Як жаба.
Видовжена надувна кульа.
Навіть у визначенні згадано в третьому значенні.
Якшо мова йде про те шо шось зникає назавжди.
Якшо мова йде про те шо лишилосьа обмаль часу. Зліток не як злиток золота, а від слів "летіти" чи "літ(опис)" як літній-старий.
А чого реченець, а не річКінець? Якшо це просто "речі (чи речам) кінець в" такий-то час. Видимо просто вилетіла буква "к".
Багато росія насозідала на сході? Кістки досі лежать в стінах кремльа. Найсозідатьельніші вони в смерті. Вишиванки й сорочки нема, зате є РУБАШКА яка костьма-шита. Бо рубашка звучить як рубати башку. Не кажучи про те шо зараз попу-льарне слово дльа одьагу КОСТЬум. От хай і ходьать в своїх кокошніках КОСтьумоватих. Кость-у-мова! Дьла українцьа це як кістка в горлі. А прекрасне слово "врода" дльа росіянцьа це што-та как в урода. Треба речі називати своїми іменами. І не варто думати шо зло не буває умним й не здатне замаскіраватса під таке псевдо-творче слово. А шче созідати звучить як все зїдати.
Відтінок або як багато наламав (чи наламала, чи наламало) визначається принаймні шче одним додатковим словом, наприклад "ох і ж дров наламав", наприклад "купу" чи "гору". Втім це і так зрозуміло.
Ніде такого прекрасного слова не чув, але в минулі часи воно могло бути са́ме таким.
Хрипка — дійсно існуюча в українській мові діалектна назва грипу.
У чеській та словацькій так само – chřipká та chrípka.
cs.wikipedia.org: Chřipka
sk.wikipedia.org: Chrípka
За старими тепер спростованими гіпотезами і саме французьке grippe походило від слов'янського хрип.
Хрипка — дійсно існуюча в українській мові діалектна назва грипу.
У чеській та словацькій так само – chřipká та chrípka.
cs.wikipedia.org: Chřipka
sk.wikipedia.org: Chrípka
За старими тепер спростованими гіпотезами і саме французьке grippe походило від слов'янського хрип.
Хрипка — дійсно існуюча в українській мові діалектна назва грипу.
У чеській та словацькій так само – chřipká та chrípka.
cs.wikipedia.org: Chřipka
sk.wikipedia.org: Chrípka
За старими тепер спростованими гіпотезами і саме французьке grippe походило від слов'янського хрип.
Насправді слова "пісньа", "піська" і "співати" мають багато спільного дльа світогльаду українцьа чи українки. Бо спів це не лише звукове мистецтво, але і наче пів (як в "співпасти"). Дві житьтьествердні статеві "половини́" (насправді це теж неправильне слово, бо ловити і вина це про звірів, а не про льудей) це жіноча і чоловіча. У закоханих льудей теж "душа співає", а не лише у котів весною. Получаєтьсьа слово пеніс це як переставлені букви росіянского слова п(ь)есні, шо схоже на пес (собака), і ніс, а не на спів закоханої льудини. Значить "співень" це просто пісьун, а спі́вні це геніталії, шоправда скоріше (чи може й зовсім лише, хоча наврьад) чоловічі, бо дльа слова "піхва" нічого вже видумувати не треба. Все дуже просто.
"Млинці", ідейно недалеко від колобка. А взагалі слова: "ми", "(як це) мило", "личко", "мило чи", або навіть дечим "лимончик" (навпаки "мил"-"лим(ончик)" (кислий вираз обличьчьа)).
"ми", "(як це) мило", "личко", "мило чи", або навпаки "мил"-"лим(ончик)" (кислий вираз обличьчьа). Можна навіть млинчик.
-ня як у словах друкарня, спальня, друкарня.
-ня як у словах друкарня, спальня, друкарня.
Етимологічний Словник Української Мови:
Гадю́чник, гадю́шник — «зміїне гніздо».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/гад
Просто від "хто ЗА" (а не ПРОТИ), "чи я за?", заячий. Якшо гльанути уважно на зображеньньа "великий палець уверх" то це і є обрис зайчика чи зайцьа (чи зайчині) у виді ЗБОКУ. Доповненьньа до @ равлика.
"да", "з", "ні". "Дізна(йсьа). "Знадді" це в множині, хоча й знадь це і так вже шонайменше пара. Мені здаєтьсьа шо так і правильно казати: "да ні" (дані). Тобто інформація, 1 і 0, а не "так ні". Це підтвер(д)жує шо слово "так" в значенні "да" має штучне походженьньа яке українцьам в якийсь час навязали. Значить слово "дані" теж так би мовити цілком нормальне і може мати українське походженьньа забуте часом.
як сонячний :)
Упорожнити. Калька водночас від „упразднять” і „cassus” як „порожній”.
"юнець" і доволі очевидне слово. Шоб не псувати гарне українське слово оклику. "Гей, Сонце, не ховайсьа!..".
Староукраїнська буква У називаєтьсьа "УКом". Звідси слово "наука". Три слова: "це", "ж" і "УК". Або, як не дивно, два слова: "це" і "жук". Жуки у своїх панцирах якраз схожі на компютеризованих роботів. Віддалено цежук нагадує і слово цідити, тобто фільтрувати, шо процесор і робить з числами. А шче кажуть "жучок" на пристрій підслуховуваньньа.
Від слова пляцати — чмокати, плямкати, жвакати, цямкати.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/пляцати
Від слова пляцати — чмокати, плямкати, жвакати, цямкати.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/пляцати
"це прийньатно", або ж комусь це, так би мовити, прикольно. Також "цеп" нагадує чи вказує на привязаність слухача чи гльадача до баченого, чутого.
Рузкій ку-ку, а кукушка це не тільки пташка, але і ку-ку (в)ушко. Була (і є) соловїна мова, але прідумалі кукурузку і ґаварьат на ній.
Може стосуватисьа і англофікації.
Брідня́вий — «грузький» (з Етимологічного Словника Української Мови)
https://goroh.pp.ua/Етимологія/брести
Заходити в хмару — Фантазировать (Словарь Грічненка 1909р.)
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/62982-khmara.html#show_point
Словник Грінченка-
Масти́ло — Мазь; масло. «Піддайте ще трохи до вареників мастила».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27793-mastylo.html#show_point
ЕСУМ — намете́ць «парасолька».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/намет
Словарь Грінченка: Кив — Кивок, мимический знак.
"Хто не слухає кива, той послухає кия". Ном. "Там такий, що все на кивах та на мигах". Ном. № 5774. "Підсунувши вгору шлика кивом". К. ЦН. 173.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/22742-kyv-ii.html#show_point
