Циркословянщина <со->. До того зайва дуративізація — для чого брати вихідне *твор-юв-а-ти, коли могло бути просто твор-и-ти?
Наївно.
еліксир
Гороскоп
По смерті дідуся бабуся перейшла на його утримання.
Я заробив своє утримання, а онука одержує утримання за вадою здоров'я.
Ми купимо тобі цю іграшку коли я одержу утримання.
Від наступного року утриманці за загальними умовами одержуватимуть на 2000 гривень більше.
В більшості країн жінки досягають утримувального віку раніше за чоловіків.
Я НЕ розраховую на утримання від держави, моя справа - ось що є моє утримання.
Абрикос (як і власне Слива звичайна) є складовою підвиду "Сливи" роду Сливових (лат. назва роду = Prunus).
Назва латиною:
Слива звичайна = Prunus
Абрикоса = Prunus armeniaca
uk.wikipedia.org: Слива (рід)
Абрикоса та слива відрізняються з погляду наукової аналізи приблизно як мандарин від апельсина.
... й под., тобто щось усталене/встановлене, "стабільність" чи "статичність" чого може бути рушено => скасовано/анульовано ("похитнуто", "доторкнуто"). Так, як значення "скасувати" є розвинуто в дієслова <ставити> (див. тут: stafiti) антонімією його семантики "статичності" до додатків семантики "динамічності", так <рушити> з його семантикою "динамічності" набуло значення "скасувати, анулювати" через антонімію проти додатків прямих семантики "статичності".
Не згоден, адже це зовсім не слива. Це слово скорше підійде до аличі.
Соняшниця - це хвороба шлунку.
Саме вже <е> в <скутечний> на місці *ъ, замість +<о>, ясно свідчить про те, що се слово, й інші сього ряду, суть із лядської; у лядській первісні *ъ та *ь збігли в одне <е>, а руська мова в питомих тваріх різнить *ъ сильний від *ь сильного. Також, <е> на кінці в <скутечне> є адаптація лядського <skutecznie> (руською було би +<скуточні>).
А Ви як раз слово намагаєтеся перекласти, а не суть явища/поняття. Ще й у такий пришелепкуватий спосіб; нащо є тут димінутив, напр.?
Ні. Ми руської слов'янської культури)
До слів "архи" і тим більше "дистанція" існують усталені відповідники у нашій мові. Для чого вживати іноземні слова замість них? Щоби що?
Так, ми маємо дуже древні запозичення, до яких навряд чи можливо відгледіти відповідники. Але коли вибір стоїть між власним питомим словом і запозиченим, то вибирати 2-ге вельми дивно.
не росіянізм. Його вживали як люди із заходу(Стефаник, Леся Українка), так і з центру(Нечуй-Левицький, П. Куліш).
Ще до совітської окупації
І що то значить? Позицію суспільну, спрямовану проти населення похилого віку?
"Лікування старців" є про щось інше.
За визначенням <anti-ageing, antiageing, anti-aging> в англійських джерелах не молодить, а пинить старіння.
За визначенням <anti-ageing, antiageing, anti-aging> в англійських джерелах не молодить, а пинить старіння.
За визначенням <anti-ageing, antiageing, anti-aging> в англійських джерелах не молодить, а пинить старіння.
У ягельській є <anti-ageing, antiageing, anti-aging> усе прикметник.
Перекладаємо термін(явище), а не слово
Так, ЕСУМ пише таке. Та то є сумнівна реконструкція значення. Значення "блазень" є скоріше за все вторинне, яке виникло як соціально-культурний термін ("ушляхетненням", "рафінуванням" первісного негативно-оціночного апелятива), від первісного значення *"інвалід/каліка", від *ks-eu-t-o-, з суфіксом *-t- пасивних дієприкметників минулого часу від незбереженого дієслова з коренем з нульовим ступенем *ks- (спорідненим апофонією з коренями ступеня *-е- в *kesati <чесати>, первісно "тяти, рубати, різати", та ступеня *-о- в *kositi <косити>), з первісним дієприкметниковим значенням *"обрубаний", тобто *"такий, якому хибить який уд тіла" (значення далі було перенесено й на вроджені вади, не обов'язково набуті за життя людини). В українській мові є засвідчено прикметник <шутий> "який не має якоїсь частини тіла (також про тварин)", а також прислівник <шуто> "з браком чого, без чого", далі розвинене на тлі руськім у значення присудкове "бракує, хибить; треба, необхідно".
До того ж, такі "реконструкції" типу <*šutъ> я вважаю халтурою. Транслітерувати форму на чеський лад, і додати для ілюзії "давності" літери <ъ, ь>, й поставивши перед тим звичку, може будь-який дурень. І я можу переписати, скажімо, слово <шуруп> як *šurupъ, або <шнур> як *šnurъ, і приписати до них позначку "прасл.".
Дослівно? Де є в англ. виразі димінутив? І для чого є він тут в українській?
Це слово суто технічне, тож нема чого його сюди пхати.
Не звучить взагалі, таке щось незугарне.
Та ми грецької культури і від цього нікуди не дітися. Тому "архи" - цілком українське.
Українська мова - слов'янська. Саме слов'янські слова, за певними винятками, що побутували на землях України є для неї питомими. Ні слово "архи", ні тим більше "дистанція" не мають до українського жодного відношення, наскільки давніми вони б не були.
З таким самим успіхом зачислимо "комп'ютер" до "українських" слів, бо, бачте, це уже "давнє" слово.
+++
Думаю, що основна задача словотвору- генерування слів на позначення нових понять та скасування заходів з наближення української до російської часів совка, а не повернення до словника тисячолітньої давнини. Та створення альтернативи англіцизмам, звісно.
Але ж для них чомусь вигадували інші назви у багатьох країнах. Чому б і нам своє щось не вигадати?