Останні події

Микола Зін прокоментував переклад
07:39

Можна користатися таблицею символів, якщо у Віндовс то у рядку пошуку пишеш "Таблиця символів" і шукаєш відповідний символ, наприклад, Ȳ або Ȟ чи ʥ

Юра Шевчук прокоментував переклад
00:46

+

Вадим Мельник прокоментував переклад
00:26

Не знаю, думав про це, але в москалів є точний переклад ("преклонный"), проте це дивно.

У будь-якому разі саме значіння з семантичного погляду геть нелогічне.

Вадим Мельник прокоментував переклад
00:13

"Релігія це не віра. Це не те саме. Я був у церкві дуже багато років, у дуже багатьох церквах, не просто приходив раз у неділю, а також служив, досліджував Біблію самостійно, з друзями та з проповідниками. Релігія та віра це різні речі."

Можете писати це скільки завгодно, але суті це не змінить. Свої доводи я навів.

"Знаю багато людей, для яких сходити в церкву не означає нічого більше аніж традиції. Віри там немає. Це релігійність."

Про пасочки Ви приклад до вваги чомусь не взяли... Це не релігійність, а глупство.

"З цим я погоджуюсь. У такому формулювані це правильно. Але формулювання "Яка в тебе віра?" це не те."

"Яка в тебе релігія?" це теж не те.

"Багатозначність слів це чудово, але це також збіднює мову. Українська доволі широка мова для того щоб знайти інше слово для того щоб позначити нюанси віри та релігії краще. В кінці кінців, є причина, чому в інших мовах є слово й релігія, й віра."

Видно, що Ви не читали всі коментарі під цим словом.

"І знову ж таки, зайдіть в Гугл, напишіть англійською, російською чи українською "різниця між вірою та релігією", та почитайте, що про це думають віруючі."

Віруючі не суть мовознавці чи щонайменше люди, які конче мають тямити хоч якось у мовознавстві, більше ніж того потребує комунікація.

"Узагалі з вами не погоджуюсь ні з чим. Ні з вашим трактуванням віри/надії, ні з розумінням різниці між вірою та релігією. Я чесно навіть не знаю як ще пояснити вже. Або ви дуже впевнені в своїх поглядах, або вам байдуже що кажу я."

А я не розумію чому Ви пишете, що мені байдуже, коли я Вам на кожну Вашу закінчену думку дав свій довід. До того ж, про надію я нічого взагалі не писав і ніяк її не трактував.

Але Ваша правда, годі далі глядати в цій супереці істини, дамо право люду зробити свої висновки по цьому.

Роній Ніхтенко прокоментував переклад
00:02

Думаєте це слово набуло значення пристаркуватий через російське "пожилой"?

Роній Ніхтенко прокоментував переклад
вчора 23:51

І знову ж таки, зайдіть в Гугл, напишіть англійською, російською чи українською "різниця між вірою та релігією", та почитайте, що про це думають віруючі.

Роній Ніхтенко прокоментував переклад
вчора 23:49

Узагалі з вами не погоджуюсь ні з чим. Ні з вашим трактуванням віри/надії, ні з розумінням різниці між вірою та релігією. Я чесно навіть не знаю як ще пояснити вже. Або ви дуже впевнені в своїх поглядах, або вам байдуже що кажу я.

Контекст контекстом, і нехай тому контексту буде щастя та любов, але конткретика, а особливо для Святого Письма це дуже важливо. У певному контексті слова взагалі можуть набувати значень яких вони ніколи не мали. Не завждив у Біблії все зрозуміло, навіть з контекстом. І не завжди в Бібілії подається контекст, дуже часто там з'являються вислови чи цитати, які залежать не від контексту, а від уважності та знань читача.

Релігія це не віра. Це не те саме. Я був у церкві дуже багато років, у дуже багатьох церквах, не просто приходив раз у неділю, а також служив, досліджував Біблію самостійно, з друзями та з проповідниками. Релігія та віра це різні речі.

Знаю багато людей, для яких сходити в церкву не означає нічого більше аніж традиції. Віри там немає. Це релігійність.

"Яке в тебе віросповідання" = "яку ти віру сповідуєш"

З цим я погоджуюсь. У такому формулювані це правильно. Але формулювання "Яка в тебе віра?" це не те.

Багатозначність слів це чудово, але це також збіднює мову. Українська доволі широка мова для того щоб знайти інше слово для того щоб позначити нюанси віри та релігії краще. В кінці кінців, є причина, чому в інших мовах є слово й релігія, й віра.

Роній Ніхтенко прокоментував переклад
вчора 23:34

Мав на увазі прийменник.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:37

"Од" - прийменник, а не прислівник. І нехай "відсоток" бринить Вам чудово. Це не довід для українського мовознавства.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 22:18

Грінченко збирав у "Словарі..." слова з усіх куточків українських земель, од Лемківщини до Кубанщини. Тому наявність якогось слова в його словниці ні про що не свідчить. От що, доречі, пише про це І. Огієнко в "Українському стилістичному словникові": "Наші загально-вживані Словники української мови, — »Київської Старини« (під редакцією Б. Грінченка) на Вкраїні Великій та Є. Желехівського в Галичині й Буковині, — це Словники живої народньої української мови, а тому для довідок на вивчення мови літературної вони не завсіди можуть бути корисними.

Так, Б. Грінченко до свого Словника вносив усе, що мав під рукою, бо дивився на нього, як на Словника живої народньої мови всіх її говірок, — тому в Словнику цім знайдете дуже багато форм, що їх в літературній мові ми ніколи не вживаємо, починаючи з слів типу однорал (генерал), патрет (портрет) і кінчаючи силою форм, вживаних тільки в західних говорах (напр.: жегнати, запукати, же, жеби і сотні інших). Форм західно-українських взагалі, галицьких зокрема, Грінченко подає надзвичайно багато, але подає їх так, що звичайний читач ніколи не знає, чи ж в літературній мові українській їх можна вживати, чи вживати їх не принято (напр. блават, де ви йдете і сотні інших). Цитуючи збірні джерела, такі як »Труди« Чубинського чи »Приказки« Номиса, Грінченко ніколи не зазначає теї місцевости, де автор джерела записав собі те чи інше слово, — і цим уводить читача в блуд, ніби такої форми в літературній мові можна вільно вживати. Крім цього, дуже багато взяв Б. Грінченко із Словника Є. Желехівського таких слів, що їх на Великій Україні ніколи не вживають.

Те саме, але ще в більшій мірі треба сказати й про Словника Є. Желехівського, — це теж Словник не літературної української мови, а Словник західно-української, зокрема галицької живої народньої мови, куди внесено сотні слів, яких не можна порадити вживати в літературній нашій мові. Так, в Словнику Желехівського знаходимо надзвичайно багато полонизмів
і слів чисто місцевих, часто знаходимо дві формі — свою й чужу — без зазначення, якої ж уживати (напр.
встид і стид)".

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:45

Ні, він пише, що в підросійській Україні не знають слова "вивірка". Я навів його слова нижче, на розгляді статті про це слово.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 21:30

Ваші вигадки нікому не цікаві. Витягами з яких творів класиків чи давніших газет і часописів можете довести свою думку? А коли не знайдете таких, то скажіть хоч, які ще українські йменники утворили од числівників по цьому зразкові?

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 17:24

+

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 17:22
Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 17:06

Це ознака віку людини, а не її самої. "Похилий чоловік" = "згорблений чоловік".

У словнику Білодіда я таке значіння (літній) бачу, але в досовкових - ні.

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 16:02

"Якщо це слово вживатимуть на заміну релігії, то яку конатацію* воно тоді набуде?"

*конотацію

Відповідну до контексту. Маєм безліч слів, які в одному реченні значать одне, а в другому геть инше. Полісемію ще ніхто не відміняв.

"Віра це, всього лише на всього, упевненність* без доказів."

упевненість*

Нащо там "всього лише на всього"? Коли Ви вірите в перемогу своєї країни, то Вам потрібні докази для такої "упевнености"? И чи вони можуть бути взагалі?

"Християни досить часто вирізняють віру як щось надважливе та навіть живе. Для багатьох людей релігія без віри є мертвою."

Релігія без віри не є релігією. Чи Ви поїдання пасочок й стукання яйцями на Великдень назвете релігією?

"Також, у церкві часто розрізняють релігійних людей і віруючих як дві різні речі. Бо можна бути релігійним без віри."

Перший раз це чую. Я завжди чув слово "релігійний" як синонім до слова "віруючий". Ще раз, поїдання пасочок не є виявом релігійности.

"От ще цікавий уривок з Марка: "Cказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."
Ісус сказав це до сліпого чоловіка який попросив, щоб він його зцілив. Тут Ісус каже, що особиста віра цього сліпого чоловіка зцілила його. Не християнство (якого тоді навіть не існувало), не Юдаїзм, не сукупність якихось поглядів, не чиясь віра, а саме його особиста віра.

Якщо слово віра тут набуде такого самого значення що й релігія, то слова Ісуса будуть означати взагалі інші речі. Тоді же, християнам доведеться разом зібратися та обговорити на яке би слово замінити "віра", щоб правильно передати слова Христа."

Ще раз, контекст. Святе Писання не пізнають уривками.
"46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!" 48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" 49 Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе." 50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51 Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!" 52 Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним."

Ви бачите, що тут йдеться про якусь обрядовість, звичаї, традиції, "сукупність якихось поглядів" тощо? Тяжко не зрозуміти, що йдеться саме про, як Ви кажете, "особисту віру" цього чоловіка.

"Звичайно ж, я погоджуюсь, що у певному розумінні та контексті слово релігія можна замінити на слово віра. Але лиш у певному. Думаю тут треба розуміти не важливість слова релігія, а важливість слова віра та те, на скільки глибокі тями воно за собою несе."

Повторююся, що важливість одного й другого значіння слова "віра" не зникне, бо контекст рішає.

""У нього сильна віра", "не в усіх вас віра на стільки же сильна як в нього". Такі речі можна часто почути в церкві. Тобто віра це щось дуже особисте. Хоч люди сповідують ту саму релігію, не в усіх віра може бути такою же [сильною]."

Знову ж, а чи можна сплутати в цьому контексті значіння? Спробуймо. "У нього сильна РЕЛІГІЯ", "не в усіх вас РЕЛІГІЯ на стільки же сильна як в нього".

Гадаю, що Ви самі розумієте, що ні.

"Як на мене, то для релігії набагато краще підходить слово віросповідання."

"Яке в тебе віросповідання" = "яку ти віру сповідуєш".

П.М: Перепрошую, що довго відповідав.

Юра Шевчук прокоментував переклад
вчора 12:57

"Травокіс" мало б бути

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 11:14

Чому такий наголос?

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 11:13

Другий раз додавати те саме слово не слід.

Вадим Мельник прокоментував переклад
вчора 11:13

Другий раз додавати те саме слово не слід.

S. Velichko прокоментував переклад
вчора 09:16

СТАРОСЛОВ’ЯНСЬКА МОВА — найдавніша писемно-літ. мова слов’ян, створена у 860-х рр. солунськими братами-проповідниками Кирилом та Мефодієм на основі південномакедонського (солунського) діалекту староболг. мови з помітним впливом моравсько-паннонського діалекту.

S. Velichko прокоментував переклад
вчора 08:15
Микола Зін прокоментував переклад
вчора 07:17

Відсоток це українське слово, якщо й є подібне польське, то лишень тому, що то близька слов'янська мова

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 01:55

1) <в> ta <ш> sõty pismena. Gôuorîmo pro zuõcui: /w/ ta /ʃ/.

2) Zuõc /w/ ne sta /ʃ/, a bé glunõt prigolòscama /r/ ta /ʃ/, tobo: /rwʃ/ → [rʃ]; rwfno hi */rɛmeslʲnɪk/ sta → [rɛmisnɪk].

Роній Ніхтенко прокоментував переклад
вчора 01:37

На галичині використовують прикслівник від, а прислівник од використовують на схід від галичини. Не вірю я в те, що одсеток це польське слово. Най буде галицьке, але воно вже давно поширине і звучить чудово.

Віталій Крутько прокоментував переклад
вчора 01:00

Цифра = digit, число = number.

Є числа, що складаються з однієї цифри (їх рівно 10, якщо не залічувати від'ємні до них), але то лише окремий випадок.

Віталій Крутько прокоментував переклад
вчора 00:56

Направду кажучи, слово «бляха» не має нічого спільного з бляшанкою, а дійсно походить від «блядь». Така собі завуальована версія.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 00:44

<"пропис" - те є script>

То'сте сами вигадали?
И чому пишете з <—> и з двома підмітма в однім простім реченні? Та ще й у тварі <те>.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 00:41

Словам та морфемам є типово мати більш одного значення. Тому я можу сприймати таке завваження хіба як обмеженість.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 00:38

Cïyui doumcui? Yé'my usiõdui cital cyto tè znaceinïe e indo-eüropeyscè. Crwmy toho, bóugarscuy tuar e /nuʒda/. Znaceinïe "примус/примушування, примушувати" e u rousscwy móufé wdbito u tuaréx: <принуда> "примус, вимушеність", <принуткий> (*<принудкий>) "примусливий, обтяжливий", <нужний> "необхідний, потрібний; важкий (← обтяжливий ← який примушує)", знужа "скрутний стан, нужда (← *"що обтяжує←примушує/змушує"), понужа́тель "деспот" (← *"хто примушує"), понужати "підганяти, допікати" (ЕСУМ IV: нуда¹, 116; нужа, 117).

Юра Шевчук прокоментував переклад
31 липня

Правда є думки що воно церковнослов'янського роду,бо з таким значенням воно тільки в болгар і москалів.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
31 липня

+++

Бажан Козаченко прокоментував переклад
31 липня

"пропис" - те є script

Юра Шевчук прокоментував переклад
31 липня

+

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
31 липня

Єлисієва правда.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
31 липня

Це однаково, що казать, що слово "віє" складається із слів "в", "і" та "є". З чисел 5, 0 та 1, доречі, складається число 6, а не 501.

Вадим Мельник прокоментував переклад
31 липня

А)
Тоді вибачте)

Євген Шульга прокоментував переклад
31 липня

"Він не вимовляв деякі букви і цифри." -- це жарт такий :) (з мультика).

Вадим Мельник прокоментував переклад
31 липня

Насправді в математиці поняття "цифри" так часто не використовується.

Вадим Мельник прокоментував переклад
31 липня

"Число 501 складається з чисел 5, 0 і 1"

Речення, звісно, ж дуже реалистичне)
Цифри - це знаки для запису чисел (0,1,2,3,4,5,6,7,8,9). А число - інструмент, за допомогою якого відбувається лічба.
До того ж, для запису чисел історично використовувалися не тільки арабські цифри, але й букви (те саме римське числення), й инші знаки.
Инші Ваші приклади значінь "цифра" не мають.

И Ваш приклад свідчить яскраво, що Ви не до кінця розумієте тяму "цифра": "Він не вимовляв деякі букви і цифри." Оскільки цифри ніхто не вимовляє, вимовляють слова, що позначають цифри.

Євген Шульга прокоментував переклад
31 липня

Приклад з буквою і словом дуже переконливий, але я не думаю, що між числом і цифрою такий саме зв'язок, тому і прошу допомогти мені прикладами з життя. Все, що спадає мені на думку, легко обходиться лише одним словом "число". "Придумайте число від 1 до 100", "Число 501 складається з чисел 5, 0 і 1", "У числі 250 -- на один знак більше, ніж у числі 25" -- і так далі. Я поки не бачу потребу в окремому слові "цифра". Але буду вдячний за подальші підказки.

Вадим Мельник прокоментував переклад
31 липня

Чуже.

Вадим Мельник прокоментував переклад
31 липня

Ой, заберу.

Вадим Мельник прокоментував переклад
31 липня

У всіх не можна. Ви не розумієте, що "число" й "цифра" мають геть инші значіння? Вам уже навели приклад з буквою й словом. Чи Ви хочете міняти значіння слів як Вам хочеться?

Євген Шульга прокоментував переклад
31 липня

Чи можна мені навести приклади речень, в яких слово "цифра" не можна замінити словом число без втрати змісту? Бажано, щоб речення було зі щоденного спілкування чи новин, а не з підручника математики (хоча такі теж можна, але до них будуть окремі підходи).

Віталій Крутько прокоментував переклад
31 липня

Схоже на кальку англійського glasses.

Михас Туро прокоментував переклад
31 липня

+++ Я й сам коли задався питанням перекладу натяжных потолков, то дійшов до висновку, що має бути саме напинова стеля

Роній Ніхтенко прокоментував переклад
31 липня

Саме так. Знову ж таке, найбільше слово та число використовують математики. А якщо вони це використовують, то й діти так і навчаються. Тож, якщо хочемо щоб слово було вживане, то й треба робити так, щоби воно підійшло математикам.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
31 липня

+++