Місце де можна буде подавати рідко вживані чи мертві наростки .
Префікс ха-
ха́мородь «тінь, темрява»
псл. *xamordü, де припускається основа *-mordü при експресивному префіксі ха- (ЭССЯ 8, 18);
Ха- тут виступає емоційним підсилювачем?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Хамородь
ч(ь)
псл. *čь-/čе-
результат поєднання слова мана́ з підсилювально-експресивним, нині змертвілим, префіксом ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-)
чмана́ «очманіла, одуріла людина; [привид, мана]» (розм.)
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Чмана
Суфікс -са,-сун
В словах кі́мса «грудка (напр., землі); шматок хліба»
очевидно, пов’язане з [кім] «грудка»;
байса́ «пусте базікання»
бе́кса «плаксій, скиглій»
похідне утворення від звуконаслідувальної основи бек-, однотипне з пла́кса;
-са
Также до -са
Зустрічається в значенні людей .
Плакса,плаксун.
Рюмса,румса.
Тобто цей суфікс зневажливий ,зменшувальне , емоційне значення
Прошу всіх, хто зацікавився цією ниткою, звернути увагу:
“псл. *xamordü, де припускається основа *-mordü при експресивному префіксі ха- (ЭССЯ 8, 18);
Ха- тут виступає емоційним підсилювачем?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Хамородь
ч(ь)
псл. *čь-/čе-
результат поєднання слова мана́ з підсилювально-експресивним, нині змертвілим, префіксом ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-”
Здебільшого такі доростки(афікси) – мертвичина. Деякі з них є в одному-двох словах (+ хіба по декілька похідних). Вони вже не мають колишнього значення, набувають нових або занепадають як доростки взагалі, наприклад, зливаючись із коренем. Десь про це вже було, коли йшлося про “приросток ка-”. Я вже не раз казав, що загалом тільки зрозумілі слова можуть справді поширитися
Тоді це ще краще ,бо маємо наросток і надаємо нові значення .Не розумію чому ви так проти завжди
Уб-
убхалю́чите «довести до ладу когось, щось; зробити порядок у чомусь»
можливо, префіксальне утворення від незасвідченого *халючити (‹ *хаю́чити), похідного від [ха́яти] «чистити» Нед;
-кор
све́кор «батько чоловіка; [тесть ВеБ]»
псл. svekrъ
іє. *svek῀uro- «свекрів», першим компонентом якого є займенникова основа *sve- «свій»;
“убхалю́чите”
То є явно різнопись до <обхалючити>
-x- ( ‹-s-)
псл. maxati (rnaxajǫ, mašǫ) «махати»;
розглядається як поширення суфіксом -x- ( ‹-s-) кореня ma-, наявного в majati «маяти», maniti «манити» припускається, що x виникло з s за аналогією до випадків з x‹s після i, u;
