Капітулювати: сѣсти на щитѣ
Капітулянт: сѣл {сїв} / сѣлъи {сїлий} на щитѣ
Капітулянтський: за контекстом за допомогою відмінків або чепеня -ѡвн- (*-ѡв-ьн-), що передає значення відношення чи призначення: сѣдѡвнъи {сїдівний}, за зразком: ѣстѡвнъи {їстівний} "призначений для їжі, готування їжі", може бути й: сѣстѡвнъи {сїстівний}, або ще яко.
Не думаю, що тут обов'язково є бачити "лиричність"; ягельська, пранецька, їврийська та йинші мови просто таки ряснять такого "йдийоматичного" характера йменуванням тям: pen name, chef d'œuvre, החלפת ידיים "зміна власника" (*"зміна рук"), יד הגורל "шанс" (*"рука жеребу"), יד חופשית "авторизація, повноваження" (*"рука вільна/пущена"), דגם אב "прототип" (*"подоба/зраз отця"), בן קומה "багатоповерховий" (*"син висоти") – тих прикладів є писати й писати. Різниця між тими мовами й руською є, що в первих вони йдуть из давнини й, пристосовані до нинішніх реалій живуть и нині, а в руській є тяглість такого характера тягів від давньоруської перервано, але давньоруська їми ряснить. Ягельську нині, крізь испосуди з єї, сприймають як мову "технологичну", не помічаючи часто таку саму "лиричність" у її словотворі.
Сдача — здава́ння; підда́ння, капітуля́ція; С. в плен — підда́ння; С. словесная — у́сне здава́ння; С. часового — здава́ння стійко́вого. / Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) r2u.org.ua: здавання
Капітуляція — припинення військових дій однієї з протиборчих сторін і здача переможцеві на пред'явлених ним умовах.
Наші війська капітулювали.
Перекладаємо слово капітуляція
Лексикалізація та субстантивація друс. тягу: сѣсти на щитѣ "здатися", => "капітулювати"; досл. *"сісти на щиті", => *"сидіння (сід) на щиті".
Надто лірично. Капітулянтський? Капітулянт? Капітулявати?
Капітулювати: сѣсти на щитѣ
Капітулянт: сѣл {сїв} / сѣлъи {сїлий} на щитѣ
Капітулянтський: за контекстом за допомогою відмінків або чепеня -ѡвн- (*-ѡв-ьн-), що передає значення відношення чи призначення: сѣдѡвнъи {сїдівний}, за зразком: ѣстѡвнъи {їстівний} "призначений для їжі, готування їжі", може бути й: сѣстѡвнъи {сїстівний}, або ще яко.
Не думаю, що тут обов'язково є бачити "лиричність"; ягельська, пранецька, їврийська та йинші мови просто таки ряснять такого "йдийоматичного" характера йменуванням тям: pen name, chef d'œuvre, החלפת ידיים "зміна власника" (*"зміна рук"), יד הגורל "шанс" (*"рука жеребу"), יד חופשית "авторизація, повноваження" (*"рука вільна/пущена"), דגם אב "прототип" (*"подоба/зраз отця"), בן קומה "багатоповерховий" (*"син висоти") – тих прикладів є писати й писати. Різниця між тими мовами й руською є, що в первих вони йдуть из давнини й, пристосовані до нинішніх реалій живуть и нині, а в руській є тяглість такого характера тягів від давньоруської перервано, але давньоруська їми ряснить. Ягельську нині, крізь испосуди з єї, сприймають як мову "технологичну", не помічаючи часто таку саму "лиричність" у її словотворі.
Дуже любе слово, Єлисію! Буду його вживати!
Але хотілось би й ще синонімів пошукати.
—
Навіщо ліпити до сучасної мови тисячолітню давнину.
Сдача — здава́ння; підда́ння, капітуля́ція; С. в плен — підда́ння; С. словесная — у́сне здава́ння; С. часового — здава́ння стійко́вого. / Російсько-український словник військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські) r2u.org.ua: здавання
sum.in.ua: ujarmljuvaty, хоча би те, що вона вже не є незалежною)00)
Знаходимо в ЕСУМі (від «слово»).
Відступитись від своєї раніше зайнятої позиції.
Відмова від подальших наступальних дій.