Інстанція — кожна з послідовних ланок, ступенів у системі підпорядкованих один одному державних органів управління, суду, а також партійних, профспілкових та ін. організацій.
Приклад вживання
Моя справа перейшла всі інстанції (Київ)
Сім літ тягнувся наш процес [проти пана].. Вже в яких-то ми судах, у яких інстанціях не бували! (Іван Франко, II, 1950, 49).
Походження
лат. īnstantia «безпосередня близькість; наполегливість» пов’язане з дієсловом īnsto «стою (знаходжуся) поблизу; наполягаю», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова sto «стою», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
Приклади в інших мовах
р. болг. инста́нция, бр. інста́нцыя, п. instancja, ч. instance, слц. inštancia, вл. instanca, м. инстанција, схв. инстàнција, слн. instánca;
Стале в укр. мові.