Дурний
...
4. розм. Який має негативний зміст; осудний. Коли про чоловіка пройде дурної слави хоч капелька, то вже і через цілий вік її не збудеш (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 342).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 439.
Читання того, що змушує журитися