У наших краях таксамо частіше кажуть <-ю> од <-дж->. А от Грінченко, наприклад, таких кінцівок не знає
https://hrinchenko.com/dictionary/word/53891-siditi
@Дивій Лабунський дивовиграш не годиться. Будь лишаємо джекпот або перекладаємо ближче до воригиналу.
@אלישע פרוש валет (гральна карта) - холоп?
cœn na xolópa
____
Œd slovou ‹cœn› 'pot' u ynie igrie padcœu ('a game of chances')¹ ta ‹xolóp› 'a knave, Jack' (u ynie igrie padcœu). Tó vuiraz ‹cœn na xolópa› ymé perédati tó znattye [perviesno] ógy tacõ ynõ çienõ beré yna osoba iz tiemy xolópomy na rõçie.
____
¹ — SIRM II 483, pœd ‹по́ко́н›: »‹кін› (‹cœn›) 'місце, куди кладуть ставку в азартній грі'«.
Не виджу клопоту, щоб знайти одповідника до похідного. Може бути не тільки
<сонячна + панель >
»Прошу відгуки«
(»The term originates from an American draw poker variant called "Jacks or Better". <...>«
Yacuy 'verx'?
Pervçi, tó slovo ‹verx› e samo ouge perénœsno za 'crœula', a pro znaceigne 'zaxuist' bui tó boulo yno peréneseigne dvœyno. Prosto yz 'verx' ne stané tó znaceigne 'zaxuist'.
Za drougue, same tó peréneseigne 'crœula' → 'zaxuist' vuinice u veatsœmy pœdzémie i e rousscœy móuvie storónsco — na pr., eaguelscoiõ tó bõdé prosto ‹protection›, ne ‹roof› ni ‹top›.
Це не пристрій, а аплікація (пз)
The term originates from an American draw poker variant called "Jacks or Better". In this game, every player contributed an ante to the central betting pool, known as the "pot".
However, a strict rule was in place: no player could open the betting unless they held a pair of Jacks or a higher-value hand.
• If no one held a pair of Jacks (or better), the cards were gathered, re-dealt, and everyone had to add another ante to the pot.
• If several rounds passed without anyone qualifying to open, the stakes
Tó slovo ‹minuta› he '1/60 godinui' e yno slovo latinsco a e perviesno œd œd vuiraza ‹pars minuta prima [horae]› 'ceasty drœbna perva/pervcha [godinui]', iz ‹minuta› imoceastièmy u geonotie za slovomy ‹hora› 'godina' œd ‹minuere› 'drobiti, myniti/menchiti' (i incha znaceigna). Siõduige e gœdno yzgadati i lat. ‹secunda› '1/60 of the minute', œd ‹secunda pars minuta horae› 'drouga [za readomy] ceasty dieleigna godinui [na 60 rœunuix ceastin/drobœu]' (sb. pervchà e 'minuta', a drougà e 'secunda = drouga, utora'). Otge tie imeni dieleigna godinui’ste prosta imenouaigna drobœu dieleigna ynui godinui [na rœunui ceasti] a ne e yacosi znaceigne peréneseno, a tomou mogé bouti perédano i ynomy slovomy rœdnomy rousscoiõ móuvoiõ.
Tó puitaigne e peréd usiemy cyto za corein bui tó boü za 'minuta' u rousscie yz six: *drob-, *myn-.
Ya’smi gleadax seréd slœu na *drob- u Yznadobax Suriezneüscoho u d.-rous. pameatcax ta u SIRM seréd novorousscuix slœu, i tamge na *myn-. To corein *myn- he ynõ riecy iz cistuimy corenemy mogemo vidieti u d.-rous. ‹мьнити сѧ› ou Suriezneüscoho (»'уменьшаться'«), ógy bez ‹sea› bui u tvarie *‹мьнити (myniti)› bui znacilo 'to diminish', otge = lat. 'minuere' (→ imoceastya stradna: ‹minutus, minuta, minutum›). Pœd puitaignemy e ci tó slovo ‹meny / miny›, imea vidou ruibui, e œd seoho slovianscoho *myn- abo tacui soumsco-õgorsco¹.
Prozœrniey ('more perspectieve') tou e to corein *drob-, a tó yzocrema ponevagy u rousscie nizca sõmiestcheign’ho ('of its collocations') teacné viedomuim i ceastuim sõmiestcheignam slova imoceastya ‹minutus, minuta, minutum› u latinscie, por., na pr.: ‹drobina› /•ˈnɑ/ 'malui dieti' (tacoge: ‹drœbnota›, ‹drobeliava›) = lat. ‹pueri minuti› 'tiny children', ta ≈ ‹minuta plebes› 'the humble folks', ‹drœbniça, drœbouxa/drœbouxyca, drœbeazoc, droboza /•ˈzɑ/ ≈ lat. ‹minuta proelia› 'skirmishes' ci ‹minuta diligentia› 'trivial curiosity, petty meticulousness', ‹drœbniacui› = lat. ‹aeris minuti› 'small change' ci ‹minutae summulae› 'trifling sums', ‹droboun› 'toy ógy drœbno stõpaié› ≈ ‹itinera minuta› 'short stages', ‹drœbœstca› /ˈdrybɶstkɑ/ 'a detail' ≈ lat. ‹facies minutae› 'miniature portraits or small depictions of faces', ‹drœbnic› /ˈdrybnɪk/ 'a glassworks manufacturer' ≈ lat. ‹opuscula minuta› 'petty works, minor literary compositions'².
Recenœi sõmiestcheigna dosta dobrie pœdpiraiõty teaclœsty slœu na *drob- u rousscie latinscuim iz ‹minutus, minuta, minutum›. Drougue i teagye e puitaigne yna tòcyna tvarou pro znaceigne '1/60 godinui' œd *drob-. Yz pricladœu vuisje e vidieti: a) dosta bogatõ mogebnœsty slovotvorou œd *drob- yzocrema pri imenotvœr (nominalization) ci pro tvoreigne pœdstœyen ('substantives) u rousscie, yzocrema proti ceasti dvoslovuix vuirazœu latinscoiõ. Ysé mogé décyto navesti yac tvoriti i 'minuta = 1/60 godinui' u rousscie — odino slovo (iz ynomy pocépomy teaclomy?) na [perviesno] dvoslove lat. *‹pars minuta [prima horae]›. A u tœmy, use e tó puitaigne, cyto za yn pocép tó boü bui.
He ouge receno vuisje, lat. ‹minuta› e yno imoceastye œd tui rieci ‹minuere›. Coli rousscoiõ lat. ‹minuere› e ‹drobiti›, tó imoceastye œdony bõdé ‹droblén, droblena , drobleno›. Ta lédve ci taca yna tòcynœsty e tou do diela: recenœi sœmiestcheigna caziõty ógy pone ('at least') deyacœi sõty tvorena tvaromy primeitna ‹drœben, drœbna, drœbno› u rousscie yde latinscoiõ e tó perédano imoceastièmy ‹minutus, minuta, minutum›. Bezdœby e ('one should not') minõti ógy, na pr., lat. ‹pars minuta› 'yna ceasty drœbna' mogé bouti perédano i prosto tiemy pœdstœynomy ‹drœb› (he u *»1/60 drœb godinui«).
Gœdno e yzgadati staro-/dauneceixscue slovo ‹drobina› za 'a minute = 1/60 godinui'. Couto Vartholomieyemy yz Xóumça³ u XIV stl., ono dosta tòcyno/loucyco perédaié tó znaceigne 'drœbna ceasty [ → godinui]', iz pocépomy ‹•ina› pro odiniçie ci ocremui ceasti ceoho, douje viedomuimy u tacœmy znaceignie u rousscie⁴.
Idõtchi œd ta primeitna ‹drœben, drœbna, drœbna› za imoceastye lat. ‹minutus, minuta, minutum›, buismo peréclali 'minuta = 1/60 godinui' ceréz tó znattye ('the notion') *‹drœbna [(1/60)] ceasty godinui]› → corótco: ‹drœbna›. Ale tacuy slovotvœr e tòcmo ('seems to be') décyto zayèu yac tóge znaceigne 'pars minuta, drœbna ceasty' rousscoiõ mogé bouti perédano odinoslovo he ‹drobina›, simy vertaiõtchi ic recenomou gotovomou/viedomomou pricladou ceixscomou ‹drobina›, mieneatchi tuimy perviesne *‹drobina godinui› = → '1/60 drobina godinui'.
Proti zacuidou o 'ultrapurizmie' por. i gr. λεπτό⁵.
Otge pocui naiteaclieyche slovo bui boulo:
drobina
____
¹ — SIRM III 463: ‹минь›.
² — SIRM II 128—129: ‹дріб›.
³ —
cs.wikipedia.org: Klaret
⁴. — Por.: solómina, travina, zernina, goróxina tc., https://en.wiktionary.org/wiki/drobina
⁵ — https://en.wiktionary.org/wiki/λεπτό#Greek