Оподалік у кутку незначно горіло пахуче коріння нарду. (О. Назарук)
У сестри моєї тихо Процвітає сад в ограді. Кинамон [цинамон], моя утіха, Нард, алое в любім саді. (П. Куліш)
Кругом розмови, сміх гаразд, а в'язень [леопард] в джунглях спить, де пуща несходима, де гнуться лотоси і квітне пишний нард. (М. Драй-Хмара).

гр. νάρδος іде з пиницької мови, в якій одповідне слово було споріднене з гебр. nērd, арам. nirda i, можливо, разом з ними походило від дінд. náladam «инодський нард»