Гм, цікаво, чому така етимологія в цього грецького слова. Не кожен звір є ссавець.

Грецьке ζωο- у нас зазвичай перекладають як живо-, пор. ζωγρᾰφῐ́ᾱ — живопись.

Ви ж іще зовсіміше схиблюєтеся на кривому перебиванні мертвичини

https://en.wiktionary.org/wiki/ferus#Latin

Niebui znaceigne e boulo zaxovano yz praynodscoeuroupscui dobui.

Ya do toho, cyto ce moge bouti ino pro dicix zveiriev, a ne pro tvarin uzagalie.

Tou imete praudõ, proto i u grèçscie ζῷον mogeity znaciti <a beast>

Poprauno e pisati: tsé, mogé (abo he ya pischõ: -eity. Prosto -e tou znacity yn aorist), zvierœu

Так, "тварина" є тяжкувате. Зараз гляну.

»Так, "тварина" є тяжкувате. Зараз гляну.«

Ya peréddienõ ‹giulo•› /ʒɪw.ˈlo•, ʒɪw.lo•/. Pœd „giti“ e u SIRM (II, 199) ‹giulo› za „use give“, togy, preamo ne „animale“, ta nad tuimy e ‹giulina› ouge za „animale“. Ocivisto e uzteag u tvaroslœuyie meidj ‹giu•l•o› ta ‹giu•l•ina›. Pœdcép ‹•ina› ceasto slougity he odinicilno (singulativum; por. goróx pt. goróxina), to i tout, imovierno, e ‹giulina› œd ‹giulo›, otge *„odiniça useoho givoho => animale“, a „use give“ e „animalia“. Tomou, mogli buismo sesy corótchiy tvar ‹giulo•› uzeati za „zoo•, ζωο•“.