Власник — господар якихось речей, майна і т. ін. на правах приватного або суспільного володіння. Приклади
Хазяїн когось (перев. людей, тварин).
Особа, якій властиве щось.
Людина, яка прагне сама цілком володіти чим-небудь, не ділячись з іншими.
Приклад вживання
Він є власником цієї машини.
Походження
запозичення з польської мови
п. własny, własność постали, можливо, під впливом ч.vlastní «власний» (букв. «той, що перебуває під владою (vlast),у володінні»), але є дані й за те, що п. własny,własność поряд з włość, włościanin, відповідними до укр.во́лость
Від "волость", з властивим українській мові повноголоссям: uk.wikipedia.org: Повноголосся Сам не орудую цим словом, але кілька товаришів вже давно користають.
ЕСУМ:
облада́ти «володіти»
запозичено зі старослов’янської мови, очевидно, через російську;
стсл. обладати походить від псл. *oboldati ‹*obvoldati, утвореного з префікса ob- і дієслівної основи *vold- «володіти»;
uk.wikipedia.org: Повноголосся
r2u.org.ua: Маїтник
goroh.pp.ua: Властитель
+
Добре, та чи для всіх тям.
Як сказати "власник мобілки"? Володар мобілки?
—
http://slovopedia.org.ua/30/53394/26515.html
+