~(о)голосченє~(о)голосченнє~(о)голосчіннє~(о)голосчіння
"С" наближатиметься в звучанні до "ш" через наступну "ч".
О-голос-к-ення. Семантично від "голоска" (голосний звук). Тобто "голосчити" — творити голосну, перетворювати на голосну.
У книзі мовознавця Василя Сімовича "Про поголоснене українське "л" автор користає "поголоснений" у значенні "вокалізований", "поголоснювати" у значенні "вокалізовувати", та "поголоснення" в тямі "вокалізація".
~(о)голосненє~(о)голосненнє~(о)голосніннє~(о)голосніння
О-голос-н-ення. Додаю "о-" задля підсилення, й для доконаних подіб.
Голоснити/оголоснювати (док. оголоснити) — вокалізувати (to vocalize); робити голосним; робити голосний звук.
Оголоснений — вокалізований.
На зразок "одзвінчення", "оглушення".