Нараз щось зашеберхало вгорі, наче здоровенний короп між кугою. (Є. Доломан)
І раптом – зелена донецька сага, дихання вологи, холодна куга... (М. Бажан)
Хлоп'якам заважали кудлаті очеретинки, що стирчали з-під криги, гострячки безлистої куги. (О. Ільченко)
Коло куги реве хвиля і, поминувши її, бурчить сердито свою старечу скаргу. (Б. Антоненко-Давидович).

запозичення з тур. мов;
пор. крим.тат. [quğa] «куга», qoğa «т.с.», караїм. къогъа «очерет; комиш», когъа «т.с.», каз. қоға «куга».