29 квітня Словотвору виповнюється 10 рочків!
Приєднуйтесь до урочистого зідзвону!

трап-

אלישע פרוש

Маючи на увазі слова: трапити, трапляти й инші…
Знову думав над верзиєю його спосуди від німецького treffen, через лядську мову.
Міркую, чи не могла його засвоєнню, коли й будучи спосудою з нім. джерелом у treffen, сприяти підтримка з боку слів и значень питомого корене *trop-, маючи на увазі слова в статті під словом “тропа” в ЕСУМ (V, 648).

Значення “найти, попасти, натрапити на”, будучи відносно абстрактни, типологично походять від значень “йти”, “слід”, а також “стежка”; рівни розвиток “стежити” : “стежка”. Рівни й морфологично мотивований розвиток значення “йти” → “дійти до мети” в: ити : на-йти.

Для доведення можливости такої підтримки з боку питомого *trop- є необхідно уважно переглянути всі засвідчені значення від засвідчених похідних творень сього корене.
З ЕСУМ (V, 648: тропа):
тропа́ “стежка; шлях; напрямок, слід” (Гринченко, Недільський, Пискунів);
троп “тс.” (Недільський);
тріп “вузька гірська стежка” (Онишкевич), “правильна думка про щось” (Корз —?);
тро́пка “стежка”;
тропови́к “тс.”;
тропо́к “стежечка”;
тро́пи́ти “протоптувати дорогу, стежку; насліджувати звіра, йти по сліду” (СУМ, Недільський);
стропи́тися “збитися з шляху, з пантелику”;
утропі́ “слідом”;
и далі:

д.-рус. тропа “шлях, дорога”, за Срезнівським: “протоптанная дорожка, дорога, путь”;

ляд. trop “слід, колія”, за PWN: «odbicie stopy zwierzęcia na ziemi lub na śniegu»; tropić “висліджувати”, за PWN:

  1. «ścigać jakieś zwierzę, idąc jego tropem»
  2. «śledzić kogoś»
  3. «ścigać kogoś»
  4. «z uporem, z zacięciem szukać oznak, śladów czegoś postrzeganego jako szkodliwe, złe itp.»; сюди же похідні: tropienie, tropiciel, tropicielstwo (виджь PWN).

Из инших словінських мов відповідники в ЕСУМ хиблять, але виджь:

Slovar slovenskega jezika (Fran Ramovš):
tropa (https://fran.si/iskanje?View=1&Query=tropa), у словінцькій мові з иншим розвитком значення йменника: “купа, стадо, зграя, товпа, глота, рій, стая (псів, коний, кіз, люду тощо)”:
“pastir žene tropo na pašo / živali so se družile v trope / tropa fantov / cela tropa jih je prišla”. Рамовш те словінське слово товмачить яко спосуду старойтальського troppo “череда”. Проте значення “товпа, юрба, череда, глота, стая, стадо” є засвідчено й лотиськім trapa “товпа, купа”, що точно тякне руському тропа (балт. а = слов. о), а типология розвитку значення “бити, товкти” → “купа” йме паралели: товкти : то́вча, товчія́ “штовханина”, стовко́вище “місце гуляння (дітей)”, глота “товпа, юрба, купа; тіснота, тиснява”, глотити “тіснити, товкти, товпити” ← и.-є. *gele- “тиснути, товкти, давити”, та й саме товпа, товпити є, віді, повязано з товкти через різні форманти *-p- та *-k- одного корене *tul-, первісне значення якого, віді, є “давити, тиснути, бити”, толока : товкти, слвц. dаv “товпа, юрба, глота” : daviť “давити, тиснути, душити”, ягел. throng “юрба, рій, глота” ← прагерм. *þrangwaz “давка, тиснява”, ← п.-й.-є. *trenkʷ- “бити, товкти, давити”, сюди ж и дієслово thring “товпити, юрбити; давити, глотити, тиснути”, пран. presse “товпа, юрба, глота; давка, тиснява” : presser “давити, тиснути” (← “бити, топтати, товкти”), нзм. drukte “товпа, юрба, глота” : drukken “тиснути, товкти, давити; терти” (рівни й рус. терло, тирло “місце нересту риби”, “місце збору худоби”) тощо.
Далі словінцьке tropina “жом, жмих, грудки від щавленого грозна, сімене соняха тощо” (https://fran.si/iskanje?View=1&Query=tropina); там же вже товмачено яко питоме від того самого корене *trop- : *trep- у руських: тропа, тріп, тропити, тропина, трепати.
Словінцькі слова, йих значення та пояснення походження прямо до питання про трапити відношення не мають, але дають оцінити широту розгалуження значень прасл. *trop-.

З голосним “а” корене в руській мові до *trop (“а” є за походженням ступінь довготи *ō, ← *o) певно тягнуть:
– трапаш; http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/59135-trapash.html#show_point ; ЕСУМ V, 621: трапа́ш; ЕСУМ непевно припускає звязок з тропа; для мене є звязок той очевиден;
– траптова́ти “топтати; знищувати”; ЕСУМ V, 622; Недільський, Шейківський); я його ясню формально яко від основи *trap-ut-, з интенсивним -ut- (-ът-), від *trap- ← *trōp-, ← *trop- : *trep- “бити ( ; давити, тиснути; терти)”, тобто передбачаючи збереження/відбиття давнішої семантики дієслівного корене *trep- у його йменниковім виді з *o → *ō (→ “a”), а не “контаминацією” слів трапити (ЕСУМ V, 622: тра́пити²) з тратува́ти (ЕСУМ V, 624), яко пише ЕСУМ. И про сі останні слова буде мова нижче.

Наведу перелік усіх засвідчених тварів и йих значень з трап-, перше ті, що йих ЕСУМ (V, 622, під: тра́пити¹) веде вз німецьке treffen:

тра́пити “потрапити; спіткати; влучити”; тра́питися, трапля́ти, трапля́тися;
тра́фити “попасти, влучити, потрапити”; тра́фитися, трафля́ти, трафля́тися, траф’я́тися “трапля́тися” (Онишкевич);
тра́хвити “влучити”, тра́хвитися “трапитися”;
трап “випадок; спосіб” (Недільський), тра́па (Недільський, Пискунів), трапля (Недільський, Пискунів, Шейківський), трапо́к (Недільський) “тс.”;
трапу́нок “випадок”, траф “тс.; випадкова зустріч; (виг.) влучено” (Недільський), трафу́нок “випадок; нещасливий випадок” (Недільський);
тра́пкий “кмітливий” (Гриц АВ);
на трапку́ “де трапиться”;
при́трапка “випадок”; притрапу́нок, притрафу́нок “тс.” (Чопей);
трафити (1579), трапити (XVII ст.);
и далі, там же, в инших словінських мовах:
вят.: тра́пить “потрапити; трапитись”; тра́фить “влучити; догодити”;
блр.: тра́піць “влучити; опинитися; знайти; встигнути”;
ляд.: trafić “влучити”, trefić (https://sjp.pwn.pl/sjp/trafic;2530245.html ; https://sjp.pwn.pl/szukaj/trefi%C4%87.html);
чес. trefiti (суч. trefit) “попасти, влучити; найти дорогу; вгадати; натрапити”;
слвц. trafiť (https://slovnik.aktuality.sk/pravopis/?q=trafit);
с.-хв. трефити / trefiti “тс.” (https://hjp.znanje.hr/index.php?show=search).

Окремо хочу розглянути статтю на слово тра́пити² в ЕСУМ (V, 622):
тра́пити “переслідувати, пригнічувати, мучити, дошкулювати” (Недільський, Верхратський “Про говір галицьких лемків”, Шейківський, Онишкевич);
тра́пи́тися “мучитися, журитися” (Онишкевич), “лаятися, сваритися” (Недільський, Верхратський, Шейківський);
трапениця “замучена жінка” (Верхратський);
траплі́ння “сум, печаль, клопоти” (Недільський).
ЕСУМ сі слова ведеть уз лядську мову; виджь там ляд. trapić “мучити, докучати, непокоїти, переслідувати”, ст.-ляд. tropić “мучити”; далі: чес. trápiti (суч. trápit) “мучити, терзати”, в.-луж. trapić “мучити, утискувати, лякати”, болг. трапен “який не прийшов до тями (після переляку)”, истръ́пна “ціпеніє”, слн. trap “дурень”, trapiti “мучити”; ст.-сл. трапити, від прасл. корене *torp-, якого правильний рефлекс у руській мові є тороп- (виджь ЕСУМ V, 607: торо́пи́ти; 606: торо́пати”). Ни сі згадані слова прямо не тягнуть до питання про трап- “влучити, опинитися, попасти, …”. Але мою увагу вони привернули сими моментами:
Правильний лядський рефлекс прасл. *torp- є trop-, таки засвідчений у ст.-ляд. tropić. Тому сучасне trapić — з “a” викликає питання. Його можна яснити: а) итеративно-дуративною формою з відношенням а : о (wyrabiać : wyrobić, chadzać : chodzić), проте се припущення би передбачало форму +trapiać : tropić — невідомої, або b) то є спосуда з иншої зх.-слов. моаи, на пр. чеської, заступивши первісне питоме ст.-ляд. tropić.
Испосудженість у руську сього тра́пити² (ЕСУМ V, 622) я тут не йду заперечити, ни, нагадаю, не йму на меті заперечити ту спосудженість трапити¹ — моя мета є простежити можливости впливу й сприяння йих засвоєнню в руській мові з боку фонетично, семантично, а подекуди й етимологично близьких питомих руських слів.

Що до згаданого више прасл. коренем *torp- (виджь ↑, ЕСУМ V, 607: торо́пи́ти; 606: торо́пати”; сюди ж: ЕСУМ V, 607: торопі́ти), ЕСУМ, з застереженням («загальноприйнятої етимології не має»), на тлі словінськім товмачить його первісне значення: “торопіти” (V, 607: торо́пи́ти), “лякатися” та “квапити” (V, 607: торопі́ти), й вяже з прасл. tyrp- “терпіти” (там же, V, 607: торопі́ти). Проте всі сі значення сами суть абстрактни, отже похідни, й не дають установити йисте етимологичне значення прасл. корене *torp-. Правда, на тлі й.-є. ЕСУМ товмачить його значення “вертати, крутити”, наводячи приклади з різних и.-є. мов. Проте етимология наведених там слів из инших и.-є. мов є в инших джерелах етимологичних або непевна, або різна від товмачення в ЕСУМ. Не ясно є ми, відки бере ЕСУМ лат. trepit “повертає” — я’сми ю ниде не найшов. Менше з тим, коли для грецьких τρέπω, τρόπος и є вірне вихідне значення “вертати, вертіти”, його пратвар и.-є. є *trep-, що прасл. *torp- (→ рус. torop-) дати не міг. Латинське же trepidus “збуджений, неспокійний, тривожний” Wiktionary (https://en.m.wiktionary.org/wiki/trepidus#) вяже з прасл. *trep- “тріпати, бити”, яке достовірно тягне до *trop- у словах тропа, тропити, …; трапаш, траптовати (виджь ↑). Значення даного лат. слова можуть походити ріано від значення “вертіти” (“вертливий → неспокійний”), и від “бити, тріпати; тиснути, давити” (“бити” → “тривога”, “тріпати → трепотіти”, “тиснути → гнести → мучити ≈ завдавати непокою”). Проте подане на Wiktionary (https://en.m.wiktionary.org/wiki/trepidus#https://en.m.wiktionary.org/wiki/%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%8C#Russian ) ширше коло відповідників в инших и.-є. мовах, для яких реконструйовано є там значення “to stiff” (“бити, тиснути, давити, пхати”) робить — з погляду методологиї етимологиї — се вихідне значення перспективнішим. Такі на поверхні далекі від “бити, давити, тиснути (й под.) значення в балтських мовах яко “процвітання, зростання, процвітати”, “сила, здатність”, “дужий”, а також у д.-йинд. “ситіти, нігувати”, гр. “сичу, радую” (виджь ЕСУМ V, 607: торо́пи́ти) — всі абстрактні, коли не ймуть геть иншу етимологию, можуть бути пояснені розвитком тих самих значень “бити, давити, тиснути” — рівни в руській розвиток прасл. *gnob- “гнобити, давити, тиснути” : “економити, копити, щадити богатство, статок; статок, богатство” в гоноба, гонобити — з уторинним “о”. Окремо чи додатково деякі значення може бути яснено розвитком “бити, давити, пхати” → “битий-пханий” → “напханий = щільний” → “твердий → стійкий; сильний, дужий” — через позитивні конотації. Рівни й розвиток руського слова клечання “зелень” : клякнути “тверднути”. Навпаки, через негативні конотації такий же розвиток отримало прасл. *torpēti, *torpiti, та й *tyrp- у руських торопіти “ціпеніти (← тверднути)”, відки й “лякати”, “терпіти ← бути давленим, тисненим; бути в стані тісноти; тверднути, клякнути”.
Можливо значення “вертати, вертання” в гр. τρέπω, τρόπος є не первісне, а є розвиток через проміжні значення руху (“ити”, “гнати”) від тих же значень “давити, тиснути; бити”. Рівни значення руського торопити “квапити” (ЕСУМ V, 607: торопити), а також руського крятати “рухатися туди-сюди” (ба, й з дальшим розвитком в абстрактне значення: “бути зайнятим, пильно працювати”) : крутити. Се (моє) припущення посилює й изолованість реконструйованого значення “вертати, вертіти” для грецьких слів. Між иншим, и для прасл. *kront-, *krent- є в словінських мовах засвідчено звязок значень кругових рухів : прямих рухів : твердого стану (жорсткости тощо), виджь ЭССЯ XIII, статті на *krõt-.

За різного вокализму прасл. коренів *torp-, *tyrp- з одного боку та *trop-, *trōp- (→ trap-, руських слів, повязаних зо значенням “дорога”: трапаш), *trep-, из другого є справедливе питання: для чого є ту розбір коренів *torp-, *tyrp-? Наведене вище порівняння значень одних и других у руській, инших словінських та йинших и.-є. мовах дає виснувати йих рідність на рівні й.-є., а саме через міну нульового ступене *tr- для *tr-e-p-, *tr-o-p-, *tyr-p- зо ступенем *е/*о для *tor-p-, де *-p- є “формант” (або й.-є. “суфикс”, чи “розширитель”). Тоді, в се коло слід віднести, як розширені йиншими “формантами” (“суфиксами”) прасл.: *tor-k- у рус. торока, торочити, *(s)tyr-k- “торчати, (с)тирчати”, *tyr-m- у рус. термати, термосити, *tyr-z- у рус. терзати, и може *tur-g- та *tru-g- у рус. торгати, трогати, *tr-om-p- у труп, *tr-ont- у трут, трутити, и на кінець, у безсуфиксальних (на й.-є. тлі) *tr-/*ter- у терти, та *tor- у торувати.

Вертаючи до головного питання сеї статті, нас тут цікавлять саме ті значення слів від питомих коренів — передусім *trop- та його подовженої міни *trōp- → *trap-, и далі всіх инших, розглянутих тут, у відношенні до трап- ← ← нім. treffen, а саме значення не “статичне” — “тропа, дорога, путь, стежка”, а значення дієслівні та похідні від йих: “стежити, вистежувати, слідити, висліджувати”, й частково (в аспекті йих звязку з семантикою руху) “переслідувати, гнати”, а також значення, повязані з семантикою мети, напрямку та пошуку. Як показують усі наведені вище приклади, такі значення доволі тісно меджують и переплітаються з подібними, а подекуди й тотожними в тих словах, походження яких є товмачено як німецьке, від нім. treffen.
Фонетика (приголосний “f” та голосний “е”) зх.-слов. та с.-хв. форм (ляд. trefić, чес. trefit) робить йих ближчими до нім. treffen, ніж руські форми (ино з голосним “а”, хоча й з різними приголосними: “п, ф, хв”; голосний “а” є й у формах инших слов. мов), посилюючи версию німецького походження сих слів у словінські мови (мета спростувати се в сій статті й не стоїть). Мета є тут — принаймні на руськім тлі — виявити можливости сприяння (розглянутих тут) питомих слів з йих значеннями засвоєнню того німецького слова.
У звязку з приголосним “f, ф”, який у руській мові (та йинших словінських) звичайно насторожує про чудже походження слова, необхідно нагадати про його наявність у достовірно питомих словах: рус. форми дрофадрафа, дуфати. Друге є спосуджене в руську з зх.-слов., але є, кінець кінцем, словінське, де “f” (ймовірно, з *[ɸ̞ ~ ʍ]) постало внаслідок асимилації *A×B→C, а саме: [p+w]→[ɸ̞ ~ ʍ] так само як и в рус. фонетичній формі дрофадрафа ← *[dropwa] (← *dropu-). Випадків *[ɸ̞ ~ ʍ] на питомім тлі руської мови є де більше, та сі важать саме звязком сього звука з вихідним *[p] (“п”), конкретно в сполученні з *[w].

Розбиране ту питання може становити йнтерес у де ширшім плані — оцінки того, наскільки різні чинники — головно, фонетична й семантична близькість (між чуджим и питомим словом) — на тлі питомім у мові грають зустрічну роль у засвоєнні спосуд, припускаючи, що в окремих випадках меджі тої близькости можуть бути настільки тонки, що мовці мови приймача можуть прийняти чудже слово без стадиї сприймання чуджого слова чуджим.
Підперти сю теорию можуть и приклади таких, етимологизованих яко спосуди, слів:

– варувати — се слово є спосуда д.-в.-нім. warōn “берегти”, ще з доби спільнословінської, але на словінськім тлі було й питомословінське слово, представлене в д.-рус. памятках дієсловом варити зо значеннями “попередити, запобігти, берегти (проти/від чого)”, нині в словінських мовах питоме слово є представлене вятським “предварять, предварительный”, а також засвідчено зокрема в бойківських говірках руської мови (Онишкевич І, 84: ва́рити “заздалегідь застерігати; попереджати”, вари́ти² “берегти”); спосудженість першого є загально прийнята, але фонетичний твар и значення його та питомого суть настільки близькі, що мовці словінських говірок могли германське слово сприймати яко своє;

– рада, радити — за ЕСУМ (V, 11) спосуда через д.-ляд. або д.-чес. сер.-в.-нім. rāt “рада”, проте воно є рідно (на рівні й.-є.) з питомими словінськими словами, представленими в ст.-сл. радити “турбуватися, дбати, піклуватися”, д.-рус. родити (радити) “тс.”, та суч. руськими рад ( ≈ “який тішиться, веселий”), радіти, ради (прислівник-прийменник); можна припустити що засвоєнню германського слова могли сприяти проміжні значення/конотації (між чуджим и питомими словам) “домовлятися про вирішення питання, дбати про [успішне] вирішення питання”, “дбаючи, напучувати кого в якім питанні”, “сприяти вирішенню питання через напучування, наставлення”, “радо кого намовляти; радо бути посередником у вирішенні питання” тощо;

– клейстер — спосуджене нім. Kleister, є на рівні й -є. рідно з прасл. *gly-y-o- в рус. глей, далі *kly-y-o- в рус. клей;

– клема, клямка “затискач” — від нім. Klemme “затиск”, є фонетично й семантично близьке питомому корени прасл. klom-, klon-, klem-, klen- (и йинші міни) зокрема в рус. клонити; в різних словінських мовах сі питомі корени набули й значень, повязаних з притисканням чи ззєднування, через проміжні значення “нахиляти, прихиляти” (рівни й рус. клемезити “склеювати докупи”, кленити “давити”;

– клець “колода, чурбак”; кльоцка “ — від нім. Klotz, мн. Klötze “тс.”, фонетично — в т.ч. кінцем слова, нагадуючи словінський чепінь *-yk- (рус. -ець, д.-рус. -ьць) — нагадує слова повязані з тямами “колоти; дрова; палка, дерев’яна річ” (див. етим. звязок слів кло, кла, клик з колоти, колода, сюди ж и: клюка; кльок “свинка (дитяча гра; ← палка, клюка; ЕСУМ ІІ, 471: кльок¹; кляч “жердина”, ЕСУМ ІІ, 471)”, “деревяна річ; бити”: (клепати, клепка), “тверда річ; тверднути” (клякнути). Про стертя границь між словами чуджого походження та питомого через близькість звучання та значень можуть зокрема свідчити й лишені без пояснення походження слова: кльосиво “шматок дерева для тимчасового з’єднання пірваного ланцюга” (ЕСУМ ІІ, 471), кльо́пацок “грудка” (там же), кля́цики “тістечко здобити верх паски” (там же);

– клинок — через вятську від нзм. kling “лезо”, нзм. слово є звуконаслідувального походження, повязане зо словом klang “звук”, klingen “дзвиніти”, але на тлі словінськім було зближено зо словом “клин”, набувши й “словінського” виду морфологичного — з чепенем *-uk-o-s → (д.-рус. -ъкъ) рус. -ок/-к-;

– клапан, клап (ЕСУМ ІІ, 454) — від нім. Klappe, є явно зближене на словінськім тлі зо значеннями питомих коренів *klop-, *klep-, *xlop-, аж до ще більш “опитомлених” фонетично: рус. хлап “клапан”, чес. chlopeň “тс.”;

– верстат — від нім. Werkstatt, на тлі словінськім є зближене й сприйняте яко повязане/похідне від питомого верстати;

– колодязь — доси, попри переважну (й переконливу) думку про його германське джерело з вихідним значенням “холодний” (← прагерм. *kald-) се слово тут и там викликає припущення про звязок з питомим слов. *kol-d- у рус. колода, з товмаченням *“зруб (из колод) коло ями джерела води”. Тут є треба усвідомити, що таке товмачення є не лише хиба етимологичного пошуку, але безперечно й плід такого (вторинного, здавна) зближення значень самими мовцями словінських мов;

– ситець “вид тканини” — через мову вятську з низозімської, куди з индської чи бенгальської, але явно було осмислене на тлі вятськім яко “питоме” через звязок зо словом сито через проміжне значення “тонка, рідка тканина з дірками”;

– слвц. klampiar, чес. klempíř “майстер, який обробляє бляхи, дахи тощо” — від нім. Klempner, від прагерм. klampō “клепати, бити; тиснути, плющити”; очевидно йих засвоєнню в сих словінських мовах сприяли близькі за звучанням и проміжними значеннями слова питомих коренів *klop-, klep- “бити, клепати, плющити” та *klom-, *klon-, *klem-, *klen- “клонити, прихиляти, притискати, ззєднувати”, аж до міри, що може виникнути спокуса товмачити йих яко виниклі в результаті вторинних звукомін из згаданих питомих коренів. Ба, й инша спосуда з д.-в.-нім. bleh у словінські мови: ляд. blacha, рус., вят. бляха, слвц. plech найимовірніше зазнало впливу з боку питомих коренів *plosk- (*plesk-), *blux- у словах повязаних з плющенням, плоскістю;

– новоєврейське תור “черга; ряд”, також “курс, біг, перебіг (чого)”, “ера; епоха” — його коріння є питомосемитське (Klein, Etymological dictionary of Hebrew language, 695: תור²), проте в нову добу — відродження єврейської мови — ймовірно не обійшлося без упливу значень з боку близьких за звучанням слів європейських мов: ягел. turn, пран. tourner, лат. tornare; попри близькість суміжних значень и звучання, празначення семитського корене є “скитатися, блукати, ходити”, а празначення європейських слів є “стругати, точити, ялозити”.
Авже, таких прикладів можна навести де більше.