Коротше за "рунина"
Результат деетимологізації від руно
Флісовий — рунцевий
🤭
Об'єднання
Порівняй
трударті́ль
Етимологія: від «труд» та «артіль»
Від ирій — рай
Порівн.
Книгарня, квіткарня тощо
А також їдальня
Продукти — їдь
Продуктовий магазин — їдня
Порівн. Хлібня — хлібний магазин
Від їда, їжа
Порівн. ѣдъ — їжа, пожива
Від кріпкий
Дослівно від лат. capra «коза» (речовина у відомій кількості міститься в козячому молоці, що і послужило основою назви)
Від руно
або влижина́
(влижи́нний злад)
(захи́бина)
"хибити"
"хибити"
"хибити"
Клякнути
українська сутність
є у словниках у цьому значенні
є в словниках у цьому значенні
) )
Сконати (від дієслова конати)
eistesnuy, eistven, eistesn-
___
В обговоренні
зимѣгола · зимигола · зємѣгола · зємигола
З Повісті минулих літ
либь
З Повісті минулих літ (Іпатиївський літопис):
Въ афєтовї жє части сѣдить русь. чюдь. и вьси ꙗзꙑци, мєрѧ. мурома. всь. мордва. заволочьꙗ чюдь. пєрмь. пєчєра. ꙗмь. югра. литва. зимигола. корсь. сѣтьгола. либь
З Повісті минулих літ (Іпатиївський літопис):
Въ афєтовї жє части сѣдить русь. чюдь. и вьси ꙗзꙑци, мєрѧ. мурома. всь. мордва. заволочьꙗ чюдь. пєрмь. пєчєра. ꙗмь. югра. литва. зимигола. корсь. сѣтьгола. либь
/pulʲɔk/~/pulʲɵk/~/puɫɛk/~/puɫek/~/puwɪk/
поулєк, пꙋлєк(род. пꙋлька, дав. пꙋлькꙋ, пꙋльковѣ)
poulec
*poul- -ĭkŭ
Даю як мїну чол. роду до даного вище <поулька>. На підпору статті во питомости сего слова навів бим бовгарска слова <поуика> та <поуꙗк> котра суть виведена від рідної тій мовї рїчи <поуѭ сѧ>(ботїти, прямити ся), гадаючи рідний розвій и в рускій зо спільного з тим праслов. кореня. Більше того, нема прийнятного джерела такого спосуджїня; ани нїмецка ни лядска, них котра йна блиска мова николи не знаю того слова. Найближче стояла б руминска та грецка; перва має сий корінь із свого же джерела, та має саме твар <pui> що був би ят на словїнскій земли як +пꙋи([puj]), грецка же мїє слово <πουλί> із середнегрецкого <πουλλίν>, проте його гадана дорога до рускої викликала б ще більше питань, не дивлячи жадних відповідників у південнословїнских, або котрих других словїнских мовах. Тому, поки на свїжий згляд я не виджу поводу мати то слово за спосуду.
/st͡ʃɛt/~/ʃt͡ʃɛt/~/ʃʲt͡ʃʲet/~/ʃʲt͡ʃʲɪt/
изчєт(род. одн. <изчта†>, <изчєта>)
izcet
Малорусько-нїмецький словник. Том ІІ, ст. 942.
Счет,m. Rechnung.
Морфольоґічно є з рїчи (праслов.) *čisti(читати, проречи, лїчити, штити), відки й имено *čьstь.
*jьzъ-čьt-ъ.
