Увагу Дарини відразу привернув стрункий бліденький джура Залізняка, з дівочим обличчям і великими сумними очима. (М. Старицький)
[Юліан:] Батьку отамане! Це джура мій, Кузьма. (І. Карпенко-Карий).
Походження
кипч. čora (cora) «хлопець до коней», тюрк. чӳр «разом, у згоді» (Радлов III 2194), тадж. Ҷӯра «друг, товариш», ҷӯр «згода»;
