З досвіду завчасно знаю, що переважні більшості байдуже на мої слова. Але я вважаю, що повинен зробити хоча б умовнісну спробу. (Я навіть знаю, хто що напише у відповідь). Хоча я знову кажу: це не “проти когось”, а “проти чогось” “заради чогось”.
Я вважаю, що було б непогано додати кілька правил, які допомогли б утілювати задум і позбутися деяких недоліків.
Хочу написати кілька правил, які, на мою думку, хоч і не якісь необхідні, але досить суттєві. І закликав би їх додержуватися.
- Пояснення Української через Українську. Майже повсякчас наша Мова самодостатня. Словотвір – розробка для сприянню Української-таки Мови. Тому закликаю пояснювати всі слова, і наші, і чужі, їх значення, відтінки й різницю значень, через Українську, так, ніби ніхто не знає ніякої іншої мови. Причини: 1. Особисто для мене це просто глум і безглуздя, коли на сайті для “виручення” й розвитку Української Мови значення й різницю значень слів Української-таки Мови пояснюють через чужу мову (англійську, латинську тощо); 2. Не всі, я вважаю, достатньо знають хоч би й англійську, щоб розуміти всі значення, відтінки значень і різницю слововжитку.
- Обговорення перекладу – під відповідним перекладом (так, я знаю, що я сам багато разів порушував це неписане правило. Тут мова не про порушників, а про порушення). Тобто якщо учасник А додає переклад, він або може бути відповідним, або не може бути відповідним. І доводити можливість/неможливість перекладу слід “по суті”. Тобто умовний учасник Б має, якщо вважає переклад учасника А невідповідним, доводити це на підставі інших слів, утворених раніше (не на Словотворі) , словників, посилань на довідники, мовознавчі роботи, незалежно від інших перекладів учасника А. Учасник А так само повинен доводити відповідність свого перекладу без зайвих посилань на інші переклади користувача Б, на основі справжніх доказів. Авжеж, можуть бути виняткові випадки, і тоді, наводячи переклад іншого користувача як доказ, краще про той, інший, переклад написати під ним, іншим, а потім дати посилання. Має обговорюватися переклад, а не особи, діяльність учасників.
- І це я вже писав, і це було знехтувано. Пояснення. Як я не раз казав, “мінусик” без пояснення – тільки засмічення потоку “останніх подій”. Будь-яке наукове (абло хоч близьке до нього) обговорення, суперечка має бути висуванням доказів і спротидоказів. Якщо учасник Б вважає, що переклад учасника А невідповідний, він (учасник Б), висловлюючи незгоду, має дати докази, щоб, у разі неправоти учасника Б учасник А зміг заперечити його(учасника Б) докази. А інакше що заперечувати, якщо доказів просто немає? Наприклад: “не відповідає значенню” (і непогано б указати: (чуже слово) значить (це), а (поданий переклад) значить (інше)), “невластиве звукосполучення” (і вказати його), “неможливий словотвір” (і вказати, що саме, на думку відписника, неможливе), “надто говіркове”, “(теж) перейняте”, “застаріле/відмерле(значення)”.
- Смайлики мають уживатися тільки як доповнення до пояснення, наведення доказів, висловлення думки щонайменше, повідомлення не повинне складатися переважно або й тільки зі смайликів (ба більше, особисто я вважаю, що якщо їх просто заборонити, то Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще).
- Відповідати на все по суті, на поданий переклад, подані твердження.
Прошу відповідати на мої пропозиції по суті за наведеними вище правилами
З досвіду завчасно знаю, що переважні більшості байдуже на мої слова. Але я вважаю, що повинен зробити хоча б умовнісну спробу. (Я навіть знаю, хто що напише у відповідь). Хоча я знову кажу: це не “проти когось”, а “проти чогось” “заради чогось”.
Я вважаю, що було б непогано додати кілька правил, які допомогли б утілювати задум і позбутися деяких недоліків.
Хочу написати кілька правил, які, на мою думку, хоч і не якісь необхідні, але досить суттєві. І закликав би їх додержуватися.
- Пояснення Української через Українську. Майже повсякчас наша Мова самодостатня. Словотвір – розробка для сприянню Української-таки Мови. Тому закликаю пояснювати всі слова, і наші, і чужі, їх значення, відтінки й різницю значень, через Українську, так, ніби ніхто не знає ніякої іншої мови. Причини: 1. Особисто для мене це просто глум і безглуздя, коли на сайті для “виручення” й розвитку Української Мови значення й різницю значень слів Української-таки Мови пояснюють через чужу мову (англійську, латинську тощо); 2. Не всі, я вважаю, достатньо знають хоч би й англійську, щоб розуміти всі значення, відтінки значень і різницю слововжитку.
- Обговорення перекладу – під відповідним перекладом (так, я знаю, що я сам багато разів порушував це неписане правило. Тут мова не про порушників, а про порушення). Тобто якщо учасник А додає переклад, він або може бути відповідним, або не може бути відповідним. І доводити можливість/неможливість перекладу слід “по суті”. Тобто умовний учасник Б має, якщо вважає переклад учасника А невідповідним, доводити це на підставі інших слів, утворених раніше (не на Словотворі) , словників, посилань на довідники, мовознавчі роботи, незалежно від інших перекладів учасника А. Учасник А так само повинен доводити відповідність свого перекладу без зайвих посилань на інші переклади користувача Б, на основі справжніх доказів. Авжеж, можуть бути виняткові випадки, і тоді, наводячи переклад іншого користувача як доказ, краще про той, інший, переклад написати під ним, іншим, а потім дати посилання. Має обговорюватися переклад, а не особи, діяльність учасників.
- І це я вже писав, і це було знехтувано. Пояснення. Як я не раз казав, “мінусик” без пояснення – тільки засмічення потоку “останніх подій”. Будь-яке наукове (абло хоч близьке до нього) обговорення, суперечка має бути висуванням доказів і спротидоказів. Якщо учасник Б вважає, що переклад учасника А невідповідний, він (учасник Б), висловлюючи незгоду, має дати докази, щоб, у разі неправоти учасника Б учасник А зміг заперечити його(учасника Б) докази. А інакше що заперечувати, якщо доказів просто немає? Наприклад: “не відповідає значенню” (і непогано б указати: (чуже слово) значить (це), а (поданий переклад) значить (інше)), “невластиве звукосполучення” (і вказати його), “неможливий словотвір” (і вказати, що саме, на думку відписника, неможливе), “надто говіркове”, “(теж) перейняте”, “застаріле/відмерле(значення)”.
- Смайлики мають уживатися тільки як доповнення до пояснення, наведення доказів, висловлення думки щонайменше, повідомлення не повинне складатися переважно або й тільки зі смайликів (ба більше, особисто я вважаю, що якщо їх просто заборонити, то Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще).
- Відповідати на все по суті, на поданий переклад, подані твердження.
Прошу відповідати на мої пропозиції по суті за наведеними вище правилами
О, д. Роман вже правила придумав і вимагає їх від инших 🙄🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️
Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще — Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане кращИм.
У Вас в голові москвинська мова, москвинський синтаксис, тому й такі помилки.
Не смайлики, а пички. Іноді вони красномовніші за будь-які слова 🤷♂️
Хто як хоче, так і висловлює свою думку щодо будь-якого слова. Він/вона не зобов’язаний пояснювати, чому поставив мінус чи вліпив якусь пичку 😄
