Квартира́нт — той, хто на певних умовах тимчасово наймає житлове приміщення.
Приклад вживання
З початком бойових дій квартиранти виїхали до Польщі.
Походження
через російське і через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нім. Quartíer (ст. quatier) «четверта частина; фаза місяця; міра рідини; міський квартал; військовий табір; помешкання»
r2u.org.ua: Насельник
Той, хто наймає у кого-небудь квартиру; квартирант.
+