Геру́ндій — іменна форма дієслова в латинській та деяких інших мовах.
Приклад вживання
В академії студенти через ці пружки жартували з Балабухи й говорили, що як він засміється, то в його по один бік рота набігають супини [супіни], а по другий – герундії. (І. Нечуй-Левицький).
Incoli "infinitivum" u rousscœi móuvé mogeity stati na mésto imene pœdstatui ("nomen substantivum"), na pr.: ‹cric ne pomogeity› = ‹cricéti ne pomogeity›, ‹slouxanïe za goucynui gõdui mogeity quariti sloux› = ‹slouxati za goucynõ gõdõ mogeity quariti sloux›, ‹œd ditinstua leubity strélybõ iz lõca› → ‹œd ditinstua leubity stréliati iz lõca›, ‹xuist pisanïa cnig e ou'ho yaven boul isce su mòlôdou› → ‹xuist pisati cnigui e ou'ho yaven boul isce su mòlôdou›, ‹syuitïe platïa na veseilïe mogeity stoyiti dòrôgo› → ‹syuiti platïe na veseilïe mogeity stoyiti dòrôgo›,
Ta zagalomy e taca zaména mœugyna u rousscœi móuvé ne use, incoli mogeity zuõcéti crivo, na pr., méniuxi receinïa: ‹poleuanïe na xuizyõ zuéry e strogo stèregeno› na +‹poleuati na xuizyõ zuéry e strogo stèregeno›, ci ‹couryeinïe/smalyeinïe mogeity vesti do serdçevo-sõdinen xuorœub› na +‹couriti/smaliti mogeity vesti do serdçevo-sõdinen xuorœub› bõde zuõcélo rousscoiõ crivo.
U deyacax inxyax móuvax mogeity "infinitivum" de ceastéxye stati imeamy pœdstati, na pr., u némecyscœi móuvé: ‹zu stehen› "stati, stoyéti" → ‹das Stehen› "statïe, stanïe›, ‹zu warten› "cecati" → "das Warten› "cecanïe", ‹zu fahren› "ézditi, éxati› → ‹das Fahren› "ézda".
U bõdy yacé razé e slovo ‹déyeimenik› za "infinitivum" nesloveisno ("illogical") dlya rousscoyui móuvui. Slovomy ‹déyeimenik› ci, lépxye, ‹déyeimea› e radxye zuati imena pœdstatui na ‹-nïe, -tïe› œd déyeslœu, na pr.: ‹citati› → ‹citanïe›, ‹plavati› → ‹plavanïe›, ‹syuiti› → ‹syuitïe›, ‹ceuti› → ‹ceutïe›, ‹muiti› → ‹muitïe›.
Latinscoiõ e slovo ‹infinitivum› zuano ne znacity bo ni osobõ ni cislo. Taco i ceixyscoiõ ta slovacyscoiõ ‹neurčitok› = "infinitivum", œd ‹neurčen(ý)› "indefinite", œd ‹určit / určiť‹ "to define".
Зроблено по аналогії з дієприкметником
вже інфінітив називають дієйменником
О, не знав цього, дякую!
<вже інфінітив називають дієйменником>
<О, не знав цього, дякую!>
Incoli "infinitivum" u rousscœi móuvé mogeity stati na mésto imene pœdstatui ("nomen substantivum"), na pr.: ‹cric ne pomogeity› = ‹cricéti ne pomogeity›, ‹slouxanïe za goucynui gõdui mogeity quariti sloux› = ‹slouxati za goucynõ gõdõ mogeity quariti sloux›, ‹œd ditinstua leubity strélybõ iz lõca› → ‹œd ditinstua leubity stréliati iz lõca›, ‹xuist pisanïa cnig e ou'ho yaven boul isce su mòlôdou› → ‹xuist pisati cnigui e ou'ho yaven boul isce su mòlôdou›, ‹syuitïe platïa na veseilïe mogeity stoyiti dòrôgo› → ‹syuiti platïe na veseilïe mogeity stoyiti dòrôgo›,
Ta zagalomy e taca zaména mœugyna u rousscœi móuvé ne use, incoli mogeity zuõcéti crivo, na pr., méniuxi receinïa: ‹poleuanïe na xuizyõ zuéry e strogo stèregeno› na +‹poleuati na xuizyõ zuéry e strogo stèregeno›, ci ‹couryeinïe/smalyeinïe mogeity vesti do serdçevo-sõdinen xuorœub› na +‹couriti/smaliti mogeity vesti do serdçevo-sõdinen xuorœub› bõde zuõcélo rousscoiõ crivo.
U deyacax inxyax móuvax mogeity "infinitivum" de ceastéxye stati imeamy pœdstati, na pr., u némecyscœi móuvé: ‹zu stehen› "stati, stoyéti" → ‹das Stehen› "statïe, stanïe›, ‹zu warten› "cecati" → "das Warten› "cecanïe", ‹zu fahren› "ézditi, éxati› → ‹das Fahren› "ézda".
U bõdy yacé razé e slovo ‹déyeimenik› za "infinitivum" nesloveisno ("illogical") dlya rousscoyui móuvui. Slovomy ‹déyeimenik› ci, lépxye, ‹déyeimea› e radxye zuati imena pœdstatui na ‹-nïe, -tïe› œd déyeslœu, na pr.: ‹citati› → ‹citanïe›, ‹plavati› → ‹plavanïe›, ‹syuiti› → ‹syuitïe›, ‹ceuti› → ‹ceutïe›, ‹muiti› → ‹muitïe›.
Latinscoiõ e slovo ‹infinitivum› zuano ne znacity bo ni osobõ ni cislo. Taco i ceixyscoiõ ta slovacyscoiõ ‹neurčitok› = "infinitivum", œd ‹neurčen(ý)› "indefinite", œd ‹určit / určiť‹ "to define".