Останні події

Andrii Andrii прокоментував переклад
03:53

+

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
01:11

польське przedmiot - перед+мет, від метати; калька латинського obiectum - "кинутий перед".

Я прихильник заміни лише неспонукованих та некрасивих запозичень. Це-ж слово нерозривно пов'язане з західною філософською думкою тому міняти його нема змислу.

Andrii Andrii прокоментував переклад
00:41

+

Andrii Andrii прокоментував переклад
00:35

+

Andrii Andrii прокоментував переклад
00:35

+

Andrii Andrii прокоментував переклад
00:34

+

Andrii Andrii прокоментував переклад
вчора 23:30

+

Andrii Andrii прокоментував переклад
вчора 17:37

від лат. pictus — мальований і грец. γράμμα — письмовий знак, риска, лінія.

Елена Владимировна прокоментував
вчора 16:50
слово граматика

незнайомая

Andrii Andrii прокоментував переклад
14 червня

+

Мирон Волостенко прокоментував
14 червня

на мій погляд значення слова подано неточно: слово "існує" застосовується рівно як до матерії так і до думки. Чи можна сказати, що "засідання моволюбів" не існує? Воно як раз існує, лиш позбавлене матеріального наповнення. Щоправда і не зовсім позбавлене..

Євген Шульга прокоментував переклад
13 червня

А яка різниця між анексією і окупацією?

Євген Шульга прокоментував переклад
13 червня

Тут "ноу" -- не значить новий. Це дуже поширена помилка.

Махно Рус прокоментував переклад
12 червня

@Oleksa Rusyn Зовсім ні

אלישע פרוש прокоментував переклад
12 червня

Притомний не походить і нияк не пов'язано зо словом тяма. Де сьие Ви взагалі таке нашли, чи то є Ваш догад?

Vitalik Asmix прокоментував переклад
12 червня

По-перше, це не галицьке слово, а загальноукраїнське.
По-друге, воно не узгідне зі словом «свідомий», якщо ви, певна річ, не вважаєте, що вислів «втратити свідомість» — то українською.

«Свідомий» походить від слова «відати». Тобто такий, що знає, розуміє, уСВІДОМлює, тямить щось.

«Притомний» походить від такої ж загальноукраїнської словосполуки «при тямі». В прямому значенні означає людину, яка не спить і не вмліла. В переносному значенні означає протиставлення тому, що «верзе» людина, яка не при тямі (наприклад, марить).

Будь-яке українське слово, відоме нам, має певне походження. Власне, була цілком певна мить і цілком певна людина в якомусь куточку України, яка вперше це слово вжила. Далі слово починає ширитись і зрештою стає надбанням більшості носіїв мови.

Існує лише два чинники, що спиняють поширення новотвора: суб'єктивна привабливість/влучність слова та явище, притаманне лише під'яремним народам, — цензура. Ота суб'єктивна привабливість/влучність вимірюється зокрема очевидністю значення.

Польське слово kobieta заледве колись пошириться на всю Україну, бо для всіх, хто польської не знає, воно не означає нічого. Існує певна співзвучність зі словом «кобила» та й годі. Тоді як недолуге англійське «лайфхак» лунає з кожної дупи. Чому? Бо недорікувате «панство» вважає його моднячим та крутецьким, молодіжним та майже технологічним.

З якого дива суто українське слово «притомний» з очевидним українським походженням та будовою ви оголошуєте галицьким (тобто місцевим та непридатним (?) для загального вжитку)? Якщо слово відповідає духу української мови («притомний» — так, цілковито), то як можна відмовити йому в праві на існування лише через те, що воно пролунало вперше на захід від Дніпра?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
12 червня

Воно споріднене із "стояти", однак в українській воно застаріле. У теп. словниках це слово, щоправда, знову є як плід сталінського "наближення братніх мов".

Vitalik Asmix прокоментував переклад
12 червня

Я б сказав, що «взірцевий» — то «ідеальний» (бо «взірець» — найближчий відповідник чужинського «ідеал»).

Адекватна відповідь — відповідь «адеквата» (відповідь пов'язана із питанням, давач відповіді перебуває при тямі та глузді).
Взірцева відповідь — відповідь, краще якої годі шукати.

Можна навіть сказати так: взірцево адекватна відповідь (тобто «адекватніше не буває»).

Vitalik Asmix прокоментував переклад
12 червня

Пане Олексо, якщо вважати галицьким все, чого не вживають суржикомовці, то доведеться половину словника оголосити галицькою.

Що таке галицьке слово? Воно походить від українського слова «смак», утворено природнім для української мови словотвірним способом і вживається по всій Україні (я з Харкова і маю його за цінну одиницю моєї мови).

Припускаю, що воно виникло відносно нещодавно, коли за межами Галичини українській мові було остаточно зламано хребет, і набуває поширення не так швидко, як в часи здорового побутування української мови.

Та слово пречудове і, на відміну від різних «достоїнств», має незаперечне право на життя.

Vitalik Asmix прокоментував переклад
12 червня

В російській мові це слово тлумачиться через дієслово «стоить» чи похідний від нього іменник «стоимость».
В українській мові це слово не має права на існування, бо це калька. Від якого кореня воно походить? Мабуть, від слова «стояти», так?

Vitalik Asmix прокоментував переклад
12 червня

Можливо, не найгірша пропозиція, але точно не найліпша: очевидна калька з російського «достоинство».

Igor Gangala прокоментував переклад
12 червня

Іван Боберський почав вживати це слово на поч. ХХ ст, як вчитель Української гімназії у Львові і визначний спортовець тих часів. Основою гімнастики була рухова активність, з цього і вийшло що гімнастика це руханка

Igor Gangala прокоментував переклад
12 червня

Відповідник придуманий Іваном Боберським на позначення слова гімнастика, оскільки основою гімнастики є рухова активність. Тому це точно не фітнес)

Andrii Andrii прокоментував переклад
12 червня

Віталій, сказали А, кажіть Б. Запозичення звідки? І пропонуйте свої варіянти.

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

Іншими словами: якщо існує вживане слово утворене з рідного кореня за властивою складнею хай навіть в чомусь не регулярно, то таке слово треба вітати.

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

вада - занадто широке поняття - для когось вадою є дорожнеча програми, або неможливість її зламати

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

Підтримую. Цікаво, що сікора в діалектах - це синиця.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

Казати "привіт", вітаючись - це з московського вжитку.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

Церковнослов'янське та московське.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

Латинське.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

Церковнослов'янське та московське.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

"Зупинка" - галицьке слово. На Наддніпрянщині вживають "спин", "упин".

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

Пересічний мовець знав слово "облік" , утворення "обліковка" виглядало природнім і цього вистачило, щоб його підхопив народ. Так само і у випадку з "пилососом" - не слід придиратись до етимології - бо це деталі, цікаві тільки спеціалістам і вони не створюють мотивації замінити слово.

Проте, вважаю, що краще обліковкою називати сторінку чи програму для роботи з accountами-обліками.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

@ Махно Рус: Ви смієтесь чи що?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

"Смаколик" - галицьке слово, виникло із "смак" (з н.-німецької). Не годиться.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

Він не ходить, а їздить. А "струм" не українського роду.

Dmytro Dyrzul прокоментував переклад
11 червня

Vitalii Makoviičuk, то он воно як? А як зрозуміти слово не знаючи його походження?

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

Поясніть, будь ласка, свої слова.

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

Олексо, походження слів не важливо, важливо лише щоб слово відчувалось своїм і було зрозумілим

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
11 червня

@ актива́ція (програми)
1) Ужиток "обліковки" не скасовує помилки в цьому слові.
2) До чого тут "щот"? Не про нього ж мовимо.
3) Навіщо вигадувати велосипеда? Є ж багато давніший "припис".

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

Скористатись своїм ОБЛІКОМ можна у відділенні банку, або зайшовши на обліковку в мережі.

Паша Юрчук прокоментував
11 червня
слово лайк

лайк це добре

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

теж запозичення ще й калька з того ж obiectum

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

назвище
1 краще передає суть: суфікс -ище означає несправжній, замінник
2 узгоджується з іноземними відповідниками - див. походження nominalis
3 використовую присутнє в мові подібне поняття, типу "названий син".

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

Олександре, перемогу/перше місце/лідерство у першості виборов…

Vitalii Makoviičuk прокоментував переклад
11 червня

людські запаси...

Євген Шульга прокоментував переклад
11 червня

Тут "ноу" -- не значить новий. Це дуже поширена помилка.