«Повернувся [Шавкун] за порадою до свого давнього приятеля Чижика, секретаря в суді»
(Панас Мирний, I, 1949, 384);

«Пишу я – Майк. Тебе, тату, не застав дома. Ти вийшов кудись розхвильований, як сказав мені твій старий секретар»
(Юрій Яновський, II, 1958, 61);

«Кваліфікований секретар – права рука керівника, його незамінний помічник і, звичайно ж, обличчя фірми»
(Випадковий приклад).

лат. secretarius — учасник таємних нарад

«Secretus» – «особливий, окремішний; таємний, прихований»

«Secernere» – «відділяти»
(se- (відділення, усунення) + cernere «відрізняти»)

хорв. «tajnik», угор. «titkár», ірл. rúnaí (той, хто займається таємницями)

чеч. йозанча/yozança, гр. γραμματέας/grammatéas, ісл. ritari (письменник, хто займається письмом)

вірм. քարտուղար/kʿartułar, груз. მდივანი/mdivɑni (архівіст, збирач писань)