Нехай у цькувальників з'явиться свій споріднений ярлик. У суспільстві, аби люди простіше й легше орієнтувались так і боролися з цим явищем (соромом вже Їхнім).
..
Цькувальник -
Той, хто займається Газлайтингом, іншими методами маніпуляції та насилля.
Цькує різними способами, цькувати - це як принижувати та також і зменьшувати самооцінку, рвізними способами(які = булінгу) ., також сповинювати, насаджувати зайві значення та ярлики, й те що не є правдою.
Іноді може прирівнюватися до наклепу. За лежить від методів та акцентів цього кривдника
*mnogogbani/mnogogbanui loubçi/loubcui (SIRM III, 296, pœd ‹луб›: ‹лубо́к› "липова дошка для малювання або гравірування картини; надрукована з такої дошки картинка") = "multiplicated cartoons, les cartons multipliés" = "manyfolded ( = multiple times, many times folded pictures≈cards)", → mnogo|gbani → mnogo- + -pléuca "-film": → mnogoplieüca (*mnogo|[gbana]plieüca) = *"mult[iplicated]film = мульт[ипликационный]фильм".
mnogoplieuca, mnogoplieüc-
/mnogoˈpli͡ewka/, /mnogoˈpli͡ewk-, mnogoˈpli͡ewt͡ɕ-/
Мабуть справді треба скалькувати. Холерик це не жевжик, і не будь-яке приблизно-те-саме слово. Темпераменти це такі специфічні поняття, це не характери і не якась наукова класифікація, гадаю справді варто назвати як греки й назвали, а жевжиків лишіть на пояснення (і через типи нервових процесів чи як там не вийде)
куш (вигук, яким відганяють коней Ж; вигук, яким гонять овець)
псл. kušь (вигук, яким відганяють тварин), пов’язане з kyšь (вигук, яким відганяють птахів);
Цією зброєю дійсно можно відганяти ,є зв'язок
Або псл. kušati, ітеративна форма, утворена за допомогою форманта -jati від kusiti «випробовувати», до якого зводиться и укр. куси́ти;
Коли заряджаєш арбалет він неначе куша болт
З французької куш «певна сума грошей як винагорода»
фр. couche «ставка у грі» є похідним від coucher «укласти, покласти; вписати, внести; лежати»;
Воно зовсім не туди
Якщо хто знає з чого виведено дане слово буду радий якщо об'ясните
-
Черпанок
goroh.pp.ua: ганж
+
га́йка «затримка»
goroh.pp.ua: Гайка
Знизу
заба́ра «затримка»
+
goroh.pp.ua: забара
«Цибуля - це»
🤦
«трипільська», «індоарійські мови»... 'Vles-Cniga', 'Oriyçi', 'rœdnoviera' — nou yasno...
«Спотворене слово цибуля потрапляє навіть в іврит - бацаль» — inose 😀
«баська мова є найдавніша в Європі, а назва цибулі баською тіполла, щось дуже подібне до цибуля.»
Ta ni, euréyscoe /baçaly/ zuõcity blizye do oriysco-daunio-oucrœuscoho 'çiboulya' négy /tipolla/ — ciouti ge.
Yz odinoho bocou, izbérnœsty e mnogina, tomou coli ‹litua› e izbérno, to to e i mnogina.
Yz drougoho bocou, ‹litua› mogéty vieyati nizxyéstïõ, a tomou, ymabouty, tacui xuibity bouti, ci pri naimenxyie mœugl bui bouti he mayito (variant), tuar ‹litüinui (litüine)›. Obace, tuar ‹litüini (litüine)› mogéty pac praudati tuar ‹rousini (rousine)›, mogõtyi pac crivo praudati œdrõbnœsty rousscoyui rœznomóuvui Carpatïa ta Slovacyscinui ta Serbscoyui Voyevodinui. Sam tuar ‹rousini / rousine› e yz peredxya oudotuœren (artificial), hi ‹litüini / litüine›, ta coli xuibity, to nai bui boul, ino ne zlocorostati bui yz toho ci drougoho pro praudanïe ròzcolou rousscoho lioudou ta tousscoyui móuvui ci litóuscoho lioudou i litóuscoyui móvui.
zernçomierïa
/ˌzærən(ʲ)t͡ɕoˈmi͡erjɐ, ˌzærən(ʲ)t͡ɕoˈmi͡erʲːɐ, ˌzər(ʲ)t͡ɕoˈmi͡erjɐ, ˌzər(ʲ)t͡ɕoˈmi͡erʲːɐ, ˌzən(ʲ)t͡ɕoˈmi͡erjɐ, ˌzən(ʲ)t͡ɕoˈmi͡erʲːɐ/
/rnt͡ɕ/ => [rt͡ɕ] ~ [nt͡ɕ] porœunaite is ‹cernçi› /t͡ʃərnˈt͡ɕɪ/ => [t͡ʃənˈt͡ɕɪ] ta [t͡ʃərˈt͡ɕɪ], ‹gornciary› /ɣ̞ɔrnˈt͡ʃar(ʲ)/ => [ɣ̞ɔnˈt͡ʃar(ʲ)] ta [ɣ̞ɔrˈt͡ʃar(ʲ)]
Œd ‹zernç-› u ‹zernçe› (
sum.in.ua: zerence) za "granul" (*gran- "zerno" + *-ulum "-çe") + ‹-o-› ta ‹-mierïa› "-metria".
deseatouati
Stœino e oucazati cyto ‹deseatouati› (‹desẽtouati›) e déystvno zasviedcyenoe slovo u dauniorousscõ dobõ.
U Iznadobax Sriezneuscoho e znacyénïe'ho poiasnyeno latinscuimy ‹decimare› (œdcui ‹decimatio(n-), ta → "децимувати, децимація"), ta dauniogrecyscuimy ‹ἀποδεκατουν›.
Latinscoiõ, ‹decimare› znaci ne ino "oubiti cogyna deseata yz readou", a i "gertuouati deseatinõ yz vuigonou" (https://www.perseus.tufts.edu/hopper/text?doc=Perseus:text:1999.04.0059:entry=decimo).
Tourianuy priclad yz drous. pameatcui na slovo ‹deseatouati (desẽtouati)› u Znadobax Sriezneuscoho e:
»Yaco deseatouiete meatõ, i copru ["crœup, coper; dill / fennel"], i cüminu» ["çmin / cmin"]«., tb. tam e "decimare" yauno u znacyénïie "dati deseatinõ yz vuigonou". Ta ispœilnuy znamenatély obou tuix znacyénïou ou lat. ‹decimare› — "oubiti cogyna deseata yz readou" ta "dati deseatinõ yz vuigonou" — e "vuibyrati in deseat zamèt (object) ci deseatõ ceasty", a znacyénïa "oubiti" ci "darouati, œddati, gertuouati" sõty utorinno sõstrœcyna (contextual). A tomou i rous. ‹deseatouati›, zasviedcyenoe u dauniorousscie, mogéty iti i u znacyénïie "oubiti cogyna deseata yz readou".
Uzgleadno vuimóuvui, stœino œdmétiti cyto pravoe receulenïe ‹ea (ẽ)› /e̯͡a/ u beznagolosie e [e] ne [ʲa] (v. bœilxe Phonologiõ Xeveliova, §8.4, 183—185).
(цькувальник)
- це ближче то газлайтера
АЛЕ
,
Нехай у цькувальників з'явиться свій споріднений ярлик. У суспільстві, аби люди простіше й легше орієнтувались так і боролися з цим явищем (соромом вже Їхнім).
..
Цькувальник -
Той, хто займається Газлайтингом, іншими методами маніпуляції та насилля.
Цькує різними способами, цькувати - це як принижувати та також і зменьшувати самооцінку, різними способами(які = булінгу) ., також сповинювати, насаджувати зайві значення та ярлики, й те що не є правд