ЗУХВА́ЛИЙ
запозичення з польської мови;
п. zuchwały (‹zufały), як і ч. zoufalý «відчайдушний, убивчий, безнадійний», слц. zúfalý, нл. zufały, zuchwały «тс.», є результатом видозміни давнішого zupwały «такий, що втратив віру, надію», пов’язаного з дієсловом *zupwać, яке розкладається на префікс z- і дієслово *upwać, що зводиться до псл. *upъvati «мати певну віру, надію»;