Питоме українське слово, яке навіть згідно горохів не лише питоме, але й має значно більше похідних ніж "церковна" (хоча давньоруська та староукраїнська були такими самими церковними мовами), мова в якій більш використовувалося слово месія:
Спас «спаситель»
спаса́ти
спасе́нний
спасе́нник
Спаси́тель
спа́сівка
спа́сівський
спасівча́ний
спасі́ння
упасти́ся
Словойоби.
"Висувають теорії"? Худоба, навіть згідно ваших горохів це слово в українській є питомим: 
goroh.pp.ua: Посібник
Дуже смішно, що як різні совітські есуми та кацапсько-польсько-фріцькі "мовознавці" оголошують згідно гороха українське слово чужим - ви відразу кричите як виблядки про це, але коли ці ж джерела кажуть що слово питоме - вам байдуже, це вже тоді не джерело. Просто прискіпливо обираєте вибірково з усіх джерел щось зле про українську мову, відкидаючи все інше. Просто смітник для українофобів, яких бажано знайти в справжньому житті та відправити на перенавчання.
Така худоба як ти не має права на звертання на "ви", особливо худоба як ти що казала що поляки краще українців. Не хочеш згадати що в кракові була староукраїнська печать, що половина всіх польських письменників вживали немірену кількість українізмів, чи згідно слів Яковенко: "в польщі своїх князів не було"? Авжеж, не згадаєш і худоба що польща була переповнена українцями, ні про руського князя крака що заснував краків, та й ажень про те, що в часи запорожців польське прикордоння віддавали в особисте підпорядкування різним українським князям аби ті охороняли ті межі, ти здатне лише згадувати щось аби довести свої українофобні думки. ляхи мали геноцид, скоро зробимо й геноцид таких як ти.
Людину від тварини відрізняє кілька речей - честь, святий чин, гідність, чистота, віра й ревність та самозречення. Честь в тої чи іншої людини може відрізнятися, та вкладати розуміння в це слово вони можуть по-різному, але честі в тебе немає від слова взагалі, бо як я знайду тебе в справжньому житті та притисну ствол до твоєї потилиці - ти будеш плакати та гуторити про милість. Святий чин - вище призначення задля якої людина не лише живе, але й готова в його ім'я стерпіти будь що, піти на будь що, зробити будь що. Святий чин у тебе? грішний чин хіба, живеш приниженням свого народу. Гідність - межа приниження, яку людина ніколи не перейде, проте ти її переходиш щодня, хто принижує свій нарід вже тої немає гідності. Чистота - готовність не лише піти на будь які муки аби уникнути псуття та забруднення, але й наводити жах на бруд, знищивши його та спопеливши. Проте ти вже по коліна занурений в бруд. Віра та ревність - найбільші особливості людського єства, це щира непохитна віра в щось святе та світле, з цим можна піти на перекір хоч усьому світу, хоч усьому. Віра? від тебе чую лише безнадію, ти маєш померти аби не поширювати цю безнадію. Й самозречення - це є готовність не відмовитись від себе, проте від жадоби та спокус всередині себе, намагальних пустити свій клятий корінь. Попри оманливе пояснення цього слова як відмову від себе, а не від заохочення своїх ницих примх - коли ти дістанешся самозречення, ти пізнаєш справжнє я, а не будеш тліти знищивши свою особистість та волю як інший бруд. Проте ти й миті не зможеш, лиш би не витратити свій час на приниження української величі, задля своїх ницих утіх.
Та що я хочу, якщо ти сприймаєш людину лише як мозок - те, що ти аутист, не дозволяє тобі казати що всі аутисти це лише набір мізків з викривленим розвитком, бо якщо для тебе людина лише тіло без єства, істі чи сутності - то чому би мені не знайти тебе, й не розрізати тебе навпіл вийнявши твої нутрощі? Скоро, я вже завершую приготування до винищення чурок, невірних, ляхогерманоєвропейців, кацапів, і скоро я знищу й тебе, а тоді й їх. Словонищівники, скоро, вам усім буде кінець, я зустрінуся з вами одного дня, та скажу вам - "пам'ятаєте мене?". Пам'ятайте, бо скоро прийде велика зміна, надзвичайно велика зміна.
Словойобу все пояснили, а далі на пшеків дрочить. Саме тому всі словойобці мають бути вжиті, їх кінцівки відрізані, а потім кинуті в одну яму з трупами польських куколдів.