Подібні військові переходи зазвичай пов'язані з подоланням відстані, яку НЕ обладнано шляхами пересування, бо саме заради неочікуваності їх і вчиняють, тож бійці під час таких переходів дуже брудні і виснажені.
Надзвичайно стрімке пересування у бруді.
Взято зі справжнього життя, вигадано НЕ мною
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2558243564464645&set=a.1862202094068799&type=3
ЕСУМ: ку́чма¹,² "насмішка; образа; клопіт" (семантичне розширення метафоризацією від товку "куйовджений чуб; щось кошлате").
ЕСУМ (пудити): пуд "страх", по́пуд "інстинкт"; чес., слвц. pud "інстинкт". Від пѫдити (пудити) "гнати" (инші товки суть похідні). Я пропоную форму безпрефіксальну (хоча ЕСУМ і дає: по-пуд), бо за тяму "страх" уже є саме слово страх, а коли чеська та словацька передають сю тяму тваром без передчепа, се значить и в руській твар пуд може передати тяму "інстинкт" без передчепа по- (чи йиншого якого передчепа).
ЕСУМ (див. під: кри́ла): крило́ "прикриття; парасолька (від дощу, сонця)".
Походить від кореня *krū- в дієслові крити (кръіти). Слово крило "літальний орган" походить від иншого кореня: *kri- (←*krey-).
Дане тут слово крило́ (кръіло́) могло б’ іти й за деякі тями місто "таємне прикриття; працювати під прикриттям" и по добі того.
ЕСУМ: куся́га "курок рушниці чи пістолета" (Яворницький).
В ЕСУМ без пояснення походження. Та суф. -яга прасловянської спадщини, нині непродуктивний, може свідчити про прасловянський (проторуських говірок) диялектний реликт. Слово є не йначе знане тільки в руській мові.
власницький + програмне забезпечення
Як окреме слово.
Коли просто «авдийо», то слух(и)во, пор.: мариво, видиво, куриво. Про всяк пропишу допоміжного корня слух(о)~: авдитор — слух-ач, авдитория — слух-альня, авдиєнция — пере-слух (слух-анє), авдийометр — слухо-мір тошчо.
Я не розріжняю напрямки і учильнї, за основу беру «живопис».
Здається, в дитинстві ми це так називали. Крім того, в цьому слові читається "самотність", що, загалом, дуже пасує :)
Кри́ти – 1) Крыть, покрывать, укрывать; 2) Скрывать. (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: крити
Закінчення по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Кри́ти – 1) Крыть, покрывать, укрывать; 2) Скрывать. (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: крити
Кри́ти – 1) Крыть, покрывать, укрывать; 2) Скрывать. (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: крити
Кри́ти – 1) Крыть, покрывать, укрывать; 2) Скрывать. (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: крити
Закінчення по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Від "робити" по аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Сторчови́й – перпендикулярний. (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: сторчовий
"Прави́й" також ознча "перпендикулярний". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: правий
Сторч – Перпендикулярно. (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: сторч
Слово є в словнику Желехівського зі значенням "підвалина в будинку".
r2u.org.ua: піл
У инших відмінах "по-" (як "кіт", але "ко-ту").
Слово походить від праслов'янського *polъ, у давньоруській мові "полъ" означало "основу".
У білоруській мові теж є слово "пол".
Слово рідне давньоіндійському phálakam "дошка, планка", а також давньоісляндському fjo<l "мостина, дошка, планка", flórfili "дошки підлоги", і загалом слово має родичів у багатьох мовах світу:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/піл
r2u.org.ua: піл
У инших відмінах "по-" (як "кіт", але "ко-ту").
Слово походить від праслов'янського *polъ, у давньоруській мові "полъ" означало "основу".
У білоруській мові теж є слово "пол".
Слово рідне давньоіндійському phálakam "дошка, планка", а також давньоісляндському fjo<l "мостина, дошка, планка", flórfili "дошки підлоги", і загалом слово має родичів у багатьох мовах світу:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/піл
Селитва – основа, фундамент:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/селитва
r2u.org.ua: піл
У инших відмінах "по-" (як "кіт", але "ко-ту").
Слово походить від праслов'янського *polъ, у давньоруській мові "полъ" означало "основу".
У білоруській мові теж є слово "пол".
Слово рідне давньоіндійському phálakam "дошка, планка", а також давньоісляндському fjo<l "мостина, дошка, планка", flórfili "дошки підлоги", і загалом слово має родичів у багатьох мовах світу:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/піл
r2u.org.ua: піл
У инших відмінах "по-" (як "кіт", але "ко-ту").
Слово походить від праслов'янського *polъ, у давньоруській мові "полъ" означало "основу".
У білоруській мові теж є слово "пол".
Слово рідне давньоіндійському phálakam "дошка, планка", а також давньоісляндському fjo<l "мостина, дошка, планка", flórfili "дошки підлоги", і загалом слово має родичів у багатьох мовах світу:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/піл
Від "болого" (нам відоме під церковнослов'янським "благо") з закінченням як у: роща, троща, волоща, горща тощо.
← щавити "пускати/давити сік".
прісний (ЕСУМ: прісний¹) "постійний; вічний", прісно "вічно; постійно" ← друс. приснъ "постійний; вічний; присутній".
сталий "постійний".
ЕСУМ (тягти): тяглий "постійний", тяглість "постійність".
ЕСУМ: яскиня (скиня) "печера", від прасл. *(y)ē-sk- "колоти, дерти" → *(y)ēsk-ūn-i- "пробите, проколоте, продерте [місто: скала тощо]".
Як явище, дієслово – знечинювти.
Від "зне-" та "чинити" ("робити"), тобто "робити таким, що уже не чинне".
Див. пояснення у Словнику Грінченка:
r2u.org.ua: х?дник
Див. пояснення у Словнику Грінченка:
r2u.org.ua: х?дник
Вильний – Извилистый
r2u.org.ua: вильний
"Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки".
Можна трактувати як "вильне місто" – "місто не ідеально рівне" (воно дійсно не схоже на Манхеттен, більш витке.
Вильний – Извилистый
r2u.org.ua: вильний
"Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки".
Город = Місто
r2u.org.ua: город
Можна трактувати як "вильний город" – "місто не ідеально рівне" (воно дійсно не схоже на Манхеттен, більш витке.
Десинхроноз - цей термін запропонований у вікіпедії.
