На стінах, побіч деяких нових штихів, висіли почорнілі від старості портрети давніх польських магнатів. (І. Франко)
О! Штих Пулавського! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича)
[Цимбальський:] А будьте ласкаві сказати мені, яким ви штихом шиєте? (І. Франко)
Плюнув [Кукса] на долоню й почав копати. Узяв один штих, другий, але земля була туга. (В. Кучер).