На ві що?
Немає слів!
Darma daiete pricladui iz inxyuix móulv; zuõcotuar [sot͡sialʲizm] e nerousscuy. Na pr., u eaghelscé e slovo ‹socialism›, ta ne móuveaty +[sot͡sializm], a ]ˈsoʊʃəlɪzəm, ˈsəʊʃəlɪzəm], u dœunscé e tioudye slovo ‹matematik›, ta ne móuveaty +[mɑtɛmɑtik], a [mæð̞ᵊməˈt͡seg̊], i ‹socialisme› e ne +[sot͡sialismɛ] a [soɕaˈlismə].
<До Чистилища>
I lixiuxi slovo ne pèrecladaiõtyi, ou [komuˈnʲizm] e nerousscuy zuõcotuar. Rousscuy zuõcotuar boul bui [komuˈnɪzəm].
Ya poyasnil eimy.
А мало це завжди один?
До Чистилища.
Повна дурня — перекладати екзотизми.
До Чистилища
До Чистилища
угор. szocializmus
алб. socializmit
вірм. սոցիալիզմ (сотціалізм)
вал. sosialaeth
грец. σολιαλισμός
груз. სოციალიზმი (сотсіалізмі)
гел. sòisealachd
баск. sozialismoa
Можете назвати хоч одну європейську мову, де було б це слово перекладене?
—
Дурня повна
Руською все таки значило - спільний
Етимологічний словник пише, шо значення форми [ві́бчий](чужий) розвинулось, очевидно, під впливом польської мови
+++
Що?
Для мене є питаннє про лядське походженнє слова "певен" меншми відкрито, хоча може бути пояснено й на питомім тлї. Та се слово не може правити за поняттє "конкретен". "Певен" є скорїше "certain", "given".
-
Слово тактика не дарма походить від гр. дїєслова τασσω "I arrange, put/set in order", бо головне значення сього — первїсно, прикметника жіночого роду τακτική (за згодою до жіночого роду слова τέχνη "техника, ремесло, хист", ← *τακτική τέχνη "an art to arrange, arranging art"), бо головна суть тактики є в упорядкуваннї дїй [для досягнення мети], то би від слова зо значеннєм "order, ряд" має бути творено слово для "тактика".
Слово "засіб", не кажучи вже про його скорїше лядське походження, первїсно значить "reserve(s), запас(и)", від *za sob- *"те, що є за собою = збережене, запас", не може, таким чином, відповїсти поняттю "тактика". Воно може значити хіба "means to do/achieve smth", що є частина тактики, а не сама тактика.
[ɪ~i] ta [j~i̯] sõty zuõcoreadni ("phonotactic") rœuznovidi toho sama slova ‹i› — [ɪ~i] meidyu prigòlôsnoma, [j~i̯] po gòlôsné ci pèrêd gòlôsnomy abo meidyu gòlôsnoma: ‹déd i baba› [ˌdʲi͡eʲdɪˈbɑbɑ], ‹lixo i béda› [ˌlɪxojbʲi͡eˈdɑ], ‹orel i ôrlica› [oˌræl(ɪ)jo̝rˈlɪt͡ɕa ~ oˌrælʲːo̝rˈlɪt͡ɕa ~ oˌrælɪwɶrˈlɪt͡ɕa], ‹morya i ozera› [moˈrʲajoˈzɛrɑ].
Ne xotiete ge recti [ɪ~i] ta [j~i̯] sõty dué rœuzné slové zu duoma rœuznoma znacyeinïoma?
Goré'my dal pricladui iz rœuzen móuv, ne lixe iz eaghelscui.
<Якщо подумати, то краще б було без вживання назв статевих органів.>
+
краще вже - люфа. А то продує нафіг))
"**їзм", з такою філософією третина українських слів, прислів*їм та інше русизми. А от, і ні фіга. Ствол таке ж саме як і ліфт))) Ствол в українській має аж три значення
Якщо подумати, то краще б було без вживання назв статевих органів.
Навіщо і, та, й, а , коли можна просто віддати тяму і, як в англійській and. Українська мова зайва, мабуть.
linaci; lineane
‹linac, linaci› — ròzmóuno, prosto, ‹lineanin, lineane› — xovano ("educated")
ceoxol (ceoxl-); ceûxlik/cêxlik; cepeç (ceipç-)
za "condom"
roux, teag, xœud, xuat, xuit, stõp, em, mêt, verg, creat, vert, séd/sid (← sésti/sidéti)
<Ви хоч би писали, чому ставите ‹-›>
1.
Coli moga lépxe e ôddati teamõ tuaroslœuno prostéixe. Slovo ‹ves-t-i, ved-› e tuaroslœuno prostéixe neigy slovo ‹o-ceol-i-ou-a-ti, o-ceol-i-ou-i-›. I ‹vesti› póuné godity/teacneity potreibnomou znacyeinïou (ci potreibnam znacyeinïam).
2.
U bœulxeosti móuv (uséx móuvax?) e danõ teamõ ôddano slovomy zo znacomy "vesti":
lat. ‹duco›, dgr. ‹ηγεομαι, αγω› ("vedõ", "vedõ; genõ"), gr. ‹οδηγώ› (*οδ-ηγώ *"xœud-vedõ"), ném. ‹führen, leiten›, nzm. ‹voeren, leiden› (https://www.woorden.org/woord/leiden : 3. ; https://www.vandale.nl/gratis-woordenboek/nederlands/betekenis/leiden#.YztuBmSxUzQ : 1., 2.), suéd. ‹leda, föra› (https://svenska.se/tre/?sok=leda&pz=8 : "vara främst"; https://svenska.se/tre/?sok=föra&pz=2), dn. ‹lede›, ital. ‹condurre (← lat. ‹con-ducere›), guidare›, phran. ‹guider, mener (← lat. ‹mino› "vedõ, genõ"), conduir (← lat. ‹con-ducere›)› (https://www.cnrtl.fr/definition/mener : "Être à la tête d'un groupe (de personnes, d'animaux) pour en diriger le déplacement.", "Faire agir de façon autoritaire ou selon sa volonté."), isp. ‹guiar, ducir›, roum. ‹conduce› (https://dexonline.ro/definitie/conduce), sscrt. ‹नयति› "vesti; nesti" (rœudno x.-sb. ‹neti› "nesti"), sln., x.-sb. ‹voditi› (https://fran.si/iskanje?View=1&Query=voditi : 4., 6., 12. ; https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search : 1b., 4., 5.), cex. ‹vést› (https://ssjc.ujc.cas.cz/search.php?heslo=vésti&hsubstr=no).
3.
Inxyui móuvui znaiõty i inxyui cinui ôddati teamõ "vesti - readiti - bouti na ceolé - gôlôuouati - pèredouati". I u té ge eaghelscé sõty teagui he: ‹be at the head of›, ‹be at the front of›, u cexyscé: ‹být v čele›, nzzn. ‹op kop liggen›, ‹vóór liggen/staan›.
Zo slovomy "ceolo", pèrêd tuaromy ‹o-ceol-i-t-i›, ya buimy radxe volil teag: ‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé (ceoho/coho)›.
Ta e rœuznica meidyu ‹vesti› ta ‹‹lstati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé (ceoho/coho)›. Na pr., coli móuva e o reity/zumaganïe ("competition"), odina mêtca ("team") mogeity "vesti léc" ("to lead the score") pèrêd drougoiõ mêtcoiõ, ta ne e "na/u ceolé", se bo bui znacilo oge vedõtya mêtca e i na/u ceolé léveatyui mêtcui ("of a losing team"). Bouti/stati/leagti/sésti na ceolé scoréixe ménity oge cyto/cto u zadi e e ceasty toho cyto/cto u pèredi e, tô bui, vedeity. Na pr., coli cœulko seaberstòu ("companies") retouiõty ("compete") na torgou, to odina iz yix vedeity, tô bui, imeity spéx, ta ne e na ceolé — na ceolé bui znacilo oge tô seaberstuo e vedeity i inxya seaberstua. I slovo ‹oceoliti› (xotya myné e ono menxe leubo) i teag ‹l‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé (ceoho/coho)› uxydui ("always") puitaieity pream dopóunoc ("direct complement"): ‹oceoliti cyto/coho›, ci roden/rodilen/rodyenen pad ("genitive case"): ‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé ceoho/coho›, ne prosto ‹oceoliti› ci prosto ‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé›. Slovo ge ‹vesti› mogeity iti bez dopóunca, prosto ‹vesti›.
Та біс знає... неосвідчені, либонь.