Основа прикметника "жіночий" + суфікс "-ин(а) дає йменника, що позначає річ із одповідною прикметою.
Від "пожед" - процент :
«ЕСУМ: "похідне утворення від [піжда́ти] «пождати, почекати» (пор. [пі́зва] «позов, скарга» від [пізва́ти] «позвати»);
назва зумовлена тим, що позикодавець жде повернення своїх грошей і за це вимагає плату;"
Поруч зі словом у словниці також суть слова "пожедь", "пожид", "піжда".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41721-pozhed.html#show_point»
це вже є в сумі http://sum.in.ua/f/mytka
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Безмастий – безколірний:
r2u.org.ua: безмас*
Різномастий, різномасткий – багатоколірний:
r2u.org.ua: різномас*
Мастю звали не лишень породи коней, а й колір ще в давньоруській мові:
http://oldrusdict.ru/dict.html
Назва "блюз" пішла від голубого кольору ("блю"), що згодом стало означати смуток і журбу.
Назва "блюз" пішла від голубого кольору ("блю"), що згодом стало означати смуток і журбу.
Праслов'янське *bronъ означало «білий». А як уже маємо слово «білий», то можна надати слову нового значення.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/bronъ
Слово йде від праслов'янського *smědъ «коричневий».
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/smědъ
Від псл. galъ «чорний».
Від псл. galъ «чорний».
Від прасл. *granivъ – оранжевий.
Від прасл. *granivъ – оранжевий; гнилий.
Праслов'янське jugъ, juga, jugo «південний теплий вітер» дало в українській мові (в)угъ «південний вітер; повітря; волога».
Див. ЕСУМ.
Коли в раків шкаралупа, то чому б і не в черепах?
Від слова «рішити», взято з ЕСУМ.
Ріше́не́ць — рішення, вирок.
Прямий переклад:
Теле- — Далеко, дале-
Візор — Бачити
Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».
Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».
Жіночого роду.
Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».
Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо, брухо».
Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо», спорідненого з слов'ян. *pǫkъ, звідки др. пукъ, укр. випуклий.
Жіночого роду.
Свн. panc(e)r походить від фр. ст. panciere, яке продовжує лат. pantex «живіт, пузо», спорідненого з слов'ян. *pǫkъ, звідки др. пукъ, укр. випуклий.
Від слова "коло", "кільце".
Етимологічний Словник Української Мови:
Тва́рити – «формувати». Від праслов. tvаrь «творіння, створіння».
Управляти до чого, у що́ — Обучать, обучить чему.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61224-upravljaty.html#show_point
Управляти до чого, у що́ — Обучать, обучить чему.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61224-upravljaty.html#show_point
Управляти до чого, у що́ — Обучать, обучить чему.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61224-upravljaty.html#show_point
Управляти до чого, у що́ — Обучать, обучить чему.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61224-upravljaty.html#show_point
Управляти до чого, у що́ — Обучать, обучить чему.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61224-upravljaty.html#show_point
