У 1930-х роках в області ексклібрисів натхненно працював київський художник Сергій Конончук, для якого це — не лише книжковий знак, а й своєрідний портрет господаря книжки, відбиття його інтересів, смаків, уподобань.
І, звичайно, я керувалась спогадами про бібліотеку, яка була у нас в підвалі, які я бачила книжки, на яких книжках стояв його екслібрис.
Кожна книга у фонді має екслібрис Андрея Шептицького (печатка), а також печатку НКВД – у радянські часи всі книги з колекції ретельно перебирали спецслужби.
ніби іноді так і кажуть, хоча мабуть це радше гіперонім