Емфізема — скупчення повітря в якому-небудь органі, тканині організму.
Емфізема легень — захворювання, що характеризується розширенням легень, зниженням еластичності легеневої тканини та зменшенням дихальної поверхні легень.
Приклад вживання
Емфізема легень частіше зустрічається у коней, робочих волів і мисливських собак. Виникає вона в результаті неправильної експлуатації робочих тварин.
Походження
← гр. εμφύσημα ← εμ- "въ-" + ← φυσάω "дмѫ", -μα ≈ -мѧ, суфікс імен від пасивного стану дієприслівників, з значенням "роблене, робиме" (плємѧ *"плоджене, плодиме", сѣмѧ *"сіяне", φώνημα *"звучиме, звучене").
Від основи *дъм- (дієслово: дѫти, дъмє), де закінчення -а може бути товмачено чи як парадигматичний суфікс імен жіночого роду, або як питомий друс. рефлекс дієприслівників-дієприкметників активного стану
теп. часу на -а (мога, хочіа, ида, лєга, рєка~рька, пишіа, вєда, кажіа), тобто тоді дма (дъма) є *"те, що дме, надуває, надимає" – в будь-якому разі форма дма відповідає суті тями. В родовім множини (чого?): дом.
Від основи *дъм- (дієслово: дѫти, дъмє), де закінчення -а може бути товмачено чи як парадигматичний суфікс імен жіночого роду, або як питомий друс. рефлекс дієприслівників-дієприкметників активного стану
теп. часу на -а (мога, хочіа, ида, лєга, рєка~рька, пишіа, вєда, кажіа), тобто тоді дма (дъма) є *"те, що дме, надуває, надимає" – в будь-якому разі форма дма відповідає суті тями. В родовім множини (чого?): дом.