У мові оригиналу /tɕo.sʌn/
Північна Коря
Я би не ліпив гай-щина, а тоді просто їх самоназву, так як Каза(х)стан, Тур(к)менистан тощо.
Кришиво <- кришений камінь <- щось кришене <- кришити.
Вернений утр
Сигнал-гек , сигналити -гекати.
Вигук Гек!
Так самі корейці її звуть
Якщо про північну
Північна Корея називає себе Чосон (조선, 朝鮮), на честь останньої королівської династії Чосон.
В китайській хангвен 韩国 де 韩 [хан] -корея- 国 [гвен] -країна
Південна Корея називає себе Хангук (한국, 韓國), що означає «Держава Хан» (походить від стародавніх племінних союзів Самхан).
Північна Корея називає себе Чосон (조선, 朝鮮), на честь останньої королівської династії Чосон.
Див. моє пояснення слова "рівногідний".
На таке слово мене навело як саме лат. aequivalens, так і його відповідники в чужих мовах: нім. gleichwertig, гол. gelijkwaardig, угор. egyenértékű, болг. равностоен...
Як половина, третина, четвертина, десятина
Лучак В. // Зоря. Львів, 1894. № 20. С. 448
⟨⟨Корея, Япан і Хіна⟩⟩
Кобилянська О. Звістки з заграниці і краю // Наша доля. Стрий, 1893. Кн. 1. С. 80.
Буковина. Чернівці, 1895. № 12. С. 4.
⟨⟨Правительство росийске буде, мабуть, енерґічно підпирати Хіну при заключеню мира так, що Япан не одержить ані кусника хіньскої землі⟩⟩
Буковина. Чернівці, 1895. № 20. С. 4.
⟨⟨Після вісти з Йокогами дементують вість, що в договорі мира Япан застеріг собі контролю над хіньскими приходами митовими⟩⟩
Буковина. Чернівці, 1895. № 23. С. 2.
⟨⟨Япан завдяки великій зручности своєї дипльоматиї і знаменитій організацій армії переможе слабу Хіну⟩⟩
Свобода. Нью-Йорк, 1907. № 36. С. 5
Ілюстрований калєндар „Новин” на рік 1915. Едмонтон, 1914. С. 64.
зроби мінет/куні - відсмокчи/відлижи
не думаю, що треба вигадувать
Виверження
Вергати
"на-" + корінь "-лад-" + множина;
Моя спроба творення відповідника, спорідненого з біл. налады – «т.с.»;
бовг. на + стройки, ч. na + stavení
ladeigna
Œd laditi - 
налаштовувати
clats dvieci
«Клац» у двоїні
Відчепіться вже від їстниці!
Від подвійний
Наголос як у погляд, побут, поїзд тощо
Звитяга za pèuno ne œd ‘viking’(!). Ale œd *yz-vit-eng-a, œd dieyeslova ‹yzviti› (drous.)
Тобто буквальний аналог -інг -> -яг
галайда́ «бродяга, безпритульний»
очевидно, складне слово, утворене з прислівника гала́ «до кінця, далеко» (у виразі піти гала світа «піти світ за очі») і східнослов’янської форми дієприкметника ида «ідучий»;
гайний «вільний; пустий»
Жеребець поволі осідає на задні ноги, робить стрибок і стелеться в наметі, збиваючи копитами хмару куряви. (Григір Тютюнник)
Ансеїс пустив коня наметом. (В. Пащенко, пер. з фр. епосу “Пісня про Роланда
В мене руки гудуть ,спина гудить ,ноги ,божечки, гудять .
Гудить м'язи терпима біль
Якщо
中国
国-держава.
中-середина
r2u.org.ua: остриця