Ми міркували з Денисом над тим, яке правило можна вивести для м’яких закінчень, щоб їх послідовно відродити. Хоча я вважаю, що це непотрібно, правило гадаю буде цікаве всім.
Отже, саме правило:
Досить часто набувають м’якого закінчення слова з коренем, що закінчується на звуки н, т, д, ч, ж, ш, або рідше р, і в прикметнику мають наголос на передостанньому складі:
двостороНній
годиНній
звороТній
прироДній
нароДній
пуТній
куТній
горіШній (СГ)
просвіТній
браТній
блиЖній
посереДній
схіДній
піз(Д)ній
достаТній
буТній
жиТній
опріЧній (говіркове)
долаДній (говіркове)
худоЖній
блиЖній
пороЖній
справЖній
справдеШній
друЖній
дороЖній
муЖній
подовЖній
колиШній
переДній
злигоДній
безхаТній
безуряДній
побереЖній
сусіДній
благодаТній (РУСи)
заДній
безцвіТній (РУСи)
буДній
теперіШній
прийдеШній
тодіШній
століТній
учораШній
завтраШній
могуТній
владиЧній
обіДній
братеРній
громохмаРній
вечіРній
надвіРній
Та очевидно, не в кожному разі:
нісенітний
бездітний
безтурботний
бідолашний
Припускаю, що закінчення по приголосних н, д, т, ж, ш та р м’якшаться в цих словах через їхню м’яку вдачу.
Правило могло б стати в пригоді для того, щоб орієнтуватися, відроджуючи м’які закінчення. По тому можна було б слідувати за народом, у яких словах він творитиме м’яке закінчення, а в яких тверде.