Перекладаємо слово
флешбек (посттравматичний синдром)
наринання
1
Від "наринати". З цим словом асоціюються такі ж слова як із флешбек: зненацька, сильно, і у великій кількості.
Приклади з СУМ-20:
Наринали води з верхів'я, бистрі, холодні, могучі (І. Цюпа);
Хоч би ще наринула буря (М. Старицький);
Як наринуло води з моря, весь день не спадає (Сл. Б. Грінченка);
Покупців туди наринуло багато... (З. Мороз).
Вони [спогади] самі наринули на мене, наче хтось невидимий розмотував великий клубок ниток (Ірина Вільде);
Несподівано наринули [на Довбуша] спомини. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький);
І враз старі наринули напасті, здушило горло, кругле і туге (В. Стус).
Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/наринати
Opaco ròzoumieyete znacéingne slova flashback. U eaghelscie se slovo ne znacity 'maynõti nazad'. U eaghelscie e tou znacéingne slova flash he "flash in memory", cerez "memory ≈ picture ≈ flash", porœunayte veat. "мелькнуть в памяти", u niem. "ein Gedanke hat ihn aufgeblitzt / durchgeblitzt", i u rousscie dieyeslovo ‹blimati›, porœunayte (sum.in.ua: blymaty "3. (перен.) раптово з'являтися і зникати" »Думки блимали, як брудні шкельця на сонці« (Петро Панч, Солом, дим, 1929, 89).
Дякую за коментар. В англійській мові слово flashback має додаткове значення яке асоціюється не так зі світлом, як з блискавичною швидкістю. Найперший вжиток слова (1903 рік) описував вогневий феномен коли полум'я раптово і блискавично рветься в протилежний бік, назад (напр. при застосуванні інструменту зварювання). Вже згодом слово було вжито щоб описати засіб у художній літературі коли події миттєво, хота й тимчасово, перестрибують у минуле. І вже аж пізніше слово стали вживати щоб описати симптом посттравматичного синдрому. Я переклала flashback для найпершого значення (to flash back), хоча "майнути назад" досить незграбний переклад. Може пізніше я щось краще знайду. Втім, у слові "майнути" значення мигтіння світла і швидкого руху переплітаються, навіть є "майнути бородою". Подивіться на приклади вжитку:
майнути: https://slovnyk.me/dict/newsum/майнути промайнути: https://slovnyk.me/dict/newsum/промайнути
A ya Vam miegnõ za Vaschõ izmiencõ.
Vidco, cyli'ste https://www.etymonline.com/word/flashback, tomou xvalhõ cyto gleadete u teacla gerela — tout se, na jaly, ne e yzvuitchaynœsty.
Docladno perecitauchi viedomosti o tie slovie iesce dacuœilco razœu, ya'my pridõgiu do zavertya cyto tout e plauleno cuœilco pervœstno rœznuix sluœu, acey yz rœznuix duœb ta móuv (ci yix nariecy), cyto ou decotruix sõty znaceignna poveazana iz:
a) schvidcomy, métcomy rouxomy, he oto, xlèstou batogomy, ci xluinou vodui, porœunayte;
» The varlet ſaw, when to the flood he came, / How without ſtop or ſtay he fiercely lept, / And deep himſelfe beducked in the ſame, / That in the lake his loftie creſt was ſteept, / Ne of his ſafetie ſeemed care he kept, / But With HIS RAGING ARMES HE RUDELY FLASHD / THE WAVES ABOUT, and all his armour swept, / That all the bloud and filth away was waſht, / Yet ſtill he bet the water, and the billows daſht. «
(1590, Edmund Spenser, The Faerie Qveene. Disposed into Twelue Books, Fashioning XII. Morall Vertues, London) ;
a œdtui i znaceignna he "to send by some startling or sudden means" ci "to move, or cause to move, suddenly:
» Deep folly! yet that this could be—
That I COULD WING MY WILL WITH MIGHT
To leap the grades of life and light,
And FLASH at once, my friend, TO THEE «
(1850, [Alfred, Lord Tennyson], In Memoriam, London) ;
b) izpalaxou svietla ci poloumene:
"to cause to shine briefly or intermittently", *blink, shine, illuminate intermittently" ipd. ; porœunayte iesce iz ‹flare› ;
c) dõttya, xoucagnna: "to expand (blown glass) into a disc" (porœun. i ‹flare› "to open outward in shape").
Otge u ‹flashback, ← flash back› e, vidie, miechano znaceignna rœznuix ale sõzvõcynuix sluœu, pered usiemy, iz znaceignnami prõdcoho rouxou ta znaceignnami izpalaxou svietla ci poloumene.
U tuœmy, cyto do znaceignna "to bring forth image in memory from past*, niesmi izgoden (ci pri menchie sõmngnõ) cyto ono poxodity œd dieyui goriegnna u dvigouniex ci gornax viedomui œd 1903. Na dielie, znaceignna poveazana iz pameattyõ ci izpogadui, he oto "to burst suddenly into view (neperexuœdno)" ta "emit or send forth suddenly (perexuœdno" sõty ou dieyeslova ‹(to) flash› viedoma ouge u 1580-œi (https://www.etymonline.com/word/flash#etymonline_v_8852), a ona i dóugyna sõty bouti tylo pro znaceignne slova ‹flashback›, u bõdy yaçie padie ("en tout cas", "in any case") œd yix e muislivieyche poyasniti znaceignne slova ‹flashback› négy œd goriegnna u dvigouniex ci gornax. Porœunayte iesce pricladui na slovo ‹flash› u tacuix znaceignnax yz ouge ranieychuix duœb:
» For although party's worn-out moulds have been shivered, and NAMES WHICH HAVE FLASHED AND THUNDERED AS THE WATCHWORDS OF UNNUMBERED STRUGGLES FOR POWER ARE NOW FAST WANING INTO HISTORY, it is too much to hope, perhaps to desire, until the education of mankind shall more nearly approach its completion, that strong differences of opinion and feeling should cease to agitate the scenes on which freemen are called to discharge political duties. «
(1845, Thomas [Noon] Talfourd, Report of the Proceedings Connected with the Grant Soirée of the Manchester Athenæum, Held on Thursday, October 23rd, 1845. From the Manchester Guardian of Saturday, October 25th, 1845. Printed for the Directors, Manchester: Cave and Sever, Printers, 18, St. Ann's Street, →OCLC, page 16) ;
» But while he jested thus, / A THOUGHT FLASHED THROUGH ME, which I clothed in act. / Remembering how we three presented Maid, / Or Nymph, or Goddess, at high tide of feast, / In masque or pageant at my father's court. «
(1851, Alfred Tennyson, “The Princess: A Medley”, in Poems by Alfred Tennyson. In Two Volumes, new edition, volume II, Boston, Mass.: Ticknor, Reed, and Fields, page 163) ;
» The Isabella [Isabella, or the Pot of Basil], then, is a perfect treasure-house of graceful and felicitous words and images: almost in every stanza there occurs one of those vivid and picturesque turns of expression, by which the object is made to FLASH UPON THE EYE OF THE MIND, and which thrill the reader with a sudden delight. «
(1856, Matthew Arnold, “Preface”, in Poems, new and complete edition, Boston, Mass.: Ticknor and Fields, →OCLC, page 20).
Ya'smi izxuilen vidieti (ba, pereconan) otsiy trebeigy ("usage") slova ‹flash› he u gorie tocenuix ("above cited") pricladiex i legity u osnovie ròzvitcou znaceignna vuiraza ‹flash back› ta ‹flashback›, sb. "flash before eyes" = "to appear as an image, picture in mind" ≈ "an image (episode) in memory", → + "back": "to flash back = to recall, bring forth pictures (memories) from/of the past", "reminiscence".
Психологічне значення яке я тут додала поширилось аж в 1970-х роках (як пишуть). Ніхто не знає що лягло в його основу, тому тут уже кожному своя рація. Я вважаю що саме попередній "flashback" (як кінематографічний засіб) надихнув цей вжиток, тому я тутешній вираз етимологічно переклала так, як переклала б етимологію кінематографічного варіянту. А "flashback" як кінематографічний засіб створений так само як творені слова "drawback", "feedback", "dieback", де перше слово є дієсловом, а друге - "back" - вжито у значенні назад, себто, щось рухається назад. Ваша інтерпретація не має сенсу для мене, бо тоді неясно в якому значенні вжито слово "back", а це ж важливо. Для прикладу, є інші слова де "back" є другою половиною слова, такі як "outback" або "quarterback", там чітко видно що "back" вжито не як напрям (назад), а як місце (позаду). А коли вже творити слово за вашою значеннєвою схемою, то звучало б воно як "pastflash". До речі, пишуть що перший раз коли сам кінематографічний засіб було застосовано, це трапилось у фільмі з 1916-го року, і режисер цього фільму спочатку вжив слово "switchback" (тобто, "to switch back"). Але потім хтось придумав поетичніший "flashback" . Як на мене, то тут якраз все просто. Це ж новотвір 20-го століття, а з ними все прямолінійно, і вгадувати там не треба.
Від "наринати". З цим словом асоціюються такі ж слова як із флешбек: зненацька, сильно, і у великій кількості.
Приклади з СУМ-20:
Наринали води з верхів'я, бистрі, холодні, могучі (І. Цюпа);
Хоч би ще наринула буря (М. Старицький);
Як наринуло води з моря, весь день не спадає (Сл. Б. Грінченка);
Покупців туди наринуло багато... (З. Мороз).
Вони [спогади] самі наринули на мене, наче хтось невидимий розмотував великий клубок ниток (Ірина Вільде);
Несподівано наринули [на Довбуша] спомини. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький);
І враз старі наринули напасті, здушило горло, кругле і туге (В. Стус).
Джерело: https://slovnyk.me/dict/newsum/наринати
Opaco ròzoumieyete znacéingne slova flashback. U eaghelscie se slovo ne znacity 'maynõti nazad'. U eaghelscie e tou znacéingne slova flash he "flash in memory", cerez "memory ≈ picture ≈ flash", porœunayte veat. "мелькнуть в памяти", u niem. "ein Gedanke hat ihn aufgeblitzt / durchgeblitzt", i u rousscie dieyeslovo ‹blimati›, porœunayte (
sum.in.ua: blymaty "3. (перен.) раптово з'являтися і зникати" »Думки блимали, як брудні шкельця на сонці« (Петро Панч, Солом, дим, 1929, 89).
Дякую за коментар. В англійській мові слово flashback має додаткове значення яке асоціюється не так зі світлом, як з блискавичною швидкістю. Найперший вжиток слова (1903 рік) описував вогневий феномен коли полум'я раптово і блискавично рветься в протилежний бік, назад (напр. при застосуванні інструменту зварювання). Вже згодом слово було вжито щоб описати засіб у художній літературі коли події миттєво, хота й тимчасово, перестрибують у минуле. І вже аж пізніше слово стали вживати щоб описати симптом посттравматичного синдрому. Я переклала flashback для найпершого значення (to flash back), хоча "майнути назад" досить незграбний переклад. Може пізніше я щось краще знайду. Втім, у слові "майнути" значення мигтіння світла і швидкого руху переплітаються, навіть є "майнути бородою". Подивіться на приклади вжитку:
майнути: https://slovnyk.me/dict/newsum/майнути
промайнути: https://slovnyk.me/dict/newsum/промайнути
A ya Vam miegnõ za Vaschõ izmiencõ.
Vidco, cyli'ste https://www.etymonline.com/word/flashback, tomou xvalhõ cyto gleadete u teacla gerela — tout se, na jaly, ne e yzvuitchaynœsty.
Docladno perecitauchi viedomosti o tie slovie iesce dacuœilco razœu, ya'my pridõgiu do zavertya cyto tout e plauleno cuœilco pervœstno rœznuix sluœu, acey yz rœznuix duœb ta móuv (ci yix nariecy), cyto ou decotruix sõty znaceignna poveazana iz:
a) schvidcomy, métcomy rouxomy, he oto, xlèstou batogomy, ci xluinou vodui, porœunayte;
» The varlet ſaw, when to the flood he came, / How without ſtop or ſtay he fiercely lept, / And deep himſelfe beducked in the ſame, / That in the lake his loftie creſt was ſteept, / Ne of his ſafetie ſeemed care he kept, / But With HIS RAGING ARMES HE RUDELY FLASHD / THE WAVES ABOUT, and all his armour swept, / That all the bloud and filth away was waſht, / Yet ſtill he bet the water, and the billows daſht. «
(1590, Edmund Spenser, The Faerie Qveene. Disposed into Twelue Books, Fashioning XII. Morall Vertues, London) ;
a œdtui i znaceignna he "to send by some startling or sudden means" ci "to move, or cause to move, suddenly:
» Deep folly! yet that this could be—
That I COULD WING MY WILL WITH MIGHT
To leap the grades of life and light,
And FLASH at once, my friend, TO THEE «
(1850, [Alfred, Lord Tennyson], In Memoriam, London) ;
b) izpalaxou svietla ci poloumene:
"to cause to shine briefly or intermittently", *blink, shine, illuminate intermittently" ipd. ; porœunayte iesce iz ‹flare› ;
c) dõttya, xoucagnna: "to expand (blown glass) into a disc" (porœun. i ‹flare› "to open outward in shape").
Otge u ‹flashback, ← flash back› e, vidie, miechano znaceignna rœznuix ale sõzvõcynuix sluœu, pered usiemy, iz znaceignnami prõdcoho rouxou ta znaceignnami izpalaxou svietla ci poloumene.
U tuœmy, cyto do znaceignna "to bring forth image in memory from past*, niesmi izgoden (ci pri menchie sõmngnõ) cyto ono poxodity œd dieyui goriegnna u dvigouniex ci gornax viedomui œd 1903. Na dielie, znaceignna poveazana iz pameattyõ ci izpogadui, he oto "to burst suddenly into view (neperexuœdno)" ta "emit or send forth suddenly (perexuœdno" sõty ou dieyeslova ‹(to) flash› viedoma ouge u 1580-œi (https://www.etymonline.com/word/flash#etymonline_v_8852), a ona i dóugyna sõty bouti tylo pro znaceignne slova ‹flashback›, u bõdy yaçie padie ("en tout cas", "in any case") œd yix e muislivieyche poyasniti znaceignne slova ‹flashback› négy œd goriegnna u dvigouniex ci gornax. Porœunayte iesce pricladui na slovo ‹flash› u tacuix znaceignnax yz ouge ranieychuix duœb:
» For although party's worn-out moulds have been shivered, and NAMES WHICH HAVE FLASHED AND THUNDERED AS THE WATCHWORDS OF UNNUMBERED STRUGGLES FOR POWER ARE NOW FAST WANING INTO HISTORY, it is too much to hope, perhaps to desire, until the education of mankind shall more nearly approach its completion, that strong differences of opinion and feeling should cease to agitate the scenes on which freemen are called to discharge political duties. «
(1845, Thomas [Noon] Talfourd, Report of the Proceedings Connected with the Grant Soirée of the Manchester Athenæum, Held on Thursday, October 23rd, 1845. From the Manchester Guardian of Saturday, October 25th, 1845. Printed for the Directors, Manchester: Cave and Sever, Printers, 18, St. Ann's Street, →OCLC, page 16) ;
» But while he jested thus, / A THOUGHT FLASHED THROUGH ME, which I clothed in act. / Remembering how we three presented Maid, / Or Nymph, or Goddess, at high tide of feast, / In masque or pageant at my father's court. «
(1851, Alfred Tennyson, “The Princess: A Medley”, in Poems by Alfred Tennyson. In Two Volumes, new edition, volume II, Boston, Mass.: Ticknor, Reed, and Fields, page 163) ;
» The Isabella [Isabella, or the Pot of Basil], then, is a perfect treasure-house of graceful and felicitous words and images: almost in every stanza there occurs one of those vivid and picturesque turns of expression, by which the object is made to FLASH UPON THE EYE OF THE MIND, and which thrill the reader with a sudden delight. «
(1856, Matthew Arnold, “Preface”, in Poems, new and complete edition, Boston, Mass.: Ticknor and Fields, →OCLC, page 20).
Ya'smi izxuilen vidieti (ba, pereconan) otsiy trebeigy ("usage") slova ‹flash› he u gorie tocenuix ("above cited") pricladiex i legity u osnovie ròzvitcou znaceignna vuiraza ‹flash back› ta ‹flashback›, sb. "flash before eyes" = "to appear as an image, picture in mind" ≈ "an image (episode) in memory", → + "back": "to flash back = to recall, bring forth pictures (memories) from/of the past", "reminiscence".
Психологічне значення яке я тут додала поширилось аж в 1970-х роках (як пишуть). Ніхто не знає що лягло в його основу, тому тут уже кожному своя рація. Я вважаю що саме попередній "flashback" (як кінематографічний засіб) надихнув цей вжиток, тому я тутешній вираз етимологічно переклала так, як переклала б етимологію кінематографічного варіянту. А "flashback" як кінематографічний засіб створений так само як творені слова "drawback", "feedback", "dieback", де перше слово є дієсловом, а друге - "back" - вжито у значенні назад, себто, щось рухається назад. Ваша інтерпретація не має сенсу для мене, бо тоді неясно в якому значенні вжито слово "back", а це ж важливо. Для прикладу, є інші слова де "back" є другою половиною слова, такі як "outback" або "quarterback", там чітко видно що "back" вжито не як напрям (назад), а як місце (позаду). А коли вже творити слово за вашою значеннєвою схемою, то звучало б воно як "pastflash". До речі, пишуть що перший раз коли сам кінематографічний засіб було застосовано, це трапилось у фільмі з 1916-го року, і режисер цього фільму спочатку вжив слово "switchback" (тобто, "to switch back"). Але потім хтось придумав поетичніший "flashback" . Як на мене, то тут якраз все просто. Це ж новотвір 20-го століття, а з ними все прямолінійно, і вгадувати там не треба.