Префікси та суфікси ,різні наростки

Kuľturnyj aborihen

                                -зна
-зна, яко в словах тризна, ѡтчизна, трутизна, який судячи зѡ слѡв виражає збѡрнѡсть та заразом часто засѡб.

Доповню ,що є слово цуразний 
Походить від слова «цуратися» (тобто уникати, відсторонюватися, сторонитися когось чи чогось).

«Цуразний» відповідно означає той, що цурається; відлюдькуватий, непривітний, такий, що тримається осторонь».

Kuľturnyj aborihen

                                  -sk-/-zg-

псл. viskъ, паралельне до vizgъ;
звуконаслідувальне;
порівнюється з нвн. wiehern «іржати» від свн. wihen, wiehenen, wieheren, двн. wihōn (можливо, замість *wijōn, *hwijōn), герм. *hwi«галасувати, іржати», хет. vijāi- «кричати», а також лат. vītulor «радісно кричу, торжествую», дат. vie, англ. [wicker] «іржати» та ін., що зводяться, очевидно, до іє. *uоі-;
елемент -sk-вважається давнім інхоативним суфіксом;

Kuľturnyj aborihen

                                 -ол- і -аг-

бідола́ха
Потебня (РФВ 1882 VII 70) розглядав як похідне утворення від основи бід- із суфіксами -ол- і -аг-;

Kuľturnyj aborihen

                                           ko-

коно́зити «корчити, морщити (в роботі); (безос.) морозити? судомити?»
псл. ko-noziti, похідне від *ko-noza, пов’язаного з дієсловом (pro-)nьziti, nizati, укр. низа́ти (пор. (за-)но́за, похідне того самого кореня й ступеня вокалізму) і утвореного від нього за допомогою словотворчого компонента ko- (пор. [ко-вертати] «повертати»);

Роман Роман2

Чи є префікс во- московицьким ?
Воз’єднання ? Чому не вз’їднання? Взйиднання ?

Ви про воз-? Авжеж, церковнослов’янщина

Kuľturnyj aborihen

                                -el- /ел/іл
чепе́ль «ніж з відламаним кінцем»
псл. čepelъ/če-pelь/čepela є похідним з суфіксом -el- від основи čep-/čap-, експресивної за своїм походженням і, очевидно, пов’язаної з дієсловом čapěti/čapati;

Kuľturnyj aborihen

                                            -із
рогі́з «Typha L.; [осока видовжена, Carex elongata L. Mak; очерет, Scirpus L. Mak]» (бот.)
псл. rogozъ;
загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з псл. rogъ «ріг, кут» за ознакою ребристості стебла (Vondrák I 630; Brückner 461);

Kuľturnyj aborihen

                                    -ено
rama
rèmeno
-ẽ
-ina
-o
rẽm-
Попри вкорінену певність у німецькім походженні слів на ram- у значенні бруси коло болони вікна, суть усе же підстави для обережнішого перегляду “німецької” верзиї.
 За ЕССМ та Wiktionary, попри “архаїчний” вид твару ramẽ/ramen-, давніший твар є таки ramo — з парадигматичним -o, не з -ẽ/-en-. Твари з парадигматичними: -a (rama), -o (ramo), поруч з -ẽ (ramẽ) можемо бачити вже й у давніх памятках

Kuľturnyj aborihen

                                   че-/ше-/ще-
щеко́взати «ковзатися»
споріднене з ко́взати;ще-, очевидно, експресивний префікс, аналогічний че-, ше-;

Kuľturnyj aborihen

                                  -од-а, -яга

псл. (j)agoda;
утворене за допомогою суфікса -od-a (пор. укр. лобода) від первісного *(j)aga «ягода», збереженого в південнослов’янських мовах у композиті цсл. винага «дикий виноград (лоза і її плід)», болг. виня́га, схв. вѝњага, слн. vinjága «тс.», що, однак, заперечують Садник і Айтцетмюллер (Sadn.–Aitz. HWb. 1, 12–13), вважаючи ці утворення похідними від вино (vino) із суфіксом -яга (-jaga);

אלישע פרוש

>                                      **-нд’-**

> хи́ндя «трясця»
> афективне утворення, очевидно, на основі дієслова хита́ти;
> до суфікса -нд’- пор. ри́ндя «свиня» від ри́ти
> **Зміна дієслова на іменник(?)**

U six slovax e, viedie, scorieye, * -yda he u ‹criuda› ( * krey-w-yd-a), ‹prauda› ( * prō-w-yd-a). U slovax ‹prauda, criuda› * -y- u * -yd- bie pogluinõto u * /w/, dauxi /ɑ͡w/ ta /ɪ͡w/. Ya gadaiõ oge /xɘ̞ndʲɑ/ e œd * ‹xuiniti› (v. SISM VIII 157: * xyniti), s.b. œd * xūn-yd-a → * /ˈxɘ̞nʲdɑ/, i dalie u /ˈxɘ̞nʲdʲɑ → ˈxɘ̞ndʲɑ/. Porœunayte tacõge mienõ * /ʲ/ u slovie /ɣ̞ulʲˈtʲaj/ œd * /ɣ̞ulʲˈtaj/ ← * goul-y-t-ay-os. Tó bui, tou e peréneseno meaccœsty /ʲ/ na dailchiy sõgolósen /d/ — * /ʲd/ → /dʲ/. U slovax ge ‹prauda, criuda› neyma perénosou meaccosti /ʲ/ na /d/ tomou cyto pœslie /w/ e * -y- yzniclo douge rano.

Kuľturnyj aborihen

                                           ти->р
рупний спосіб утворення з прикметника в йменник
пити — пир
дати — дар
жити — жир

Kuľturnyj aborihen

                                      Ст->жа
Рупний спосіб творення іменників з дієслова.
кла́сти-клажа
псл. klasti (‹*kladti) «класти»;
Красти-кража.

Є. Ковтуненко

То не /st/ (ст) переходить у /ʒ/ (ж), але /d/ з основи дієслова (клад-, крад-) переходить у /(d)ʒ/ ({д}ж) під впливом палаталізації. Такі слова як ‹клажа, кража›, а також, наприклад, і ‹сажа› мали праформу *kladja, *kradja, *sadja — з тим самим суфіксом, що й у словах ‹ловля, торговля, дача› — ‘-я’ (< *-ja). Згодом сполуки /*dj/ почали африкатизуватися (перетворюватися на африкати — “подвійні” приголосні, тобто приголосні з двома звуковима елементами) у /d͡ʒ/ (дж), а далі те /d͡ʒ/ в деяких говірках і позиціях “скоротилося” до /ʒ/ (ж).
Цей же суфікс у сполуках з іншими приголосними оснів дієслів давав різний результат.
Наприклад, у сполуках з губними він перетворювався на м’який /ʎ/ (ль) у таких словах, як-от: торговля (< *turgowja), годовля (*godowja), ловля (*lowja).

А /st/ у інфінитивах там виникло через “спрощення” сполук двох проривних приголосних /d/ та /t/.  Первісно інфінітив мали форму як *kladti, *kradti, але згодом спростилися до *klasti, *krasti вже в найдавнішу добу.

Треба так само пам’ятати, що іменників дії/результату дії зазвичай утворюють від чистої основи дієслова (клад-, крад-), тому в їх не видіти тої сполуки /st/, як у інфінітивах. Але від основи інфінітива, наприклад, утворюють іменників діячів — наприклад, з суфіксами -т-ель (в цих суфіксах -т- — це основа інфінітива), цю сполуку /st/ якраз і видно у слові волостель від дієслова *волости. 

אלישע פרוש

> Доповню ,що є слово цуразний 
Походить від слова «цуратися» (тобто уникати, відсторонюватися, сторонитися когось чи чогось).
«Цуразний» відповідно означає той, що цурається; відлюдькуватий, непривітний, такий, що тримається осторонь».

[t͡suraznɘ̞j] e, viedie, * /sʊraznɘ̞j/ * ‹sõraznuy›, œd * son- ta * raz- ( ← * orz-), iz /s/ → [t͡s] po govoriex. Porœunayte i u nizçie inchix slœu:

— ‹Sïa› ( * Anastasïa) /sɪja/ → [t͡sɪja] (Boucovina);

— ‹Silyo› ( *Vasily+o) /ˈsɪʎo/ → [ˈt͡sɪʎo] (Boucovina);

— ‹sitouxyca› /sɪ.ˈtuʃ.kɑ/ ( ← * ‘sito’) ‘sitco, sitçe, sitea’ → [t͡sɪˈtuʃkɐ];

— ‹smòcomy› /ˈsmɔkɔm/ → [ˈt͡smɔkɔm] ‘jadœbno’ (Bóycovina);

— ‹smouga› /ˈsmuɣ̞ɑ/ → [ˈt͡smuɣ̞ɑ] (Boucovina, Bóycovina), = [ˈʃmuɣ̞ɑ];

— ‹snaga› /ˈsnɑɣ̞ɑ/ → [ˈt͡snɑɣ̞ɑ] (Bóycovina);

— ‹socotiti› /sokoˈtɪtɪ/ ( * sok- ‘to watch, follow’) ‘to take care, watch’ → [t͡sokoˈtɪtɪ] (Boucovina);

— ‹sómpiely› /ˈsompi͡elʲ/ → [ˈt͡sompelʲ, ˈt͡sompilʲ] ‘icicle’ ← / = ‹sopiely› (Boucovina);

— sorócolab /sɔrokoˈlɑb/ → [ˌt͡sɔrkoˈlɑ(b)] ‘Delphinium’ (SIRM VI 264: ‹цоркола́›);

— ‹sourma› /ˈsurma/ → [ˈt͡surma] (SIRM VI 267: ‹цу́рма›);

— ‹souxuirniac› /suxɘ̞rˈɲak/ → [t͡suxɘ̞rˈɲak] ‘lichay na sosnie’ (SIRM VI 268: ‹цухирня́к› ← ‘soux’);

— ‹sõpaxemy› /ˈsʊpɑʃəm/ → [ˈt͡sʊpɑʃəm] ‘siloiõ, silyma’ (Boucovina);

— ‹svayca› /ˈsβ̞ɑjkɑ/ → [ˈt͡sβ̞ɑjkɑ] (SIRM VI 229: ‹цва́йка›; Bóycovina);

— ‹svid› /sʋɪd/ ‘svid, svidina cruviana, dèren cervenuy, Thelyczania sanguinea’ → [t͡sʋɪd] (Boucovina).