Геть із мулу якорі іржаві – Нидіє на якорі душа!.. Б'ються груди об вітри тужаві, Каравела в мандри вируша. (В. Симоненко)
Ми ще снагу п'ємо з джерел. Не протинали ми простори На білих крилах каравел. Не мріло нам тропічне море. (Ю. Клен).

гр. καράβιον «корабельний човен, шлюпка» (пор. сгр. нгр. розм. καράβι «корабель, судно») (звідки також походять ар. qārib «човен, бот, шлюпка» та нар.-лат. cārabus «легкий плетений човен, обтягнений шкірою», до якого зводяться порт. ст. cáravo «судно» з семантично видозміненим зменш. caravela «каравела», ісп. cáraba «вид човна» з похідним carabela «каравела», іт. caravella «тс.», букв. «маленьке судно»