Словник таємної мови українських лірників та шаповалів. У "Старцівстві..." Кушпета він пише, що "кіт — мотень" "не запозичене, а утворене асоціативно", як і "віз — котень", "бити — кулати" тощо. Від мотатися?
Як «вапняк»
Нижче в обговорінні
Самототожність, самість, усвідомлення себе — здатність людини розуміти, ким вона є, які в неї цінності, погляди та риси. Самобутність, унікальність, особливість — риси, що вирізняють людину чи спільноту з-поміж інших (наприклад, національна чи культурна ідентичність)
замовити дьюділ = замовити розслідування
Желехівський т. 2, с. 660
зм. від ва́тра, яке є в словниках (
r2u.org.ua: Ватерка), гадаю, можна сюди
Вари́ло — кухар, повар. Очевидно, "хто варить". Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) / Ю. О. Піпаш, Б. К. Галас
той, що довідується
https://hrinchenko.com/ru/dictionary/word/46601-poxodna
Походна́, -но́ї, ж. Музыкальная пьеса къ свадебному шествію. Походну оп’ять заграли: і отець, і мати виряжають молодую в церкву — покривати. Мкр. Н. 37.
див. ЕСУМ: бриніти, і сам корінь, і бринявий "про зрубану смереку, яка почала вже червоніти" (є у Грінченка), але і зі значення, і з -яв- ясно, що це похідна форма, має бути без цього
Не повірите, 100 років писали не правильно.
укр закінчення -ар -ик -яр (виняток вчитеЛЬ, виховатеЛЬ, танцюрИСТ)
Питомий неологізм для означення напою суто з чайного листя (Camellia sinensis), оскільки трав'яні напої логічно називати трав'яниками, і навари можуть бути різними, а слово чай є запозиченням, тому конкретизація що це саме листянник чи листянний навар був би доречнішим
Народна назва
Народна назва
вир- - бурхливість, зіткнення
вер- - вертіти, тобто стрімкий рух
тріск- - похідне від «тріщати»
- кун - хорватське «куна» тобто гроші
отже «куна (метонімія бюджету) тріщить»
Творено мною від слова "мачати" із знаком "занурювати річ у щось рідке", як от мішечок чаю в воду.
Ідентичність — це усвідомлення людиною свого «Я», своєї унікальності, а водночас розуміння своєї подібності та належності до певних соціальних груп, спільнот і культури.
пор. per centum - на сто
дебелі́ти «ставати дебелим; поважніти; робитися твердим, черствим; пильно дивитися; дубіти, ціпеніти»
Або тогочасно <Київщина>
Одповідник до <нервувати> (кого, що)
Витяги з писемних пам'яток Слівниці *давньоруської мови Срізнівського:
начьртати = начьрьтати = начрьтати, начьртаю – чертить, рисовать, изображать <...>
____
https://oldrusdict.ru/dict.html#
Згідно з етимологічним словником, "ствол" - це праслов'янська мова. Словники не позначають це слово як кальку.
Джерело: Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України,
Том 5, сторінка 404.
1) "дуло" - це трубка для дуття; частина ствола зброї. Походить з тієї самої праслов'янської.
У словнику зі слововживання позначене, як розмовне, бо правильніше казати "вихідний отвір" або "дуловий зріз".
2) "цівка" або "ціва" - це також праслов'янська, означає буквально деталь, в якій вирізали дірку.
У словнику зі слововживання позначене, як розмовне.
3) "жерло" - глибокий отвір; ствол гармати. Очевидно, що це не стосується рушниць. Так само праслов'янська.
Якщо "ствол" - це калька, тоді усі ці вище перелічені слова також мають бути калькою (?), бо: а) усі так само походять з однієї мови (умовно), б) вони так само усі присутні в російській, і в) так само вживаються для позначення частин зброї, що в російській, що в українській.
хлопець
goroh.pp.ua: спростовувати