Отак його пам'ятаю: вуличкою iшов вiн, і босi ноги збивали зарошений еспарцет. (І. Драч).

фр. esparcette, esparcet «т.с.» походить від пров. esparceto «т.с.», очевидно, генетично пов’язаного, як і фр. épars «розкиданий, розсіяний», ст. espardre «розсипати, розсіювати», з лат. spargere «т.с.», спорідненим з лит. sprogà «іскра», англ. spark «т.с.», гр. σπαργάω «набрякаю; сильно жадаю»;
свою назву рослина одержала, мабуть, у зв’язку із способом її сівби.