Від діялектизму r2u.org.ua: вім та довершивши його гиншими відмінами за зразком однакового за будовою слова - «їсти», отже, матимемо такі відміни:
1) Теперішній час (Що роблю?): Я вім; Ми вімо; Ти віси; Ви вісте; Він/Вона/Воно вість; Вони відять;
2) Майбутній час (Що робитиму?): Я вістиму; Ми вістимемо; Ти вістимеш; Ви вістимете; Він/Вона/Воно вістиме; Вони вістимуть;
3) Минулий час (Що робив?): Я вів; Ми віли; Ти вів; Ви віли; Він вів; Вона віла; Воно віло; Вони віли.
4) Спонукальна до дії відміна: Віжмо!
Особисто я точно вживатиму це слово у своїй писемній творчості, як поета та письменника. З друзями вже домовився се слово вживати щонайменше задля тайнопису (шифрування) серед инших людей. Але чому би це слово не зробити загальновідомим синонімом? Воно, до речі, є в багатьох слов'янських мовах, як загальновживане та й до того ж так само скрізь однаково відмінюється за зразком слова «їсти»
"На вилучення"
Не вобовйазково відразу писати "на вилучення". Були би добри синоними – можно би було зоставити.
"Для чого це додавати?"
Тут написано є для чого. Але, гадаю, дани тут "синоними" мають иншї тями, тому, мабуть-таки, потрїбно додати в Чистилишче.
Треба ще підрозділ на сайті для синонімів видно. І заодно ще перекладних словників
знати – когось/щось, відати – істину, зміст, глибину речей!
приклад (я відаю, що таке справжня дружба) або (відаю сенс цих слів)
мусимо повернути це слово у масовий ужиток, то поняття мають білоруська, польска, словацька, чеська мови, а наша мова, як московитська, забува старі мовні традиції, навіть Шевченко уживав це слово у творах!