запозичення з польської мови. п. podły «підлий», як і ч. podlý, болг. по́дъл, по́дли, схв. пȍдал, пȍдао, надійної етимології не має; виводиться від podlec «підлягти» (КЭСРЯ 347).
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.
goroh.pp.ua: ганебний
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Підлий, -а, -е. 1) Подлый, низкій. Підла чернь корчемна. К. ЦН. 245. 2) Дурной. Доброму животові, то й кий не вадить, а підлому, то й пироги вадять. Ном. № 7159.