Російсько-український словник складної лексики С. Караванський, 2012 (чернетка)
компози́ція дієплину (сюжету)
Пор. чїс. -burk
рус. •борк < сер.рус. •борк < давн.рус. •бъркъ ← стар.верх.нїм. •burk, •burg [ˈburk~ˈbʊrɡ̊].
•борка в родовім є для прізвиськ: ‹Марьꙗ Тєрєза (из) А҅бсборка; Осип в҃ (из) А҅бсборка› – ‹Maria Theresia von Habsburg; Josef II von Habsburg›
vui-, yz-
ЕСУМ: «умі́рний» – регулярний
https://slavistik-portal.de/dicthub/dict-zelech.html?m=all&q=умі́рний
від губопіднебінний
dvocœl
Російсько-український словник ділової мови 1930р.
від слова ПОШЕСТЬ: пошесна хвороба
від клокати
Придрих
Згадуєть ся в видї ‹Фридрихъ› від кінця давнеруської доби, й протягом усеї старовкраїнської. Мій гад є вож хотя би в частинї тих писань, дїйсна мова ‹ф› є не [f] а /p/, як у йних словах из ‹ф› раннего роду. Пор. писання ‹Стефанъ› у давнеруських памятках, из рїдчими відмїнами як ‹Степанъ›.
Андрих
Andrix
Книжний твар згаданий у Пов. Вер. Л.
Повїсть Веремїнних Лїт: Лїто 6504(996 л. Хс.)
”и бѣ жива съ кнѧзи ѡколними миромь . съ Болеславомь Лѧдьскъıмь . и съ Стефаномь Оугрьскъıмь . и съ Андрихомь Чешьскъıмь .”
Ѡлдрих
Œldrix
Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: У 2 т.(Т.2, ст. 83)
ОЛЪДРИХЪ (один твар)
Сей запис дає мало опір про ціїну першого склада. Легко могло би письмо ‹Ол›(тяжче ‹Олъ›) стояти за пук [ɔu̯], але й майже також легко за звяжмена [wyɫ]. Пряме жерело того ймене є також не вїдоме, ино через той запис(радше, відти, є думати о спосудї з нїм. близько 13 ст., ниж чїській).
Обаче, на щастя, то мя є згадане дуже ранїше, а правї в Повїсти Веремїнних Лїт.
Повїсть Веремїнних Лїт: Лїто 6504(996 л. Хс.)
”и бѣ жива съ кнѧзи ѡколними миромь . съ Болеславомь Лѧдьскъıмь . и съ Стефаномь Оугрьскъıмь . и съ Андрихомь Чешьскъıмь .”
Речений там час є справди милою, а турена особа є Вілдрих, Воєвода Чїх(1012–1034), поряд из Болеславом ІІ Праведним(967–999). Писаний є несутий твар ‹Андрихъ›. Тяжно, саме письмо не дає підстав думати о котрій хибї, або кварї письмя. Робив бим чїт припущень: 1) то може бути мїшання стороннего, незвичайного йимене з пак знанїшим–(суч.) Андрїй, Андрїян, и несвобідне підложеня того першого склада на мїсто ⁺Ол(ь/ъ)-; 2) є льга вож мало силу тут и надпоправне писання. Про вияв останнего, пор. запис Малъɵрида, мїсть чеканого Малъфрида (давн.сїв. Malmfríðr). Вїдї, в дїї бути могли оба. Проте, я не виджу причини первоти– ⁺Олъдрихъ, бути незнаною. Памятки стар.рус. могли би пак відбивати негублений твар из Повїсти.
То ж:
рус. Ѡлдрих < стар.рус. Олъдрихъ < давн.рус. Андрихъ, ⁺Олъдрихъ ← давн.чїс. Oldřich ← стар.верх.нїм. Oulrich < Oudalrich.
Верня́ний, вірня́ний – красивий, миловидний;
«Словник української мови» Д. Яворницького: https://archive.org/details/slovn30/page/n73/mode/2up?q=верняний
Питомий відповідник, який вже сьогодні вживається.
Вона нас просто взула
(хто немає розуму замовкніть в попелі віків)
(тобі)
Мара + дерти
Мара одна з найдавніших і наймогутніших богинь в українській (слов'янській) міфології, що вусоблює темряву, холод, хвороби, нічні жахи та смерть. У народних віруваннях вона володарка потойбічного світу (Наві) та покровителька сезонного вмирання природи.Окрім смерті, Марі приписують створення сновидінь (звідси слова марити, кошмар). Також вона асоціюється з водою (як річкове божество) та зимовим холодом.
Дерти , дерти бджолу.
Тобто мародер -обкрадач мертвих.
З чеської
часто підійде, хоча й не означає буквально рух по колу чи взад-вперед.
Словник синонімів Караванського. http://slovopedia.org.ua/41/53414/275559.html
Часто мається на увазі поширювач певних поглядів, тому проповідник цілком підійде.
Навзір як псобійник
Колумбьꙗ
Coloumbïa
бегінг
r2u.org.ua: самодруга