Никодим Динька, наспівуючи лише одному йому відому пісеньку, ретельно вистругував орчика. (М. Зарудний)
Повільно.., поскрипуючи ярмами, рушили воли, прогуркотіли орчиками коні. (В. Логвиненко)
Хто запрягав коней, хто скидав на гарбу пусті мішки, один Охрім сновигав, понурий і сердитий, розшукуючи барок, який хлопці навмисне десь заховали. Сергій накричав на них, вони повернули барок, а натомість вкрали черезсідельник. (Григорій Тютюнник).

свн. ortschît (нвн. Ortscheit «т.с.») складається з основ іменників ort «гострий кінець» і schît «поліно»;
менш переконлива думка (Преобр. І 659) про зв’язок з моск. [арча́к] «дерев’яний каркас сідла» і зворотний вплив п. orczyk на німецьке слово;
п. bark «т.с.» ототожнюється з словом barki «верхня частина спини».