Або "враживо".
Від "уража́ти" (r2u.org.ua: уражати ) та суфікса "-ив(о)", що вживається для вираження збірних тям, які означають матеріял або продукт: вариво, добриво, куриво, меливо, мереживо, місиво, морозиво, паливо, печиво, прядиво, мариво.
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння...
Вразиво — матеріял для того, щоб ним уразити ворога.
скорочено від "виконавець робіт" uk.wikipedia.org: Виконроб
лихий + двійник
якщо як іменник
Слово вєщь/вѣщь було у мові давньоруській і з неї успадковано у староукраїнську (могло означати "справа"), її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія".
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віть
Вєщьство — Вітьство
Тоді (по аналогії з братство – братський – братськість, дворянсьво – дворянський – дворянськість, господарство – господарський – господарськість, воїнство – воїнський – воїнськість):
Матерія — Вітьство
Матеріальний — Вітьський
Матеріальність — Вітьськість
по прикладу "релігієзнавство", "природознавство" і т.д.
Прямий переклад англійського "business".
У мові давньоруській було слово вєщь/вѣщь, звідти ж успадковане у староукраїнську, де означало "справа" (її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія").
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc — річ (thing), справа (business)
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віть
Тобто, "віть" це буквально сучасна українська форма нашого давнього слова, яке означало "справа", як і перекладається англійське "business".
Слово вєщь/вѣщь було у мові давньоруській і з неї успадковано у староукраїнську (могло означати "справа"), її дериват "вєщьство" доволі довго був нормативним церковнослов'янізмом, поки його не замінив латинізм "матерія".
Див.: Німчук В. В. "Давньоруська спадщина в лексиці української мови".
Церковнослов'янізм походить від праслов'янського *veťь ("річ"), яке дало:
Чеською: věc
Польською: wiec
Словацькою: vec
Верхньолужицькою: wěc
Нижньолужицькою: wěc
Українською згідно з фонетичними законами (бо "вєщь" то болгаризм) має бути: віть
Вєщьство — Вітьство
Тоді (по аналогії з братство – братський – братськість, дворянсьво – дворянський – дворянськість, господарство – господарський – господарськість, воїнство – воїнський – воїнськість):
Матерія — Вітьство
Матеріальний — Вітьський
Матеріальність — Вітьськість
Маємо ж: життєпис, дієпис, землепис, часопис тощо.
r2u.org.ua: *опис
від "знущатися"
Коротка форма від "самомноження".
Бо показує у скільки разів потрібно змінній СЯ ("себе" r2u.org.ua: ся ) переМНОЖити саму ж на себе. Частка "множ(ити)" з центральинм [і] через ікавізм (uk.wikipedia.org: Ікавізм як у слові "нІж" але "нОжик").
Тобто, новотвір буквально означає — себе множити. Якщо, допустимо, сямніж = 6, отже змінна мусить себе ж сама на себе множити шість разів.
поклоняється смерті
Бо показує "у скільки" разів потрібно перемножити змінну саму на себе.
Ікс піднесений в п'ятий ускіл = ікс помножений сам на себе у п'ять разів.
Ступінь — Шаг (Словарь Грінчнека)
r2u.org.ua: ступінь
У давнину "ступенями" називали градуси, слово було репресоване при русифікації в часи СРСР:
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/S-Sc.html#S
Тобто, "п'ятибальний шторм" можна перекласти як "п'ятиступеневий шторм".
По аналогії з чеським "ples", що означає "бал".
r2u.org.ua: плес*
Від "вдовольнятись".
Французьке billet походить від латинського bulla, те ж від праіндоєвропейського *bew-, що в мові праслов'янській дало *bučati ("вити; ревіти"), з приведенням до української форми — "бучати".
Пор.:
Чеською: bučeti
Полабською: b'aucĕ
Польською: buczeć
Словацькою: bučať
Нижньолужицькою: bycaś
Верхньолужицькою: bučeć
В мові українській є у формі "бу́ча", тобто українське "буча" етимологічно є українським давнім братиком французького слова "billet".
І може комусь збільшення значення окрім "шуму, тривоги" до тями "білет" здасться марною, згадаймо з чим пов'язана у нас сесія і захист – з тим же ґвалтом, тривогою тощо.
Як на мене, слово "була" цілком доречно буде розширити до значення "екзаменаційний білет", це ж дозволить рідкісному зараз майже не вживаному (а тому під загрозою зникнення) слову, яке доходить ще до праіндоєвропейських часів, укорінитись у мові сучасній з розширеним значенням.
ВОРІ́ТТЯ, я, сер., діал. Ворота. Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (Павло Грабовський, I, 1959, 248).
sum.in.ua: vorittja
одиниця вимірювання життя - (жив)оди(ниця)
Живіт — Життя
укр. За живота́ — рос. При жизни
укр. Мати бога в животі — рос. Иметь совесть
укр. К животу́ зволити — рос. Пощадить, не убить
r2u.org.ua: живіт
Давнє наше слово, ще з часів Київської Руси, широко наявне в поезії, козацьких піснях.
"Даруй мене животом"; "Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї"; "Те станеться за нашого ще живота"; "На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі"; "Чи в тебе Бога в животі нема, що... ти все по тих шинках тягаєшся?"; "Дам я тобі... старшого сина на послугу, – він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив".
Уточнюючи, що мова не про "життя", а про анатомічний живіт, дорадянські українці вживали слово "черево", яке до СРСР було нейтральним і не мало негативного відтінку (його набуло від аналогії з російським "брюхо").
"Живіт" в значенні "життя" було знищене радянською владою, щоб не створювати плутанини з мовою російською.
Тепер ж його можна "реабілітувати" з новим значенням, щоби ця особливість нашої мови не щезла.
Осу́га — тонкий шар жиру, що плаває, на поверхні води.
"Як наллєш м’ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга"; "Червоніла, як залізна осуга, поверх води".
r2u.org.ua: осуга
Прямий переклад з англійської:
англ. raide = укр. (об)лава (r2u.org.ua: лава )
англ. -er = укр. -ар
