нвн. ímber, íngwer «имбир» (свн. ingewër, ingebër, imbër, двн. gingiber(o)) походить від сгр. ζιγγίβερις «т.с.», яке зводиться до пракрит. singabera, дінд. śgavēram «свіжий имбир», початково – «рогоподібний» (за формою кореня одного з видів рослини), утвореного із śgam «ріг» і veram «тіло, форма»
Будь ласка, виправте на належне "Імбир", яке Ви не подали й в одміни написання!