Який корінь слова "мъшель" ?

З вашими усіма цими шшш українська мова стане якимось східним діалектом польської

Вельми приємне слово. +

—
Це вже якесь неоязичіє

Карл-Франц Ян Йосиф,
Хибно сьте виклали собі писане veť – ť тут не значить "ть", но прасл. *kty, що в укр. тякне (відповідає): [ч]. Прасл. wekty- (або, скоріше: wēkty-) в укр. дає: [вїч], як і прасл. *pekty- дало [піч], не +[піть]. Відповідно й прикметник, творений чепенем *-ьск- від [вїч] буде: [вїцький], з пратвару: *вѣчьскъи.

Дякую за заувагу, Єлисеє, каюсь, дійсно сприйняв апостроф за позначення знаку м'якшення.

Карл-Франц Ян Йосиф,
то є ще не все. :)
Чепінь *-ysk- загалом в мовах слов'янських і зокрема в рус. творить скоріше прикмети з відтїнком належності чи відношення до того, що виражає ймя його словотвірної вснови: міський *mēst-ysk- *"що тягне до міста, пов'язаний з містом, з питаннями коло міста, його справи тощо", людський *leud-ysk- є *"пов'язаний з людом як поняттям, темою, питаннями коло люду", коли на передачу прикмет з відтїнком якости чи походження від того, що виражає ймя словотвірної вснови служить чепінь *-yn- (друс. -ьн-): людний *leud-yn- *творений з люду = товпа, глота", вірний *wēr-yn- *"який є сам якости віри, довіри, гідний віра", проти вірський "який тільки тягне до віри, теми чи питання віри ≈ релігійний", двірний *dwor-yn- *"сам як двір, якости, типу подобизни двору тощо", проти двірський *dwor-ysk- *"пов'язаний з двором, коло питань двору – напр., в значенні "шляхетних" абощо". Чепінь *-ysk- передає, ги би, віддаленіший зв'язок прикмети з його словотвірним ім'ям, а чепінь *-yn- тісніший зв'язок.
Таким чином, слово віцький *wēkt-ysk- би скоріше значило "матеріалістичний" – *"пов'язаний з питаннями коло матерії, матеріального тощо". А "матеріальний" в змислі *"з самої матерії" було би скоріше +вічний. Правда, тут виникне гомофонія з вічний від вік, та що діяти – таке буває.

Та й се ще не є все:
Матеріали до словника давньоруської мови від І. Срізнівського дають (з прикладами писемних пам'яток) такі значення слова вєщь (так писано):
1) res; opus; πράγμα; там же: ряд вєщи "dignitas" ("достоїнство, належита поведінка, норми, честь" і под.)
2) речі; майно
3) справа; πράγμα; negotium; там і: вєщь творити "negotium transire" ("вести переговори, ділову операцію" й под.)
4) тяжба, πράγμα, negotium ("судовий процес
5) проступок (провина, делікт), facinus, πταϊσμα
6) εξεμπλον, exemplarium (в сполученні з словом истиньнъи, тобо "примірник, зразок, оригінал, атрибут" тощо)
7) речовина, ύλη
8) природа, їство, сутність, φύσις
9) στοιχείον ("стихія", "елемент")
10) υπόστασις ("іпостась", "подобизна", "лик"),
з яких тямі "матерія" тякне тільки значення 7).
Примітка, в гр. слова πράγμα є низка різних значень різної тематики: зокрема торгівельної, судової, чи загалом якесь "діло, чин"; те же про лат. negotium.

Англ. material (прикмета, "матеріальний") є грецькою υλικός, від ύλη "матерія, речовина".

Далі в тім словнику є вєщьство з одним тільки значенням: "ύλη, materia" (під словом вєщь такої однозначности нема, як видно вище).

Той же словник місце іще одне рупиве слово: мъшєль з однозначним (не як з вєщь) "річ; речовина, ύλη ( = лат. materia)".

З огляду на те все, гадаю, може би лишити корінь *wekt- (*wēkt-?) для тям інших, напр. "прагмат-", "тема(т-)" абощо. Тим паче, в ч. та слвц. věc/vec служать зокрема для значення "тема, предмет (напр. листа, допису, справи)". Й етимологічно прасл. *wekt- (*wēkt-?) вяжуть з поняттям "голос, речене, мовлене" (також в лат. vox "голос", vocalis "голосний"), відки значення "річ, предмет, тема" є з *"сказане, проголошене, заявлене тощо". Чеське věcný, та слвц. vecný не значать "матеріальний", но "предметний, темовий, що тягне до теми, предмета, сути питання", для поняття "матеріальний" служить слово hmotný, від. hmota "materia, речовина" (від прасл. *gum- гм- : gym- жм- в укр. жати, жме тощо). Про зв'язок з такими значеннями прасл. *wekt- (*wēkt-) свідчать не тільки ч. та слвц. мові, а й приклади з самої друс.
Зато друс. мъшель є пов'язано тільки й вузько з поняттям "речовина, матерія" (пов'язано, віді, з прасл. *mux- в укр. мох, тобо щось "сягоме (touchable), фізичне, речове").

Карл-Франц Ян Йосиф,
я писавши свою змїнку, Ви між тим правили сьте вітський на вічий. Проте чепінь *-y- (wēkt-y-yo- → +вічий передає значення "чий, кого": біг:божий, жонота:жіночий, чоловік:чоловічий, Ярослав:Ярославель~Ярослаль (друс. Іарославль ← *Yaroslau-y-o) "Ярославів", князь (*княг-):княжий тощо. Тобо, +вічий було би щось ге ≈ "матеріаловий", не "матеріальний".

Дякую за допис. Так, я лишив саме "вічий", не "вічний", щоб не створювати плутанини (бо матеріальне якраз і не є вічним, а нематеріальне - у різних езотеричних чи теологічних працях - якраз, іронічно, є вічним).
З вашою пропозицію лишити "віч" для иншої тями я погоджуюсь (вже раніше я дав пропозицію "віч" залишити за словом "бізнес" бізнес ), зрештою, у староукраїнських текстах "вєш" вживали не до матерії, а саме для тями "справа".