ЕСУМ: псл. *věža‹ *vēzja «будинок, віз на колесах або полозах», споріднене з vezǫ «везу», vоzъ «віз».
Фасмер: из праслав. *věža, *vězi̯a (от vezǫ, русск. везу́), т. е. “дом-повозка на полозьях или колесах”; см. Потебня, РФВ 3, 177; Мерингер, Zschr. österr. Gym. 1903, 392; IF 19, 427 и сл. Знач. “дом-повозка, кибитка” перешло в “шатер”, откуда “передвижная башня”, “башня”.
Цікава етимологія. Значення вежі як «висока вузька споруда круглої, чотиригранної або багатогранної форми, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.» виникло з облогової вежі, яка пересувалася на колесах. Винайдення та використання штурмової вежі вже було у праслов’янський час.
https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Облогова_вежа
Puitagne e yzocrema ceomou tó iz /ɛ/ e, zamiesty /i͡e/, u rous., coli pratvar ymaié bouti *uēzya, a ne *uezya, pri *e u *uezti. U tœmy videaty leadske ‹wieża› /ˈvjɛ.ʐa/.
Rœzniçõ dóugotui *uez- u *uezti ta *uēz- u *uēzya nicde, na cœilco mi e viedomo, nicde ocremo ne uzriexeno — prosto tvedgeno oge *uēzya e œd *uezti. Obace, dóugota u *uēzya e dóugyna bouti daunia / perviesna, i na potverdgeigne tomou e ou Vasmera (izmiencui Trõbaceova) dano porœunagne iz aveat. *vãza-.
U tœmy, ouge i u d.-rous. pameatcax poread iz ‹вѣжа› sõty i nastoyie iz ‹вєжа›, por., na pr.:
— Pov. Ur. Liet: » Оугри… пришьдъшє къ Дънѣпрꙋ и сташѧ вєжами «;
— tamge: »Взѧшѧ бо тогда (ꙋ Половцевъ) скоты. и ѡвцѣ. и конѣ. и вельблꙋды. и вєжѣ съ добыткъмь и съ чєлѧдьѭ. и заѧшѧ Пєчєнѣгы и Торкы (*Търкы) съ вєжами.«;
— Laurentyeusca Lietopisy: »Тогда жє Мьстиславꙋ Изѧславичю поможє Богъ на Половци, самѣх прогна, а вєжѣ имъ поима.«;
— Hipattyeusca Lietopisy: »Чьрнии Клобꙋци побѣгошѧ къ своимъ вєжамъ.«;
i bœilche (v. Suriezn. 482).
Tuix nastœy e dosta a bui yimi néxtouati. I sõty yz dœb do ciselnuix cerpagn yz leadscoï móuvui.
Moye pripousceigne e oge, yac tó slovo iesce dóugo bie znacilo ynõ vezjõ na colesax, pridrougeigne’ho iz ‹vezti› bie dóugyno boulo bouti givo, cimy, popri i perviesnuy tvar iz *ē u *uēzya, seréd móuvçeu d.-rousscoï moge bouti na novo priladgeno do *e u ‹vezti›.
