"Ха́рити"

26 листопада 2024
Anton Bliznjuk

У Львові люди, і я також, кажуть “харити” в значенні “дратувати, бісити, докучати”. Але в ЕСУМ-і, Грінченка та Желехівського схожого значення в того слова не знайшов, там дається “чистити”. Також кажуть “харитися” як “дратуватися”, “вихарити” - “роздратувати”, “захарити” та їнші.

Ось тут ( https://slovnyk.me/dict/slang/харити ) в словнику жаргонної лексики дається значення “здійснювати статевий акт з кимсь”. А нижче в “Словнику сучасного українського сленгу” на тій сторінці таки дається таке значення - “стан небажання чимось займатись”, “погане самопочуття” та “набридати”.

На “slangzone.net” є “харитись” ( https://www.slangzone.net/word/Харитись ) та “вихарити” ( https://www.slangzone.net/word/вихарити ) з такими значеннями.

На Вікісловнику дано “харитися” в тямі “здійснювати статевий акт з кимось” із поміткою, шо воно застаріле. Посилається на книжку “Українська мова без табу”. Там же й дано походження, ніби від ромського (циганського) “xar” - “прутень”. Коли дійсно так, то, видно, так воно від того значення й розвинулося, схоже до “їб*ти”, “заїб*ти” в значенні “дратувати, докучати”.
https://imgur.com/a/PVyXbX9

Створив взагалі цю сторінку, бо мав питання про походження та згадки в словниках, але поки робив цей допис, то сам знайшов відповіді. Але хочу спитати тоді, чи чули ви це слово десь в Україні й де саме. Мені самому значення “здійснювати статевий акт” зустрічається вперше, а саме слово “харити” у Львові не сприймається геть непристойно, його можна почути навіть від дітей. І як до цього слова ставитеся, як воно вам звучить. Особисто це слово дуже люблю, хай навіть має чужий корінь, про мене ромських слів у нас досить мало, а значення таке особливе для нашої мови.

Василь Кривоніс

Так кажуть не тільки у Львові, бо на Наддніпрянщині чув. Це від значення чистити → скребти → дратувати.

אלישע פרוש

Так кажуть не тільки у Львові, бо на Наддніпрянщині чув. Це від значення чистити → скребти → дратувати.

Œdriexyno néimoviernuy napream ròzvitcou znaceigna. Team ‘cistiti’ e œdvoloca otge ne mogé bouti perviesen. Na opacui, team ‘cistiti’ e utorinen proti teama ‘screbti’. Ya, osobisto, team ‘drociti, couciti, scouliti’ ou slova ‹xariti› ne znaiõ — na Zacarpattie tó znacity ‘cistiti (p.n., xatõ, u xatie)’, u tœmy, i team ‘drociti, couciti, scouliti’ e dóugen bouti utorinen proti teamovi ‘screbti’. Dieya ‘screbti’ e matieuna (material), tomou dóugyna e bouti perviesna. Yac /x/ u naslovie (Anlaut) u slovianscuix móuvax e œd *ks, a *ks u naslovie e, he pràvilo ci ceasto, vuistõpaié mitie (as alternation) iz *sk, to ‹xar-› (*ksar- ← *ksōr- ← *ksor- : *kser-) e viedie rœznovid corene *sker- ‘riezati ( → screbti)’, por. ‹sciriti› ( *skeyr-) ‘to grin’ (v. SIRM VI 510, perviesno *‘proriezati zõbui’ ← *proriezati ousta cazjõtchi zõbui’), ta ‹scorina› *‘riez, yn œdriezan cõs’.