1. Основна одиниця морфологийи є слово, але в аспекті граматичного строю, особливостей змїніння й творіння, вираження волостивих слову граматичних значень.

2. У загальній морфології вивчають сукупність морфологічних засобів вираження граматичного значення, типи морфологічних одиниць, категорій та їхніх взаємовідношень.(з наук.л.)

3. Рік пішов у нього на стилістику, пів року – на новий синтаксис, місяців, може, зо два забрали лексика з морфологією, а фонетика, хоч як дивно, зжерла решту зими. (В. Діброва).

од дав.-гр. μορφή — «твар» («форма») + λογία — «слово», «вчення»

Етимологічний словник української мови:

слн. morfologíja;

запозичення з німецької мови;

нім. Morphologíe утворено Й. В. Гете (1817) з основ слів гр. μορφή «форма» і λόγος «вчення» за зразком таких назв, як біоло́гія (нім. Biologíe), теоло́гія (Theologíe) та ін;

р. болг. морфоло́гия, бр. морфало́гія, п. morfologia, ч. morfologie, слц. morfológia, вл. morfologija, м. морфологија, схв. морфолòгија.

кит. 词法学 [Cí fǎxué

]

кор. 형태론 (←кит. 形態論 [Xíngtài lùn] "modalism")

яп. けいたいろん (←кит. 形態論 [Xíngtài lùn] "modalism")