А як можна визначити, що це не, наприклад, гелофіти чи гідрофіти? Адже там теж бруньки знаходяться низько 🤔🧐
Що випливає з назви:
"степорості" -- ті, що ростуть у степу;
"лукорості" -- ті, що ростуть у багні;
"багнорості" -- ті, що ростуть у багні.
І з назви випливає, вкотре кажу, умови СЕРЕДОВИЩА, МІСЦЕ росту, а не ОЗНАКА самої ІСТОТИ.
"Низькобрунькові" -- ті, у яких бруньки низько:
1) ідеться сливе точно про рослини (із Ваших назв це теж видно);
2) ознака поділу -- БРУНЬКИ (які і є основою поділу Раункієра);
3) це ті рослини, у яких бруньки низько.
Порівняймо запитання:
Ваше: "Наскільки низько? Як можна визначити з цієї назви?". Що означає це запитання? Означає, що з назви зрозуміло: що це рослина; що основа розподілу рослин -- бруньки; що бруньки розміщені низько. "Наскільки низько" -- запитання досить вузьке. "Низькобруньці" -- досить очевидне позначення, бо має вказане значення не тільки тому, що його надав йому я, а й тому, що це значення очевидне із самого слова, морфем, словотвору: "низькобруньці" -- "низькі бруньки".
Мої, наприклад: "степорості": морфеми й словотвір вказують на те, що рослина росте в степу. Слово явно вказує на це й тільки на це. Усі інші значення є "притягнутими". Як сказати "ці терофіти ростуть у степу"? "Ці степорості ростуть у степу"? А ліс? "Ці степорості ростуть у лісі"? Випереджаючи чорне й біле чорнило: ми тут не чорнило перекладаємо, а наукові визначення.
А як зрозуміти, що степорості -- терофіти, а багнорості -- гелофіти, якщо далеко не всі терофіти ростуть у степу й далеко не всі рослини -- терофіти?
Чому?
Що не так із "низькобруньці"?
Все не так 🤭
"Хамефіти класифікуються тим, що в них бруньки і кінцеві пагони для перенесення несприятливого періоду відновлюються на пагонах, що лежать на поверхні землі або розташованих близько до неї, не вище 20-30 см."
"...визначити з цієї назви" можна те, що це "ті, що ховають бруньки низько". Отже, що випливає з назви:
1) є бруньки, отже, майже напевно це рослина;
2) ознака поділу -- бруньки
3) це такі рослини, які ховають бруньки низько
ПРИЗЕ́МИСТИЙ
Те саме, що призе́мкуватий. Приклади
– Хлопці, ходімо зараз в городище. Там золота яма ніяк нас дочекатися не може, – рішучий, приземистий Підіпрнгора обернувся до селян. (М. Стельмах)
У пана Кшивокольського все було сучасне, сказав би аж надто. Архітектура будинку, якщо сюди можна було придати сей термін, відбивала не загальні риси народу чи епохи, а виключно індивідуальну вдачу володільця: приземистий (щоб тепліше було), присадкуватий будинок ніби хижо вчепився в ту землю, на якій стояв. (Г. Хоткевич)
Тонка попеляста метлиця, приземистий спориш, вертка повійка, яка вже порозтулювала біло-рожеві чашечки, прегуста картопля-американка, яка цвіла сизо, аж гливо, несли, піднявши на собі, роси. (Б. Харчук)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
