Від "волость", з властивим українській мові повноголоссям: 
uk.wikipedia.org: Повноголосся
Сам не орудую цим словом, але кілька товаришів вже давно користають.
Той, хто "має". Закінчення як у словах: грач, трубач, збирач тощо.
Утворено від давньорус. «соб-, собина» – власність, майно;
goroh.pp.ua: засіб
Так.
derja ; derjacy ; derjateil
___
Œd ‹derjati› „to possess, hold, to own“
___
___
pitomœstnic (pitomœstniça) ; pitomosteç (pitomostiça)
___
Œd ‹pitomœsty› + ‹•nic› ci ‹•eç›, œd ‹pitœm› „own; proper; peculiar; typical“; por. phran. ‹proprietaire› œd lat. ‹proprius› „pitim“, gr. ιδιοκτήτης œd ίσιος „pitœm, svœy, own, peculiar“ ( + κτήτης ← d.-gr. κτάομαι „derjõ“), eag. ‹owner› œd ‹own› perviesno „own“ ta „proper, peculiar“.
Чому саме "питім"? Чи не йде лат. слово proprius від prīvus?
Za Wiktionary, e tri gadcui istoslœuya lat. ‹proprius›:
»Most likely from Proto-Italic *pro- + *prijos (“own, dear”), from Proto-Indo-European *priHós (“dear”)...«;
»Other suggestions include:
for *proprīvus, from the root of prīvus (“individual”), from Proto-Indo-European *prey-wo-s (“being in front”).
for *propatrius, from pro- + pater, meaning “from one's forefathers”, taking Ancient Greek προπάτωρ (propátōr, “forefather”) as comparison.«
Ou lat. ‹proprius› bie i znaceigne »not shared with others: personal, private, exclusive«, dielene iz slovomy ‹privus›, ale u proçie znaceign este tœi slovie rœznie.
Istoslœuye lat. ‹privus› e:
»From Proto-Italic *preiwos, from Proto-Indo-European *per- (“in front”), with semantic shift "(being) in front" > "being separate".[1] Compare prior, prīmus, prīscus, prīstinus.«
Хай так, izpasibœg 👍
Zacy ymaié bœg ispasti? Ne teagniete Boga siõdui prosiõ.
r2u.org.ua: Маїтник
@Carolina Shevtsova
+
Добре, та чи для всіх тям.
Як сказати "власник мобілки"? Володар мобілки?
—
http://slovopedia.org.ua/30/53394/26515.html
Праслов'янський суфікс. Отже, до існування руської мови. Бо тоді ще візьміться перекладати "чуже" сім (піє. *septḿ̥ < прасемитське *šabʕatum), вино (піє. *wóyh₁nom < пракартвелська *ɣwino) тощо.
Вино в українській мові і так запозичене з латини
Знову ж, черпано до існування руської мови в праслов'янську з латини, а вкінці черпано в одну з гілок піє. з пракартвелської.