, a se dieyeslovo e u leadscie zasviedceno u pervche u 1471, ne mogé ne priteagti poduœbnœsty ne lixye zvõcova a i znaceigneva rousscuix sluœu na ‹touz•, tous•, stous•› (pro buœlche vidjte SIRM V, 669, pœd: ‹ту́за́ти›). U sõperecy colivagnou (»не зовсім ясне«), e dóugyno priznati izveazoc iz tocenuimi tamge litóuscuimy ‹tūzgenti› ‘knock’, dind. dieyeslovami, ta niem. ‹Stock›. Nasluœu (‘Anlaut, onset’) ‹s-› tvarœu ‹stous, stousati, stousnõti, stousonõti, stousouati, stousan (porœun., tamge, i ‹tousan› bez ‹s-›) bui, tocdie, slied boulo poyasniti he t. zv. ‘s rouxomo’ (‘s-mobile’) yz pie. dobui (porœun. i litóuscœi ta daunioinodscœi pricladui proti niemeçscoho ‹Stock› tamge, a tacoge: ‹turciati : sturciati›, i, viedie, ‹tóucti : stóuxati›). Yzocrema rouplivi sõty tvari: ‹stousouati› ta poliesscoe ‹tasinõti›, cde drougoe, yac poliesscoe, iz {a} na miestie /u/ u beznagolosie, nagadouié pitime pro tœi (yzocrema serednyœi ta uzxuœdnœi) narieccya acagne nenagoloschenoho {o}, i xotcha sõty loutchayi acagna i na miestie */u/ (ci */ʊ/), siy zvõcotvar muœgl e postati i cerez promeidjnuy tvar iz {o} — *‹tosinõti›, cyto mogé bouti poyasneno’ho nadpopraunœsttyõ, he œddieya nariecy iz acagnemy na miestie *{o} na sõmeidjna narieccya iz oucagnemy na miestie *{o} (pitimo, voluinscœi, na pr.). U tacuœmy razie, ‹stousouati› : ‹tasinõti› pœdtouriaié postoyalœsty i [promeidjnoho] tvara iz /o/ — *‹(s)tosouati›, cyto dóugen bui boul postati u slied nadpoprauleignou tvara iz /u/ ‹(s)tousouati›, yac œddieya na narieccya iz oucagnemy. Ostaiõtchi u glabyie/glabinie (‘in framework, in Rahmen’) tiecavoyui postorogui — a ne bilouiõtchi pro sesia slova bouti u coreni slova ‹stosounoc, stosouati›, use tacui vidjõ imoviernœsty, pri menchie, dodatcovoyui pœdporui yeoho, a tó i radno blizcosti znaceign i radno zvõcovœy blizcosti, u zasvoyeignie, xay cerpanoho, slova ‹stosounoc, stosouati›.
Частіше інше значення 
r2u.org.ua: Гулянка
goroh.pp.ua: державник
Як я правильно розумію то по-наддніпрянському було б "одсувати"?