нов. лат. acnē «т.с.» < гр. ᾰ̓κμή «точка, край; найвища або кульмінаційна точка чогось, розквіт, квітка, розквіт, зеніт, особливо віку людини; час, найкращий або найбільш гожий час» < прагел. *akmā́, < піє. *h₂eḱ- «гострий, вістря»;
пор. гр. ἀκή «точка», ἄκρος «крайній; точений, гострий», ᾰ̓κῐ́ς «вістря».