Останні події

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
10:20

Калька чи ні, а значіння передає влучно. А більше нічого не треба.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
10:19

1) Що нам дасть ота одмінність?
2) У кореня "-квіт-" немає значіння барви.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
10:16

Звісно, що ці слова містять одміни того самого кореня. Та значіння в цих одмін різні. В одміни з "к" немає значіння барви, то немає чого його й вигадувать.

Oleksa Rusyn прокоментував переклад
10:12

Галицьке, з польської, а там з німецької.

Назар Сидорлвич прокоментував переклад
07:12

Немов цегла й цеглина так і число й числина. Браво!

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:18

-

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:17

Usé Vasyi pricladui na opacui yaveaty oge /ɪ-/ u seimy slové e.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:03

-

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:03

-

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:03

-

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:02

-

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:02

← ném. ‹Witz›.

אלישע פרוש прокоментував переклад
03:00

Ne doumaiõ odin coreiny u ‹cuét› i ‹quét› e dovœud totogynosti yix znacyeiny. Ci malo e pricladœu po móuvax, de duotuari znaceaty ròznui teamui. ‹Cuét› i ‹quét› ne sõty totogyna slova — sõty odina corene ta se ne znacity oge yix znacyeinïa sõty conecyno totogyna.
Znati ci ‹cuét› abo/ci ‹quét› MOJÕTY znaciti "χρώμα", treba e prosto gleadéti po slœunicéx.
Nizye damy uipis iz ròznuix slœunicœu, staviuxi pri cogyné slové ‹+›, coli znacyeinïe "χρώμα, color" ou dans slova e véstyeno, preamo ci nepreamo, ta ‹-›, coli toho znacyeinïa udané slœunicé ne e véstyeno, ta ‹~›, coli tocyno neyasno e; znac ‹→› bõde znaciti "slano na inxe slovo = divi inxe slovo:

Gelexœuscoho sl-k:
I, 340:
‹квіт› → ‹цьвіт› ~ ;
‹квітистість› "Colorit" + ;
‹квітистий› "blumig, mit Blumen bewachsen" - ; ‹квітний› ~ ;
II, 1051:
‹цьвіт› "Blüte; Blume" - ;
‹цьвітни́й› "blumig, Blumen- ; bunt, farbig" -/+ ;

Grincênca sl-k:
‹цвіт› "

Цвіт, -ту,

1) Цвѣтокъ. -

2) Цвѣтъ, цвѣтеніе. Се ще тільки цвіт, а ягоди будуть. Ном. № 3526. на цвіту прибитий: -

а) безплодный, -

б) о человѣкѣ: неразвившійся, отъ природы безсильный или глупый. Ном. № 6243. нема́ з йо́го цві́ту. Нѣтъ у него здоровья, ума. Ном. № 8212. 3) = колір. Ком. ІІ. 84. -

4) Менструація. -

5) Окрашенныя шерстяныя нитки. Крайка з цвіту. Лохв. у. ~

6) Раст. а) безсме́ртній цвіт. Helychrisum. Вх. Пч. II. 32. б) королів цвіт, Phascolus multiforus. Вх. Пч. І. 12. в) ползковий цвіт. Digitalis grandiflora All. ЗЮЗО. І. 121. Ум. цвітонько. Грин. III. 540. Збудуй мені світлоньку з макового цвітоньку. Чуб. V. 121. - ;

‹цвітистий‹ "Съ роскошными цвѣтами" - ;

‹цвітка, -ки, ж. = квітка 1. - ;

‹цвітний› 1) Цвѣтной. Мил. Св. II. Давній пан польський носив цвітні чоботи-сап'янці. Ном. № 7334. 2) = вербний. Цвітна неділя. Фр. Пр. 34. ЕЗ. V. 210. + ;

‹цвітчастий› и пр(?) = ‹квітчастий› - ;

‹цвічений, -а, -е. 1) "Расцвѣтшій" - ;

Onixykevitya sl-k Bôykœuscinui:
I, 345:
‹квіт¹› "1. квітка; 2. колір, масть" -/+(!) ;
‹кв'іта› "квітка" - ;
II, 350:
‹цвіт› "квіт" ~ ;

Boucovinui sl-k:
620, ‹цвітни́й› "кольоровий" + ;
‹quét, quét-› ne ima ;

Polésïa sl-k:
ni ‹cuét› ni ‹quét› ne ima, e:
‹цвєтні́к› "вазон" - ;
‹цвіто́к› "вінок" - ;
ne ima i ‹quét-›

I toho, u deyacuix slœunicéx e preamo véstyeno znacyeinïe "χρώμα, color", u deyacuix nepreamo, na pr., cèrêz imea primêtui, u deyacuix heto ne ima. Tomou ne vémy.

Назар Сидорлвич прокоментував переклад
02:36

Схоже на жіночу форму слова "торговець", тому якесь воно непевне

אלישע פרוש прокоментував переклад
00:58

<Для неживих речей — масть.>

Ya esmi za ‹masty›. Ta diuno yaco Vam ne vadity oge tô slovo utority grecyscê ‹χρώμα› (dgr. ‹χρῶμα›), œd ‹χρίω› "maziõ"

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:50

Калькований "словострой".

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:49

Латинське мило.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:45

Духовне насліддя церковнолосв'янського калькування грецької мови. З цими "-писами" остогидли вже.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:44

Квітом/цвітом можна назвати окрас рослин. Для неживих речей — масть.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:43

Мило.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:42

-
Рядова дво складова ліплена грецька калька.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:39

На ряд вище за отих дво складових зліплених покручей.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:36

Вертіння — це його головна ознака.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:31

Німецька плаче за таким "словотвіром".
Кальковане ліплення.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:31

Німецька плаче за таким "словотвіром".
Кальковане ліплення.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:31

Німецька плаче за таким "словотвіром".
Кальковане ліплення.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:29

Мило.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:29

Твар невкраїнський, як і перва складова цього покруча.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:29

Твар невкраїнський, як і перва складова цього покруча.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:29

Твар невкраїнський, як і перва складова цього покруча.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:27

Опустимо те, що вживання великих буков у випадках окрім стилістичного позначення початку думки є наслідком впливу західних мов.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:22

Неруський твар слова.

Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 23:12

-
калька

Boris Kolomoucenko прокоментував переклад
вчора 23:01
Невідь Хто прокоментував переклад
вчора 22:51

Так.

Луком прокоментував
вчора 22:44
слово тян

вживають — анімейці 😺

Anton Bliznyuk прокоментував переклад
вчора 21:48

Даруйте, не побачив відступ нижче в Огієнка.

Олександр Петрич прокоментував переклад
вчора 21:01

"соло" від англ. "solo" (поодинці)? Якщо так, то може зробити прозоріший варіант: однодійство, або самодійство?

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 20:59

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Патрія́рх, -ха, патрія́рха, -хи, м. Патріархъ. Я патріярхові за розрішення та за заручини дам сто гривен. К. Бай. 13. Написав до її брата патриярхи. Гн. І. 140.

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 20:57

😁
Це дно 🤦‍♂️

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 20:47

Тут я з вами погоджуюсь — там суцільна дурня й псевдо- чи квазімова. Якась своя віртуальна реальність. Таке враження, що тут зібралась якась секта з своїми збоченими уявами про українську мову. Кожен себе бачить професором-лінгвофоноглоттолексикологом

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 20:28

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 20:27


До чого тут це?
Це до хронології

Крук Руський прокоментував переклад
вчора 19:57

І все ж дійсно є відчутє, що КФЯЙ то було декілька людей. То половину всіх своїх перекладів брав явно зі словників західних говірок, то галичани для нього не українці, а поляки (ммм, посяганє на територіальну цілісність України...). Ну правда, ліпше казати московські слова як "юг" (і чеський червлений замість червоний), це справді натуральна українська, а не зла галицька, більше московських і чеських слів!

Крук Руський прокоментував переклад
вчора 19:56

Більшого псевдо-мовознавства я ще не читав.
1. Стародавня кирилиця мала букву для [d͡ʒ], а саме букву Ꙉ (джерв, оригіналом Ꙉерв), яку активно використовувала сербохорватська мова та церковнослов'янська мова. Якщо би була потреба, давньоруська також би могла її використовувати.
2. Якщо /ʒ/ розвинув сі внаслідок впливу кирилиці з [d͡ʒ], то чому всі джерела на рахунок західних говорів пишуть навпаки, що в таких словах як "дзерно" та "саджа" відбулось посиленє давніх фонем, а не їх збереженє? і де підтвердженє ваших заяв?
3. Я намагав сі вимовити [d͡ʒ] в стародавніх словах (що походять явно до кирилиці) на місці /ʒ/, і це жах. Якщо в слові присутнє [ɦ] чи [γ], то при вимові /ʒ/ як [d͡ʒ] воно перетворюєть сі на на вибухове [ɡ], [xw] стає тяжко вимовити, і в більшости випадках виходить звичайний [f], додатково для можливости вимовити слово може додавати сі лишнє /ɪ/, що повністю руйнує українську вимову.
4. Кирилиця створювалась для всіх слов'янських мов, а не лише для болгарської. Це підтверджуєть сі тим фактом, що Кирило й Методій спеціяльно контактували з іншими слов'янами, вивчаючи їх мови. І навіть якщо прийняти цю заяву (що далеко від реальности) то болгарська все рівно ближче, аніж латинь, і змінити там певні функції під свої потреби легше, аніж змінювати латиницю, але повторюю - ця заява немає ніякого обґрунтуванє.
5. Якщо кирилиця така погана, і не хотіла передавати звук [d͡ʒ] (ігноруємо існуванє Ꙉерва), то чого тоді починаючи з 17 столітє кирилиця почала його передавати? питанє риторичне - бо [d͡ʒ] розвинув сі з /ʒ/, а не навпаки.
6. Кирилиця абсолютно ідеяльно передавала фонему /ji/ (йі) та /jɪ/ (йи), а думка про відсутність позначенє такого звуку (який існував ще у Ізборнику Святослава та Пересопницькому Євенгеліє) придумала совітська й московська пропаґанда, яку ви дуже вдало повторюєте (видно, багацько заплатили, якщо писали таку ахінею вночі).
7. Навіть якщо не було нормальної передачі фонеми /ji/ та /jɪ/, то яким чином це є аргументом проти кирилиці, якщо в нас вже давно усталена літера ї, яка ідеяльно передає /ji/ та /jɪ/? яким чином ніби-то відсутність колись передачі /ji/ та /jɪ/ може бути аргументом ЗАРАЗ? Тим паче що передача /ji/ та /jɪ/ була.
8. Я годину читав цю псевдо-мовознавчу статтю (відчуваю, що по трохи перетворююсь на таку саму людину). Як я зрозумів, ваше головне питанє до кирилиці в тому, що в ній немає можливости передавати кожен звук який тільки здатна видати з себе людина. Але що за маячня? в кирилиці є достобіса літер, кожна з яких передає абсолютно різні звуки (достатньо подивитись на інші кириличні системи), а вашу позиційно систему (буква має різні фонеми в залежности від її позиції серед інших букв) можна легко застосувати до кирилиці.
Все, що ви написали, або легко спростувати, або легко застосувати до кирилиці. Яка проблема відображати купа ваших позицій і звуків (невідомо нащо) в кирилиці? І розберіть сі з вашими доводами, то вам недостатньо букв, то у вашій системі одна буква бере на себе декілька завдань.
І будь ласка, не займайтесь мовознавством по ночах, здоров'ю гірше буде.

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 19:32

Так вже додали вебінар. Нижче в коментарях дали посилання.
Переробіть свою статтю на якесь инше слово

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 19:07

Уважніше читайте коментар!
Чи ви не вмієте користуватися посиланнями?
Тицьніть на посилання. Там усе сказано

Ярослав Мудров прокоментував переклад
вчора 19:05

Саме так