Словниці таки дають потрібне значіння. Ви взагалі зазирали були туди, перш як накинулись на мене? А ще скидається на те, що ви вживаєте слова "заступник" у теперішньому значінні московського "заместитель". Нема слів – то лучче мовчіть.

Я взагалі/геть не зрозумів ваш коментар.

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Засту́пник, -ка, м.
1) Замѣститель, заступающій мѣсто другого, исправляющій должность. Черниг. у.
2) Защитникъ, заступникъ, ходатай за кого. Мир. Пов. І. 161. Хто в нас Бог, опріч Єгови? Хто заступник, опріч Бога? К. Псал. 39

А ще більше не зрозумів, до чого ви тут регента причепили 🧐🤷‍♂️

Регент — не обов'язково призначена людина. Зазвичай він/вона міг/могла сам себе призначити, бо прав на повноцінне коронування у нього/неї не було.
Наприклад, Олег (чи то свояк, чи то родич Рюрика) після вбивства Аскольда й Діра, став регентом при малолітньому синові Рюрика Ігореві. Або Ольга була регентшою при малолітньому Святославові.
Або в московщині Софія була регентшою при малолітніх братах Івані та Петрі. Бо не могла бути повноправною царицею.
Тобто сюди просто заступник не підходить.
В даному випадку
Заступник — гіперонім
Регент — гіпонім.

І скільки б ви не намагались щось довести, що це не так, регента не замінять заступником.

Це все одно трамвай замінити тролейбусом чи навпаки — какаяразніца, обоє з рогами 🤷‍♂️🤦‍♂️

"регентшою"

Московське слово. Й усі інші слова діячів жіночого роду з суфіксом -ша.

РЕ́ГЕНТША, і, жін.

1. Жіночий рід до регент. Палата депутатів зробила спробу посадити на вільний трон малолітнього внука Луї Філіппа, а матір його зробити регентшею, тобто тимчасовою правителькою, до його повноліття (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 138).

2. розм. Дружина регента.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 477.

Так, московське слово додане до СУМ-11.

Мені не дуже подобається "регентка" 😁

<Хочеться більше вузького перекладу>

E sey pèrêclad ouge õzhyoc pro Vas?

Ні?

Cyto mene puitaiete? Ya Vas puitaiõ.

Я вам і відповів, і додав "?", бо не розумію, нашо питаєте, коли й так зрозуміло.

Cyto e "зрозуміло"? Pisiete: ‹Хочеться більше вузького перекладу›. Se znacity, oge danuy pèrêclad ouge e pro Vas dosta õzhyoc, a xotiete isce BŒULXE PÈRÊCLADOU su õzycomy znacyeinïêmy.

Не значить і ви це добре тямите. "Більше вузьке" не конче значе, шо воно вже є сильно вузьке.

"Хочеться більше вузького перекладу, але й це могло би бути +."

Може, "заступник-опікун" покрив би потрібне значіння.

<Не значить і ви це добре тямите. "Більше вузьке" не конче значе, шо воно вже є сильно вузьке>

Znacity. Ya teamiõ, oge cyto xotéli'ste cazati, e rousscoiõ pravilno: "õzxioho pèrêcladou" (Xotél buimy õzxioho pèrêcladou), a ne "bœulxe õzkoho pèrêcladou" ( ← "boleie ouzcava perevoda"). Tacuimy cinomy, slovo ‹bœulxe› ou Vas teagneity ne do slova ‹õzkuy›, yaco xotéste, a do slova ‹pèrêclad›; ‹bœulxe õzkoho pèrêcladou› e = ‹bœulxe pèrêcladou, cyto õzoc e›.

<Я тілько не дуже певний, чи можна казать "наказний король" на регента>

U nizcé móuv ni slovo ‹regent› ne znacity õzyco osobõ/osœub, cyto praueaty mésto samoderzyauça. Na pr. u pranecyscé https://www.cnrtl.fr/definition/régent , znacyeinïa:
B — Personne qui administre.
1. Vieilli. Celui qui dirige, administre (un établissement, un service). Les critiques littéraires et dramatiques de René Doumic, le régent de l'Académie Française (L. Daudet, Brév. journ., 1936, p. 133).
2. En partic.
♦ Régent de la Banque de France. Membre du Conseil général de la Banque de France, élu par l'Assemblée générale des actionnaires, avant la nationalisation, et qui siégeait aux côtés des gouverneur, sous-gouverneurs et censeurs. Le plus jeune était le baron Noël Schoudler, régent de la Banque de France, l'un des grands-pères du nouveau-né et le mari de la petite femme aux cheveux gris et au teint frais (Druon, Gdes fam., t. 1, 1948, p. 13).
1. HIST. ÉDUC.
a) Celui qui enseignait dans une université, dans un collège sous l'Ancien Régime. ...
b) Au xixes., celui qui enseignait dans les collèges communaux. Les principaux et régents des colléges communaux étaient au nombre de près de 2 000 avant les changements que l'application de la loi du 15 mars 1850 a introduits dans ces colléges (Vivien, Ét. admin., t. 1, 1859, p. 173).La même année, il [Jean Macé] est nommé régent de philosophie au collège d'Évreux (Cacérès, Hist. éduc. pop., 1964, p. 37).
c) Celui qui dirigeait une classe. S'élever au-dessus des hommes pour leur commander est le rôle agrandi d'un régent de classe (Balzac, L. Lambert, 1832, p. 130).L'abbé Égault, régent de troisième, devint mon maître de latin (Chateaubr., Mém., t. 1, 1848, p. 66).
2. Docteur Régent. ,,Titre qu'on donnait autrefois aux docteurs professeurs en théologie, en droit, en médecine`` (Ac. 1835-1935). Docteur Régent de la Faculté de Médecine de Paris (Ac.1835-1935).
3. Région. [Belgique] ,,Agrégé de l'enseignement secondaire inférieur`` (Hanse Nouv. 1983). Région. [Suisse romande] Synon. de maître d'école*.Régent de village (Littré). Soupé chez les Joseph Hornung, avec MM. Jousserandot, Giraud, Oltramare, Longchamp; deux Français et quatre Genevois (dont deux professeurs et deux régents) (Amiel, Journal, 1866, p. 541).
4. P. anal. Celui qui exerce une profonde influence sur les goûts, les tendances de ses pairs, de ses contemporains. L'autorité de Chapelain, avant l'avénement de Racine et de Boileau, faisait loi, et Marolles, avait eu la maladresse d'offenser mortellement ce lourd régent du goût public (Sainte-Beuve, Caus. lundi, t. 14, 1857, p. 136).Les régents intellectuels de notre âge: c'est un nom que Sainte-Beuve aimait à donner aux trois professeurs de Sorbonne, Guizot, Villemain et Cousin (Thibaudet, Hist. litt. fr., 1936, p. 262).;

u nizozeimscé u Belzéx e ‹regent› i "a secondary school teacher whose non-university degree only qualifies to teach in the lower grades." (nl.m.wikipedia.org: Regent (onderwijs)#:~:text=Het woord regent (vrouwelijk: regentes,in de hogere jaren lesgeven.);

u eaghelscé "(Scotland, Canada, US) A member of governing board of a college or university; also a governor of the Smithsonian Institute in Washington DC. [from 18th c.]".

Tomou mnogoznacynœusty sama bui ne vadila.

Vaditi mogeity scoréixe, oge ‹nacaznuy› e toy, cto déieity œd imene ci zamésty déystvna pravitelya, bõdõtyi blizye do pœimui ‹deputy king› ci ‹viceroy› u eaghelscé, a ne do poem ‹regent›. Tô bui ‹nacaznuy otaman› e ne toy, cto déieity, coli déystvna otamana (ci còrôlya) ne'ma u zagalé, a coli déystven otaman (ci déystven còrôly) e, a inxya osoba — nacazna — déieity inde, na inxyax zemyax / na inxyœi zemyé ci u œdreadyeinïé.