Останні події

Ale ne ròzoumieli’ste xœd ròzvitcou znaceigna germanscoho *luftaz → ‘air’. E œd ‘listtié → cróula yz listtia → cróula ≈ verx → verx ≈ air’. Otge tó e cisto germanscuy ròzvitoc.

»Péuno le 🤦

"Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty."«

Ne ròzoumieiõ. Imete zameut?

___
»vuidnieye«

vidnieye*
A tac, vidcye / vidcieye, œd ‘vidco’.

___
»toperu«

Neyma noudjui u ‘nadpoprauleignie’ u ‹to•›; ‹te•› e viedomo iesce u d.-rous. dougye dauno, pacye u ‹tepyrvy›.

___
»"Ke" — Cyto znacity to slovo?«

‘If’; *coye → ke : co (co bui : ke bui)

»Чому ні? Потрібно мати слово зі зневажливим відтінком на брехливих поліцаїв«

Inose, ta Vasche slovo i tac e œd greçscoho πολιτεία.

Dauno e ouge viedomo oge ‘‹чарунка›’ e crivopisy slova ‹чарупка›*, œd *keroup-uk-a, iz *ker-oup- : *ker-p- u ‘cerép’ ta ‘cerépaxa’. Slova ‘‹чаруНка›’ neyma u rousscie móuvie.

@S. Velichko

Tó mynie pisiéte? Ya na Facebooçie’my dauno ne pisau. A i pisauxi, tó latiniçeiõ.

Ζώφρων → rous. Souproun.

← ?

@Є. Ковтуненко

Acéi bui pomoglo provieriti sõmiestcheigna primeten ‘zemlen-zemelnuy; zemlen-zeimlnuy’, ‘zemen-zeimnuy’ ( ← ‘zeimy’), ‘zemlan-zemlanuy’, ‘zeimscuy’ za d.-rous. pameatcami.
Nam tou ròzna sõty znaceigna bõdy ‘pœdzemelnuy’ a ci i prosto ‘ne nebeisnuy’, ‘na/po zemlie’, uclioucyno o lioudex, tó bo sõty ta znaceigna tocena ic d.-gr. χθόνιος ou Liddella ta Scotta i Antoina Baillya.

Gœdno znatiti oge usœi sõmiestcheigna iz slovomy ‘χθόνιος (χθόνια, χθόνιον)’ tocena ou Baillya caziõty oge znaceigne ‘souterrain, pœdzemèlen, pœdzemen’ ne e neigy yac sõznaca i yzteaghneigne znaceigne prosto ‘zemèlen, zemlen, terranus’. Por. tam (2137), na pr.: 1) χθόνια πορεία ‘passage/trajet à travers la terre’, pisymeinno ‘zeimlno põtovagne’, otge i ‘po zemlie, zemleiõ’ i ‘crœzy zemlõ’, dlia sõstrocui, 2) χθόνιος βροντή/βρόνθημα ‘bruit de tonnerre souterrain’ = ‘zeimlna drògy, zemlen gourcœt’ — i tout e yasno oge ‘pœd zemleiõ’ tou pluiné yz sõmiestcheigna iz slovomy ‘gourcœt, drugiegne’, 3) χθόνιος iz imenami bogœu — ponevagy sõmiestcheigne slova ‘zemlen’ iz lioudinoiõ bui boulo zayvo, yac lioudina e za ouxuibomy zeimlna, a bogui, he pràvilo, na zemlie ne vitaxea, to ‘zemlen’ o bozie, za yzteaghneignemy znaci ‘pœd zemleiõ’.
Otge sé dóugyno e znaciti oge, i ne bõdy u d.-gr. dvie slovie γη ta χθον za ‘zemlõ’, znaceigne ‘pœdzemlen’ e postalo ne radno ocremosti samuix sïou imén, ba, i ne radno ynou vidotvœrnou tvarou primeitna na •ιος ou χθόν•ιος, ale, he tocmo, prosto yz yzteaghneigna za sõstrocoiõ u vidotvœrnax sõmiestcheignax.

Ose sõty ta sõmiestcheigna oge’my yea dosiu ou Suriezneüscoho na gorie izgadanœi primeitna:

‘zemlen-zeimlnuy’ u: »zemlynaya i nebesynaya« u Yzbœrynicu 1073;

‘zemen-zeimnuy’ u: »Ne bo acui ceoloviecu stuidity sea Gospœdy, ni acui zemynu yznemogaieit ili otstõpaieit.«;

‘zemen-zeimnuy’ u: »Zeimniï angheli« (!); tamge diuno e sõmiestcheigne ta primeitna ‘zeimnuy-zemen (zemynu)’ iz slovomy ‘scenea’: »Pœ usemou oupodobiste sea zeimnomou sceneati: ni ouxiou imati sluixieti, ni ociou imati viditi (vidieti*?), ni tocmo givœtu imate, a to ge zolu (← zulu*).«;

»xliebu zeimnuy / zemynuy« = ‘sieian, xlieb / colós u zemlie’;

zeimscuy (zemyscuy) u: »Zvieri zeimscuiẽ«.

Znatocyno, ‘zemlan’ u tacuiz znaceignax neyma u pameatcax.

Вустя ще

😅😀

Тому , що вирок .😁

Чому шило?

+

+

+

+

сумїрʼя це пропорцїйність

Ви ж на фейсбуці не пишете цим зарозумілим "правописом"? То нащо тут це писати, на українському сайті?

Моя бабця (1909 р.н.) казали: "у тебе кеби нема", тобто - не тямиш у чомусь. А навпаки, то - маєш кебу.

штучна ке́ба = штучна «здібність, уміння»

до чого тут взагалі - присілок? - Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.

Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 438.

господа́рство — у значенні сільськогосподарське підприємство / farm найкращий український відповідник — господа́рство. СУМ тлумачить фе́рму саме як приватне сільськогосподарське підприємство

обі́йстя — коли йдеться радше про селянську садибу з двором і будівлями, а не про господарство як виробничу одиницю.

ху́тір — лише коли мається на увазі відо́кремлене невелике господарство / оселя; це вужче значення, не загальна заміна для кожної ферми.

"Альвеола — чарунка (Ум.), дучка" - Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / Ред. комісія: проф. О. В. Корчак-Чепурківський (голова) [та інші]; упор. д-р мед. М. А. Галин; Київ. губерніальний відділ охор. народ. здоров'я, Підрозділ медичної та санітарної просвіти. – Київ, 1920. – С. 3.

До Anton'а Bliznjuk'а:
Підтримую Вас. :-)

П. Н. Від Мене маєте голос. :-)

"Ni. ‹•tóc› bui znacilo i ‹•tóca, •tócou, •tócomy, •tóçie›. A tout e: ‹•toc›, ‹•tca, •tcou, •tcomy, •tçie›."
__
Péuno le 🤦

"Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty."
__
Tac, toperu e vuidnieye.

"Ke"
__
Cyto znacity to slovo?

+ цїкаво, а які похідні?

Чому ні? Потрібно мати слово зі зневажливим відтінком на брехливих поліцаїв, то така вам дивна ідея? В українській вже є ці слова - мусора й інше сміття з московської.

Вимова .

Згоден, можливо я поспішив подавши слово 'земляний/земний' на переклад слова 'хтонічний', бо значення слова 'земляний/земний' може таки не відповідати значенням слова 'χθόνιος', і це більше просто мофрологічна калька, та що можуть бути дібрані ліпші одповідники.
Хоча з інщого боку, коли назвати хтонічну богиню як-от Землю-Мати чи ту ж грецьку Гею потойбічною чи замогильною, то це ледве чи відповідатиме дійсності, чи не так?

P.S. А таки, коли не брати до розгляду деривативи, саме слово 'земля' охоплює семантику давньогрецького 'χθών', про це вже був писав вище.

»І як нинішні постулати пов'язані з проханнями?«

Yacœi inchœi?

@Carolina Shevtsova

»В ягелській мові Ви ледве знайдете, щоб замість "chthonic" ужили "earthly", "ground", "soil"«

Ale ne tomou.

»потойбічно«

A do ceoho? I gruizounui, póuzounui, xrobacui sõty tacoge ‘xthonicui’ — cyto e u nix ‘potoybœcyno’?

@Данило Ганич

»Радше izròstóc.«

Ni. ‹•tóc› bui znacilo i ‹•tóca, •tócou, •tócomy, •tóçie›. A tout e: ‹•toc›, ‹•tca, •tcou, •tcomy, •tçie›.

___
@Carolina Shevtsova

»Нині izrostoc?
>rossti
Чому дві s?«

Perve ‹s› e /s/ corene, a droughe ‹s› e *t → /s/ peréd /t/ u ‹•ti›, t. b. (*ordt- + *-tey):
*ordt-tey → *orst-tey → *orss-tey → ròss•ti : ròst•e. Por. ‘vesti : vede’:
*ved-tey → *ves-tey → ves•ti : ved•e, ci *met-tey → mes•ti : met•e.

Ke buismo pisali prosto ‹ròsti›, tó bui znacilo ‹ròdé› ci ‹ròsé› ci ‹ròté› u tep. c.
Droughe ‹s› u ‹ròssti› znacity, oge u tep. c. ono stané /t/, s. b. ‹ròss|(•ti)› → ‹ròst| + (TEP.): •õ, •exi, •é, •emo, •ete, •õty.

___
@Данило Ганич

Не вїм чи ysa pravopisy є йще дїєвa.

E.

Підстави для такого "спрощення"?

Саме тому вкраїнське "земля" не віддає чуття слова "chthonic", на пр. "chthonic dweller" є не «земний/земляний мешканець», а саме «underworld мешканець». Ту користувач доволі грубо звів значення слова до «потойбічний», але точніше буде «замогильний». Ба в переносному чутті "земний" є ледь не протиставне до "chthonic": https://www.oca.org/reflections/berzonsky/all-earthly-cares
В ягелській мові Ви ледве знайдете, щоб замість "chthonic" ужили "earthly", "ground", "soil", натомість они вживають ближче по духу слово "nether(dom/world)" або "underworld". Тобто не лише вкраїнське "земля", але ягелське "earth" не відповідають грецькому "χθών".

"Проситва" ,спрощення,-т- відпала .

Постулат:
Твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне.

Фантастика :
Основною ознакою фантастики є наявність у творі фантастичного допущення — фактора, який невідомий або неможливий в реальному світі