Творено мною від основи видѣ-
дієслова видѣти чепенем *-ль (про словотвір имен жіночого роду від оснів дієслів з темою *-ѣ- з чепенем *-ль див. більше в: R. Sławski, Język Prasłowiański, стор. 107).
Гбання (відмінювання): чого?/чому?/чім? – видѣли ("виділи"), чим? – видѣльіѫ ("виділлю").
Див. мою змінку тут під тваром <вподобайка>.
Від слова "гра" на взір "словотвір" з підкресленням протезности "і".
ЕСУМ (V, 444): стріжляк "солом'яний матрац; сінник"; <і> там є, ймовірно, з *ou (*у), чи *u (*ъ) в *струг- чи *стръг- "стругати, стружка".
ЕСУМ (V, 635: тривати): трíвóк "життя, існування, спосіб існування". Хоча даний в ЕСУМ твар <трíвóк> є неоднозначний, <і> бо в нім може тягти й до *ѡ (*о), й до девійованого *ъ, я тут даю твар з *ѡ, маючи під тим на увазі зв'язок з коренем *trou- в дієслові трути/тров- "їсти", знаного більше нині за його кавзативним відповідником <травити> та <труїти> *"годувати"; а коли <трíвóк> в ЕСУМ таки тягне до *tru- в <тривати>, а не до *trou-, то дане тут мною <трѡвък> слід уважати навіяним способом словотвору слова <трíвóк>. Себо <трѡвък> тут є розуміти яко *"спосіб травлення=харчування".
Чинний правопис: троском (ЕСУМ, V, 650: трóском "у безладді, як попало"); для <трѡск> за чинним правописом: <тріск~трісок>, у відкритім складі: <троск->.
Прикметник "рандомний" іде передати й орудним відмінком іменника.
Майже як "православ'я" :)
Очевидно, найбільш неупереджений переклад
замість "хоумскулити" -- дати дітям домашню освіту. Цілком природно звучить.
Цілком українське слово ("бляшаний") і чудово підходить як український евфемізм для рос. слова "блядь".
Принаймні для буквених символів це 100% підходить.
Мокрий як хлющ, бо... вийшов з хлющальні
