ха-
Місце де можна буде подавати рідко вживані чи мертві наростки .
ха́мородь «тінь, темрява»
псл. *xamordü, де припускається основа *-mordü при експресивному префіксі ха- (ЭССЯ 8, 18);
Ха- тут виступає емоційним підсилювачем?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Хамородь
ч(ь)
псл. *čь-/čе-
результат поєднання слова мана́ з підсилювально-експресивним, нині змертвілим, префіксом ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-)
чмана́ «очманіла, одуріла людина; [привид, мана]» (розм.)
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Чмана
-са,-сун
В словах кі́мса «грудка (напр., землі); шматок хліба»
очевидно, пов’язане з [кім] «грудка»;
байса́ «пусте базікання»
бе́кса «плаксій, скиглій»
похідне утворення від звуконаслідувальної основи бек-, однотипне з пла́кса;
-са
Также до -са
Зустрічається в значенні людей .
Плакса,плаксун.
Рюмса,румса.
Тобто цей суфікс зневажливий ,зменшувальне , емоційне значення
Прошу всіх, хто зацікавився цією ниткою, звернути увагу:
“псл. *xamordü, де припускається основа *-mordü при експресивному префіксі ха- (ЭССЯ 8, 18);
Ха- тут виступає емоційним підсилювачем?
https://goroh.pp.ua/Етимологія/Хамородь
ч(ь)
псл. *čь-/čе-
результат поєднання слова мана́ з підсилювально-експресивним, нині змертвілим, префіксом ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-”
Здебільшого такі доростки(афікси) – мертвичина. Деякі з них є в одному-двох словах (+ хіба по декілька похідних). Вони вже не мають колишнього значення, набувають нових або занепадають як доростки взагалі, наприклад, зливаючись із коренем. Десь про це вже було, коли йшлося про “приросток ка-”. Я вже не раз казав, що загалом тільки зрозумілі слова можуть справді поширитися
Тоді це ще краще ,бо маємо наросток і надаємо нові значення .Не розумію чому ви так проти завжди
Уб-
убхалю́чите «довести до ладу когось, щось; зробити порядок у чомусь»
можливо, префіксальне утворення від незасвідченого *халючити (‹ *хаю́чити), похідного від [ха́яти] «чистити» Нед;
-кор/кр
све́кор «батько чоловіка; [тесть ВеБ]»
псл. svekrъ
іє. *svek῀uro- «свекрів», першим компонентом якого є займенникова основа *sve- «свій»;
“убхалю́чите”
То є явно різнопись до <обхалючити>
-x- ( ‹-s-)
псл. maxati (rnaxajǫ, mašǫ) «махати»;
розглядається як поширення суфіксом -x- ( ‹-s-) кореня ma-, наявного в majati «маяти», maniti «манити» припускається, що x виникло з s за аналогією до випадків з x‹s після i, u;
> Місце де можна буде подавати рідко вживані чи мертві наростки .
> Префікс ха-
> ха́мородь «тінь, темрява»
> псл. *xamordü, де припускається основа *-mordü при експресивному префіксі ха- (ЭССЯ 8, 18);
> *Ха-* тут виступає емоційним підсилювачем?
> ч(ь)
> псл. *čь-/čе-
> результат поєднання слова мана́ з підсилювально-експресивним, нині змертвілим, префіксом ч(ь)- (‹ псл. *čь-/čе-)
> чмана́ «очманіла, одуріла людина; [привид, мана]» (розм.)
Певне це також у слові Хмара
-зда
вузда́
псл. uzda;
утворене, очевидно, від кореня слова us-ta шляхом приєднання кореня da- (іє. *dhē- «класти»);
отже, первісне значення – «вкладене в рот»;
компонент uz- тлумачиться й інакше – як тотожний з ву́хо, лит. àusis «вухо» (Būga RR II 463) або з псл. vǫz-, vęz- «в’язати» (Откупщиков 139– 140; Горяев 385);
менш переконливим є зіставлення (Brückner 597) з коренем ū- (псл. *vъz-ūti «взути»),поширеним, суфіксом -zda, як у ї-зда́;
-іж
мисліж добродія Єлисея
Матеріали до словника давньо-руської мови І.Срізнівського, том. II, стор. 216-218, статті на слова мъıслити, мъıсливъıи “logikos”, мъıсль, мъıсльнъи с грецьким перекладом “logismou”, “logismos”.
» -іж мисліж добродія Єлисея Матеріали до словника давньо-руської мови І.Срізнівського, том. II, стор. 216-218, статті на слова мъıслити, мъıсливъıи “logikos”, мъıсль, мъıсльнъи с грецьким перекладом “logismou”, “logismos”.«
Також у словах <крадіж, правіж, падіж, мятіж> и подібних. Творить имена дії від дійослів
Ві-
ві́що «що» (зн. в.: за ві́що, про ві́що)
бр. наво́шта «навіщо»;
не зовсім ясне;
можливо, результат злиття займенника що (чьто) з прийменником въ (›во›ві);
Ві- підсилювач ,навіщо.
В слові вівторок злиття “у ві второк” до у вівторок
https://youtu.be/ZbVCkYLARYk?si=VCELJ2wrmufO957R
-Ог/-іг
пирі́г
псл. pirogъ, утворене від ріrъ «бенкет» за допомогою суфікса -ogъ (як р. тво́ро́г,батіг);
До->ді-
дізнатися= дав.-укр. дізнати = «довідатися, впізнати».
Утворено від знати з префіксом ді- (< давнє до-, діо-), який у давньоруській та староукраїнській міг набувати форми «ді-» перед приголосними.
дійти (< до-йти), дістати (< до-стати).
-сло
кореня хит- “вправний, умілий, винахѡдливий та под.” та нарѡстка -сло “знаряддє, оруддє, оснащіннє, засоби то що”
Також зустрічається в слові масло псл. maslo ‹*mazslo, утворене за допомогою суфікса -slo
Тобто має більше значення
(пор. весло́ ‹ *vez-slo) від основи дієслова mazati «мазати»;
. Творено на зразок: прясло ← пряд-+сло, весло ← вед-+сло, число ← чит-+сло то що.
-зна
-зна, яко в словах тризна, ѡтчизна, трутизна, який судячи зѡ слѡв виражає збѡрнѡсть та заразом часто засѡб.
-мо та -інь/нь
псл. (j)arьmo, (j)arьmъ «знаряддя, пристрій для запрягання» походить від кореня *(j)ar- (‹ іє. *arǝ-, ar-) «з’єднувати», наявного в п. ko-jarz-yć «пов’язувати, з’єднувати», а також, мабуть, у псл. *remy (род. в. одн. reme-ne), укр. ре́мі́нь;
Обі-/-і-
Це хоч і не окремий префікс «обі-» ,та незвичний від звичайного об-
об + зна -⟩ обізна
голосна і, яка полегшує вимогу (являє собою протеїнічної голосної / вставки для милозвучності).
обв>об
Оболоко- обволокти,оболость -область.
-m- / *-mo-
псл. umъ, у якому виділяється корінь u̯- (‹ іє. *аu̯- «сприймати органами чуття; розуміти») і суфікс -m-, що виступає також у псл. dymъ (укр. дим), šumъ (укр. шум);
іє. *dhū-mo-s «дим», походить від *dheu-/dhou- «вирувати, нестися клубами», поширеного суфіксом *-mo-;
Доросток до (давнього) кореня
-gъ / -г
четве́р «четвертий день тижня, що настає після середи» (род. в. четверга́)
псл. [*četvr̥gъ], похідне від основи порядкового числівника *četvr̥-tъ(jь);
форму виводили також від *četvr̥tъkъ (Булич ИОРЯС 9/3, 426; Шахматов ИОРЯС 7/1, 306), але стародавність утворення з -gъ засвідчує лит. ketvérgis «чотирирічний», [ketvérgė] «двадцятикопійкова монета» (власне «чотири п’ятачка»);
Зміна прикментика на іменник
-ура
Бздура
Від
псл. *bьzděti ‹*pьzděti;
споріднене з лит. bezdetі «випускати гази», лтс. bezdêt, гр. βδετίν (‹*bzdein), лат. pedēre, нвн. fisten «тс.», можливо, також з дінд. bhasád «зад», bastáḥ «цап» (первісно «смердюх»);
вважається індоєвропейським утворенням від звуконаслідувального кореня *bz-/*ps- або bhes-.— Фасмер І 163
-лядь?/-дь?-ядь?
стро́млядь «крутий берег, схил гори»
стре́м’я «круте урвище, провалля; швидка, бурхлива течія»
псл. *str̥mъ «крутий», stromъ «тс.», stremę «крутизна», stremiti «направляти»;
очевидно, споріднене з гол. stram «жорсткий», н. stramm «тугий, жорсткий», гр. στερέμνιος «жорсткий, міцний», які зводяться до іє. *ster- «твердий, жорсткий, тугий, закляклий
» -лядь?/-дь?-ядь?«
По губних є ‹-лядь›, а гинде ‹-ядь›
-нд’-
хи́ндя «трясця»
афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти
Зміна дієслова на іменник(?)