Вночі з'явився іній на катранах, На стомленому цвіті диких рож. (Д. Павличко)
Безлюдний степ шумів катраном і тирсою. (Д. Білий)
Та не цвіти білим цвітом, зелений катране. (П. Чубинський)
Вона [мати] їде в степах, зажурена й висока, В озерах пирію, берізки і катрану. (Т. Масенко).
