Останні події

Бойко прокоментував переклад
14:52

Та біс знає... неосвідчені, либонь.

Костянтин Черній прокоментував
14:06
слово кап

На ві що?

Костянтин Черній прокоментував
14:05

Немає слів!

אלישע פרוש прокоментував
05:03
слово соціалізм

Darma daiete pricladui iz inxyuix móulv; zuõcotuar [sot͡sialʲizm] e nerousscuy. Na pr., u eaghelscé e slovo ‹socialism›, ta ne móuveaty +[sot͡sializm], a ]ˈsoʊʃəlɪzəm, ˈsəʊʃəlɪzəm], u dœunscé e tioudye slovo ‹matematik›, ta ne móuveaty +[mɑtɛmɑtik], a [mæð̞ᵊməˈt͡seg̊], i ‹socialisme› e ne +[sot͡sialismɛ] a [soɕaˈlismə].

אלישע פרוש прокоментував
05:01
слово комунізм

<До Чистилища>

I lixiuxi slovo ne pèrecladaiõtyi, ou [komuˈnʲizm] e nerousscuy zuõcotuar. Rousscuy zuõcotuar boul bui [komuˈnɪzəm].

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:56

Ya poyasnil eimy.

אלישע פרוש прокоментував переклад
04:53

"to exist” ≠ "to be".

Ihor Yalovetskyi прокоментував переклад
03:19

А мало це завжди один?

Ярослав Мудров прокоментував
00:55
слово руслан

До Чистилища.

Турок Небесний прокоментував переклад
00:23

Про мене, ковбан то є колода, на якій дрова рубають. А проте, на менших ковбанах ще й сидять... Ну, вподобаю.

Ярослав Мудров прокоментував
00:10
слово аніме

Повна дурня — перекладати екзотизми.
До Чистилища

Oreksanduru прокоментував переклад
00:01

🤌

Ярослав Мудров прокоментував
вчора 23:59
слово комунізм

До Чистилища

Ярослав Мудров прокоментував
вчора 23:57
слово соціалізм

угор. szocializmus
алб. socializmit
вірм. սոցիալիզմ (сотціалізм)
вал. sosialaeth
грец. σολιαλισμός
груз. სოციალიზმი (сотсіалізмі)
гел. sòisealachd
баск. sozialismoa

Можете назвати хоч одну європейську мову, де було б це слово перекладене?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 23:53

🤷

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 23:44


Дурня повна

Юра Шевчук прокоментував переклад
вчора 21:35

Руською все таки значило - спільний

Юра Шевчук прокоментував переклад
вчора 21:32

Етимологічний словник пише, шо значення форми [ві́бчий](чужий) розвинулось, очевидно, під впливом польської мови

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
вчора 15:04

+++

Турок Небесний прокоментував переклад
вчора 13:28

Не всі бідаки є безхатніми. :)

Хіба що Ви маєте на увазі "бомжа" як злидаря, що, втім, є вторинним значенням цього слова, первинним є "безхатько".

Oreksanduru прокоментував переклад
вчора 12:59

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
вчора 12:25

+

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 10:05

+

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 09:42

+

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 09:40

Годно!

Sherif Ermachenko прокоментував переклад
вчора 09:34

Годно!

Oreksanduru прокоментував переклад
вчора 06:29

Що?

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 04:40

Для мене є питаннє про лядське походженнє слова "певен" меншми відкрито, хоча може бути пояснено й на питомім тлї. Та се слово не може правити за поняттє "конкретен". "Певен" є скорїше "certain", "given".

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 04:36

-

Слово тактика не дарма походить від гр. дїєслова τασσω "I arrange, put/set in order", бо головне значення сього — первїсно, прикметника жіночого роду τακτική (за згодою до жіночого роду слова τέχνη "техника, ремесло, хист", ← *τακτική τέχνη "an art to arrange, arranging art"), бо головна суть тактики є в упорядкуваннї дїй [для досягнення мети], то би від слова зо значеннєм "order, ряд" має бути творено слово для "тактика".

Слово "засіб", не кажучи вже про його скорїше лядське походження, первїсно значить "reserve(s), запас(и)", від *za sob- *"те, що є за собою = збережене, запас", не може, таким чином, відповїсти поняттю "тактика". Воно може значити хіба "means to do/achieve smth", що є частина тактики, а не сама тактика.

Boogie Late прокоментував переклад
вчора 03:42

Спосіб виконати завдання краще висловлює слово «засоби» ніж неозначине слово «продума» що більше підкреслює «думання» а не «дії».

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 00:48

[ɪ~i] ta [j~i̯] sõty zuõcoreadni ("phonotactic") rœuznovidi toho sama slova ‹i› — [ɪ~i] meidyu prigòlôsnoma, [j~i̯] po gòlôsné ci pèrêd gòlôsnomy abo meidyu gòlôsnoma: ‹déd i baba› [ˌdʲi͡eʲdɪˈbɑbɑ], ‹lixo i béda› [ˌlɪxojbʲi͡eˈdɑ], ‹orel i ôrlica› [oˌræl(ɪ)jo̝rˈlɪt͡ɕa ~ oˌrælʲːo̝rˈlɪt͡ɕa ~ oˌrælɪwɶrˈlɪt͡ɕa], ‹morya i ozera› [moˈrʲajoˈzɛrɑ].
Ne xotiete ge recti [ɪ~i] ta [j~i̯] sõty dué rœuzné slové zu duoma rœuznoma znacyeinïoma?

Goré'my dal pricladui iz rœuzen móuv, ne lixe iz eaghelscui.

אלישע פרוש прокоментував переклад
вчора 00:13

<Якщо подумати, то краще б було без вживання назв статевих органів.>

+

Boris Kolomovchenko прокоментував переклад
вчора 00:07
Boris Kolomovchenko прокоментував переклад
4 жовтня

Не українське слово
пасувати

Yuriy Mostowiy прокоментував переклад
4 жовтня

краще вже - люфа. А то продує нафіг))

Yuriy Mostowiy прокоментував переклад
4 жовтня

"**їзм", з такою філософією третина українських слів, прислів*їм та інше русизми. А от, і ні фіга. Ствол таке ж саме як і ліфт))) Ствол в українській має аж три значення

Василь Ярмоленко прокоментував переклад
4 жовтня

Порушення правил укр мови

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
4 жовтня

+

Ihor Yalovetskyi прокоментував переклад
4 жовтня

Тому що вузький? Якщо так, то він же в обох вимірах зазвичай однаковий тому довжину від ширини не відрізниш.

Oreksanduru прокоментував переклад
4 жовтня

Якщо подумати, то краще б було без вживання назв статевих органів.

Oreksanduru прокоментував переклад
4 жовтня

Мені відомо, що вбивство завжди навмисне, крім випадків, коли додають слово "випадкове".

Oreksanduru прокоментував переклад
4 жовтня

Навіщо і, та, й, а , коли можна просто віддати тяму і, як в англійській and. Українська мова зайва, мабуть.

אלישע פרוש прокоментував переклад
4 жовтня

<не те саме, що просто умертвіння>

Tac, ta ne tô ge cyto "ненавмисне вбивство".

אלישע פרוש прокоментував
4 жовтня
слово вестерни

linaci; lineane

‹linac, linaci› — ròzmóuno, prosto, ‹lineanin, lineane› — xovano ("educated")

אלישע פרוש прокоментував
4 жовтня

ceoxol (ceoxl-); ceûxlik/cêxlik; cepeç (ceipç-)

za "condom"

אלישע פרוש прокоментував
4 жовтня
слово прийом

roux, teag, xœud, xuat, xuit, stõp, em, mêt, verg, creat, vert, séd/sid (← sésti/sidéti)

אלישע פרוש прокоментував переклад
4 жовтня

- za pisymo.

E ‹cruilo› "something that covers (→ protects etc.)" i e ‹crilo› "wing".

אלישע פרוש прокоментував переклад
4 жовтня

<Ви хоч би писали, чому ставите ‹-›>

1.
Coli moga lépxe e ôddati teamõ tuaroslœuno prostéixe. Slovo ‹ves-t-i, ved-› e tuaroslœuno prostéixe neigy slovo ‹o-ceol-i-ou-a-ti, o-ceol-i-ou-i-›. I ‹vesti› póuné godity/teacneity potreibnomou znacyeinïou (ci potreibnam znacyeinïam).

2.
U bœulxeosti móuv (uséx móuvax?) e danõ teamõ ôddano slovomy zo znacomy "vesti":
lat. ‹duco›, dgr. ‹ηγεομαι, αγω› ("vedõ", "vedõ; genõ"), gr. ‹οδηγώ› (*οδ-ηγώ *"xœud-vedõ"), ném. ‹führen, leiten›, nzm. ‹voeren, leiden› (https://www.woorden.org/woord/leiden : 3. ; https://www.vandale.nl/gratis-woordenboek/nederlands/betekenis/leiden#.YztuBmSxUzQ : 1., 2.), suéd. ‹leda, föra› (https://svenska.se/tre/?sok=leda&pz=8 : "vara främst"; https://svenska.se/tre/?sok=föra&pz=2), dn. ‹lede›, ital. ‹condurre (← lat. ‹con-ducere›), guidare›, phran. ‹guider, mener (← lat. ‹mino› "vedõ, genõ"), conduir (← lat. ‹con-ducere›)› (https://www.cnrtl.fr/definition/mener : "Être à la tête d'un groupe (de personnes, d'animaux) pour en diriger le déplacement.", "Faire agir de façon autoritaire ou selon sa volonté."), isp. ‹guiar, ducir›, roum. ‹conduce› (https://dexonline.ro/definitie/conduce), sscrt. ‹नयति› "vesti; nesti" (rœudno x.-sb. ‹neti› "nesti"), sln., x.-sb. ‹voditi› (https://fran.si/iskanje?View=1&Query=voditi : 4., 6., 12. ; https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search : 1b., 4., 5.), cex. ‹vést› (https://ssjc.ujc.cas.cz/search.php?heslo=vésti&hsubstr=no).

3.
Inxyui móuvui znaiõty i inxyui cinui ôddati teamõ "vesti - readiti - bouti na ceolé - gôlôuouati - pèredouati". I u té ge eaghelscé sõty teagui he: ‹be at the head of›, ‹be at the front of›, u cexyscé: ‹být v čele›, nzzn. ‹op kop liggen›, ‹vóór liggen/staan›.

Zo slovomy "ceolo", pèrêd tuaromy ‹o-ceol-i-t-i›, ya buimy radxe volil teag: ‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé (ceoho/coho)›.

Ta e rœuznica meidyu ‹vesti› ta ‹‹lstati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé (ceoho/coho)›. Na pr., coli móuva e o reity/zumaganïe ("competition"), odina mêtca ("team") mogeity "vesti léc" ("to lead the score") pèrêd drougoiõ mêtcoiõ, ta ne e "na/u ceolé", se bo bui znacilo oge vedõtya mêtca e i na/u ceolé léveatyui mêtcui ("of a losing team"). Bouti/stati/leagti/sésti na ceolé scoréixe ménity oge cyto/cto u zadi e e ceasty toho cyto/cto u pèredi e, tô bui, vedeity. Na pr., coli cœulko seaberstòu ("companies") retouiõty ("compete") na torgou, to odina iz yix vedeity, tô bui, imeity spéx, ta ne e na ceolé — na ceolé bui znacilo oge tô seaberstuo e vedeity i inxya seaberstua. I slovo ‹oceoliti› (xotya myné e ono menxe leubo) i teag ‹l‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé (ceoho/coho)› uxydui ("always") puitaieity pream dopóunoc ("direct complement"): ‹oceoliti cyto/coho›, ci roden/rodilen/rodyenen pad ("genitive case"): ‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé ceoho/coho›, ne prosto ‹oceoliti› ci prosto ‹stati/bouti/leagti-legéti/sésti-sidéti u/na ceolé›. Slovo ge ‹vesti› mogeity iti bez dopóunca, prosto ‹vesti›.

Юра Шевчук прокоментував переклад
4 жовтня

+
др. крило «крило; пазуха; фланг»

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
3 жовтня

Цікаво.