Хіба наросток -ощі (радощі, ласощі) не є перейнятим з польської -ość (-ість), тоді як українською мало б бути -ості (радості, ласості)?
Хіба наросток -ощі (радощі, ласощі) не є перейнятим з польської -ość (-ість), тоді як українською мало б бути -ості (радості, ласості)?
Знайшлася відповідь (діалектне явище, яке не є полонізмом):
Суфікс -ощі виник на базі суфікса -ость, очевидно, шляхом ускладнення
останнього суфіксальним елементом -j- ще на праслов’янському ґрунті як діалектне явище, про що свідчать окремі старослов’янські пам’ятки [1, с. 64; 2, с. 456; 6, с. 29-30]. Про праслов’янське походження суфікса -ощі, на думку С. П. Бевзенка,
говорять і відповідні паралелі із старочеської, сербохорватської та білоруської мов [1, с. 64]. Л. А. Булаховський, застерігаючи, що цей формант не можна вважати полонізмом (ości), адже польська мова не знає утворень з ним як pluralia tantum, він підкреслював невипадковість того, що всі іменники з суфіксом -ощі представлені в давньоруській мові лише однією формою орудного відмінка зі значенням причини. На думку вченого, це свідчить про те, що слова на -ощі в давній період мали обмежене, прислівникове вживання [2, с. 456]. У давньоруськоукраїнських пам’ятках виявлено лише чотири віддієслівних
іменники з -ощі: а ωружь” не снимаите с себе. в борзbhb не розгл#давше лhнощам (1118 МП 246); Ничить трава жалощами (СПІ 19); А кто пакощами порежеть конь или скотиноу і сво~” обиды помьстивh (Ср П 1173) від пакостити; Пъщахуся изити … овъ радощами Божія обhта (сп. 1280 Ср ІІІ 14).