Як підводні лати [панцир]. Майже як "водолаЗник", але не він. Та й не "водолІтник". Нагадує слово "долати" (відстань під водою).
Хоча я й сам голосувавши проти даного ту до перекладу слова, таки дам, та не переклад, а правильну його віддачу на письмі. Правильна віддача на письмі є віска, <о> бо в сім слові є не прасл. *o, a прасл. *u. Ряд руських говірок и нині розлучає прасл. *о неладжений та прасл. *u сильний не перед *y чи дальшим *u в вимові під наголосом. Хоча в сім слові склад з <о> не є під наголосом, правильна віддача дзвучим є рівно віска. Письмя <о> латиниці мойого письма віддає тякле дзвучимо з прасл. *o в полі складі, то-б'-то в сліді <о> + один (и не більше) приголосен + инший повен голосен дзвук. У криті же складі письмя <o> латиниці віддає тякле дзвучимо з прасл. сильного *u; склад є крит коли за <о> слідує не менше дву приголосну. В сім слові є <о> з прасл. *u сильного. То писання <inodé> було би невірне, вторячи вадне письмо <іноді> чинного письма. Тому пишу се слово в сякім тварі: inogdé. Пратвар сього слова є *inu-gu-dē, де, за правилом Гавлика, в *inu²gu¹dē, є *u¹ слаб и ник (nicl), а *u² силен, ставши повен голосен. Разом з тим, при тварі без [ɣ̞] руська мова знає й твар з [ɣ̞] — СИРМ (ІІ, 307, під <іноді>): <и́ногді>; Желехівський (І, 323, під <и́нодї>): <и́ногдї>; Грінченко дає першим твар <иногді>, а по їм <иноді>. Дзвукотвар без [ɣ̞] є яти за друготен, ге слід ильжіння вимови первітна дзвукотвара з [ɣ̞], иначе кажучи, вимова з [ɣ̞] є точніша, старальніша, знак учености, а вимова без [ɣ̞] вільна, легка, гутірна. Письмо же йме йти за первою вимовою — з [ɣ̞], воно бо горне й вимову з [ɣ̞] й без. Невіддача [ɣ̟] на письмі би вилучила вимову з [ɣ̞]. Крім того, присутність <g> на письмі нагадує й оже <о> є дзвучимо від прасл. *u, а не від прасл. *о. Та й гето, чинне письмо в мовах, ге правило, є ставлено перед усім на книжности, писемности та вчености, а не на вулишні гуторі.
Вимова:
/ˈɪnɔɣ̞.dʲe [ˈɪnɔɣ̞.di, ˈɪ̯͡ɘnɔɣ̞.di, ˈɪ͡ɘ̯nɔɣ̞.di, ˈɪnɔdi, ˈɪ̯͡ɘnɔdi, ˈɪ͡ɘ̯nɔdi, ˈɪnɔɰ.di*, ˈɪ̯͡ɘnɔɰ.di*, ˈɪ͡ɘ̯nɔɰ.di*, ˈɪnɔw.di*, ˈɪ̯͡ɘnɔw.di*, ˈɪ͡ɘ̯nɔw.di*]/.
___
Вимови мічени зіркою (*) суть умоглядни, словники такої вимови не значать, проте ймовірність йих є підперта дійсною вимовою /ɣ̞/ ге [w] в тварослівно покладні слові <togdui>, відомою в закарпатськіх говоріх — [tɔw.ˈdɤ]¹. Крім сього приклада є /ɣ̞/ відогбано ге [w] в руські мові ще в сих словах: raglik [rɑwlɪk], gegréti [ʒɛwˈri͡etɪ]. Дзвук [ɰ] є некруглена чота до дзвука [w], й вірогідність його, ге щабля між [ɣ̞] та [w], є снуто на покладні розвитці *g → /ɣ/ → [ɰ] в низці гинших мов світу, на пр., дін. <bog>, через /bɔˀɣ/ → [boˀɰ ~ boˀɣ̞ˠ] → [boˀw] "книга", ишп. <pagar> /pagar/ → [paɣar] → [paɣ̞ar → paɣ̞ˠar, paɰar], швій. <agronom> /agroˈnoːm/ → [äɣ̞ɾʊˈn̪oːm ~ äɰɾʊˈn̪oːm].
___
¹ — Из закарпатських говорів є вимова з [w (ɰ)] в <inogdé> невідома, само бо слово <inogdé> є там невідомо — за мість його користано слово <dacoli>.
Сам не є прихильником складених слів, але при спостереженні за лавиною виникають саме асоціації з бігом.
ЕСУМ, т. 6, ст. 184.
ЕСУМ, т. 6, ст. 221.
Човен та водночас як жук.
Все одно, однаково, не має значення.
sum.in.ua: bajduzhe
КОНФУ́З укр. зні́чення, замі́шання, ні́яковість
Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка) r2u.org.ua: знічення
"динаміка – рух, розгін;
динамічний – розгонистий"
Павло Штепа. СЛОВНИК ЧУЖОМОВНИХ СЛІВ І ТЕРМІНІВ. Понад 16000 слів. - Монреаль, Канада, 1977 рік.
Осолові́ти. Солов'їна.
Словник пише, шо слово соловіти = "ставати в'ялим, сонним (від утоми, сп'яніння і т. ін.)".
І я б так вузько не дивився на значення цього слова, і навпаки додав би ще, шо спяніння буває й від КОХАННЯ, чи від любові до рідної мови.
Осолові́ти. Солов'їна.
Словник пише, шо слово соловіти = "ставати в'ялим, сонним (від утоми, сп'яніння і т. ін.)".
І я б так вузько не дивився на значення цього слова, і навпаки додав би ще, шо спяніння буває й від КОХАННЯ, чи від любові до рідної мови.
Динамический - рухови́й.
Російсько-український словник технічної
термінології. І. Шелудько, Т. Садовський.
Швидка течія води, ріки.
sum.in.ua: prud
Маса, велика кількість кого-, чого-небудь.
sum.in.ua: plyn
На рати - на выплату.
Ратами виплачувати - уплачивать по частямъ, частями.
Роскласти плату на рати - Распредѣлить уплату на извѣстные сроки.
Сл. Грінченка
Платеж с рассрочкой - виплат ратами.
Російсько-український словник ділової мови (1930).
Рата - термін сплати боргу, а також частина боргу, сплачена в якийсь відрізок даного строку.
Квест - ігрове завдання.
dòsc-yk-a = tabl-ett-e; dòsc- "tabl-" + -yk- "-ett-" + -a "-e (*-a)"; dòsc- ← *dusk- ← *dysk-.
/ˈmɑx.talʲ, ˈmɑx.taʎ/
___
inxya pisanïa: maxtaly, maxtalyu
___
Gelexœuvscuy I, 431: ма́хталь "Bund", "Zaspel"; isce u Matïeuvnax do slœuvnika govœuroc Boucovinui, 282: махта́ль "моток ниток", tam ge: махта́лик, махту́лька/мафту́лька.
___
SIRM (III, 420: ма́хталь) gadaie ròdstuo zu "motati".
U SISM ne'ma ocecanoyui statïe »*maxъtaľь« ci »*maxъtalь«, ta crynity statïõ: *maxotati/*maxъtati (XVII, 127) zu pricladom iz lougicyscui móuvui, dol.-loug.: <machtaś> "часто махать", i pisie pro "ограниченное распространение" *max-ut-a-, minõuxi rousskê slovo. Tuarno, danê rous. slovo tacui scoréye tẽgne do cẽstivo-izraziva déyeslova *max-ut-a-ti wd *max- (coreiny *ma- + cepeiny *-x- u "maxati, max") zu cẽstivo-izrazivom pocepom *-ut-, neigy do *mot- u "motati".
___
Gbanïe:
odinno:
im.: maxtaliu
rod.: maxtalia
dat.: maxtaliou
bac.: maxtaliu
mést.: maxtalié
orõd.: maxtalem
mnwgyno:
im.: maxtali
rod.: maxtaliœuv
dat.: maxtaliœum
bac.: maxtalyui
mést.: maxtaliéx, maxtaliox
orõd.: maxtalyui, maxtalymi (maxtaliami)
Це не іноземне слово. Це відМАХуватися як ВІД ОС (шоб не вжалили). Така собі вабна цяця, майже як цукерка, на яку наче оси й поналітьовують, як це можна і сказати по характерним рухам рук під час користування.
ЕСУМ: псл. сочити «шукати, вистежувати; викривати, виявляти; указувати, ганьбити», сок «обвинувач, свідок; позивач, вивідувач».
Слово не зі словника, але:
Шугати: 1) Блиск, яскраво спалахувати. 2) Очищати зерно від пилу. 3) Шу́гати по чомусь = "човгати", обмацувати, оброблювати ("шугнув рубанком по дереву"). Крім цього, "шуга́ " = дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який теж є кристалом. До речі може й звідси слово sugar, тобто цукринка.
/ˈʒɪlɑ, ˈʒɪ͡ɘlɑ/
___
Gelexwfscuy I, 122: жи́ла "Ader"; isce: "2) Nerv, Sehne", "3) Erzader, Gang, (Mineral); суха́ жи́ла "Flechse".
"Ader" za Duden:
https://www.duden.de/rechtschreibung/Ader — »einzelner, isolierter, Strom führender Leiter in Kabeln«, Gebrauch: Elektrotechnik.
/ˈʒærtβ̞ɑ/
___
Gelexwfscuy I, 220: же́ртва "Spende, Beitrag", isce: "Opfer, Messopfer", "2) gefrässiges Untier. Drachen".
Мурована дорога.
/ʒaˈdɑ, ʒäˈdɑ, ʒɜˈdɑ, ʒeˈdɑ, ʒeˈdɑ/
Gelexwfscuy I, 216: жада́ "Begierde, Gier".
Лист-сторінка, але трохи як дверцятка. Відкрити книгу дверлистом це як відкрити двері в світ написаного слова.
Лік, обличча
1. ЕСУМ "луб"; 3 том 296-297 ст:
лу́боκ — ... картон, твердий папір МСБГ; палітурка МСБГ; задник МСБГ.
2. ЕСУМ "лупки" 3 том 309 ст:
лупки — палітурки.
Перше є похідним від "луб", яке має значення твердого матеріялу з деревини (кора, картон, товстий папір). Друге є похідним від "лубок" з оглушеним "б".
Дивіться також "луб" як переклад "картон" на осідку тут: картон
Шодо наголосу, то перше подають з наголосом на "у", а в "лупки" наголос не згадується. Гадаю шо там також на "у". Особисто мені наголос на "о" здається більше природнім, оскільки слова зі суфіксом "-ок" часто мають такий наголос. Але наголос в українській мові це річ дуже химерна, тому хто зна.
