Тих, знеможених до краю, не порятував уже: вони попрощалися з життям до того, як Світозар встиг назбирати трави та виготовити з неї свій декокт. (Д. Міщенко)
– Я зварю тобі такого декокту, доброго на смак: поп'єш його три дні і .. будеш ізнов здоровий як бик. (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).

лат. dēcoctum «відвар» пов’язане з dēcoqui «відварюю, варю», утвореним за допомогою префікса dē- зі значенням відділення або завершення дії від coquo «варю», спорідненого з дінд. ṕacati «варить, пече», ав. pačaiti «т.с.», гр. πέσσω «варю», псл. *pekti, укр. пекти́