Гонорати́в — граматична категорія, що виражає шанобливе або ж нейтральне ставлення мовця до особи, до якої він звертається.
Приклад вживання
Для української мови, особливо у царині епістолярного жанру, характерне явище яскравої індивідуалізації гоноративів, наповнення їх емоційним, навіть певною мірою інтимним змістом.
Походження
п. honor «честь, пошана», як і ч. заст. honor «честь», слц. (розм.) honor «т.с.», походить від лат. honor «честь», ст. honōs «т.с.», незʼясованого походження
