Якось чула, що "швидко" стосується інтенсивності руху, а "скоро" - часу (здебільшого). Тому коли мова йде за асап, то можливо краще вживати слово "скоро", "якнайскоріше". Бо як заступити асап словом "швидко" у наведеному приклдаді "цю фічу треба імплементувати асап", то тоді значення зміниться. Тобто, сама імплементація має пройти швидко, а не якомога раніше.
Для такого розділення значень підстав нема. Це хтось дуже вузькі визначення тим словам дав. Чомусь. Обидва слова є синонімами, а те, як їх хтось уживає й у яких контекстах уже залежить від окремої людини.
http://litmisto.org.ua/?p=21278
Можливо, "швидко" й "скоро" у дорадянський час вживалися трохи по-різному, як зазначається у посиланні, але за радянської русифікаціі слова почали мішатися і зближуватися до російської. Адже російською скорость чомусь не скорість, а швидкість.
Дякую за джерело. Уже з перших рядків читаю: "Проте останнім часом у мовній практиці норми стилістичного вживання обох прислівників починають викристалізовуватися в...". Автор дає своє, суб'єктивне товкування значень слів і розмежовує їх у вжитку. І хоч вони (автор) дійсно наводять приклади, та є й інші приклади, де ті ж слова виступають у суміжних тямах. Я проти штучного звуження значень слів.
У того ж Гончара, котрого автор дає в приклад, є й ось (узято з СУМ-11 
sum.in.ua: shvydkyj ):
"З тієї хвилини, безмірно радіючи швидкому синовому одужанню..." ("швидкий" ужито для пояснення короткого проміжку часу в одужанні сина).
Нема сумнівів, шо кожен мовець трішки по-різному вживатиме ці два слова, бо така є природа синонімів. Коли в мові є два рівнозначні слова, то мовці наділяють їм окремі барви, відтінки. Коли ж ні, то, зазвичай, вони викидають одне зі слів узагалі. Між тямами "моторний, спритний, жвавий, рухливий" та "який здійснюється/виконується в короткий час" різниця є, та не дуже велика. Той, хто багато рухається майже завжди робить це також із поспіхом, квапливо, скоро.
В англійській мові з якої взяли асап є два слова, soon і quickly. Перше - вийнятково про час, друге - про рух. Вираз з якого походить асап містить перше слово, завдяки цьому він чіткий. As soon as possible. Зверніть увагу ще раз на приклад наведений додавачем: цю фічу треба імплементувати асап. Якщо вживати "якомога швидше" як переклад, то про що тоді мова? Про швидкий процес імплементування чи про імплементування за першої ж нагоди але не обов'язково щоб воно було швидким? Бо імплементування бувають як одногодинні, так і цілодобові. Я вважаю що чіткість вислову важливіша за синонімічне розмаїття якогось одного значення. Краще втратити "скоро" як синонім до "швидко", зате здобути ясність. А щодо штучности, то ще раз, виглядає що до революції це розмежування якраз і було (з вийнятками), яка тут штучність. А шодо прикладу який ви навели, то в словнику (на 3-му місці) наводиться це значення "швидкий" ось як: Який повинен з'явитися, відбутися, статися через короткий проміжок часу. Якщо подивитись на прислівник "швидко", то є схоже значення з прикладом: От уже швидко й до села, де була волость (Панас Мирний, I, 1954, 94). До речі цей приклад, один-єдиний, подано після 16-ти прикладів до значення про швидкий рух (16-ти!). Так ось, зауважте що тут йдеться про подію яка ПОВИННА статись, будь-що, неминуче. А асап про те, що треба вчинити, але ще не визначено коли саме і чи буде.
Guilil buimy gleanõti teaclui uirazui u rœuznax móuvax na Wiktionary, tou (pœd Translations): https://en.m.wiktionary.org/wiki/as_soon_as_possible?searchToken=amlhi7ncfyz205uwsm47b4z1y
Tam mogemo vidéti oge u rœuznax móuvax e tõ muisly pèredano: 1) i slovami so znacomy "süidco u késé = scoro, naglo, borzo", i slovami so znacomy "süidco u rouxé = prõdco, süidco, xõtco", 2) i rœuznoiõ cœulkœustïõ slœu, na pr., odinomy slovomy u suédscé: ‹snarast› ci ‹heti› u soumscé, 3) i crœumy slœu so znacomy "süidco, xõtco, prõdco, borzo, scoro, naglo" i inxyami slovami, na pr. "yaco peruo" u isl. ‹sem fyrst› ti lat. ‹quam primum› ci "cyto nayranéixe" u cex. ‹co nejdříve›.
Дякую за коментар. На жаль, цього разу не можу зрозуміти що ви написали.
Щодо посилання на англомовне пояснення про асап, то ви мені нагадали що цей вираз і в англомовному середовищі має недобру репутацію. Неточну. Хтось це тлумачить "як вам трапиться перша нагода", а хтось тлумачить "прискорте ту першу нагоду". Я завжди це розуміла як "треба якомога скоріше", але не "геть все кидай і роби" ( хоча є і такі тлумачення) .
Тобто ви теж не розумієте цих "проклятих текстів"? Лмао, я думау це щось із сайтом
Ne dóugo i yasno, ta ne teacneity — ‹na uceora› bui znacilo "ouge bé na késé, ouge boulo e na késé ≈ ouge e pozdo", a ‹as soon as possible› znacity "isce e kés, ta e déti ne gayeatyi késou".
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ума́х, нар. Вмигъ, быстро. Нарядилась вмах. Котл. Ен. VI. 81
Що ще вигадувати? 🙄🤔
Мені теж більше подобається 😉
Етимологічно походить від "мить" ("момент", "секунда"), тому про рух складно казати, на мою думку.
Можливо не найкращий варіант, бо його також можна вживати на позначення раннього ранку. Тобто, о 6-й ранку, а не о 9-й.
Як тільки так зразу!
«Як тільки, так зразу, – у франківській мерії обіцяють залатати дороги до кінця травня.»
<глузування>
+
В маминому селі вживали "хутко". Забуте слово. Хоча, може воно теж не дуже сюди підходить, бо можливо більше стосується швидкого руху а не плину часу.
Оскільки проект називається Словотвір, то пословотворю трохи. :) асап утворений з перших літер виразу as soon as possible, що має наш відповідник "якомога скоріше", першими літерами "яс". Але мені здається що такий вжиток як "треба імплементувати яс" - стилістично це не дуже пасує українській. Тому робимо з яс прислівник. В нас є прислівники терміново та негайно, але вони відтворюють більш високу ступінь нагальности, власне, їх англійський відповідник - це urgent, тобто кидай все і біжи роби. А асап - ближче до "за першої ж нагоди". Ясово.
Ігор Свєшников зазначає, що в околицях Кременця на Волині слово прижь збереглось на означення прискореної дії.
Німчук його тлумачить як не дописану дієслівну форму прижьноу, тобто «прижену (швидко прибуду)» або що приже — старослов’янський прислівник пріждє з живомовною заміною жд на ж і з переходом ѣ в і, у формі прижє він часто виступає в Євсевієвому євангелії 1283 р.
Наявне в берестяній грамоті зі Звенигорода
https://zbruc.eu/node/106614
+
Правда. В мові львівських програмників такі речі часто чув і бачив на письмі.
Так то програмісти. Добре, що вони взагалі україньску десь користають замість галузевої балачки... Хе-хе! Це як "пліє" замість "присіли" в балеті. Подані переклади загальновживані.
<В розмовній мові рідко, але чув; а от на писмі>
"as soon as possible" e uiraz pèrêd usémy u délové móuvé, tomou ròzmóuvnœusty tou slouxity naimenxe.
Вмить — коротке, зрозуміле, влучне
Або вмах
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ума́х, нар. Вмигъ, быстро. Нарядилась вмах. Котл. Ен. VI. 81
Vasye ‹u meity› ci ‹u max› e radxe "momentarily, in a trice" i mogeity znaciti: a) oge sama déya truaieity douge còrôtco, i b) "tou ge", "taco i" — nicotrê ne e "as soon as possible". Crœumy toho e tô dlya délovui móuvui grõbo.
якнайшвидше
о, гарно!
Зараз прибіжить Івкрив і скаже, що це ярмудсько-комсомольський словотвір 😜🙈
—
Калька