Комин — 1. Передня (нижня) частина димоходу варистої печі.
2. Канал з вогнетривкого матеріялу для виходу диму з печі, груби в повітря; димохід.
3. Горішня частина димоходу над дахом якої-небудь будівлі; димар.
Приклад вживання
Каганець чадів. У комині гудів осінній вітер (Олесь Донченко).
Походження
лат. camīnus «піч, горно; вогнище, жаровня» походить від гр. κάμῑνος «піч (для випалу або плавки), горно; вариста піч».
ДИМНИК
Етимологія: ст.слов.
Те саме, що і вікно волокове.
Вид пічної труби або верхня частина димоходу, що інколи прикрашалася різьбленням. Д., що влаштовувався у курній хаті, був більшим і вищим ніж звичайна пічна труба.
Декоративне завершення димаря.
Архітектура і монументальне мистецтво.
goroh.pp.ua: бовдур
Сл. Грінченка.
Це більше про верхню частину димаря.
ДИМНИК
Етимологія: ст.слов.
Те саме, що і вікно волокове.
Вид пічної труби або верхня частина димоходу, що інколи прикрашалася різьбленням. Д., що влаштовувався у курній хаті, був більшим і вищим ніж звичайна пічна труба.
Декоративне завершення димаря.
Архітектура і монументальне мистецтво.