Це вікно в кабінеті цензора, який саме готується підписати у світ останню газетну шпальту. Ось він її підпише – і настане завтра. Така собі життєствердна кода. (Ю. Андрухович)

Кода в широкому значенні – заключна частина складної строфи, яку відрізняють від основної частини розміщенням рим, кількістю стоп.

Своєю конструкцією увертюра до “Чорноморців” нагадує сонатне алегро з повільним вступом, жвавою головною партією, ліричною побічною й урочистою маршоподібною кодою.

іт. coda «хвіст» < лат. cōda «т.с.» < cauda «т.с.» < праіт. *kaudā «т.с.» < піє. *keh₂u-d-eh₂ «розколотий, відокремлений» < *kewh₂- «бити, кути»;

пор. лат. cūdō «бити, забити», др. кꙑи «кий».