З досвіду завчасно знаю, що переважні більшості байдуже на мої слова. Але я вважаю, що повинен зробити хоча б умовнісну спробу. (Я навіть знаю, хто що напише у відповідь). Хоча я знову кажу: це не “проти когось”, а “проти чогось” “заради чогось”.
Я вважаю, що було б непогано додати кілька правил, які допомогли б утілювати задум і позбутися деяких недоліків.
Хочу написати кілька правил, які, на мою думку, хоч і не якісь необхідні, але досить суттєві. І закликав би їх додержуватися.
- Пояснення Української через Українську. Майже повсякчас наша Мова самодостатня. Словотвір – розробка для сприянню Української-таки Мови. Тому закликаю пояснювати всі слова, і наші, і чужі, їх значення, відтінки й різницю значень, через Українську, так, ніби ніхто не знає ніякої іншої мови. Причини: 1. Особисто для мене це просто глум і безглуздя, коли на сайті для “виручення” й розвитку Української Мови значення й різницю значень слів Української-таки Мови пояснюють через чужу мову (англійську, латинську тощо); 2. Не всі, я вважаю, достатньо знають хоч би й англійську, щоб розуміти всі значення, відтінки значень і різницю слововжитку.
- Обговорення перекладу – під відповідним перекладом (так, я знаю, що я сам багато разів порушував це неписане правило. Тут мова не про порушників, а про порушення). Тобто якщо учасник А додає переклад, він або може бути відповідним, або не може бути відповідним. І доводити можливість/неможливість перекладу слід “по суті”. Тобто умовний учасник Б має, якщо вважає переклад учасника А невідповідним, доводити це на підставі інших слів, утворених раніше (не на Словотворі) , словників, посилань на довідники, мовознавчі роботи, незалежно від інших перекладів учасника А. Учасник А так само повинен доводити відповідність свого перекладу без зайвих посилань на інші переклади користувача Б, на основі справжніх доказів. Авжеж, можуть бути виняткові випадки, і тоді, наводячи переклад іншого користувача як доказ, краще про той, інший, переклад написати під ним, іншим, а потім дати посилання. Має обговорюватися переклад, а не особи, діяльність учасників.
- І це я вже писав, і це було знехтувано. Пояснення. Як я не раз казав, “мінусик” без пояснення – тільки засмічення потоку “останніх подій”. Будь-яке наукове (абло хоч близьке до нього) обговорення, суперечка має бути висуванням доказів і спротидоказів. Якщо учасник Б вважає, що переклад учасника А невідповідний, він (учасник Б), висловлюючи незгоду, має дати докази, щоб, у разі неправоти учасника Б учасник А зміг заперечити його(учасника Б) докази. А інакше що заперечувати, якщо доказів просто немає? Наприклад: “не відповідає значенню” (і непогано б указати: (чуже слово) значить (це), а (поданий переклад) значить (інше)), “невластиве звукосполучення” (і вказати його), “неможливий словотвір” (і вказати, що саме, на думку відписника, неможливе), “надто говіркове”, “(теж) перейняте”, “застаріле/відмерле(значення)”.
- Смайлики мають уживатися тільки як доповнення до пояснення, наведення доказів, висловлення думки щонайменше, повідомлення не повинне складатися переважно або й тільки зі смайликів (ба більше, особисто я вважаю, що якщо їх просто заборонити, то Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще).
- Відповідати на все по суті, на поданий переклад, подані твердження.
Прошу відповідати на мої пропозиції по суті за наведеними вище правилами
З досвіду завчасно знаю, що переважні більшості байдуже на мої слова. Але я вважаю, що повинен зробити хоча б умовнісну спробу. (Я навіть знаю, хто що напише у відповідь). Хоча я знову кажу: це не “проти когось”, а “проти чогось” “заради чогось”.
Я вважаю, що було б непогано додати кілька правил, які допомогли б утілювати задум і позбутися деяких недоліків.
Хочу написати кілька правил, які, на мою думку, хоч і не якісь необхідні, але досить суттєві. І закликав би їх додержуватися.
- Пояснення Української через Українську. Майже повсякчас наша Мова самодостатня. Словотвір – розробка для сприянню Української-таки Мови. Тому закликаю пояснювати всі слова, і наші, і чужі, їх значення, відтінки й різницю значень, через Українську, так, ніби ніхто не знає ніякої іншої мови. Причини: 1. Особисто для мене це просто глум і безглуздя, коли на сайті для “виручення” й розвитку Української Мови значення й різницю значень слів Української-таки Мови пояснюють через чужу мову (англійську, латинську тощо); 2. Не всі, я вважаю, достатньо знають хоч би й англійську, щоб розуміти всі значення, відтінки значень і різницю слововжитку.
- Обговорення перекладу – під відповідним перекладом (так, я знаю, що я сам багато разів порушував це неписане правило. Тут мова не про порушників, а про порушення). Тобто якщо учасник А додає переклад, він або може бути відповідним, або не може бути відповідним. І доводити можливість/неможливість перекладу слід “по суті”. Тобто умовний учасник Б має, якщо вважає переклад учасника А невідповідним, доводити це на підставі інших слів, утворених раніше (не на Словотворі) , словників, посилань на довідники, мовознавчі роботи, незалежно від інших перекладів учасника А. Учасник А так само повинен доводити відповідність свого перекладу без зайвих посилань на інші переклади користувача Б, на основі справжніх доказів. Авжеж, можуть бути виняткові випадки, і тоді, наводячи переклад іншого користувача як доказ, краще про той, інший, переклад написати під ним, іншим, а потім дати посилання. Має обговорюватися переклад, а не особи, діяльність учасників.
- І це я вже писав, і це було знехтувано. Пояснення. Як я не раз казав, “мінусик” без пояснення – тільки засмічення потоку “останніх подій”. Будь-яке наукове (абло хоч близьке до нього) обговорення, суперечка має бути висуванням доказів і спротидоказів. Якщо учасник Б вважає, що переклад учасника А невідповідний, він (учасник Б), висловлюючи незгоду, має дати докази, щоб, у разі неправоти учасника Б учасник А зміг заперечити його(учасника Б) докази. А інакше що заперечувати, якщо доказів просто немає? Наприклад: “не відповідає значенню” (і непогано б указати: (чуже слово) значить (це), а (поданий переклад) значить (інше)), “невластиве звукосполучення” (і вказати його), “неможливий словотвір” (і вказати, що саме, на думку відписника, неможливе), “надто говіркове”, “(теж) перейняте”, “застаріле/відмерле(значення)”.
- Смайлики мають уживатися тільки як доповнення до пояснення, наведення доказів, висловлення думки щонайменше, повідомлення не повинне складатися переважно або й тільки зі смайликів (ба більше, особисто я вважаю, що якщо їх просто заборонити, то Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще).
- Відповідати на все по суті, на поданий переклад, подані твердження.
Прошу відповідати на мої пропозиції по суті за наведеними вище правилами
О, д. Роман вже правила придумав і вимагає їх від инших 🙄🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️
Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане краще — Словотвір нічого не втратить, а навпаки, стане кращИм.
У Вас в голові москвинська мова, москвинський синтаксис, тому й такі помилки.
Не смайлики, а пички. Іноді вони красномовніші за будь-які слова 🤷♂️
Хто як хоче, так і висловлює свою думку щодо будь-якого слова. Він/вона не зобов’язаний пояснювати, чому поставив мінус чи вліпив якусь пичку 😄
Годні правила, підтримую.
Можливо реакції на відповіді (хоча б 👍 або 👎) могли б частково вирішити проблему з мінусами — потрібно щоб хтось написав довід, тоді інші можуть підтримати або ні.
І можливо обмеження мінімальної довжини відповіді могло б частково вирішити цю проблему — наприклад хоча б 10 символів.
> Годні правила, підтримую.
>
> Можливо реакції на відповіді (хоча б 👍 або 👎) могли б частково вирішити проблему з мінусами — потрібно щоб хтось написав довід, тоді інші можуть підтримати або ні.
>
> І можливо обмеження мінімальної довжини відповіді могло б частково вирішити цю проблему — наприклад хоча б 10 символів.
Спасибі, добродію Леве.
Щодо п. 4: час від часу з’являються й такі повідомлення: https://slovotvir.org.ua/words/hroshi#t55013. Цитую повністю: “😁🙈”.
Біда не в самих смайликах, а в зловживанні. Я думаю, що якщо користувач може висловити свою думку тільки словами, без смайликів, то вони йому найчастіше й не треба, а якщо не може (або нічого висловлювати), то чи треба таке повідомлення Словотвору? І, якщо їх ужито для висловлення почуттів, чи потрібно на Словотворі, спільноті для серйозного діла, висловлювати аж такі особисті почуття, для яких не вистачає слів і розділових знаків?
Якщо вже про особисте, то мені здається, що вони своєю цвітастістю на білому тлі серед темних букв відривають увагу.
Мені подобається Ваша думка про можливість голосування за/проти відгуку й обов’язовість хоча б короткого пояснення.
Якщо впадати в крайнощі, то особи́сто(_) я вважаю, що Словотвір небагато втратить, якщо їх просто прибрати: 1) ними користується явна меншість користувачів; 2) на мою думку, серед повідомлень, що їх містять, завеликувата частка зловживань; 3) зазвичай нічого суттєвого, важливого, такого, що має значення, вони не додають, а тільки відривають увагу.
