> > <“Кісто” нерідко кажуть і в моїй місцевості, це дуже поширене явище на Лівобережжі. Икання також є подекуди.>
> > Що це має спільно з
> > <Виходить, Н-Л поганенько знав говірки Сходу, які намагався захищати>
> > цім?
> > Коли хочете одкинуть його знання «говірок Сходу», то цього обмаль. Те, що в вас «кажуть», анічогісінько не доводить.
> >
>
> Див. АУМ. Як я вже сказав, ці звукові явища (зокрема “КІсто”) дуже поширені на Лівобережжі. І людина, що знає тутешні говірки належно, не може цього не знати.Ви хочете постановить на своєму, одначе зовсім одкидаєте історичній контекст як от: Голодомори, галичанщина в часописах, внутрішнє пересеління (подекуди силуване). Такі сприятливі умови звичайно засвідчують викривлення в Атласі, котрий геть невдатний, коли говоримо за Нечуєве життя. Знов таки: як АУМ (перший том котрого був виданий 1984 р.) стверджує, що Нечуй “поганенько знав”?
Діалекти за цей час могли хіба занепасти (на користь літературної чи суржику). А взагалі словник Уманця-Спілки подає кісто як слово з Полтавщини, а Грінченко на це слово цитує Номиса, в якого вислів з ним з Лубенщини. Дивний якийсь у вас захист