1.
a)
<[y] це алофон /і/?>

Ni, [y] e odin iz gòlôunuix zuõcwf phonemata /y/, porõcy [ʏ], [ʉ], [ʊ], [ʷi͡β̞], [i͡β̞], [ɥ͡i], [ɥ͡iʷ]. Uimóuva zu [i] e menxymi nebagéna.

b)
Ніколи не думав, шо така голосна присутня в українській мові.>

To zuõc e u carpatscuix gofwrcax, pocõtscuix, boucovinscuix, nadsanscuix; ceul eimy to zuõc i daleko na usxwd.

2.
<чому "устійченнЄ", а не й "устійченнЯ"?>

<Є> ta <Я> 'ste pismeni. Pro cyto za zuõcui móuvite Ui?

Дякую за пояснення. Шодо другого, то я не певен який саме там звук, я не дуже розбираюся в цьому. Але маю якраз на увазі те, як більшість (залучно зі мною) вимовляють "-ння". Невже там дійсно [ɜ]? Мені здається, шо той звук більш задній і нижчий. Шось ближче до [ɐ], якшо не він сам. Та ж є, напевно, причина, чому слова зі західних говірок з тим суфіксом часто записували як "...ннє", чи "...нє", а не "...ння".

<Невже там дійсно [ɜ]>

Ne [ɜ], a /ɜ/. Tô e zuõc meidyu [ɛ] ta [a, ɐ, æ], pwd nagòlosomy mogeity bouti [æ]; po gofwrcax mogeity bouti i [ɛ], i [e]. To-b'-to /ɜ/ tacui e blizke i do [a, ɐ, æ], ale [a, ɑ] u cepeni <-ïe> (znanïe, zeilïe, stroupïe tocyto) tacui ne e; u uimóuvé [a] e vidéti upluiv pisyma cèrêz <я>, xuibno tóucouanoho he [j+a].

Mogete slouxati to zuõc tou:
https://www.internationalphoneticassociation.org/IPAcharts/inter_chart_2018/IPA_2018.html — tam e cœtuiri rwznui uimóuvui.
___
Yé pisiõ <e> u <-ïe>, roussca bo tou znaie i uimóuvõ zu [ɜ] (to-b'-to blizko do [ɐ]), [ˈæ], ale i [ɛ], i [e].

Кажете, шо вимова "а" у словах зі суфіксом "-ення/-іння/-ання/" як [a], чи [ɑ] існує, але є хибною?

Tac, coli <-ння (-ття, лля, -сся, -ззя ...)> e <-ïe>, ale vérna, coli <-ння (-ття, лля, -сся, -ззя ...)> e <-ïa> — u mnoginé imênna padou sèrêdnya rodou (<bratïa>) ci odininé rodova padou sèrêdnya rodou (<zeilïa> — cœho?, proti <zeilïe> — cyto?) ci u odininé imênna padou geinsca ta mõgysca rodou (<sémïa, sõdïa, süinïa, Ilïa>).

Зрозуміло. Сумно. Дякую.

Imõ sõmnévui do <iz-ne->.